Військовослужбовець помер внаслідок алкогольного отруєння: чи має його сім'я право на компенсацію в 15 млн грн - рішення суду - sud.ua

Військовослужбовець загинув у медичному закладі під час виконання своїх обов'язків. Спочатку лікарі діагностували серцево-судинну недостатність як причину смерті, але пізніше висновки були переглянуті, і остаточною причиною визнали гостре алкогольне отруєння. Водночас військово-лікарська комісія підтвердила зв'язок між його смертю та проходженням служби.

Незважаючи на це, Міністерство оборони відхилило заявку дружини, матері та доньки загиблого на отримання одноразової допомоги у сумі 15 мільйонів гривень, посилаючись на причини, пов'язані з алкогольним отруєнням.

Дружина військового звернулася до суду, наполягаючи, що сам факт алкогольного сп'яніння не може бути підставою для відмови у виплаті. Перед судом постало питання: чи достатньо встановленого ВЛК зв'язку смерті з військовою службою, щоб родина отримала 15 млн грн, якщо причиною смерті стало отруєння алкоголем?

Обставини справи: від серцевої недостатності до алкогольного отруєння

Згідно з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду в справі №240/10332/26, чоловік, який є чоловіком позивачки, з 28 січня 2023 року виконує обов'язки військовослужбовця на посаді стрільця-санітара в механізованому підрозділі.

З 16 лютого 2023 року він проходив стаціонарне лікування в Носівській центральній лікарні, розташованій у Чернігівській області.

4 березня 2023 року близько 18:45 стан здоров’я військового раптово погіршився, і він втратив свідомість. Лікарі оперативно відреагували, надавши необхідну медичну допомогу та здійснивши реанімаційні процедури, проте, на жаль, врятувати його не вдалося.

На початку основними причинами смерті було вказано гостру серцево-судинну недостатність і метаболічну кардіоміопатію. Ці недуги були зафіксовані у лікарському свідоцтві про смерть, датованому 6 березня 2023 року.

Однак 24 березня було оформлено нове, остаточне лікарське свідоцтво, яке замінило попереднє. У ньому причиною смерті назвали гостре отруєння етиловим спиртом, а саме отруєння кваліфікували як випадкове.

Згідно з результатами судово-медичної експертизи, які були викладені в ухвалі про закриття кримінального провадження від 29 березня 2023 року, на момент смерті рівень етанолу в організмі становив 4,5 г/л. Цей рівень свідчить про важке алкогольне отруєння.

Водночас у грудні 2023 року Центральна військово-лікарська комісія встановила, що захворювання, яке спричинило смерть військовослужбовця, пов'язане з проходженням військової служби. Цей висновок ґрунтувався на первинному лікарському свідоцтві, де причиною смерті були зазначені серцево-судинна недостатність і кардіоміопатія.

Згодом, уже під час судового розгляду, Міноборони надало новий висновок Центральної ВЛК від 14 червня 2026 року.

Комісія скасувала попередню постанову та врахувала остаточне лікарське свідоцтво, відповідно до якого військовий помер унаслідок випадкового отруєння алкоголем.

Проте навіть після зміни причини смерті Центральна ВЛК підтвердила її зв'язок із проходженням військової служби.

Чому Міністерство оборони відмовилося виплатити 15 мільйонів гривень?

29 лютого 2024 року вдова загиблого військового звернулася до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з проханням про надання одноразової фінансової допомоги.

20 вересня 2024 року комісія Міністерства оборони прийняла рішення не надавати допомогу матері, дружині та дочці військовослужбовця. Це рішення було зафіксовано в протоколі №19/в, який отримав затвердження 23 вересня.

Підставою стала інформація про смерть унаслідок гострого отруєння етиловим спиртом.

Міноборони послалося на статтю 16-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Ця норма регулює ситуації, за яких одноразова грошова допомога не буде надана, зокрема у випадках, коли смерть військовослужбовця стала наслідком його дій, вчинених під впливом алкоголю, наркотичних засобів чи токсичних речовин, або ж у разі навмисного самопошкодження.

Під час судового розгляду представники Міноборони стверджували, що смерть військового перебувала у прямому причинному зв'язку з його власними діями -- вживанням алкоголю до стану тяжкого отруєння.

Відповідач вважає, що вживання алкоголю в критичних обсягах є свідомим актом завдання шкоди власному здоров'ю.

Міноборони також наголошувало, що постанова про закриття кримінального провадження, у якій наведено відомості про причину смерті, залишалася чинною та не була скасована.

Що стверджувала дружина солдата.

Чоловік, який залишився без чоловіка, не прийняв відмову і вирішив подати позов до Житомирського окружного адміністративного суду.

Вона вимагала визнати рішення комісії Міноборони незаконним та скасувати його, а також зобов'язати відомство повторно розглянути її заяву на отримання одноразової допомоги, враховуючи висновки суду.

Жінка наполягала, що правових підстав для відмови у виплаті допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів №168, не було.

На її думку, сам по собі факт, що військовослужбовець був у стані алкогольного сп'яніння на момент своєї смерті, не може стати підставою для відмови членам його родини в отриманні одноразової фінансової допомоги.

Позивачка також підкреслила, що закриття кримінальної справи через відсутність складу злочину не є достатнім доказом того, що військовослужбовець вчинив дії в стані алкогольного сп'яніння, які могли б бути пов'язані із його смертю.

На підтвердження своїх аргументів жінка посилалася на практику Верховного Суду.

Позиція суду: за яких обставин родина військовослужбовця може отримати 15 мільйонів гривень.

