"ТЦК визнало чоловіка, що вирушив на війну, як такого, що... ухилився від повістки": адвокатка розповіла про незвичайні випадки порушення прав військових і їхніх сімей.

Шановна Світлано, ви вже тривалий час надаєте юридичну підтримку військовим, вирішуючи безліч їхніх стандартних питань. Проте, давайте почнемо наше інтерв'ю з якогось особливого випадку, який залишив слід у вашій практиці.

Нещодавно мені вдалося скасувати рішення, що передбачало адміністративну відповідальність для військовослужбовця за недотримання вимог військового обліку. Але не варто поспішати з висновками, що це звичайний випадок. Насправді, ця історія має неймовірний характер.

Слухайте. Молодий харків'янин вирішив приєднатися до війська й шукав підрозділ, у якому хотів би служити. Пішов до рекрутингового центру, де йому порекомендували 116-у бригаду теорборони. Хлопець отримав рекомендаційний лист від бригади з підтвердженням, що вона бере його на службу. Пройшов ВЛК, базову військову підготовку, зрештою, приступив до виконання бойових завдань. А невдовзі виявив, що його банківські рахунки арештовані.

Військовослужбовець зателефонував рекруту, а той -- мені. "Я відчуваю відповідальність за цю людину. Допоможіть розібратися у цій халепі", -- попросив.

Виявилося, що в день, коли чоловік добровільно проходив військово-лікарську комісію, Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки зафіксував у протоколі його відмову від отримання повістки і видав постанову про накладення адміністративного стягнення. Цікаво, що з моменту отримання ним рекомендаційного листа та зарахування до особового складу пройшло лише три дні. Можливо, ТЦК таким чином намагався поліпшити свої статистичні дані…

На щастя, державний виконавець призупинив свої дії та не накладав штраф, поки тривало оскарження адміністративної постанови.

Сам клієнт, до речі, сумнівався, що зможе досягти справедливості в суді. Проте, в результаті, справа обернулась на його користь.

Особливість цієї оповіді полягала в тому, що рекрутер виявив більшу турботу про військовослужбовця, ніж сам солдат.

-- З 1 червня 2023 року військовослужбовці, виведенні поза штат через поранення чи захворювання, які перебувають у розпорядження понад два місяці, отримують додаткову винагороду в розмірі 20 100 гривень. До того виплачували лише 600, із-за чого було дуже багато нарікань у суспільстві. Сьогодні все гаразд з цими виплатами?

На жаль, існує багато випадків порушень. В одній з частин, наприклад, впровадили нововведення: створили комісію, яка оцінює, чи мають право на виплати військовослужбовці, які проходять лікування.

В іншій перераховували гроші на картку, але їх не можна було зняти, бо картку не видали на руки. Пояснювали це тим, що нею можуть... скористатися недобросовісні люди. Навіть якщо колись дійсно такі випадки траплялись, це не привід аж так "перестраховуватись".

Подібні абсурдні речі відбуваються зазвичай, коли військовослужбовець потребує тривалого, понад один рік, лікування. Більшість частин поспішають вивести людей у розпорядження командира, тобто без посади і без конкретного підрозділу, щоб не виплачувати 120 тисяч.

Одного разу я мала розмову з представником військової частини, яка після поранення бійця одразу перевела його під командування командира. Це можна було б зрозуміти, якби військовослужбовець захворів або отримав травму, і не було б очевидно, чи це пов'язано з виконанням обов'язків щодо захисту Батьківщини, що вимагало б проведення службового розслідування. Однак, якщо особу забрали з поля бою, і це було зареєстровано в журналі бойових дій, мені важко зрозуміти, чому її переводять під командування. Ймовірно, це пов'язано з внутрішніми "правилами", встановленими частиною. У будь-якому випадку, у ситуаціях, де порушуються права військовослужбовця, необхідно проводити детальне розслідування.

Також читайте: Головний психіатр ЗСУ, який має думку, що 93% військових є психічно неврівноваженими, пережив чи то інсульт, чи інфаркт, а також вже потрапляв у скандал з хабарництвом — суд ухвалив рішення про запобіжний захід для нього.

Чи можливо отримати назад недоплачені суми з урахуванням минулих термінів?

Безумовно, військовослужбовець отримає свої кошти тільки після того, як подасть до частини рапорт з проханням про перерахунок виплат, підтверджуючи своє лікування. Проте йому потрібно якось існувати і підтримувати свою родину в цей час.

У більшості ситуацій відповідальність за невиплати лежить на військових частинах. Однак варто зазначити, що іноді самі військовослужбовці ускладнюють процес: вони не своєчасно інформують частину про своє місцезнаходження у медичному закладі або роблять це неналежним чином, наприклад, надсилають виписки з лікарні лише через месенджери, звертаючись виключно до медика. Безумовно, бувають обставини, коли військовий опиняється у критичному стані чи втрачає свідомість, і в такій ситуації він не може нічого вдіяти. Проте якщо поряд з ним є рідні, вони повинні надіслати медичні документи або поштою, або через територіальний центр комплектування.

Чи мали ви досвід роботи з колишніми військовополоненими? Вважаю, що у них виникають ще серйозніші труднощі з отриманням виплат, ніж у інших учасників конфлікту.

Не так багато, але у мене були клієнти з цієї групи. По-перше, їм необхідна підтримка в процесі відновлення документів. У цьому напрямку вже існують розроблені процедури.

