"Этот год не просто олимпийский, а настоящая суперолимпиада". Ведущий картофельный аграрий рассказал о нехватке и увеличении цен.

"Один з колег називає вирощування картоплі Олімпіадою, тому що раз на чотири роки висока ціна". Цією алегорією власник фермерського господарства "Аделаїда" Віктор Рибалко пояснює циклічність картоплярського бізнесу.

Рядові споживачі в цьому змаганні лише глядачі, які останні місяці спостерігають за тим як зростають ціни на головний продукт українців. За словами героя інтерв'ю 2024-й для його активних учасників не те що "олімпійський", а "суперолімпійський" рік.

Проте складається таке враження, що сам підприємець не надто в захваті від цього. По-перше, основна частина картоплі, яку він вирощує, продається за ціною, що значно нижча від тієї, що пропонується в супермаркетах.

По-друге, отриманий прибуток він не покладе собі до кишені, а направить на погашення боргів, які сформувались, коли Рибалко, перед великою війною, розширював виробництво на вже майже як три роки окупованій частині Херсонщини.

По-третє, як досвідчений картопляр з тридцятирічним стажем, він усвідомлює, що "Олімпійські ігри" колись закінчаться, і впродовж наступних кількох років йому доведеться працювати з низькою прибутковістю, очікуючи на нові "змагання".

Серед своїх співробітників його називають "монархом картоплі", хоча він сам вважає себе не більше ніж "бароном". І це не випадково. Його відносно високий статус зумовлений скромними, якщо порівнювати з великими агрокомпаніями, 500 гектарами картопляних плантацій, а також тим, що 95% врожаю цієї культури отримується з присадибних ділянок українців.

"Щороку стрімко зменшується число людей, що займаються вирощуванням картоплі на своїх городах," - зазначає Рибалко, вказуючи на одну з причин цьогорічного дефіциту.

Які ще фактори вплинули на зростання вартості картоплі? Чому в росіян цього року з нею проблеми та які вони найнеякісніші чипси?

Чому ми вибрали спілкуватися про картоплю саме з вами?

Ми працюємо з картоплею з 1996 року, розпочавши нашу діяльність на Херсонщині. Коли хтось запитує, яка область славиться картоплею найбільше, я завжди відповідаю: це безумовно Херсонщина.

На Херсонщині практикують професійне картоплярство: 80% картоплі, яку там вирощують, продають, а не з'їдають. На заході та півночі України 20% продають, а 50% - викидають, згодовують тваринам, пускають на насіння. Це непрофесійно.

Ваше агрогосподарство зазнало втрати трьох тисяч гектарів землі в Херсонській області, і стільки ж ви зараз обробляєте на Житомирщині. Які культури ви вирощуєте і в яких обсягах?

Головною культурою у нас є картопля. У 2021 році ми обробляли від 200 до 250 гектарів у Житомирській області, а в минулому і поточному році площа вирощування зросла до майже 500 гектарів. Завдяки ефективним методам вирощування картоплі ми змогли релокувати значну кількість людей з південних регіонів і покриваємо наші борги.

У 2021 році в Херсонській області було зведено сховище вартістю 4,5 мільйона доларів, здатне вмістити 15 тисяч тонн картоплі. За три роки до цього було здійснено інвестиції в розвиток систем зрошення та супутніх проектів. Проте, кредити на суму 65 мільйонів гривень ніхто не списав, і ми зобов'язані їх повертати та обслуговувати. В результаті діяльності нашого господарства залишилося лише 35% від загальних фінансових надходжень та половина земельних ділянок.

З трьох тисяч гектарів лише 500 відведено під вирощування картоплі?

-- Так. На решті були пшениця, соняшник, ріпак, але зараз ми від них відмовляємося. На наступний рік плануємо вийти на 700 гектарів картоплі. Засадити всі три тисячі гектарів неможливо, бо десь земля болотиста, заліснена, є кам'янистий ґрунт. Ми визначили, що 2 100 гектарів підійдуть під картоплю.

-- Яка врожайність цього року порівняно з минулим?

Наші врожаї в середньому складають 35 тонн з гектара, тоді як минулого року ми отримали 31 тонну. Цей прогрес став можливим завдяки впровадженню сучасних технологій та систем зрошення. Без зрошення вирощування картоплі в будь-якому регіоні України перетворюється на безглузду справу, що не приносить прибутку. Зокрема, виробництво картоплі для фрі або чипсів без належного зрошення є практично неможливим.

