Напади на енергетичну інфраструктуру, безумовно, відбудуться. Яка готовність України до цього та чи варто очікувати на відключення електроенергії?

В Україну насувається зима, а разом із нею загроза нових масштабних обстрілів енергетики та потенційного блекауту, про який в останні тижні не говорив тільки лінивий. У тому, що Путін знову спробує занурити мільйони українців в темряву та холод, здається, не сумнівається вже ніхто.

Ось лише кілька публічних заяв з цього приводу.

"Росія готується створити блекаути в Україні напередодні зими", - заявив наприкінці вересня з трибуни ООН генеральний секретар організації Антоніу Гутерріш.

"Взимку можливі блекаути - чекаємо ударів та готуємося до будь-яких сценаріїв", - попереджає військовий, командир полку "Ахіллес" Юрій Федоренко.

"Я думаю, кількість ударів по інфраструктурі зростатиме, особливо, з 10 жовтня. Тому підготуймося разом до можливих відключень", - закликав мер Івано-Франківська Руслан Марцінків.

Джерела ЕП у двох енергетичних компаніях переконують: "Обстріли точно будуть, Росія давно й системно розвідує енергетичні об'єкти та намагається виявити прогалини в захисті".

Більше того, сам Володимир Путін ще в вересні відкрито заявив, що Росія має намір завдати ударів по українській енергетичній інфраструктурі. Він, як завжди, описує це як "удари у відповідь". "Москва довго зносила українські атаки і не реагувала на них. Тепер вона почала серйозно відповідати", - зазначив кремлівський лідер.

Які етапи проходить підготовка до зимового опалювального сезону, чому атаки на енергетичну інфраструктуру є невідворотними, та на які аспекти слід зважати громадянам?

Багатьом може здаватись, що оскільки останній рік не відбувалось масштабних відключень світла, то проблем з електроенергією немає, і бути не може. Але це не так.

Протягом минулого року російська сторона не внесла суттєвих змін у свої стратегічні цілі. Основна увага зосереджена на теплових та гідроелектростанціях, елементах атомних електростанцій, підстанціях, трансформаторах, підземних газосховищах, а також на об'єктах видобутку, нафтобазах і складах пального. Усе це є критично важливим для забезпечення стабільності електричних, газових і теплових мереж.

При цьому не зовсім правильно казати про відновлення ударів, бо за великим рахунком вони не припинялись. Щоправда, останні атаки, були не такими масованими та руйнівними, як під час попередніх кампаній. Проте вони відбуваються майже щодня.

Наприклад, на початку вересня ворог вчинив напад на Трипільську ТЕС, що знаходиться на Київщині. Як зазначив народний депутат Сергій Нагорняк, протягом однієї ночі станція зазнала удару 19 дронів. "Це не ракети і не балістичні системи – це звичайні ірансько-російські шахеди. Ця атака фактично зірвала всі плани щодо відновлення електростанції, яке тривало протягом усього року," – додав депутат.

Нещодавно під інтенсивними обстрілами опинилися такі міста, як Харків, Миколаїв, Кривий Ріг, Чернігів, Суми та інші. Кожен з цих нападів залишав без електрики десятки, а іноді й сотні тисяч людей одночасно.

Військові аналітики підкреслюють, що російські сили продовжують цілеспрямовано здійснювати розвідку енергетичних об'єктів та оцінювати їхній рівень захисту, з метою виведення з ладу основних складових української енергетичної інфраструктури.

Отже, основне питання, яке сьогодні постає, полягає не в тому, чи будуть запущені ракети та дрони по енергетичній інфраструктурі, а в тому, якою мірою ці атаки будуть масштабними та чи здатна Україна до них підготуватися.

Підготовка до наступного опалювального сезону активно триває: проводяться ремонти енергетичних об'єктів, формуються запасів пального, створюються резерви техніки, а також посилюється захист інфраструктури.

Колишній міністр енергетики Іван Плачков зазначає, що готовність до зимового сезону оцінюється за трьома основними критеріями: кадри, техніка та паливні ресурси. "Щодо кадрів, то наразі ситуація є стабільною, спеціалісти присутні, працюють ефективно, а відновлення після атак відбувається значно швидше", - коментує Плачков.

