Чи планує Путін нову атаку на Київ, або які причини стоять за безперервними обстрілами?

Росія продовжує здійснювати повітряні атаки на Київ, чинячи терор на мирних жителів. Ворожі сили знищують важливу міську інфраструктуру, завдаючи шкоди бізнес-центрам, медичним установам, навчальним закладам, транспортним вузлам та житловим районам. Ці майже безперервні удари тривають вже більше місяця, і, за всім виглядає, Путін не має наміру припиняти цей наступ.

Ця діяльність і рішучість Російської Федерації викликають питання: з якою метою все це робить російський лідер?

Головні цілі Кремля: чому Росія щодня б'є по Києву

Фахівці виділяють три ймовірні фактори, які спричинили жорстокі обстріли:

Обговорення потенційного повторного наступу на Київ почалося ще в травні та влітку. Це питання піднімали військові, розвідники, а також сам президент. Тоді було поставлено завдання укріпити північні кордони України. Експерти одностайно зазначали, що Путін не має достатніх ресурсів для відкриття північного фронту та наступу на Київську та Чернігівську області.

Чи можуть російські війська знову здійснити наступ на Київ: думка аналітика.

Відставний генерал-лейтенант і військовий аналітик Ігор Романенко вважає, що наміри Путіна, які виявляються в регулярних авіаударах по Києву, потрібно оцінювати в контексті більш глобальних цілей.

"Мета цих авіаударів по Києву, які дійсно частково нагадують повітряну блокаду, має першочергове військове значення для Путіна. У Кремлі впевнені, що їм вдається досягти своїх цілей. Крім того, атаки на Київ створюють суттєвий тиск на цивільне населення, спонукаючи його впливати на наше військово-політичне керівництво, щоб воно стало більш поступливим щодо укладення ультимативних угод від Кремля," - зазначає Ігор Романенко в інтерв'ю для ТСН.ua.

Він також зазначає, що в контексті військових операцій повітряно-космічний удар вважається першим етапом загальної стратегічної наступальної кампанії. Проте він підкреслює, що військова складова повітряних атак може не завжди бути початковою.

Росія розпочала свою стратегічну наступальну кампанію в 2023 році, після нашого, на жаль, неуспішного контрнаступу, і ця кампанія триває досі. Повітряний компонент у рамках тривалої наступальної операції адаптується відповідно до встановлених цілей: іноді здійснюються масштабні повітряні удари за короткий проміжок часу з використанням великої кількості засобів, а іноді переходять до цілодобових атак за допомогою невеликої кількості реактивних БПЛА з використанням балістичних технологій. Тому, на мою думку, акцентувати увагу на тому, що повітряні удари по Києву здійснюються в рамках підготовки до майбутнього сухопутного наступу, особливо зараз, недоцільно. Причина проста: у Путіна наразі, як і в травні, не вистачає ані сил, ані ресурсів для такого наступу, -- зазначає генерал-лейтенант.

Він також зазначає, що відкриття північного фронту безпосередньо пов'язане з тим, як стратегічно діятимуть російські війська в умовах мобілізації.

Це важливе питання: якою буде мобілізаційна кампанія в Росії цього року та на початку наступного? Чи вдасться їм набрати 600 тисяч новобранців? Це залишається під питанням. Тому я б не став надмірно хвилюватися з приводу того, що обстріли столиці можуть бути підготовкою до наземного наступу на Київ, оскільки на даний момент це виглядає недоцільним. Проте, безумовно, ми повинні враховувати цей сценарій і готуватися до нього серйозно. Наразі важливо зосередитися на засобах і заходах для протидії цим повітряним атакам на місто, ефективність яких російська сторона постійно прагне підвищити, -- зазначає Ігор Романенко.

Чому для захисту Києва було б доцільніше, щоб у місті залишалося менше мирних жителів?

В даний момент російські війська підтримують атмосферу постійної напруги в столиці, застосовуючи реактивні дрони, які поки що важко збити. Вони завдають шкоди житловим будинкам, складам, лікарням, навчальним закладам, а також об'єктам зберігання товарів та техніки, атакуючи АЗС і важливі елементи транспортної інфраструктури та зв'язку.

У найближчому майбутньому, ймовірно, будуть націлені на енергетичні інфраструктури, щоб позбавити місто тепла, електроенергії та водопостачання. Це примусить значну частину населення тимчасово покидати місто, особливо під час суворих морозів.

Якщо швидкість авіаударів залишиться на такому ж рівні, як зараз, то вже у лютому чи березні наступного року Київ може опинитися під загрозою спорожніння, а російські війська зможуть зібрати достатньо сил для нової атаки.

"Досвід, здобутий на початку війни в 2022 році, демонструє, що для оборонної сторони ведення бойових дій у містах з меншою кількістю цивільного населення є значно ефективнішим. Коли ж у місті проживає велика кількість людей, виникають складнощі щодо ведення боїв, забезпечення цивільних громадян та їх евакуації. З військової перспективи, для захоплення Києва знадобляться значні сили, які наразі відсутні у Путіна, хоча досвід відступу в напрямку Білорусі вже є", — зазначає експерт.

Демонстрація сили для Кремля та криваві реалії війни

Атаки на Київ з використанням російських реактивних безпілотників можна розглядати як прояв сили з боку Путіна. Цими ударами він прагне задовольнити свій народ, демонструючи криваві сцени з вулиць столиці, щоб відвернути їхню увагу від невдач на фронті. Крім того, зруйновані в Києві будівлі та склади слугують своєрідним попередженням для Європи.

Основною метою авіаударів по Києву є не стільки залякування Європи, скільки реалізація завдань стратегічної наступальної операції, що їх поставив диктатор своїм підлеглим. Хоча елементи терору з боку Путіна також присутні, ключовим залишається виконання цих завдань. Наразі на фронті спостерігаються позитивні зміни, зокрема в рамках операції "Вівальді", де зафіксовані успіхи на різних ділянках, таких як Олександрівський напрямок. Отже, наша оборона на деяких ділянках переходить до тактичних контратак і навіть до середньорівневих контрударів. Проте, слід зауважити, що це не є повноцінним контрнаступом, адже мова йде про дії стратегічного наступального характеру, -- зазначив Ігор Романенко.

Тобто, б'ючи цілодобово по Києву з повітря, Путін намагається видати звичайний терор, як виконання поставлених цілей завдяки військовим діям. Він сподівається на зменшення стійкості наших громадян, особливо у столиці, через ракетно-дроновий вплив та масштабні руйнування.

Удар по Києву як сигнал Європі: чому "занепокоєння" більше не "гріють"

Експерт підкреслює, що крім виконання військових цілей, такі атаки також слугують засобом морально-психологічного тиску та способом залякування західних еліт. Яскравим прикладом цього став удар дрону по будівлі президії НАН України в центрі Києва, коли під час жахливої пожежі науковці змушені були рятуватися через вікна.

Дії Росії у світі вже охарактеризували як елемент тероризму, але що насправді ховається за цими "занепокоєннями"? Вони не викликають ні страху, ні впевненості. Науковці є невід’ємною частиною нашого оборонного потенціалу: вони наразі зосереджені на підтримці військових та розробці необхідного озброєння. Нам вкрай потрібна конкретна допомога з різних аспектів, особливо у сфері протиповітряної та протиракетної оборони. Важливо, щоб стурбованість світу перетворилася на реальну підтримку від лідерів цих країн, — підкреслює Ігор Романенко.