Агрокліматичні умови затримали інтенсивний розвиток шкідливих організмів, які зосереджені на крайових ділянках полів.

07.11.2025 13:45 "Агро Перспектива" (г. Киев) -- Агрокліматичні умови (поступове зниження температури повітря в нічні та денні години, опади та поривчастий вітер) звітного періоду уповільнили активний розвиток і шкідливість сисних шкідників (злакові попелиці, цикадки), які переважно сконцентровані у крайових смугах полів. На 15-35% обстежених площ озимих зернових культур цикадками заселено та слабко пошкоджено до 6% рослин. Злакова попелиця за щільності 2-10 екз. на рослину живиться на 1-6% рослин. Спостерігаються дорослі крилаті особини -- самки-розселювачки, а також личинки. Літ злакових мух (шведської, гессенської, чорної пшеничної, опомізи) проходив за слабкої інтенсивності за чисельності 0,4-6 екз. на кв.м, якими пошкоджено 0,5-2% рослин. У разі значної чисельності мух (30-40 екз./100 п.с.) рекомендується провести обробки крайових смуг полів інсектицидами -- на початку масового льоту і в подальшому через 8-10 діб.

Також, в озимині, розміщеній після стерньових попередників, продовжують живитися личинки (ІІ-ІІІ віків) хлібної жужелиці, які за чисельності 0,2-2 (Дніпропетровська, Житомирська, Запорізька, Закарпатська, Кіровоградська, Одеська, Миколаївська, Полтавська, Херсонська обл.) екз. на кв.м пошкодили 1-4% рослин. Гусениці озимої совки, які перебувають здебільшого в ІV-VІ віках, за чисельності 0,2-2 екз. на кв.м доживлюються та переміщуються в нижні шари ґрунту на зимівлю.

Крім того, на ранніх етапах розвитку озимої пшениці вже можна помітити симптоми різних хвороб, зокрема борошнистої роси, септоріозу, сітчастої плямистості, бурої листкової іржі та кореневих гнилей. Ці захворювання вражають від 1 до 5% рослин у таких областях, як Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Житомирська, Івано-Франківська, Миколаївська, Полтавська, Київська, Львівська, Херсонська і Чернігівська. Що стосується озимого ячменю, то там спостерігаються сітчастий та звичайний гельмінтоспоріоз, а також локальні випадки борошнистої роси і кореневих гнилей, темно-бурої плямистості, які вражають 2-7% рослин у Волинській, Закарпатській, Одеській та Львівській областях. У Волинській та Чернігівській областях на озимому житі спостерігається невеликий розвиток кореневих гнилей та септоріозу, який вражає 1-3% рослин, при цьому рівень розвитку захворювання становить 0,5-1%, причому найбільше страждають ранні посіви.

На 3-35% досліджених ділянок виявлено, що 2-7% рослин озимого ріпаку піддаються ураженню пероноспорозом, борошнистою росою, фомозом, альтернаріозом, білою плямистістю та циліндроспоріозом. У деяких посівах цієї культури спостерігається незначна активність шкідників, таких як капустяні попелиці, молі, блішки хрестоцвітих, несправжні гусениці ріпакового пильщика та гусениці озимої совки і біланів. Фітофаги заселили і пошкодили від 2 до 9% рослин, а в окремих осередках – до 20%. Щоб уникнути переростання та покращити зимівлю рослин у фазі 5-6 листків, рекомендується провести обробку дозволеними препаратами.

У різних регіонах триває малоефективне розселення та низька чисельність мишоподібних гризунів, переважно полівок. На незасіяних полях, де раніше росли стерньові культури в Миколаївській, Одеській та Херсонській областях, можна помітити 1-4 курганчики на гектар, які залишила курганчикова миша.

На 5-33% обстежених посівів озимих зернових та ріпаку обліковують від поодиноких нір до 1-3 колоній на гектарі гризунів, які продовжують мігрувати з місць резервацій у пошуках соковитого корму. Багаторічні трави, неорні землі, сади заселені гризунами на 11-53% площ по 1-3, макс. до 5 (Волинська, Рівненська, Херсонська, Хмельницька обл.) жилих колоній на гектарі з 3-6 жилими норами.

У подальшому, збільшення популяції та активності гризунів буде спостерігатися при збереженні сухої погоди з температурами вище +5ºС. У таких умовах відбуватиметься їх активна міграція та розмноження. Контроль за чисельністю та запобігання шкоді від мишоподібних гризунів можливий за наявності 3-5 і більше колоній на гектар, через впровадження захисних заходів, таких як розкладання отруєних принад, як зазначає Державна служба з надзвичайних ситуацій.