Щодо решти пунктів, то варто зупинитися на ситуації по електриці та газу окремо.

Електрична енергія. Як зазначила міністр енергетики Світлана Грінчук, Україні необхідно забезпечити 17,6 ГВт потужності до старту осінньо-зимового сезону.

"На даний момент виробництво електроенергії є стабільним, і ми навіть спостерігаємо активний експорт до країн Євросоюзу. Однак, якщо розпочнуться нові масовані атаки, наслідки будуть залежати від того, наскільки серйозними будуть руйнування," - зазначає представник енергетичної компанії.

У вересні нашій країні вдалося підвищити експорт електроенергії на 41%, досягнувши 635 тисяч МВт*год. Це стало найвищим місячним показником з моменту інтеграції України до європейської енергосистеми ENTSO-E. Проте, з початку жовтня спостерігається зниження обсягів експорту.

"Щодо запасів, то вугілля та ядерного пального накопичено достатньо для безтурботного проходження зимового періоду. Основною загрозою залишаються обстріли," - зазначає представник великої енергетичної компанії. За офіційними відомостями, обсяг пального відповідає затвердженим планам Міністерства енергетики.

"ППО і заходи захисту теж покращились, тому масово ударити по генерації та розподілу вже буде складніше, але загроза від великої кількості БПЛА та ракет зберігається. Якщо одночасно запустять 700-800 дронів, то відбиватися буде складно. Жодних гарантій ніхто не дасть", - додав він.

Газовий напрямок з самого початку вважався найбільш проблемним. Ключова причина - Україна вийшла з попередньої зими з рекордно низькими запасами блакитного палива.

На початку квітня 2025 року в підземних резервуарах залишалося менше 5 мільярдів кубометрів газу, з яких лише 900 мільйонів кубометрів були доступні для видобутку.

Серед факторів, що вплинули на ситуацію, можна виокремити недостатні обсяги газу, закачаного попередньою командою "Нафтогазу" під керівництвом Олексія Чернишова, а також обстріли газосховищ і важливих видобувних підприємств на території Харківської та Полтавської областей.

Внаслідок цього потреба в імпорті для наступного опалювального сезону досягла рекордного рівня за останні роки – близько 6 млрд кубометрів. У разі реалізації песимістичного сценарію, що передбачає посилення обстрілів і сувору зиму, ця цифра може зрости до 8 млрд кубометрів.

За словами голови "Нафтогазу" Сергія Корецького, Україна вже законтрактувала майже 95% потреб країни в газі. Мова йде про загальний обсяг в 13,2 млрд кубометрів, який був затверджений Кабміном як мінімум, що має бути закачаний в сховища до 1 листопада.

На ці потреби загалом було направлено 2,8 млрд дол., які включають 1 млрд дол. власних коштів "Нафтогазу", а решта - кредити та гранти від ЄБРР, ЄІБ, уряду Норвегії та інших партнерів.

"Обсягу в 13,2 мільярда кубометрів буде достатньо, якщо зима буде м'якою, але якщо температура значно знизиться, доведеться імпортувати додаткові обсяги", - попереджає експерт з міжнародних енергетичних питань Михайло Гончар.

Повністю відкидати можливість такого розвитку подій у країні, що перебуває у стані війни, а її енергетична інфраструктура постійно зазнає атак сотень дронів і десятків ракет, було б, як мінімум, нерозумно та короткозоро.

Чудове підтвердження цьому - приклад Іспанії та Португалії, які у квітні 2025 року охопив тотальний блекаут. Зупинилися поїзди метро і залізниці, перервався телефонний зв'язок, вимкнулися світлофори і банкомати, на дорогах, в аеропортах і на вокзалах панував суцільний хаос. І все це без жодного обстрілу.

Проте, з огляду на досвід українських енергетиків за останні три роки, є шанси уникнути найгіршого розвитку подій. У цілому можна виділити три основні сценарії для найближчої зими.

Оптимістичний - ППО відбиває більшість атак, пошкодження мають локальний характер, енергетики швидко відновлюють обладнання. За такого розвитку подій відключень в більшості країни можна уникнути або вони будуть нетривалими й контрольованими.

