Президент вручив ордени "Золота Зірка" українським Героям та вручив нагороди родичам загиблих Героїв -- Офіційний сайт Президента України.

Президент України Володимир Зеленський вручив ордени "Золота Зірка" Героям України та вшанував пам'ять загиблих героїв, передавши нагороди їхнім родичам, які отримали це почесне звання посмертно.

Глава держави підкреслив, що російські війська здійснили новий напад, націлений на існування України.

"Кожен з цих ударів яскраво ілюструє, що Росія веде підступну, терористичну війну. З боку Росії це, безумовно, війна без жодних правил і логіки," - підкреслив Володимир Зеленський.

За словами Голови держави, завдяки героям, які встали на захист своєї країни, Україна змогла зберегти та відстояти свою незалежність. Президент підкреслив, що саме сила народу та українських родин забезпечують стійкість держави.

"Ми захищаємо свою країну від Росії різними шляхами. І це дійсно потужно. Завдяки таким героям, які з нами, а також тим, хто залишився в нашій пам'яті. Наші військові стійко тримають оборону на передовій. Ми здійснюємо активні контрнаступальні операції, які завдають значних втрат ворогові. Саме завдяки цьому тиску, завдяки нашим людям та героїзму українців, Україні, вашому героїзму, світ підтримує нас", - підкреслив Володимир Зеленський.

Президент висловив вдячність українським бійцям та їхнім сім'ям, закликавши не забувати про загиблих героїв. Пам'ять тих, хто пожертвував своїм життям заради України, вшанували хвилиною мовчання.

Президент вручив родинам загиблих військових ордени "Золота Зірка". Посмертно звання Героя України отримали:

Капітан Антон Атаманюк почав свою службу в АТО в 2015 році. На початку повномасштабного вторгнення Росії він, виконуючи обов'язки командира групи спеціального призначення, утримував позиції в Луганській області. Пізніше, під час виконання завдання на Чернігівщині, він разом з товаришем потрапив у засідку противника. Незважаючи на отримане поранення, Антон зумів витягти свого пораненого побратима, відвернувши увагу ворога і рятуючи обидва життя. Він також брав участь у захисті Бахмута. На жаль, 15 жовтня 2023 року Антон Атаманюк загинув внаслідок вибуху міни, коли його підгрупа спеціального призначення просувалася до позицій противника в Запорізькій області.

Командир групи Центру Служби безпеки України, майор Микола Городніченко, відігравав важливу роль у боротьбі з окупантами. У лютому та березні 2022 року він активно протистояв просуванню ворожих військ на півночі України і брав участь у визволенні Тростянця. Микола здійснював пішохідні вилазки в сіру зону, де було зосереджено понад 300 одиниць російської техніки. У липні 2022 року він також долучився до оборони Бахмута. У січні 2024 року майор очолив снайперську групу, яка успішно переправилася на острів у Херсонській області, облаштувавши вогневі позиції для знищення противника. Під його керівництвом команда знищила близько 60 окупантів, проте під час повернення з виконаного завдання потрапила під ворожий обстріл. На жаль, Микола Городніченко загинув у цьому зіткненні.

Молодший сержант Валерій Деменев відзначився в боях за Сєвєродонецьк, Лисичанськ та Білогорівку. Під час одного з зіткнень він успішно виявив та передав точні координати, що призвело до знищення російської бойової машини піхоти та загибелі понад 30 ворогів. Валерій також взяв участь у контрнаступі в районах Ізюма і Балаклії, де під його керівництвом було знищено понад 50 російських військових, три вогневі позиції, а також захоплено склад із боєприпасами. На жаль, 24 червня 2023 року він загинув під час мінометного обстрілу противника на бойовій позиції.

Молодший сержант Андрій Дубницький, командир кулеметного підрозділу, з березня 2022 року до лютого 2024 року служив у 110-й окремій механізованій бригаді імені Марка Безручка. Він брав участь у бойових діях на Авдіївському напрямку, де особисто знищив близько 35 ворогів. Андрій також знищив чотири ворожих танки та п'ять БМП, використовуючи ПТРК "Джавелін". На жаль, 15 лютого 2024 року він загинув у бою, до останнього захищаючи свій опорний пункт.

Підполковник Микола Дупешко. 24 жовтня минулого року він очолював резервну групу, яка забезпечувала оборону в Донеччині. За добу під його керівництвом група успішно відбила шість атак противника. Воїни вразили бойову машину піхоти, знищили дев’ять російських штурмовиків і поранили близько десяти, що дозволило їм утримати свої позиції. На жаль, Микола Дупешко загинув 12 грудня минулого року неподалік Покровська внаслідок потужного обстрілу з боку ворога.

Командир бригади "Лють", полковник поліції Максим Казбан. З вересня 2024 року бригада "Лють" під його командуванням спільно із суміжними підрозділами Сил оборони України ліквідувала понад 700 окупантів, більш ніж 1640 поранила та 19 взяла в полон, уразила вісім артилерійських систем, знищила майже 20 броньованих машин, збила понад 30 БпЛА, подавила за допомогою засобів РЕБ більш ніж 1200 FPV-дронів, значну кількість техніки та вогневих позицій ворога. 22 липня цього року Максим Казбан загинув на Донеччині внаслідок ДТП.

Лейтенант Костянтин Михальчук служив у Збройних Силах України, виконуючи бойові завдання в зоні АТО з 2014 по 2021 рік. Під час повномасштабного вторгнення він брав участь у захисті Київської області. У травні 2023 року Костянтин утримував українські позиції в Бахмуті, де йому вдалося знищити шістьох бійців "вагнера". У листопаді 2023 року він встояв у боях за Авдіївку. 27 травня минулого року разом із групою розвідників він вивчав слабкі місця оборони противника на Харківщині, примусивши шістьох окупантів здатися в полон. На жаль, під час обшуку українські військові натрапили на безпілотник, і внаслідок вибуху Костянтин Михальчук загинув.

Сержант Владислав Мушастий взяв на себе командування, коли його підрозділ опинився в оточенні, і протягом чотирьох днів вів запеклу оборону. Під шквалом артилерійського вогню, танків і бойових машин він організував евакуацію поранених та доставку боєприпасів. 22 липня минулого року, під час виконання завдання з постачання боєприпасів, Владислав потрапив під інтенсивний мінометний обстріл, але, незважаючи на небезпеку, успішно доставив вантаж до позицій. Прийнявши на себе командування, він разом із двома товаришами зміг відбити кілька штурмів ворога. Незважаючи на постійний вогонь противника, він залишався на позиціях, що дозволило зберегти оборону. На жаль, Владислав Мушастий отримав поранення, що виявилися несумісними з життям.

Солдат Ілля Остапенко виконував завдання на передовій в околицях Андріївки Бахмутського району та на території Авдіївського коксохімічного заводу. Протягом свого служіння його підрозділ знищив не менше 80 супротивників. Ілля також став героєм, рятуючи близько 40 своїх товаришів під час евакуації поранених. На жаль, 28 квітня 2024 року, під час операції з закріплення на ворожих позиціях в районі Сергіївки, він загинув через удар ворожого дрона. У своєму останньому бою Остапенко особисто знищив п’ятьох ворожих солдатів.

Молодший сержант Віктор Стельмах – один із засновників підрозділу "Шершні Довбуша". У 2023 році він активно брав участь у контрнаступальних операціях на Донеччині та виконував бойові місії на Харківщині. Його підрозділ знищив близько 700 ворогів та поранив приблизно 900, а також знищив вісім бронетехнічних одиниць. У вересні минулого року він створив нову команду пілотів безпілотників на Покровському напрямку. На жаль, Віктор Стельмах загинув 18 жовтня внаслідок атаки ворожого дрона-камікадзе на позицію свого екіпажу.

Бойовий медик молодший сержант Петро Степаненко проявив неймовірну відвагу під час виконання завдання в районі села Кліщіївка, де врятував життя свого товариша, який отримав поранення внаслідок артилерійського удару. 8 липня 2023 року його підрозділ опинився під інтенсивним артилерійським та мінометним вогнем. Петро, як бойовий медик, зумів стабілізувати стан поранених і евакуювати їх у безпечне місце. На жаль, він загинув, закривши собою свого побратима під ворожим вогнем.

Солдат Олександр Степанищев проявив неабияку мужність під час масованого обстрілу з боку російських військ. Він рятував п'ятьох своїх товаришів, витягуючи їх з-під вогню, а також організував транспортування ще чотирьох важко поранених. Незважаючи на те, що двічі отримав поранення, він продовжував керувати своїми підрозділами. 5 травня минулого року ворог вів інтенсивний вогонь по позиціях батальйону, за які Олександр відповідав. Він знищив п'ятьох супротивників і активно брав участь в евакуації поранених, проте, на жаль, загинув внаслідок одного з обстрілів.

Молодший сержант Кирило Ульман. У липні 2022 року його підрозділ чотири дні відбивав ворожі атаки в Бахмуті. Зокрема, під його командуванням молодший сержант за допомогою гранат знищив усю ворожу групу, яка прорвалася до окопів. У вересні, під час стрілецького бою, він ліквідував восьмеро бійців з "Вагнера". Протягом 2023-2024 років підрозділ Кирила Ульмана в районах Кліщіївки, Андріївки, Хромового, Богданівки та Ласточкиного знищив щонайменше 125 російських солдатів. На жаль, 15 лютого 2024 року він загинув у ближньому бою, отримавши вогнепальні поранення в обличчя та шию.

