Росія намагається підривати принцип недоторканності кордонів НАТО. Погляд Сергія Згурця.

Росія атакувала енергетичну інфраструктуру 25 грудня

На Різдво Христове російські війська знову завдали удару по критично важливій інфраструктурі нашої країни. 25 грудня ворог здійснив нову комбіновану атаку, використовуючи балістичні та крилаті ракети, а також безпілотники. Основна мета – знищення енергетичних систем України. Росія продовжує прагнути досягнення блекауту в нашій державі, як зазначив президент Володимир Зеленський. Він підкреслив, що російський лідер Путін свідомо обрав Різдво для атаки, адже що може бути більш жорстоким. Після ракетних і дронових ударів у кількох регіонах України були зафіксовані екстрені відключення електрики. У Харківській, Дніпровській та Івано-Франківській областях частина споживачів залишилася без опалення. Ситуація на ранок була складною, але до вечора, сподіваюсь, вона покращилась, оскільки наші енергетики активно працювали над відновленням електромереж.

Для проведення нападу ворог застосував 184 засоби ураження. У найбільш масштабній атаці, що відбулася 13 грудня, він використав понад 300 ракет і дронів. Командування Повітряних Сил України повідомило, що цього разу вдалося знищити 59 крилатих і керованих ракет, що становить 89% від усіх, які були випущені. Крім того, усі 106 безпілотників типу Shahed були нейтралізовані. Проте, балістичні та зенітні ракети ворога не підпали під перехоплення. Зокрема, мова йде про дві ракети KN-23 з Північної Кореї та 10 зенітних ракет із системи С-300 або С-400.

Одна з крилатих ракет, випущених Росією по Україні, пролетіла через повітряний простір Молдови та опинилася на території Румунії, подолавши відстань у 140 км над обома країнами. Повітряні сили України проінформували румунських колег про маршрут цієї ракети. Влада Молдови підтвердила, що її повітряний простір був порушений, тоді як Румунія цього не зробила. Румунські офіційні особи зазначили, що система спостереження, яка є частиною інтегрованої системи ППО НАТО, не зафіксувала перетин кордону ракетою. Це викликає певні питання. Подібну реакцію демонструвала й Польща, де знову піднімали у повітря винищувачі та приводили у високу бойову готовність свої сили ППО. Проте вторгнення російських крилатих ракет у повітряний простір країн НАТО вже стало звичною практикою, що свідчить про те, що Росія свідомо розробляє такі маршрути. Російські ракети мають ретельно сплановані траєкторії після запуску. Таким чином, Росія прагне підривати недоторканність кордонів НАТО та демонструвати неспроможність військової реакції альянсу на подібні загрози. Це є ще одним елементом тиску на європейське середовище та політиків, як частина гібридної війни. У цій ситуації надзвичайно важливими є жорсткість і швидкість реакції країн НАТО, яких наразі бракує у відповідь на такі інциденти.

Військовий аналітик та директор New Geopolitics Research Network, Михайло Самусь, який також є експертом Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, підкреслив важливість огляду прогнозів 2023 року під час аналізу підсумків 2024 року. У грудні 2023 року більшість фахівців і аналітиків погоджувалися на необхідності зосередження України на оборонних стратегіях, що могло б створити умови для наступальних дій у 2024 році. Самусь зазначив, що обмеження виключно оборонними операціями є невиправданим, оскільки це ускладнює можливість проведення контрнаступальних кампаній.

Зараз же перспектива розвитку ситуації залежить від дій новообраного президента США Дональда Трампа. Зокрема, як в адміністрації Трампа бачать реалізацію свого плану стосовно завершення цієї війни. Втім, як зауважив Самусь, російсько-українська війна не може припинитись поки існує Російська Федерація, або Україна. Це концептуальний конфлікт. Ця війна триває вже кілька сотень років і тому зараз припинити точно неможливо. Єдиний сценарій розвитку подій - замороження війни. Саме на цьому й акцентує адміністрація Дональда Трампа.

Втім, як зауважив Михайло Самусь, якщо говорити про 2024 рік, то однозначно можна сказати, що Росії не вдалось реалізувати задум й завдання тієї наступальної операції, яку вони ведуть з жовтня 2023 року. Очевидно, що головним завданням було окупація всієї Луганської та Донецької областей, а також просування в Харківській області. Росіяни теж намагались проводити наступальні операції в Сумській області. Операція ЗСУ в Курській області багато в чому повпливала на здатність дій росіян у Харківській, Чернігівській та Сумській областях. Оскільки, російська операція в напрямку Вовчанська мала на меті тиск на Купʼянський напрямок і далі вихід на Словʼянсько-Краматорську агломерацію.

Михайло Самусь зазначив, що в оточенні Дональда Трампа бракує чіткого уявлення про суть російсько-українського конфлікту. Це можна зрозуміти з висловлювань самого Трампа та його представників під час виборчої кампанії. В їхньому сприйнятті цей конфлікт часто не розглядається як агресивна війна путінського режиму проти України, а скоріше як ситуація, яку можна вирішити шляхом примирення між українцями та росіянами. Таке бачення є серйозною проблемою, оскільки, як підкреслив Самусь, жертву агресії і агресора не можна ставити на один рівень. Ця війна має цивілізаційний характер і не може бути завершена або зупинена без покарання агресора. Лише через силове реагування можна домогтися кінця цього конфлікту, і це повинно бути усвідомлено як командою Трампа, так і самим Трампом. Самусь підкреслив, що лише таким чином можна досягти завершення війни.

Сьогодні ключовим залишається питання, якими методами Дональд Трамп намагатиметься переконати Путіна припинити військові дії. Як зазначає Самусь, Україні важливо максимально ефективно взаємодіяти з новим спеціальним представником обраного президента США Дональда Трампа з питань України Кітом Келлогом. Він має глибоке розуміння ситуації в Росії та їхньої позиції. Проте, можливо, йому бракує знань про Україну, тому важливо, щоб військово-політичне керівництво України активно працювало над цим. Зокрема, варто акцентувати на відмінностях між Україною та Росією і пояснити, чому необхідно змусити РФ зупинити свою агресію. Необхідно тиснути на Росію, а не примушувати Україну до капітуляції. Хоча перший варіант може бути легшим для адміністрації Трампа, не можна дозволити Україні зраджувати свої національні інтереси в умовах агресії.