Чи існують в Україні фермерські господарства, які вирощують більше картоплі, ніж ви?

-- Є великий холдинг Continental Farm Groups, що належить Саудівській Аравії. Це колишня "Мрія". Потужна українська компанія, яка має близько 150 тисяч гектарів і на двох тисячах вирощує картоплю. Є ще декілька компаній, вирощування картоплі в яких наближене до 500 гектарів.

Чому масштабні агрокомпанії, такі як "Астарта" чи "Кернел", що обробляють сотні тисяч гектарів, не вирощують картоплю?

Це специфічний і унікальний бізнес, який залишає великі компанії в замішанні. Для них важливо виділити з загального виробничого процесу окремий сегмент, що вимагає значних ресурсів і уваги. Що ж необхідно для успішного функціонування цього бізнесу? Найголовніше – це наявність складу.

Є випадок, коли агрохолдинг "АТК" ("Аграрна технологічна компанія") під керівництвом Юрія Дробязка займався вирощуванням картоплі на площі 400 гектарів. Для зберігання врожаю у них було великий склад, що вміщував до 25 тисяч тонн продукції. Однак у 2021 році компанія вирішила припинити цю діяльність.

На моє запитання щодо причин закриття проекту мені пояснили, що, по-перше, вирощування картоплі не завжди є прибутковим, а по-друге, в структурі холдингу цей сегмент приносить лише 2% доходу, водночас витрачаючи 15% часу. Це свідчить про обґрунтованість прийнятих рішень та професійний підхід до управління.

Якщо картоплярство в рамках холдингу відокремити в самостійне підприємство, а власник просто інвестує туди фінанси, він втрачає контроль над усіма процесами. Як зазначив Євген Черняк, якщо управляючий знає ваш бізнес краще, ніж ви самі, то це вже не ваш бізнес, а бізнес вашого управляючого.

Яка нині інформація щодо вирощування картоплі?

Згідно з офіційними даними, Україна щорічно виробляє близько 20-21 мільйона тонн картоплі, з яких 95% вирощується на приватних ділянках. До початку великої війни ця цифра відповідала дійсності, проте наразі вона виглядає абсолютно нереалістичною і зменшилася, щонайменше, вдвічі. Основною причиною цього є зменшення кількості людей, які займаються вирощуванням картоплі на своїх городах, що падає з кожним роком в геометричній прогресії.

Колеги із заходу України кажуть, що городи по 50 соток, по гектару не засаджені. Вони засіяні соєю, тому що це вигідніше.

Існує ще одна причина, чому ці показники не відповідають реальності — це споживання. За офіційними даними, один українець щорічно споживає приблизно 120 кілограмів картоплі. Якщо взяти до уваги 30-мільйонне населення, ми маємо споживати близько чотирьох мільйонів тонн. Щороку також висаджують ще чотири мільйони тонн. Але куди ж зникають 12 мільйонів?

Ви зазначили, що до початку війни в Україні врожай картоплі складав 21 мільйон тонн, тоді як тепер, згідно з офіційними даними, він становить 20 мільйонів тонн. Як це може бути можливим, враховуючи наявність окупованих територій?

Українська асоціація виробників картоплі, в якій я обіймаю посаду члена правління, проводить переговори з Державним статистичним комітетом. Я висловлюю їм свої зауваження: як можна стверджувати, що ми здатні виростити 20 мільйонів тонн картоплі, якщо у нас відсутні три тисячі тонн для потреб прикордонних військ? (передбачається, що йдеться про закупівлі для армії - ЕП).

Відповідають: ви акцентуєте на якісній картоплі, а ми - на фермерських угіддях. У них існують дві методики оцінки: за обсягом врожаю та за площею. Якщо брати до уваги ці параметри, то дані виходять досить схожими (урожайність складає 12-15 тонн з гектара, тоді як в ЄС - 40 тонн). Однак варто зазначити, що вже давно немає мільйона гектарів, адже літні люди вже не садять. Важливо врахувати, що ці люди йдуть з життя, а молодь не проявляє бажання займатися садівництвом. Прогуляйтеся селами, щоб побачити це на власні очі.

-- За офіційними даними, загальний урожай - 20-23 мільйони тонн, а який він за вашими відчуттями?

