Після 20 вересня Путін може здійснити свій останній вагомий крок: представлені тривожні прогнози щодо нової ескалації конфлікту.

Після 20 вересня війна може увійти в один із найкритичніших етапів за останній час. Саме в цей період завершаться вибори до Держдуми Російської Федерації, що полегшить Кремлю ухвалення непопулярних рішень і вимагання нових жертв від російського населення для продовження військових дій. Одним із можливих кроків стане нова хвиля мобілізації або суттєве збільшення набору до збройних сил. Але питання виходить далеко за межі простого поповнення військових підрозділів. Якщо Володимир Путін вирішить залучити сотні тисяч нових військовослужбовців, Кремлю доведеться визначити, як саме використати цю силу. Що насправді готує Москва для України восени? Видання "Коментарі" звернулося з цим запитанням до трьох моделей штучного інтелекту.

Изображение: ресурс "Комментарии"

Чат-бот ChatGPT вважає, що після проведення виборів Кремль може обрати стратегію не єдиного масованого нападу, а одночасного посилення тиску на кілька фронтів. Одним із головних можливих сценаріїв залишається нова мобілізація. Згідно з інформацією від ГУР та СЗР, російський Генеральний штаб розглядає варіант додаткового залучення до 600 тисяч осіб у період 2026-2027 років, що становитиме близько 300 тисяч щорічно. Однак, цей ресурс не можна буде активувати миттєво, тому реальний вплив такого рішення може проявитися лише через кілька тижнів або місяців.

Паралельно Росія може спробувати розширити географію бойових дій, зберігаючи Донбас головним напрямком і водночас створюючи додаткову загрозу на півночі України. Активізація біля Сумської чи Чернігівської областей могла б змусити ЗСУ утримувати там значні резерви та ускладнити їх перекидання на схід. Ще одним елементом ескалації може стати посилення повітряного терору: Кремль здатний поєднати наземний тиск із масованими ракетно-дроновими атаками на енергетику та критичну інфраструктуру.

Чат-бот Gemini висловив припущення, що першим і найбільш ймовірним сценарієм ескалації може стати різке зростання атак на українську тилову інфраструктуру та критично важливі об'єкти. Росія може використовувати комбінацію балістичних і крилатих ракет разом з великою кількістю ударних безпілотників, намагаючись водночас перевантажити систему протиповітряної оборони та завдати ударів по енергетичних, транспортних і логістичних інфраструктурах.

Інший небезпечний сценарій -- розширення протистояння за межі безпосереднього фронту в Україні. Якщо Росія не зможе досягти бажаних результатів на сході, Кремль може активніше використовувати гібридні методи: диверсії, кібератаки, провокації та інші операції впливу проти європейських держав. До цього може додаватися ядерний шантаж і погрози прямої конфронтації із Заходом. Мета такого тиску -- не обов'язково реальне розширення війни, а підвищення страху перед ескалацією та спроба переконати партнерів України скоротити підтримку Києва або погодитися на переговори на вигідніших для Москви умовах.

Чат-бот Copilot вважає, що масований напад на енергетичну інфраструктуру може стати першим тривожним знаком. Кремль може спробувати здійснити систематичне знищення електростанцій і теплоелектричних пунктів, залишивши мільйони українців без електрики та опалення. Такий сценарій призведе до гуманітарної катастрофи і створить значний тиск на владу з боку громадян, які вимагатимуть термінових заходів.

Іншим варіантом розвитку подій може стати локальний наступ на сході або півдні. Навіть якщо не відбудеться значного прориву, Москва може прагнути захопити кілька міст або стратегічних позицій, щоб продемонструвати "досягнення" перед своїм населенням і виправдати подальше ведення війни. Одночасно Кремль може вдатися до дипломатичного тиску, активізуючи пропагандистські кампанії на Заході та намагаючись переконати союзників України в необхідності "зупинити конфлікт". Якщо частина європейських держав підтримає цю позицію, Київ може опинитися під подвійним тиском — як внутрішнім, так і зовнішнім.

Усі три моделі штучного інтелекту дійшли до спільного висновку, що Кремль може зробити свою "останню велику ставку" шляхом масованих атак на енергетичний сектор, локальних наступів та дипломатичного тиску. Усі ці сценарії спрямовані на виснаження України та її партнерів. Для Києва ключовим завданням є підтримка стійкості, зміцнення системи протиповітряної оборони та активна дипломатична діяльність, адже саме ці кроки можуть зірвати плани Москви, перетворивши "останню ставку" на чергову невдачу.

Портал "Коментарі" раніше повідомляв, що деякі держави Європейського Союзу досі зберігають запаси систем протиповітряної оборони, які могли б бути передані Україні. Цю інформацію під час неформальної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС озвучив міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль.