Магістр лісових схем: як Болоховець на державному рівні "викачав" мільярди з бюджету

Довіряйте надійному -- підпишіться на Telegraf у Google Новинах

До початку липня ДП "Ліси України" планувало завершити процес корпоратизації, який передбачає перетворення підприємства на акціонерне товариство. На фоні цього ще незавершеного етапу відбулася зміна на керівній посаді: Ігор Зубович став виконуючим обов'язки генерального директора, змінивши Юрія Болоховця.

Одне з актуальних питань сьогодні: чи зможе новий керівник порушити традиційну модель приватного аутсорсингу, яка щороку виводить з державного бюджету сотні мільйонів, незважаючи на наявність власної техніки та великий штат державних підприємств.

Схема "примар": випадок команди Бабенка та висновок аудиторів.

У своїх статтях "Телеграф" висвітлював одну з ключових проблем, що існують у структурі ДП "Ліси України". Йдеться про масову передачу основних господарських робіт, пов'язаних з доглядом за лісовими насадженнями та лісозаготівлею, підприємцям та приватним компаніям. Під час перевірки укладених контрактів з’ясувалося, що багато з цих фізичних осіб-підприємців та товариств з обмеженою відповідальністю отримували перемоги у тендерах, не маючи ані необхідних фахівців, ані технічного забезпечення, ані досвіду в виконанні спеціалізованих завдань.

Зокрема, наше видання висвітлювало тему "лісової імперії" черкаського підприємця Олександра Бабенка. Наприклад, лише одне приватне підприємство "Чигиринське" в період з 2024 по 2026 роки отримало вражаючі 634,3 мільйона гривень.

Натомість нещодавнє інтерв'ю голови Держаудитслужби Алли Басалаєвої відкрило значно масштабнішу картину: виявилося, що Олександр діяв не сам. Аудитори встановили наявність цілого "сімейного підряду" з 12 фірм, в якому, крім Олександра, ключову роль відігравали його родичі -- Сергій Бабенко (контролює 7 фірм групи) та Надія Бабенко (власниця "Умань-Ліс").

Суть зловживань, виявлених під час аудиту, вражає своєю безцеремонністю:

* 11 з 12 компаній, що належать до "групи Бабенка", не були знайдені за адресами своєї реєстрації, що може свідчити про їх можливу діяльність як фірм-привидів. Варто зазначити, що журналісти нашого видання також намагалися зв’язатися за вказаними номерами телефонів, але не отримали жодної відповіді.

* фірми декларували нереальні обсяги робіт: наприклад, за наявності лише одного працівника висадку 2,4 млн дерев на місяць. В той час як за нормами для такого завдання потрібно було залучити 168 осіб;

Інша команда з групи повідомила про заготовлення 21 тисячі кубічних метрів деревини, однак при цьому не мала жодного працівника.

У своїх висновках аудитори припускають: за такою схемою державні кошти просто переводилися у готівку, а роботи або не виконувалися, або проводилися місцевими жителями "в чорну" (поза звітністю), і, можливо, у значно менших обсягах. Й в цьому якраз полягає найприбутковіша особливість таких тендерів. Адже ліс -- це не склад, де можна просто перерахувати товар: після завершення "догляду" чи висадки культур практично неможливо достовірно встановити, скільки реально гектарів обробили, або скільки сіянців висадили. Чи взагалі на ділянці працювали заявлені люди та техніка, що дозволяє на папері показувати мільйонні обсяги. Водночас у реальності відрізнити сумлінно виконаний контракт від виконаного частково чи повністю фіктивного часто вже нікому і нічим.

У ДП "Ліси України" модель передачі частини функцій на аутсорсинг вважають "стандартною галузевою моделлю управління", яка ґрунтується на економічній доцільності. У відповіді на запит "Телеграфу" підприємство зазначило, що чисельність співробітників у філіях недостатня для виконання всього обсягу спеціалізованих сезонних робіт у стислі агротехнічні терміни, тому залучення зовнішніх підрядників через Prozorro є необхідним кроком.

Свої люди: Тамара Третяк та "ніжинська стежка"

Кейс "групи Бабенка" - не поодинокий випадок, коли обраним стабільно "щастить" отримувати державні кошти. Аналіз закупівель доводить, що це частина добре вибудованої системи. Її яскравим прикладом є Тамара Третяк, яка за збігом обставин є землячкою тепер вже колишнього керівника ДП "Ліси України" Юрія Болоховця. Обидва -- з села Івангород Чернігівської області, яке розташоване в 60 км від Ніжина.

У цьому населеному пункті функціонують агрокомпанії — ТОВ "Івангородське" та ФГ "Івангородське", які належать матері та дружині колишнього посадовця Людмилі та Ганні Болоховець. Разом ці родинні підприємства володіють значним земельним ресурсом у регіоні, що становить понад 1900 гектарів.

