Мирні переговори стосовно України: The Economist визначив місяць, коли може відбутися значний прогрес.

Трамп натякнув на поступку рф Україні

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп вказав на те, що обіцянка Росії не завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі Києва до 1 лютого може бути сприйнята як крок на зустріч Україні. Він зазначив, що українська сторона вимагала так званого "енергетичного припинення вогню" перед наступним етапом переговорів, які відбудуться в Абу-Дабі. Цю інформацію повідомляє журнал The Economist.

Видання зазначає, що путін може намагатися виграти час, але водночас сигналізувати про готовність до компромісу, параметри якого поступово окреслюються.

За інформацією джерел, близьких до української переговорної команди, тристоронні переговори України, США та росії, що відбулися в Абу-Дабі 23 і 24 січня, стали "одними з найбільш конструктивних на сьогоднішній день".

Водночас основні питання залишаються незмінними вже протягом кількох місяців. Мова йде про готовність Росії прийняти гарантії безпеки, які були узгоджені між Україною та Сполученими Штатами, а також про можливість відступу України з територій, що вона все ще контролює. Як зазначає видання The Economist, деякі технічні аспекти потенційної угоди, ймовірно, вже знайдені та обговорені.

У публікації також зазначається, що серйозних змін не слід очікувати принаймні до березня, коли завершиться зимова кампанія Росії та посиляться її економічні труднощі.

Окремо зазначається, що переговори 1 лютого можуть прояснити наміри путіна, зокрема щодо готовності пом'якшити вимогу про передачу Україні укріплених районів Донбасу, які залишаються під контролем ЗСУ.

Позиція України полягає в тому, що будь-яке припинення вогню повинно зберігати існуючу демаркаційну лінію. Одним із запропонованих компромісів є створення демілітаризованої зони, яка, ймовірно, управлятиметься новоствореною міжнародною "Радою миру" під керівництвом Трампа. За словами джерела, яке має зв'язок з переговорами, така угода повинна знайти баланс між "позиціями, які неприйнятні для обох сторін".

Для України червоною лінією є застосування російського законодавства в демілітаризованій зоні. Для росії так само неприйнятною є присутність західних миротворців на сході України.

Джерело підкреслює, що неможливо вирішити ці питання без укладення угод стосовно системи безпеки в регіоні, оскільки Росія не може очікувати довіри без надання чітких гарантій.

На думку видання The Economist, Україна реалізує двосторонній підхід. З одного боку, Київ виявляє готовність до плану А — ведення переговорів під егідою США. У разі успішного завершення цих переговорів це може призвести до складного територіального компромісу в обмін на можливість досягнення миру та вступу до Європейського Союзу. Для Росії такий розвиток подій означатиме послаблення заходів західного санкційного тиску та нові економічні угоди з Америкою.

Одночасно, за інформацією видання, президент Володимир Зеленський розробляє альтернативний план - зміцнення збройних сил та виснаження російських військових, при цьому зберігаючи контроль над певними територіями Донбасу.

Нагадаємо, що в ніч з четверга на п'ятницю, 30 січня, російські війська практично не завдавали ударів по енергетичних об'єктах. Натомість їхня увага була зосереджена на атаках на логістичні ланцюги та залізничну інфраструктуру. Зокрема, було пошкоджено спеціальний вагон-електростанцію Укрзалізниці в Дніпропетровській області, а також станцію в Синельниковому.

Польща також висловила припущення про можливу участь російських розвідок у низці кібератак на енергетичні об'єкти інфраструктури.

Раніше в Україні почали вводити аварійні відключення світла, зокрема в Чернігівській, Сумській та Житомирській областях. У Києві та Харкові повідомляли про зупинку руху метро через низьку напругу, а також про перебої зі світлом, теплом і водою. У регіонах фіксували скарги на низьку напругу в електромережах.