На мою думку, наш обсяг вирощування становить приблизно 10 мільйонів тонн.

На основі ваших спостережень, яка саме картопля користується найбільшою популярністю серед українців і з яких причин?

Американку, що зловживає алкоголем, з білими трояндами. Що завгодно.

Важливо інше. Ми зараз на стадії серйозної реформації. У Євросоюзі споживають 80 кілограмів на рік на душу населення. На 50% - це свіжа картопля, на 50% - перероблена. У прогресивних країнах 75% - перероблена і тільки 25% - свіжа.

Ручна чистка картоплі – це застаріла практика, від якої нам слід відмовитися. Ми витрачаємо свій цінний час на цю рутину, що створює проблеми. Це стосується не лише дитячих садків, а й пенітенціарних установ та армії, яка часто купує картоплю, значну частину якої потім викидає. Настав час перейти на очищену вакуумовану картоплю або напівфабрикати, які допоможуть зменшити витрати і ускладнять можливість крадіжок.

Які особливості елітної картоплі в порівнянні з неелітною?

Для того, щоб виростити товарну картоплю з насіння, знадобиться цілих сім років. В процесі вирощування безвірусної картоплі проходять сім етапів, починаючи з пробірки. Супереліта — це термін, що стосується насіннєвої картоплі. За смаковими характеристиками вона не має жодних відмінностей. Деякі люди люблять гратися з термінами і на етикетках вказують, що помита, акуратна та красива картопля — це еліта.

-- Яка собівартість вирощування картоплі?

-- Собівартість складається з двох частин: затрати і врожай. Щоб виростити врожай, потрібно витратити стільки ж, скільки в Євросоюзі: чотири тисячі євро на гектар (близько 180 тис. грн - ЕП). З гектара можна отримати по-різному: позаминулого року в нас було 27 тонн, минулого - 31, у цьому - 34-35.

-- Якщо звести всі цифри?

Можливо, виглядає, що цей рік обіцяє бути дуже вигідним для нас. Однак це не зовсім так, адже 70% картоплі, яку ми вирощуємо, йде на реалізацію за контрактами для виробників чипсів і на переробку. Таким чином, ми продаємо 70% нашої картоплі за ціною 8 гривень за кілограм, тоді як на ринку її вартість становить 20 гривень.

Ви ставите класичні для кореспондента запитання: яка собівартість, скільки ви заробляєте, і в людей викривляється погляд на це все.

Може, ви зможете розвіяти це спотворене уявлення.

-- Так я ж уже розвіюю. Коли ви чуєте, що я продаю по 8 гривень за контрактом, а на ринку - 20 гривень, то у вас виникає запитання: чому він не відмовиться від контрактів?

-- У мене інше запитання: на наступний рік за контрактом буде 8 чи 20?

У наступному році ціна складе 9,7 гривні з податком на додану вартість. Це не пов'язано з тим, що цього року вона коштує 20 гривень, а скоріше з тим, що вартість картоплі в Україні недооцінюється.

Минулого року на ринку картопля коштувала по 4,5 гривні, а в нас за контрактом - 7,8 гривні. Тобто було вигідніше. Професійне картоплярство повинно крутитися тільки навколо переробки. У Бельгії вирощують 7,5 мільйона тонн і переробляють майже 7. В Україні вирощують 20 мільйонів, а переробляють 320 тисяч.

Що саме включає в себе озвучена вами вартість виробництва?

Основою витрат є насіння, яке складає 20-25% загальних витрат. Наступною великою статтею є добрива та хімічні препарати, що займають 50% бюджету. Далі йдуть витрати на техніку та запчастини. На паливно-мастильні матеріали відводиться 10%. Решта коштів іде на оплату праці.

-- З чим пов'язане зростання цін на картоплю?

По-перше, врожайність значно знизилася через посуху. По-друге, на приватних ділянках більше не вирощують картоплю, оскільки це не викликає інтересу у людей.

Посуха в серпні та вересні ускладнила збори картоплі, що призвело до зниження її доступності на ринку. Водночас розпочалися державні закупівлі. Це поєднання зменшення пропозиції та підвищення попиту стало причиною зростання цін. Дехто прогнозував, що вартість може сягнути 40-45 гривень за кілограм.

Чекайте, буде картопля. Її вже везуть з ЄС, з Казахстану. Заходить вона по 20-21 гривні. Додайте 3-4 гривні магазинної націнки і буде 25 гривень на прилавках.