Фігура Тамари Третяк у сфері лісового господарства виглядає досить незвично. Як свідчать дослідження журналістів-розслідувачів, протягом 12 років (з 2007 по 2019 рік) вона займалася адвокатською практикою. Однак у листопаді 2016 року юристка несподівано змінила свою професійну діяльність, зареєструвавши ФОП і обравши лісозаготівлю як основний напрямок.

Успіх бізнесу в цій новій галузі виявився вражаючим: всього за кілька місяців ФОП Третяк почала вигравати тендери, оголошені Ніжинським лісгоспом (тепер надлісництво). В той час цей підрозділ очолював Юрій Болоховець. З того моменту підприємиця стабільно отримує прибуток від співпраці з державними лісовими структурами. Загальна сума виграних Третяк закупівель становить 49,5 млн грн.

Співпраця триває і в цьому році. 19 червня філія "Північний лісовий офіс" підписала новий контракт з ФОП Третяк на понад 2 млн грн для виконання робіт у Ніжинському надлісництві. Угода передбачає механізований догляд за 150 тисячами погонних метрів лісових смуг, обробку 495 гектарів лісу за допомогою кущоріза, а також хімічну обробку 25 гектарів. Зобов'язання виконуватимуть два працівники, що займаються лісокультурними роботами — Олена Дячок та Олена Сащенко, а також один тракторист. У їхньому розпорядженні є обмежений набір техніки, включаючи орендований трактор МТЗ-82УК, а також по одному культиватору, обприскувачу та мотокосі.

Цікаво, що ті ж самі дві співробітниці (Олена Дячок і Олена Сащенко) до завершення року повинні встигнути не тільки створити та поповнити лісові культури в обсязі 1,3 мільйона одиниць, але й вручну викопати 1,55 мільйона сіянців. При цьому їм буде доступний лише бензиновий мотобур, який Третяк зазначила у закупівлі на суму 4,4 мільйона гривень. Отже, така ситуація повністю повторює "виробничу казку", яку продемонстрували черкащани Бабенки.

Галина Гресько: стрімкий старт та мільйонні контракти

Яскравим прикладом того, як нові підприємства, які не мають власної інфраструктури, стають важливими підрядниками ДП "Ліси України", є Галина Гресько.

Як фізична особа-підприємець ця мешканка села Паранине, що на Житомирщині, зареєструвалася у серпні 2025 року. Вже за кілька місяців Гресько почала вигравати тендери, які оголошували структури філії "Столичний лісовий офіс", а саме Звягельське надлісництво.

Для реалізації проектів на десятки мільйонів гривень, які передбачають навантаження, транспортування та заготівлю десятків тисяч кубометрів деревини, Гресько вказала на надзвичайно обмежений ресурс. Наприклад, у контексті нещодавнього тендеру на лісозаготівлю вона мала лише двох трактористів та чотирьох лісорубів 6-го розряду, а також два трактори "Беларус", які були орендовані всього через кілька днів після реєстрації ФОП. Крім того, вже після укладання угоди бізнесвумен додатково придбала по дві бензопили та мотокоси.

Відповідно до угоди, Гресько мала забезпечити свій штат і технічні засоби для збору більше 35 тисяч кубометрів деревини протягом півроку. Чи можливо це реалізувати з технічної та фізичної точки зору? Сумніваюся. Згідно з установленими нормами виробництва, часом та витратами пального на лісозаготівельні роботи, одна людина за 8-годинну зміну здатна заготовити від 5,5 до 8,5 кубометрів деревини. Таким чином, чотири працівники Гресько можуть максимум виконати 34 кубометри за зміну. Дотримуючись такого рівня продуктивності, для виконання замовлення ФОП знадобиться 1029 робочих змін на всю команду. З урахуванням стандартного робочого графіку з вихідними та святами, Гресько довелося б працювати більше 8 років, щоб виконати лише один контракт.

Ситуація виглядає ще більш абсурдною, якщо врахувати наявний інвентар. У працівників Гресько на чотири пари рук припадає лише дві бензопили. Це означає, що лісоруби змушені працювати по черзі, що, в свою чергу, автоматично подовжує час виконання робіт. А задекларовані мотокоси фактично виконують роль "декорації", адже вони не призначені для рубки лісу — їх використовують виключно для розчищення чагарників.

До речі, Гресько не надала акти приймання-передачі, які є обов'язковими згідно з договорами на орендовану техніку. Це є важливою умовою. Незважаючи на це, організатор закупівлі надав ФОП можливість виправити ситуацію і передав замовлення підприємниці.

Для ефективного збору зазначених обсягів ФОП потребувала б сучасну спеціалізовану техніку, таку як харвестер і форвардер, або ж щонайменше 5-6 великих бригад з десятком професійних бензопил. Однак, це, безумовно, лише в тому випадку, якщо мова йшла б про реальні дії, а не про черговий випадок "паперової діяльності".

