Зима 2026 року: прогнози енергетичного сектору на листопад. Впливи, погодні умови та енергетичні ресурси (Андрій Закревський)

Цієї зими ми детально проаналізуємо мої прогнози, які були висловлені на початку сезону, і перевіримо, що збулося насправді.

Основна ідея полягає в тому, що зміна методів і засобів атаки на нашу енергетичну систему з боку агресора не є випадковою. Це непряме підтвердження того, що влада нарешті усвідомила загрози й було реально організовано укриття першого та другого рівнів для більшості ключових об'єктів.

За даними "Укренерго" й Державного агентства з відновлення, габіони, біг-беги та залізобетонні короби над автотрансформаторами працюють. Тим, хто не вірить владі, варто знати: по Україні вже їздять аудитори Світового банку та Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) і фізично перевіряють реалізацію виділених грошей.

Сергій Куюн, керівник Консалтингової групи "А-95", наводив приклад станцій "Укрнафта", де, незважаючи на непрезентабельні бетонні укріплення та підземні споруди, вдається відновити роботу всього за кілька тижнів після обстрілів.

У сфері захисту другого рівня ми отримали вражаючі результати: згідно з опублікованими даними, 235 важливих трансформаторів вже обладнані таким захистом, і за останні півроку було зафіксовано лише один випадок ураження захищеного об'єкта балістичною ракетою. Хоча це ще не статистика перехоплених атак, ці факти слугують вагомим доказом ефективності бетонних укриттів.

Перший і другий рівні тримають прямі удари старих і реактивних шахедів, а другий - рятує і від балістики, якщо ракета випадково не влучила точно в бетонну точку.

Отже, противник коригує свою стратегію: замість того, щоб намагатися знищити укріплений об'єкт одним потужним ударом, все більшу роль відіграють атаки, які завдають численних локальних ушкоджень, зокрема за допомогою касетних боєприпасів.

Логіка проста: якщо не вдається знищити потужний трансформатор, варто спробувати зупинити функціонування всього вузла шляхом нанесення багатьох дрібних ушкоджень.

Вони спричиняють нам технологічні труднощі: уламки ріжуть ізолятори, пробивають шафи, пошкоджують проводи і залишають безліч отворів у зовнішніх трубах на УКПГ (установках комплексної підготовки газу). Хоча витрати на ремонти обладнання зменшилися, критично збільшилася залежність від часу та кількості ремонтних команд.

Внаслідок цього вони почали завдавати ударів по електричних лініях високої напруги 750 кВ та 330 кВ, щоб зменшити електричну продукцію Хмельницької, Рівненської та Південноукраїнської атомних електростанцій.

Не маючи можливості відключити магістральні трансформатори, які укладені в бетон, вони завдають ударів по лінійним гірляндам. Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі постійно підкреслює цю ситуацію, хоча ідея розміщення спостерігачів МАГАТЕ на наших критичних об'єктах викликає певні сумніви.

Окрема тема – це політична та кадрова залежність Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) від країн, що фінансують його діяльність та беруть участь у створенні його керівних структур.

Росія залишається учасником цих механізмів, хоча сама є агресором і створює загрози українським атомним об'єктам. Тому присутність міжнародних спостерігачів на критичних вузлах не повинна автоматично означати передачу їм усієї чутливої технічної інформації. Питання довіри до персоналу та меж його доступу нікуди не зникає.

Навала реактивних шахедів теж була спробою скористатися коротким вікном, поки ми не мали рецепту. Дрони летіли щогодини, тому бригади в Києві, Дніпрі чи Кременчуці по півтори доби просто стояли й дивилися на провисші проводи. Щойно дали паузу - моментально виставили тимчасові опори й усе заживили.

Друга теза полягає в тому, що режим безперервних обстрілів, який спостерігався наприкінці вересня, у жовтні та на початку листопада, більше не повториться. Це була спеціально спланована акція, приурочена до початку зимового періоду, коли необхідно забезпечити теплоносієм 3000 кілометрів київських мереж.

Кожен такий комбінований удар коштує їм сотні мільйонів доларів залежно від кількості та типів ракет. А головне - витрачає запас високоточної зброї, який неможливо миттєво поповнити навіть за нинішніх темпів російського виробництва.

Коли за раз летить 76 ракет, із яких 18 (деякі джерела - 28) балістика - це серйозне навантаження на їхній ВПК.

Згідно з останніми даними української розвідки, російський військово-промисловий комплекс має можливість виготовляти більше 200 крилатих і балістичних ракет щомісяця, хоча швидкість виробництва різних моделей значно варіюється. Це досить великий обсяг, але навіть такі виробничі потужності не дозволяють постійно здійснювати залпи по 70-80 ракет щодня без використання накопичених резервів.

Тому я очікую не припинення ударів, а хвилеподібної кампанії з паузами на накопичення ракет і зміною співвідношення балістики, крилатих ракет та дронів.

Балістичні ракети вони виготовляють по одній за 12 годин, починаючи з січня 2025 року використовують колісні системи, а для заповнення дефіциту купують корейські ракети за готівку.

Після запуску 76 ракет на черзі вже 50, хвилі вже розгортаються. А різке збільшення цілей у повітрі супроводжується гулом дронів.

В Алабузі розпочали виробництво бюджетних обманок із пінопласту та фанери, схожих на "Гербери" або "Пародії", оснащених лінзою Люнеберга, що призначені для дезорієнтації наших радіолокаційних станцій (РЛС). Проте кількість потужних ударних дронів, які насправді змогли дістатися цілі, не збільшилася.