Таку стабільну ціну я спостерігаю з грудня. В майбутньому вона може трохи зменшитися або збільшитися, але, скоріш за все, залишиться на цьому рівні, оскільки в країнах ЄС цьогорічний урожай досить високий, і звідти буде здійснюватися постачання. Крім того, планується імпорт з інших держав. Також, певні обсяги будуть завозитися з Білорусі. В Росії ж ситуація з картоплею є досить складною.

Чому у росіян виникають труднощі з картоплею?

-- У них така ж історія як в Україні: два роки поспіль картопля коштувала дешево, усі відмовлялися її вирощувати. Плюс спека.

Розпочатий у вересні імпорт свідчить про наявність дефіциту?

Так, існує дефіцит. Завищені ціни надають імпортерам можливість маніпулювати ситуацією. У Польщі вартість картоплі складає 20 євроцентів (приблизно 9 гривень). Після додавання витрат на транспортування та інших супутніх витрат, загальна ціна для України досягає близько 40 євроцентів (18 гривень) за кілограм.

Чи може статися, що через підвищені ціни на картоплю цього року наступного року всі вирішать її вирощувати, внаслідок чого ціна значно знизиться?

Це відбудеться, але не в наступному році, оскільки бракує насіння для картоплі. Багато людей спробують увійти в цю галузь наступного року. З'являться нові учасники, збільшаться посівні площі, і вони зможуть досягти рівня рентабельності з певним прибутком. Проте згодом вони посіють ще більше, і їх чекає дво-трирічний цикл коливань.

-- Це нормальна практика, що ми імпортуємо картоплю?

Кожні три роки ми здійснюємо великий імпорт. Протягом двох років ціни відсутні, і всі відходять від цього бізнесу. А потім, коли ніхто не займається посадкою, ми знову починаємо імпорт.

Чи має картопля з Європейського Союзу якісь особливості в порівнянні з українською?

-- Нічим, це ті ж сорти. Наприклад, сорт "гала". Її смажити не потрібно, потрібно варити, у "мундирах", "пюрешка". Вона дуже смачна. Інші сорти можуть бути хорошими для смаження, не будуть розсипатися, наближені за консистенцією до сортів, які використовують на фрі.

Чи є вирощування картоплі вигідним бізнесом?

-- Будь-який бізнес прибутковий, якщо ти в ньому професіонал. Один з наших колег називає вирощування картоплі Олімпіадою, тому що раз на чотири роки висока ціна. Він каже: головне знати, у який рік Олімпіада, і брати в ній участь. Більшість з тих, хто йде з ринку, беруть участь не в "олімпійські" роки.

-- Яка рентабельність цього бізнесу в "олімпійський" рік і яка - в інші роки?

У "олімпійських" дисциплінах показники становлять від 50 до 70%, тоді як у "неолімпійських" — від 0 до 15%. Ми сприймаємо цей рік не просто як олімпійський, а як справжній суперолімпійський. Це рік, який не має аналогів.

Яка основна ідея переробки картоплі?

Миття не є переробкою. Картопля, яка миттєво очищена та упакована, вважається обробленою. Переробка відбувається тоді, коли з картоплі знімають шкірку.

Існує декілька типів переробки, і одним із найменш прибуткових є виробництво крохмалю. Це бізнес з низькими маржами, зазвичай пов'язаний з використанням відходів. Україна має певні переваги на цьому ринку. По-перше, країна отримала квоту в Європейському Союзі. По-друге, світовий попит на крохмаль зріс. По-третє, через зниження цін на картоплю багато фермерів почали переробляти її на крохмаль.

У сфері виробництва крохмалю ключовим аспектом є наявність переробних потужностей в межах 50 кілометрів. Ціна на крохмальну картоплю становить 3-3,5 гривні за кілограм. Якщо додати ще 3 гривні на транспортування, то гратися в цю справу стає недоцільно. В Україні обробляється приблизно 250 тисяч тонн картоплі з загальних 320 тисяч тонн.

Приблизно 100 тисяч тонн використовують для виробництва чипсів, а ще 20 тисяч йдуть на заморожування, обробку та вакуумування.

Велика частина йде на виробництво чипсів.