У ДП "Ліси України" прокоментували питання обмежених ресурсів та штату підрядників, зазначивши, що замовники не мають правових підстав для "суб'єктивного оцінювання спроможності учасників", якщо ті можуть документально підтвердити відповідність встановленим критеріям. Крім того, встановлення вимог про обов'язкову наявність великої кількості власного персоналу або техніки на етапі тендеру в компанії вважають "штучним обмеженням конкуренції" та дискримінацією малих підприємств. Лісівники наголошують, що невеликий розмір статутного капіталу або оренда техніки без наявності власної не повинні вважатися показником неспроможності.

Підсумок: "золотий парашут" Болоховця та іспит для наступника

Наведені приклади, як кажуть, — всього лише крапля в океані. Згідно з інформацією Держаудитслужби, у 2025 році філії ДП "Ліси України" уклали контракти з фізичними особами-підприємцями та приватними компаніями на лісозаготівлю та догляд за лісами на вражаючу суму — близько 10 мільярдів гривень. І це при тому, що підприємство має складну структуру, яка налічує понад 21 тисячу співробітників та близько 3 тисяч тракторів.

У Державному підприємстві зазначили, що наявних ресурсів недостатньо, адже кількість вакансій перевищує 2000, а 90% техніки є застарілою. Ці дані були опубліковані на офіційному сайті "Лісів України". Але чи можна використовувати це як виправдання для того, що філії роками підтримували ФОПів-"нульовок"? Здається, рішення було очевидним — інвестувати мільярди у придбання сучасної техніки, яка б підвищила продуктивність праці.

Натомість про масштабне оновлення автопарку в ДП заговорили лише в середині 2026 року. Загалом у планах -- законтрактувати 151 новий трактор швейцарських, німецьких та британських виробників та 26 власних харвестерів. Якби ці інвестиції реалізували на старті реформи, частка власної заготівлі підприємства була б значно вищою за нинішні 16%, а державні кошти не осідали б у кишенях сумнівних фірм та підприємців.

У відповідь на запит "Телеграфу" про реальний контроль за виконаними роботами в ДП "Ліси України" підкреслили, що вжито заходів для зменшення ризиків. Зокрема, оплата проводиться виключно після підписання актів, що підтверджують результати натурних оглядів ділянок. Як приклад ефективності контролю на підприємстві, згадується розірвання в односторонньому порядку угоди з ПП "Бориспільське" (керівник Сергій Бабенко), яке не виконало своїх зобов'язань.

Показово, що уже колишній гендиректор "Лісів України" Юрій Болоховець та його родина за роки його керівництва значно покращили свій матеріальний стан.

На завершення 2023 року дружина Болоховця оформила на своє ім'я понад 11 гектарів землі в рідному Івангороді.

На початку 2024 року дружина чиновника стала власницею Lexus RX350. Авто оформлено на сімейну компанію ТОВ "Івангородське". Цікаво, що ця фірма принесла своїй власниці Людмилі Болоховець 6,3 мільйона гривень дивідендів за 2025 рік.

У 2024 і 2025 роках Болоховець активно інвестував у державні облігації (ОВДП). Це вже приносить значні прибутки: у червні 2026 року колишній посадовець отримав 1,86 млн грн від погашення облігацій, а також ще 467 тис. грн у вигляді процентних виплат.

У той же час Державне бюро розслідувань займається справою про незаконне захоплення земель ДП "Ліси України", на яких сім'я Болоховця збудувала базу відпочинку з штучним водоймищем, обгородивши державний ліс непроникним парканом. Основною частиною комплексу є житловий будинок, а також дві з 14 земельних ділянок, оформлених на матір колишнього посадовця. Ще декілька ділянок належать другу Михайла Реви та його родичам. Звісно, Болоховець відкидає всі звинувачення.

У підсумку, незважаючи на виявлену аудиторами систему мільярдного "паперового аутсорсингу" та відкриті кримінальні провадження з посади гендиректора ДП "Ліси України" Болоховець пішов у фінансовому "плюсі". Перед звільненням у 2025 році він отримав 8,61 млн грн.

Тепер слово за Ігорем Зубовичем. Він вже оголосив про свій намір підвищити частку власної заготівлі до 20% та почати імпорт техніки. Однак залишається питання: чи вдасться йому порушити традицію залучення сумнівних підприємців та фірм-одноденок для виконання робіт у лісництвах, або ж "золотий парашут" його попередника залишиться основним орієнтиром для галузі? Суспільство чекає на рішення. Тим часом "Телеграф" направив запити до правоохоронних органів, щоб з'ясувати, чи є відкриті кримінальні провадження за фактами, виявленими під час аудиту. Ми продовжимо слідкувати за розвитком подій. Залишайтеся з нами.

Як повідомляв "Телеграф", поліція вже розслідує справу про виведення за сприяння працівників ДП "Ліси України" десятква мільйонів гривень через фіктивні угоди та пов'язані фірми.