У самому серці селища ведмідь піднімається на дерево в пошуках меду: які ще захоплюючі речі можна знайти на рідній землі кінорежисера Олександра Довженка?

Село, в якому з'явився на світ знаменитий українець, існує з 1234 року.

У Чернігівській області знаходиться селище Сосниця, яке вперше згадується в історичних джерелах майже 800 років тому. Це населений пункт має унікальну історію своєї назви і славиться тим, що тут народився Олександр Довженко — видатний українсько-радянський письменник і кінорежисер.

Археологи встановили, що на цій території людське життя існувало задовго до заснування селища. Видання "Телеграф" вирішило поділитися історією цього місця та розповісти про його цікаві особливості.

Вперше селище "Сосниця" було згадане в Іпатіївському літописі ще в 1234 році, де йшлося про те, як Данило Галицький виступив на підтримку Київського князя у війні проти Михайла Чернігівського, звільнивши кілька міст, серед яких і Сосницю. Проте історія цього краю почалася значно раніше. На околицях Сосниці виявлено сліди неолітичного поселення, артефакти бронзової доби, скіфські кургани, а також два скарби римських монет. Тут існували ранньослов'янські громади, місця стоянки сіверян і городища Київської Русі. Особливо відомі місцеві гончарні вироби, які отримали назву "сосницька кераміка".

У період з 1635 по 1648 рік Сосниця виступала як адміністративний центр Сосницької волості, що належала до Новгород-Сіверського повіту Чернігівського воєводства. Надалі, у 1648-1649 та 1663-1668 роках, місто стало полковим центром, а після підписання Зборівського договору 16 жовтня 1649 року, воно було включене до складу Чернігівського полку.

У 1651 році король Ян II Казімеж надав дозвіл на продаж маєтності Сосниця та кількох інших земель родичам Пісочинського. Цю угоду підтвердили на сеймі в 1659 році. У 1654 році селище стало складовою частиною Ніжинського полку, а в 1663 році гетьман Брюховецький відновив існування Сосницького полку. Проте в 1668 році Петро Дорошенко розформував полк і приєднав його територію до Чернігівського.

Після того, як у 1782 році було скасовано автономію Лівобережної України, Сосниця стала частиною Новгород-Сіверського намісництва і отримала свій герб. З 1797 року місто стало адміністративним центром Малоросійської губернії, а з 1802 року – Чернігівської губернії.

Вже на початку наступного року розпочалося заплановане будівництво нового селища. У середині XIX століття активно розвивалася промислова сфера: функціонували торфозаводи, пивоварня, цегельні заводи та лісопильні підприємства, а також кустарні майстерні. У селищі була організована пожежна команда. Протягом приблизно 1844–1855 років у місцевому маєтку проживала Анна Керн, відома муза Олександра Пушкіна.

У Сосниці функціонує декілька освітніх установ: Сосницький аграрний технікум бухгалтерського обліку, професійний аграрний ліцей, гімназія імені О. П. Довженка, багатопрофільний реабілітаційний навчальний центр, загальноосвітня школа I-II ступенів, дитяча музична школа, а також два дитячі садки — "Калинка" та "Сонечко".

Серед архітектурних пам'яток селища особливо виділяється Покровська церква, зведена в 1724 році та реконструйована в 1847 році. Ця церква зберегла класичне п'ятидільне планування, характерне для козацьких храмів, а також розпис, що ілюструє біблійні теми. У 1930-х роках храм був закритий більшовицькою владою, але під час німецької окупації богослужіння були відновлені. Проте в 1960-х роках церкву знову зачинено. Лише у 1989 році релігійні служби відновилися, а в 2012 році на місці старої церкви з'явилася нова будівля. До середини 1950-х років у селищі також існувала Троїцька церква, яка була знищена радянським режимом.

Культурну спадщину селища складають два важливих музеї: Сосницький літературно-меморіальний музей О. П. Довженка та краєзнавчий музей імені Ю. С. Виноградського. Музей Довженка було засновано 23 січня 1960 року, тоді як музей Виноградського відкрив свої двері 1 липня 1920 року.

У 2017 році в центрі Сосниці встановили металеву скульптуру ведмедя на сосні, створену за мотивами герба селища. Шестиметрова композиція з вуликом відкрилася під час святкування Дня селища.

Нагадуємо, що раніше "Телеграф" повідомляв про особливості міста, в якому народився композитор Володимир Івасюк. Існує легенда, що одна з місцевих жінок занурила турецького чоловіка в бочку з огірками.