Путін формує нову величезну армію: які можуть бути її наступні кроки в Україні?

Єдине, в чому лідер Кремля Володимир Путін практично не приховує правду стосовно війни в Україні, так це в своїх планах на подальше збільшення збройних сил для продовження агресивних дій.

У своєму вчорашньому виступі президент України Володимир Зеленський оголосив, що Росія вже розпочала новий етап мобілізації.

Крім того, за словами командувача Сил безпілотних систем ЗСУ Роберта (Мадяра) Бровді, протягом жовтня-грудня Росія має наміри направити на фронт 300 тисяч осіб для того, щоб окупувати вільну від окупантів частину Донбасу. Про це Мадяр розповів в інтерв'ю The Telegraph, яке він опублікував на своєму youtube-каналі.

Яким чином війна в Україні трансформується після оголошення мобілізації в Росії?

В умовах всього цього, конфлікт в Україні може пережити трансформації, включаючи можливість відкриття нової фронтової лінії. Про нові загрози та виклики, що стоять перед нашою державою, в інтерв'ю для ТСН.ua поділився військово-політичний експерт групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.

"Є три варіанти, три сценарії того, як може використовуватись Росією особовий склад, набраний за рахунок цієї загальної мобілізації", -- каже Коваленко.

Три можливі варіанти розвитку подій у майбутньому конфлікті.

Експерт детально аналізує можливі сценарії розвитку подій: "Перший сценарій полягає в максимальному зосередженні ресурсів на утриманні тимчасово захоплених територій. Це означає, що окупанти прагнуть зберегти контроль над районами, які вони захопили, особливо в зонах, де відбуваються наші контратаки. Основна увага буде зосереджена на південному оперативному напрямку, а також на Лиманському напрямку, де триває операція "Вівальді". Росія має намір підсилити свої ключові наступальні напрямки, до яких належать Донецька область, агломерація Слов'янськ-Краматорськ, а також напрямки Костянтинівка-Дружківка і Добропілля. Таким чином, існує ймовірність, що вони розподілять свої ресурси за цим сценарієм, намагаючись просуватися далі в Донеччині."

Коваленко пропонує другий варіант, який полягає в частковому зміцненні бойових позицій. Особливо це стосується підрозділів, що зазнали найбільших втрат у 2026 році. Крім того, передбачено підготовку до відкриття другого фронту на українській території, що означає можливість вторгнення з іншого напрямку, аби розподілити сили української оборони на новій ділянці. Є ймовірність, що такою зоною може стати Чернігівська область. Хоча загроза існує, я не бачу в цьому оперативно-тактичного сенсу. Якщо російські війська вирішать на це піти, вони самі ж собі ускладнять ситуацію. Значного прориву від цього не буде. Також можливе підсилення своїх підрозділів на Вовчанському або Сумському напрямках.

І третій сценарій, за словами Коваленка, такий: "Війна проти однієї з країн НАТО. Ресурс для таких дій біля тих кордонів у них є. Загально там зконцентровано до двох загальновійськових армій. Переважно -- Ленінградський військовий округ, Псковська область. Єдине, чого їм не вистачає для того, щоб майже завтра розпочати війну проти якоїсь маленької європейської країни -- резервів. І як раз мобілізація може забезпечити резервами. Для того, щоб розпочати і потім компенсувати втрати з урахуванням ведення бойових дій".

Аналітик зазначає: "Якщо до України прибуде 300 тисяч російських військових, це дозволить їм кілька місяців стримувати наші контратаки і продовжувати повзучий наступ на Донеччині. Тобто, той темп, який ми спостерігаємо зараз, збережеться, але наші контратаки можуть затриматися. Фронт з боку росіян стабілізується, але довго це не триватиме, оскільки їх ресурси та сили вичерпуються. У квітні-травні вони знову опиняться в ситуації, коли не зможуть протистояти нашим контратакам. У такому випадку нам потрібно максимально ефективно використовувати всі доступні засоби, щоб пришвидшити і розширити процес виснаження. Основна мета — знищити якомога більше російських військових."

За інформацією Коваленка, нещодавнє збільшення чисельності військовослужбовців у армії Росії на 15,5 тисяч осіб може вказувати на намір формування нового армійського корпусу.

Цю кількість можна трактувати як підрозділ, відповідальний за охорону державного кордону. Особи, залучені до цього контролю, мають можливість, наприклад, направлятися до бойових частин. Або ж вони можуть бути задіяні у забезпеченні безпеки кордону з іншою європейською державою, щоб запобігти можливим проривам під час проведення військових операцій, -- вважає військово-політичний аналітик.

Експерт підкреслює, що на даний момент Путіну вистачає наявних військових сил.

"Чого йому недостатньо -- так це резервів", -- впевнений Коваленко.

Який вплив це матиме на процес мобілізації в Україні?

На це питання аналітик відповідає так: "Ми не зможемо відповісти кількістю на кількість".

Експерт вважає, що Україні слід акцентувати увагу на інноваційних технологіях.

"Наприклад, Третій армійський корпус на своїй ділянці тримав фронт у 160 км. Він сковував дві загальновійськові армії, придані підрозділи та частину першої танкової армії. При цьому вони, українські захисники, не тільки сковували та виснажували, але й перейшли до контратак. Розпочалась операція, яка зараз дозволяє звільняти території України. Тут питання не у кількості, а у тактиці. Ми бачимо, як там використовується роботизована компонента. Вона є невід'ємною частиною тактичних дій. Не просто дрони у повітрі, а наземні роботизовані комплекси розміновують, штурмують, здійснюють дистанційне мінування", -- резюмує Коваленко.

Нагадуємо, що раніше була оприлюднена інформація щодо змін, які набудуть чинності для військовозобов'язаних з 1 жовтня. Хто підлягає мобілізації з цієї дати, які відомості необхідно оновити протягом тижня, а також які нововведення стосуються правил бронювання співробітників – про все це читайте далі.