Третя теза - ми, нарешті, почали давати гідну відсіч, і кінець жовтня та початок листопада стали яскравими прикладами нашої сили. Щиро дякую всім оборонцям та спеціалістам, які займаються ремонтами – від "Укрзалізниці" до "Укренерго", а також кожному електрику та сантехніку, які не дали нам пережити кризу під час переходу до зимового періоду. Ми змусили ворога витратити величезні кошти.

Прилуки є яскравим прикладом того, як дорогі удари можуть давати лише тимчасові результати. Після атаки на газову інфраструктуру близько 18 тисяч домогосподарств залишилися без газу. Проте вже через п’ять днів постачання було відновлено. Росія витратила значні ресурси на ураження, в той час як наші 45 аварійних бригад швидко відновили роботу системи. Ось вам і реальна картина війни з інфраструктурою.

У Києві вилізли проблеми з водою, але з 13 уражених об'єктів 9 уже ремонтуються і робляться краще, ніж було. На кінець січня Київ буде підготовлений до зими краще, ніж зараз, що б там не казав Кличко, який цього року хоча б їздить по об'єктах, а не ігнорує Троєщину.

Наші атаки відбулися саме в той момент, коли на їхніх підприємствах запустили відновлені установки, і знову туди потрапили удари.

Супутники Maxar і Planet Labs підтвердили знищення баз Росрезерву - комбінатів "Атлас", "Кавказ" у Пролетарську, в Енгельсі та Феодосії, що сильно пошарпало запаси авіагасу для стратегічної авіації. А в Торопці, Тихорєцьку і Карачеві знищено десятки тисяч тонн боєприпасів із КАБами та "Іскандерами". Наші дрони до 100 кілограмів поступаються тонним боєголовкам, але у москалів захисту першого-другого рівня немає взагалі, вони досі в сітках сидять, а цілей для нас там безліч.

Четвертий пункт - погодні умови, які в системі "Нафтогазу" Сергія Федоренка виконують центральну роль. Наша теплова генерація зазнала ушкоджень на 80-90%, а ліміт імпорту становить 2,4 ГВт. Тож, при температурі -8...-10 градусів, залежність від атомної енергетики стає вкрай важливою.

Проте, мої основні очікування свідчать про те, що зима буде теплою. Я оцінюю ймовірність цього розвитку подій приблизно на рівні 80%.

Згідно з інформацією NOAA та ансамблевими кліматичними моделями, інтенсивні східні Кельвінівські хвилі стали каталізатором виникнення надзвичайно потужного кліматичного феномену Ель-Ніньйо. NOAA прогнозує, що ймовірність підтримки сильної або надзвичайно сильної фази цього явища до січня-березня 2027 року перевищує 83%.

Це не обов'язково свідчить про м'яку зиму в Україні, однак формує значущий глобальний кліматичний контекст.

Беручи до уваги сезонні прогнози, я оцінюю ймовірність середньої температури приблизно +1,7 градуса, тоді як кліматична норма становить близько -1,5 градуса. У денний час можливі періоди потепління до +10 градусів. Це є моїм прогнозом, а не запевненням у відсутності короткочасних арктичних вторгнень.

Кожен градус зниження температури підвищує навантаження на енергетичну систему, але особливо критичним є момент, коли температура переходить через нуль і опускається до стійкого мінуса. У таких ситуаціях населення активно підключає додаткові електричні обігрівачі, що може призвести до зростання навантаження на сотні мегаватів на кожен градус зниження. Натомість, коли температура коливається між +6 і +1 градусом за умови функціонування основного опалення, контроль за навантаженням стає значно простішим.

Для наших команд серйозними проблемами стануть переходи через нуль в умовах ожеледиці на проводах, а також виконання робіт у холодній багнюці. Додатково ми стикаємося із дефіцитом працівників, коштів на ремонтні роботи та окремих видів обладнання. Запаси газу дозволяють нам зустрічати зиму з більшою впевненістю, ніж запаси великих трансформаторів та спеціалізованих комплектуючих. Тому критично важливими є не лише фінансові ресурси, а й швидкість логістичних процесів, наявність ремонтних бригад та можливість виконувати роботи під час обстрілів.

У москалів навпаки - через Сибірський антициклон і дефіцит криги в Карському морі за Уралом, на Чукотці й у Магадані в листопаді-січні вдарять морози -20...-28 градусів.

На обширних просторах російської Півночі та Далекого Сходу відсутня розвинена система газопроводів, що призводить до того, що віддалені населені пункти вкрай залежать від постачання зимового дизельного пального та інших видів енергоносіїв.

У цьому контексті виникає досить цікава дилема: зимовий дизель є важливим як для військових, так і для віддалених населених пунктів, а також для автономних енергетичних систем. Якщо українські удари продовжать впливати на функціонування російських нафтопереробних заводів, а морози підвищать попит на паливо, Москві доведеться переглядати розподіл паливних ресурсів між фронтовими потребами та цивільними споживачами. Для деяких ізольованих районів це може стати серйозною загрозою для забезпечення теплом та спровокувати збільшення міграції населення.

У лютому в Україні від Тернопільської до Чернігівської області вже починає активно світити сонце.

Слід також звернути увагу на вертикальне розташування двосторонніх сонячних панелей, орієнтованих на схід і захід. Це вже не просто моя інноваційна ідея, а технологія, яка активно використовується в Європі на великих енергетичних станціях потужністю в мегавати. Такий підхід дозволяє оптимізувати виробництво електрики в ранкові та післяобідні години, зменшуючи накопичення снігу на панелях, а також може значно посилити енергонезалежність локальних енергетичних систем під час короткочасних лютневих морозів.

Безумовно, в темряві нічного часу сонце не випромінює світло, тому необхідні акумулятори та резервні генератори. Проте саме така система може допомогти знизити нестачу електроенергії у найкритичніші моменти.