Лейтенант Роман Шаповал. Поряд з Новолуганським він знищив два розрахунки російських кулеметів і приблизно десять окупантів. Вночі виявив ворожу групу, де знищив п'ятьох росіян, а решту змусив відступити. Під час наступу вдалося знищити танк, бронетранспортер та 27 загарбників, а також взяти дев'ятьох росіян у полон. Із квітня 2024 року він виконував бойові завдання на Харківщині, де його підрозділ блокував ворога, відновлював втрачені позиції та відбивав штурми. На жаль, Роман Шаповал загинув 27 серпня минулого року внаслідок артилерійського обстрілу та атаки FPV-дрона.

Сержант Олександр Шаргородський брав участь у бойових діях на Бахмутському фронті з січня 2023 року, входячи до складу 3-ї окремої штурмової бригади. Він керував своїм підрозділом у запеклих боях поблизу Кліщіївки, Іванівського, Ступочків та Предтечиного, захоплюючи й утримуючи стратегічно важливі позиції. У зіткненнях з противником, особливо з найманцями з ПВК "Вагнер", його відділення знищило щонайменше 37 ворогів. 17 травня 2023 року, під час проведення розвідки, Олександр помітив розтяжку і встиг відштовхнути свого товариша, але сам tragічно загинув внаслідок вибуху.

Молодший сержант Віталій Шевченко добровільно приєднався до тероборони Збройних Сил України 24 лютого 2022 року. На початку 2023 року він брав участь у виконанні бойових завдань на Донеччині, зокрема в околицях Соледара. Після того, як його командир взводу отримав поранення, Віталій став старшим на позиції і протягом двох днів успішно тримав її з обмеженими силами. Він організував відбиття численних атак ворога і врятував своїх товаришів, які опинилися під завалами бліндажа після артобстрілу. Віталій загинув 12 квітня 2023 року внаслідок мінометного обстрілу на позиціях поблизу Тоненького і Водяного, встигнувши попередити своїх побратимів про ворожу засідку.

Старший лейтенант Володимир Яворський. У 2023 році він боровся за Бахмут, де, зокрема, врятував двох своїх товаришів, які постраждали від атаки FPV-дрона, витягнувши їх із пошкодженого транспортного засобу. Пізніше він сприяв організації виходу військових з оточення. Володимир активно виявляв диверсійно-розвідувальні групи на Харківщині та брав участь у плануванні і виконанні спеціальних операцій у водах Чорного моря. Протягом двох днів його підрозділ відбив шість атак ворога в Часовому Яру, знищивши понад 50 солдатів противника та п’ять одиниць техніки. Під час евакуації захисники потрапили під обстріл артилерії. Володимир Яворський загинув, рятуючи товариша, прийнявши на себе удар.

Крім того, Президент особисто нагородив ще пʼятьох військових орденами "Золота Зірка". Серед них:

Старший солдат Михайло Корсун став героєм під час боїв на Курщині в березні 2025 року, коли отримав поранення через влучання ворожого дрону в його автомобіль. Незважаючи на це, він зумів вивести більше 30 своїх побратимів у безпечне місце. Під час обстрілів Михайло двічі повертався на пошкодженому транспортному засобі, щоб врятувати поранених військових.

Старший солдат Віктор Ладига. Минулого року в Донеччині він знищив шість ворожих БМП та понад 50 окупантів, серед яких були й бійці "Вагнера". Незважаючи на отримане поранення від ворожого FPV-дрона, він не припинив боротьбу. Віктор Ладига став на заваді прориву противника до Новогродівки, що допомогло зберегти стратегічно важливу позицію.

Старший солдат Денис Лисенко проявив неймовірну відвагу під час боїв поблизу Синьківки. Попри інтенсивний вогонь противника, він зумів прорватися до ворожих укріплень, знищивши вогневу точку, що дозволило його штурмовій групі просунутися вперед. Незважаючи на численні поранення, він не зупинявся у відбитті атак ворога. Завжди готовий прийти на допомогу своїм побратимам, Денис ризикував власним життям, щоб винести непритомного товариша з поля бою до медичної евакуації. У квітні цього року він особисто ліквідував чотирьох російських штурмовиків, зберігши контроль над стратегічною позицією.

Солдат Віталій Лісневський. Керував бойовою групою, яка ліквідувала на Харківщині майже 20 окупантів, трьох взяла в полон. У жовтні минулого року група Віталія Лісневського потрапила під ворожий обстріл, сам він дістав важке поранення. Попри це надав собі допомогу й евакуював пораненого побратима.

Сержант Павло Романюк. Під час бойових дій у Луганській та Донецькій областях він безпосередньо знищував ворога, рятуючи своїх поранених товаришів та організовуючи оборонні дії під постійними обстрілами з боку російських сил. У серпні минулого року, очоливши штурмову групу в районі Торецька, він відновив контроль над стратегічно важливою ділянкою. Двоє загарбників були захоплені в полон. Хоча отримав серйозне поранення в засідці, він продовжував керувати боєм і забезпечив безпечний відступ своєї групи, врятувавши життя товаришів.