Середній рівень масованих атак призведе до недостатності в генерації електроенергії, що змусить нас збільшити імпорт, звертатися за аварійною допомогою та впроваджувати графіки відключень тривалістю від 4 до 8 годин щодня.

Песимістичний сценарій передбачає одночасні атаки на основні електростанції та підстанції, що призведе до масового блекауту в усій країні. У такій ситуації відсутність електрики може тривати кілька днів, або, в найкращому випадку, її подаватим лише на кілька годин щодня.

Це стане можливим, якщо удари поєднаються з втратою імпорту електроенергії з ЄС та суттєвими пошкодженнями генерації та розподілу. Останній сценарій - саме те, на що вже три роки розраховує Путін, але поки що безрезультатно.

Згідно з думками опитаних представників енергетичного сектора та експертів, цього року Україна зустрічає зимовий сезон з більшою готовністю, ніж у попередньому. Наявні запаси газу та вугілля, завершені важливі ремонти, а також вдосконалений захист інфраструктури свідчать про покращення підготовки.

"Захист ключових об'єктів суттєво покращився в порівнянні з минулими часами, але повністю забезпечити охорону всієї території неможливо ані з технічної, ані з фінансової точки зору", - зазначає керівник однієї з енергетичних компаній.

"Проте системні ризики залишаються актуальними - будь-яка нова хвиля ракетних атак може спричинити проблеми, які потрібно буде вирішувати в режимі реального часу. В даний момент прогнозувати конкретні події надзвичайно важко", - зауважує представник іншої компанії.

При цьому на думку директора "Центру досліджень енергетики" Олександра Харченка росіяни, за останній рік втратили здатність проводити масовані атаки, як у 2022-2024 роках, особливо після операції "Павутина". "Разом з тим українська енергосистема зараз захищена значно краще, збудовані фортифікації, укріплені ключові об'єкти", - додає він.

За словами Харченка, дві причини свідчать про те, що загроза національного блекауту цієї зими відсутня, хоча в прифронтових зонах, безумовно, відбудуться регіональні відключення. "На масштабах країни можу передбачити лише 2-4 години обмежень за графіком або 6-8 годин очікування на перепідключення після масованих атак. Але, враховуючи, як люди вже адаптувалися до таких умов, багато хто навіть не зверне на це уваги", - зазначив директор "Центру досліджень енергетики".

На думку Плачкова, стан енергетичної системи сьогодні оцінюється на рівні трьох з плюсом до чотирьох балів з п'яти можливих. Ексміністр зазначає, що серйозні проблеми з електропостачанням можуть виникнути лише у випадку поєднання сильних морозів з інтенсивними атаками за умов недостатньої протиповітряної оборони.

За його словами, найвразливіше місце на сьогодні - це ТЕЦ, які постачають тепло та гарячу воду. "Тепло більш вразливе, ніж електрика, бо його неможливо перерозподілити між регіонами", - додає він.

Особливо варто звернути увагу на прифронтові зони, які завжди страждали і, на жаль, продовжуватимуть страждати найбільше. Ситуація там, безсумнівно, буде лише погіршуватися. З огляду на обставини, світло та тепло можуть зовсім зникнути. Не так давно військовий експерт Сергій Флеш повідомив, що російська сторона планує повністю знищити критичну інфраструктуру на відстані 20-50 км від кордону. Основною метою є зробити ці території непридатними для життя як цивільних, так і військових.

Протягом трьох зими війни українці отримали чималий досвід у житті з частими відключеннями, проте нагадаємо кілька простих рекомендацій, які можуть бути корисними. Вже сьогодні слід звернути увагу на деякі важливі аспекти.

Світло. Підзарядити портативні батареї, запастися свічками, придбати ліхтарі та акумулятори.

Тепло. Буржуйки - якщо живете в приватному будинку. Хто в багатоповерхівках - теплий одяг та ковдри. Утеплити житло, щоб зменшити втрати тепла.

Вода. Забезпечте наявність запасу питної та технічної води мінімум на кілька днів.

Зв'язок. Старий кнопковий телефон, який може тримати заряд до тижня.

Фінанси. Наличные средства на випадок, якщо термінали та банкомати не будуть працювати.

Медична сумка. Препарати для першої допомоги на кілька тижнів.