Наші за кордоном

Чернігівці, які пережили часи перебудови, пам’ятають, коли наші земляки без знання мови, але з гарною освітою та досвідом роботи тут, масово виїжджали до Італії, Іспанії, Португалії на заробітки заради майбутнього благополучного життя для себе та своїх дітей. Жінки – доглядати старих і дітей, мити, прибирати, готувати, шити тощо. Чоловіки, як правило, влаштовувалися на виробництво або працювали вантажниками, збирачами меблів, будівельниками. У сезон, і тоді, і зараз, наші займаються збором ягід та фруктів, овочів та зелені.

Минуло 20 років, але молоді люди, як і раніше, шукають своє місце під сонцем, їдучі до Польщі, Чехії, Німеччини, Фінляндії, Канади, бо українські зарплати змушують бажати кращого, незважаючи на вміння, навички й талант. А ті, хто виїхав у 2000-х, та й часто –сьогоднішня молодь, уже не прагнуть повертатися на Батьківщину. Ми провели невелике бліц-опитування серед чернігівців – колишніх та нинішніх заробітчан.
 

Інна Кірієнко, 54 роки, поїхала на заробітки до Італії у 36-річному віці. Закінчила Чернігівський технікум радянської торгівлі (зараз – коледж економіки та управління на вулиці Козацькій), працювала товарознавцем. Влаштувавшись на роботу та орендувавши житло, вона покликала до себе сина Артема. Працює у невеликому містечку Латина на березі Тірренського моря, де проживає багато чернігівців, вже 18 років. Доглядає за старими людьми та дітками. Тяжкою працею заробила на квартиру в Чернігові. Звичайно, повністю володіє італійською. Дуже сумує за рідним містом та батьківською хатою в селі. Зізнається, що повернулася би додому просто сьогодні, але з українською зарплатою, а потім і копійчаною пенсією доведеться багато в чому собі відмовляти. Середня зарплатня у жінок в Латині – 900 євро.
 

Артем Боровик, 34 роки, неодружений, переїхав до матері в італійську Латину в 17 років. Має технічну освіту – закінчив Чернігівський радіомеханічний технікум. Спочатку Артем займався, чим доведеться. Працював вантажником, збирав фрукти та ягоди, доки не оформив документи. А потім влаштувався збирачем меблів, уже давно самостійно орендує житло. Середня заробітна плата на сьогодні – 1400 євро. На наше запитання: «Чи плануєш повернутися до Чернігова?» –Артем відповів, що вже якось повертався. Відкривав із другом кафе з італійською кухнею, але певного моменту їх «змусили» закритися. Довелося знову виїхати на роботу до Італії. Готовий остаточно повернутися додому, якщо буде можливість нормального розвитку малого бізнесу. Тут є квартира, яку молодий чоловік здає в оренду.
 

Олексій Можаровський, 29 років, випускник Національного транспортного університету, мріяв працювати на себе та не залежати від умов та характеру начальства. І 5 років тому поїхав до Фінляндії збирати ягоди та гриби. Тепер щороку влітку він їздить на сезонні заробітки разом із своєю дівчиною, а також допомагає працевлаштуватися нашим землякам. В останньому сезоні дохід на двох майже за 2,5 місяця становив 8000 євро (по 1750 євро на місяць). Олексій розповів, що у Фінляндії можна збирати чорниці, брусниці, малину, морошку, журавлину, білі гриби, лисички й так звані млечники. Ми запитали у хлопця: «Ти б хотів залишитися жити у Фінляндії чи тобі краще вдома?» На це Олексій відповів: «Мені б не хотілося жити в цій країні, тож для себе я не розглядаю питання ПМП. Розмірений спосіб життя фінів мене трохи напружує, вони живуть дуже нудно. Мій дім – у Чернігові».
 

Віктор Сафонов, 36 років, одружений, має вищу освіту – закінчив Чернігівський інститут економіки та управління, факультет аграрного менеджменту, але за спеціальністю так і не вдалося попрацювати. Одружившись, 10 років тому виїхав до Данії з метою заробити на квартиру та машину. Протягом 4-х років із невеликими перервами працював на норковій фермі, виконуючи повний цикл виробництва хутра. Середня зарплата на місяць була 1500 доларів. Віктору вдалося здійснити задумане – купити квартиру та автомобіль. Зараз він разом із дружиною Валентиною живе у Чернігові, але, як і раніше, вважає за краще періодично виїжджати на заробітки за кордон, зокрема, в Естонію. В цій країні він займається збиранням причепів на виробництві. Середня зарплата в Естонії складає 1000 євро на місяць.
 

Наталя Костюк (Верюга), 34 роки, заміжня, має вищу освіту – закінчила Чернігівський інститут економіки та управління, факультет фінансів. У 19 років почала працювати в «Приватбанку», потім продовжила банківську діяльність у київському «УкрСиббанку». Вийшла заміж і разом із чоловіком 5 років тому іммігрували до Польщі. Перед цим в Україні закінчила курси перукаря, бо не хотіла працювати на заводі. Одразу працевлаштувалася до салону краси асистентом перукаря. Після пів року праці усвідомила, що це не та сфера, де би хотілося себе реалізувати. В 2017 році почала працювати в Агентстві з працевлаштування в відділі адміністрації як спеціаліст із питань імміграції. Торік вирішили з чоловіком іммігрувати до Канади. Середня зарплата на місяць була 1500 євро. Польща дала можливість подорожувати значно частіше, займатися новими хобі та будувати життя за своїм розсудом і з іншими можливостями. Наталя зізнається, що завжди мріяла переїхати жити до іншої країни, тому повертатися до України молоді люди не збираються.
 

Алла Гаркуша, 31-річна чарівна чернігівська співачка, відома нам, як солістка кавер-гурту «COALLA BAND», закінчила інститут історії, етнології та правознавства Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка. Має другу вищу освіту, яку здобула у Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв за спеціальністю «Музичне мистецтво». Після закінчення університету дівчина почала працювати за контрактом у Китаї. До початку карантину щороку виступала з музичною програмою разом із професійними музикантами та танцівниками за кордоном у таких країнах, як Ізраїль, Кіпр, Єгипет, Ліван, Молдова. Тільки позавчора співачка повернулся з Мальдів, де протягом місяця поєднувала концерти з незабутнім відпочинком. Поїздки до різних країн вважає професійним підходом до справи, внаслідок чого відбувається обмін досвідом, складаються добрі стосунки між артистами, а природа завжди надихає на творчість. Вдома співачка не лише відпочиває, а й продовжує виступати. Сьогодні Алла займається просуванням сольного проекту «COALLA» в Україні, бо звикла перебувати в робочому процесі, у нових творчих проєктах.

Наталія МАЧЮЛІС