При вивченні справи, Житомирський окружний адміністративний суд перш за все здійснив аналіз нормативно-правових актів, що регулюють надання одноразової фінансової підтримки в сумі 15 мільйонів гривень у період воєнного стану.

Суд зазначив, що відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і їхніх родин" передбачено надання одноразової фінансової допомоги у випадку загибелі чи смерті військовослужбовця за певних обставин, визначених законодавством.

Закон визначає різницю між випадками загибелі під час виконання військових обов'язків і випадками смерті під час проходження служби.

Одночасно, відповідно до закону №2489-IX, Кабінет Міністрів отримав право встановлювати розмір одноразової компенсації у випадку загибелі або смерті військового під час дії воєнного стану.

З метою реалізації зазначених умов, уряд затвердив постанову №168 від 28 лютого 2022 року, яка передбачає надання одноразової фінансової допомоги у розмірі 15 мільйонів гривень для родин загиблих, як це вказано в даній постанові.

Суд також підкреслив, що постанова №168 не може бути використана незалежно від норм Закону №2011-XII, який встановлює законні підстави для надання допомоги.

Суд вказав, що умови пункту 2 постанови №168 містять дві можливі підстави для надання виплати в розмірі 15 млн грн:

* загибель солдата під час воєнного стану;

* Загибель військового в результаті поранення, контузії, травми чи каліцтва, отриманих під час захисту Вітчизни, участі у бойових операціях або виконанні завдань з національної безпеки та оборони, повинна бути зафіксована не пізніше ніж через рік після отримання таких ушкоджень.

Водночас суд підкреслив, що встановлення права на підвищену допомогу потребує врахування не лише факту смерті, а й обставин, із якими законодавство пов'язує призначення відповідної виплати.

Що з цього приводу сказав Верховний Суд

Ключову роль у розгляді цієї справи відіграла правова позиція судової палати, що займається питаннями захисту соціальних прав у Касаційному адміністративному суді Верховного Суду. Ця позиція була детально викладена у вироку від 16 червня 2026 року в справі №620/10029/24.

У даній ухвалі Верховний Суд виклав свої висновки стосовно реалізації постанови Кабінету Міністрів №168 у контексті Закону №2011-XII.

Зокрема, Верховний Суд підкреслив, що право на отримання виплати в розмірі 15 млн грн виникає лише за умов, визначених законодавством, у випадку загибелі військовослужбовця під час дії воєнного стану або смерті, яка має причинний зв'язок з отриманими пораненнями, контузіями, травмами чи каліцтвами, отриманими під час захисту країни або виконання відповідних оборонних завдань.

Самого висновку ВЛК про зв'язок захворювання із захистом Батьківщини або проходженням військової служби недостатньо для автоматичного призначення 15 млн грн.

Треба, щоб документи справи підтверджували ті факти, на які посилається постанова №168 для обґрунтування права на отримання цієї виплати.

Одночасно Верховний Суд підкреслив, що випадок смерті військового через хворобу не завжди означає, що не можна отримати підвищену допомогу.

Якщо медичні документи засвідчують, що смерть, незалежно від конкретного клінічного механізму, має причинно-наслідковий зв'язок з пораненням, контузією, травмою або каліцтвом, отриманими в умовах, визначених постановою №168, це може дати підстави для виплати.

Верховний Суд також уточнив, що у разі відсутності підстав для використання постанови №168, питання щодо надання одноразової допомоги повинно бути вирішене відповідно до Закону №2011-XII та Регламенту №975.

Чому суд не підтримав дружину військового

Виходячи з рішень Верховного Суду, Житомирський окружний адміністративний суд проаналізував конкретні обставини справи, взявши до уваги фінальне медичне свідоцтво про смерть та рішення Центральної військово-лікарської комісії.

Ці документи засвідчували, що військовослужбовець загинув через випадкове отруєння алкоголем, а причина його смерті була пов'язана із виконанням військових обов'язків.

Проте, суд визнав, що наявні в справі матеріали не доводять наявність причинного зв'язку між смертю та отриманими пораненнями, контузіями, травмами чи каліцтвами, здобутими в процесі захисту країни, участі у бойових операціях або в реалізації заходів національної безпеки та оборони.

Таким чином, ВЛК засвідчила, що смерть пов'язана з військовою службою, проте цього виявилося замало для виділення 15 млн грн відповідно до постанови №168.

В таких умовах суд зробив висновок, що обґрунтування для збільшення виплати, зазначене в цій постанові, не є наявним.

У той же час у обґрунтуванні рішення суд не зазначив окремо, що військовослужбовець умисно завдав собі шкоди чи свідомо призвів до власної смерті.

Хоча Міноборони посилалося на такі обставини, суд обґрунтував відмову в задоволенні позову насамперед відсутністю підтверджених умов для виплати 15 млн грн відповідно до постанови №168.

Яке рішення ухвалив суд?

Житомирський окружний адміністративний суд відхилив позов, поданий дружиною загиблого військового, проти Міністерства оборони України.

Отже, суд відмовився задовольнити клопотання про анулювання рішення Міністерства оборони та не зобов'язав провести повторний розгляд заяви на отримання одноразової грошової допомоги.

При цьому рішення не вказує на те, що сім'я в жодному випадку позбавлена можливості отримати всі форми одноразової допомоги у зв'язку із загибеллю військового.

Суд послався на висновок Верховного Суду, відповідно до якого за відсутності підстав для виплати 15 млн грн за постановою №168 питання призначення допомоги вирішується згідно із Законом №2011-XII та Порядком №975, з урахуванням установлених ними умов.

Проте питання призначення допомоги за цим Порядком суд у межах справи окремо не вирішував.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.