-- Так, в Україні ця галузь розвинена непогано, хоч і не так потужно, як у Євросоюзі. Ми споживаємо набагато менше чипсів, бо країна бідна. Але в нас є три великі виробники: PepsiCo (торгова марка Lays) та Mondelēz ("Люкс") - відомі світові гравці, "Клуб чипсів" (Chipster's) - український.

Забув додати: після крохмалю йдуть картопляні пластівці. Це, по суті, висушена картопля. Якщо вважати крохмаль просто подрібненою масою, то пластівці є більш якісним продуктом, з якого можна приготувати пюре або використовувати як додаток. Проте найвідомішими з них є чипси Pringles, які продаються в тубусах. Це, мабуть, найменш якісний чипс, але при цьому найдорожчий, що, до речі, схоже на те, як часто буває з соками.

У Євросоюзі найпопулярніший чипс - смажений на часниковій олії і з морською сіллю. Усе. Іноді додають прованські трави для смаку, але в жодному разі не курка і не краб, яких в Україні споживають найбільше.

Чому в Україні обробка картоплі для приготування фрі є досить рідкісним явищем?

-- В Україні не люблять фрі. Маленькі компанії просять і ми імпортуємо фрічну картоплю з Польщі. Основна причина - не можемо виростити картоплю. У картоплі є два важливі температурні фактори: при температурі вище 32 градуси і нижче 27 градусів вона перестає набирати вагу. Бадилля є, а картопля не росте.

На півдні виростити значний урожай стає складно через спекотні температури. У цьому регіоні картопля завершує свій ріст до 25 червня, після чого її необхідно викопати та реалізувати. Перед початком війни на півдні ми встигли перейти до другого етапу вирощування: зібравши перший урожай, ми посадили новий.

-- Не можу не запитати про Білорусь. Білорусів називають різними епітетами, пов'язаними з картоплею, через що складається враження, ніби там її вирощують скрізь. При цьому Білорусь не входить у список великих країн-виробників картоплі. Як ви можете пояснити таке ставлення до них?

-- Перше - Білорусь дає справедливу, чесну статистичну інформацію, а не як Україна, яка четверта у світі. Друге - в асоціації картоплярів до війни був девіз: "Чим менше картоплі виробляється на присадибних ділянках, тим багатша нація".

Це висловлювання Лукашенка.

В домашньому господарстві вирощування картоплі не є звичною практикою. До початку війни в Україні 32% сільського населення займалися вирощуванням цього овоча, тоді як у Росії цей показник становив лише 10%, а в Білорусі – 15%. Останні 15% населення Білорусі живуть за принципом колгоспного господарювання, маючи невеликі будинки та присадибні ділянки. Проте, ніхто не обробляє землю під картоплю так, як це роблять в Україні, де площі можуть сягати 50 соток. Картопляні плантації – це не міф. З історичної точки зору, картопля росте краще в Білорусі, тоді як в Україні оптимальні умови спостерігаються на Чернігівщині. У Росії ж сприятливі умови для вирощування знаходяться на Брянщині, де розташування перевищує 50-ту широту.

Бізнес зазвичай стверджує: ми не потребуємо допомоги, просто не створюйте нам перешкод. Чи можна застосувати подібний підхід у картоплярстві?

Ні, причина в тому, що існує дефіцит сховищ, про що я вже згадував. Щорічно споживання становить 3,5 мільйона тонн. Ми можемо насолоджуватися свіжою картоплею лише протягом чотирьох місяців, а її зберігання потрібно забезпечити на вісім місяців. Підприємства мають лише 350 тисяч тонн сховищ замість необхідних двох мільйонів. Саме через брак сховищ багато хто не входить у картопляний бізнес.

Чи варто надавати підтримку? У нас існує система стимулювання бізнесу, зокрема програма "5-7-9%", а також спеціальні кредити для переробних підприємств. Проте, ці можливості не охоплюють будівництво сховищ, що є критично важливим. Для розвитку переробки картоплі необхідно спочатку створити достатню кількість підприємств, здатних забезпечити зберігання картоплі, включаючи ті, що призначені для переробки.

До програми "5-7-9%" слід додати можливість фінансування сховищ. Підтримайте таких, як ми, хто вимушено покинув свої домівки з боргами, а також тих, хто готовий інвестувати. Ви ж неодноразово зазначали, що варто адаптувати "5-7-9%" не лише для короткострокових позик, а й для інвестиційних ініціатив.