Також існують труднощі щодо документування поранень і травм, отриманих під час перебування в полоні. Я змушений був подати позов до суду, аби примусити військову частину провести службове розслідування і видати акт про обставини травми. Суд ухвалив позитивне рішення, проте це лише перший крок у доведенні того, що травма була отримана під час захисту Батьківщини. Після доби, проведеної в окопі на коліні, у чоловіка виникли проблеми зі згинанням ноги, адже він іще й відстрілювався від ворога. Разом із трьома товаришами вони утримували позицію, поки не вичерпали набої, що призвело до їхнього потрапляння в полон. У грудні минулого року він став учасником обміну, і ми відразу ж звернулися до військової частини, але не отримали результату. Тому, відстоюючи права військовослужбовця, ми вирішили звернутися до суду.

До того ж, незважаючи на те, що існують причини для звільнення, мій клієнт продовжує виконувати свої обов'язки і не має наміру залишати службу, навіть попри те, що вже не перебуває в зоні бойових дій.

Ознайомтеся також: Трагічна подія у Львові: затримано підозрюваного у смерті військовослужбовця ТЦК.

Раніше, якщо жінки або чоловіки не укладали офіційний шлюб на момент смерті свого партнера, їм потрібно було доводити, що вони були на утриманні загиблого. Тепер ця процедура стала значно простішою: достатньо надати суду докази спільного проживання без реєстрації стосунків.

Отже, один з партнерів може отримати частину одноразової грошової допомоги. Таке право закріплене в Постанові Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року, що стосується "Питань виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх родинам під час воєнного стану", а також у Законі України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їхніх сімей". Однак для цього необхідно, щоб факт спільного проживання підтверджувався судовим рішенням, що набрало законної сили.

У процесі судового слухання свідки можуть підтвердити факт спільного проживання пари. Це може бути реалізовано через надання доказів, таких як фотографії або відеозаписи, які демонструють спільне ведення господарства, проведення часу разом, святкування важливих подій, зокрема днів народження. Крім того, позивач має можливість представити квитанції про оплату комунальних послуг або документи, що свідчать про фінансові перекази між партнерами.

У моїй практиці до матеріалів справи долучали доручення на придбання автомобіля, розписку про завдаток при купівлі житла з указаними прізвищами обох співмешканців.

Ознайомтеся також: Протягом десятиріччя захищав Україну: на Луганщині загинув адвокат з Чернігівської області.

На завершення, яка історія з вашого досвіду справила на вас найбільше враження?

Оскільки сьогодні ми зосереджені на особливих випадках, хотів би поділитися недавнім сюжетом, який справді зворушує моє серце.

До мене звернулася мати, яка виховує сина самостійно, і розповіла про його зникнення на війні. У свідоцтві про його народження батьківські дані були внесені на основі її слів. Цей порядок закріплений у статті 135 Сімейного кодексу України, тому немає потреби і підстав для встановлення особи батька. Адже можливо, що такої людини взагалі не існує, а її дані можуть бути абсолютно вигаданими. Іншими словами, запис про нього є лише формальністю. Це визнається всіма державними установами та організаціями.

В Україні є чимало подібних ситуацій, але важко повірити, що хтось дійшов би до думки позбавити матерів частини їхніх виплат лише через можливу появу вигаданого батька їхньої дитини.

Однак військова частина А4007 з 1 лютого цього року знизила виплати жінці, чий син зник безвісти, саме з цієї причини. (Нагадаємо, що з цієї дати вступили в силу зміни в законодавстві, що стосуються фінансових виплат родинам військових, які потрапили в полон або зникли безвісти. Нові правила передбачають, що грошове забезпечення тепер розподіляється між найближчими родичами (дружинами/чоловіками, дітьми, батьками) рівними частинами. При цьому сім'я отримує 50% від загальної суми виплат, а решту 50% "депонують" у військовій частині до повернення військового або його офіційного визнання загиблим -- Авт.). Кажуть, що "можливо, батько з'явиться і захоче реалізувати свої права".

Юрист частини рекомендує жінці, яка сама виростила сина, звернутися в суд для встановлення факту, що батька немає. Це рівень юриста чи позиція частини? Припускаю, частина просто не хоче робити виплати.

Теоретично, реальний чоловік може знати про існування сина, а, дізнавшись, що той у полоні або загинув, буде доказувати через суд, що він є біологічним батьком, аби отримати грошову допомогу. Але це практично нереально.

Я направляла запити адвокатського характеру до військової частини, оперативного командування та Генерального штабу, але поки що не отримала жодного позитивного відгуку.

Звісно, це не означає, що кошти, належні матері зниклого безвісти, пропадуть. Їх, зрештою, виплатять. Але чому ж влаштували таке знущання над убитою горем жінкою?

Клопотати про пошук міфічного батька я не буду, бо це абсурд. Як тільки мати вирішить іти в суд, то будемо добиватися визнання бездіяльності частини та стягнення з неї не лише заборгованості по виплатах, а усіх судових витрат.

P.S. Вдячність військових до адвокатки Світлани Ярошенко красномовно відображена у "картині" з шевронів різних бригад, яка прикрашає її робочий кабінет. Цю колекцію доповнює почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного "За сприяння війську" та спеціальна відзнака Полтавської обласної ради за волонтерську діяльність. У свій час, приєднавшись до волонтерського руху "Адвокати ЗСУ", вона безкоштовно надавала юридичну допомогу військовим та їхнім родинам. Як "оплату" вона приймала сувеніри — шеврони і відстріляні гільзи...

У попередньому випуску "ФАКТІВ" мати цивільної полоненої поділилася, що, загрожуючи розправою над її донькою, співробітник ФСБ намагався переконати її знайти роботу в Києві, чи то в ТЦК, чи в лікарні, для збору інформації.

Знімки, надані Світланою Ярошенко.