Підготовка Києва до зимового сезону: думки Сергія Сухомлина, колишнього керівника Агентства відновлення.
Сергій Сухомлин, ексголова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України
Як Україна підготовляється до зимових загроз
За словами Сергія Сухомлина, уряд у своїй стратегії стійкості вніс пропозиції щодо комплексного підходу до охорони критично важливої інфраструктури. Цей підхід включає чотири ключових напрямки, серед яких: розвиток дистрибутивної генерації, забезпечення генераторами та фізична охорона об'єктів.
"На даний момент, якщо говорити чесно, близько кінця квітня розпочалися роботи з будівництва цих об'єктів, включаючи підключення когенераційних установок, встановлення нових блочно-модульних котелень та зведення нових котелень. В Україні наразі існує приблизно 2000 таких об'єктів. Це досить значна кількість", -- зазначив Сухомлин.
Рекламное сообщение
Середній рівень виконання планів стійкості становить близько 50 %. За словами Сухомлина, це значний результат, оскільки багато областей раніше не мали досвіду таких заходів.
Київ активно готується до зимового сезону, проте залишається уразливим.
Роботи із захисту київських підстанцій розпочали на початку травня. Наразі рівень їхнього виконання у столиці -- близько 80 %, а завершити роботи планують до кінця вересня. Окремо Агентство будує захист на великих підстанціях. Це масштабні об'єкти, які в мирний час могли будувати близько двох років, тоді як зараз роботи намагаються завершити приблизно за пів року -- а саме восени.
Уряд надав доручення Агентству збудувати кілька десятків аналогічних об'єктів, в той час як місто також займається зведенням подібних споруд. Одночасно в столиці намічається створення потужностей для теплозабезпечення обсягом 520 МВт. Деякі з нових енергетичних потужностей функціонуватимуть у тісній взаємодії з ТЕЦ-5 і ТЕЦ-4, забезпечуючи теплом райони Русанівки та Березняків у випадку надзвичайних ситуацій.
Фото: Зоряна Стельмах
Сергій Сухомлин, ексголова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України
"Ці споруди зводяться частково під землею і оснащуються додатковим захистом," - відзначає Сухомлин. На його думку, завершити їх будівництво планується приблизно в грудні.
Водночас Сергій Сухомлин вважає, що Київ може виявитися найменш готовим до зими. У лютому, коли почали розробляти плани стійкості, столиця мала найнижчу вихідну готовність серед великих міст: Харків -- 51 %, Чернігів -- 24 %, Київ -- лише 1,5 %.
"На даний момент я не можу дати точну відповідь", -- зазначив Сухомлин, коментуючи питання щодо поточного рівня готовності, який він оцінив приблизно у 40%. При цьому він підкреслив, що рівень захисту електропідстанцій у Києві наблизився до 80%. Сухомлин також навів приклад Харкова, який після російських атак взимку зміг за чотири години переключити місто та відновити теплопостачання.
"В даний момент у Києві спостерігається надзвичайно напружена обстановка," -- зазначив він.
Відмова від великих ТЕЦ на користь децентралізованої системи
Рекламное сообщение
Сухомлин не підтримує концепцію, згідно з якою головним рішенням має стати відновлення масштабних теплоелектроцентралей. За його думкою, це є великим ресурсом, який продовжує залишатися вразливим до атак з боку Росії. Він пропонує альтернативу — розвивати децентралізовану систему теплопостачання, орієнтуючи увагу на менші, більш захищені об'єкти.
«Я б розглянув можливість встановлення напівпідземних котелень, які ми наразі реалізуємо: мінімальна потужність становить 40 МВт, а максимальна – 120 МВт», – зазначив фахівець.
За його словами, розміщення об'єктів частково під землею зменшує ризик їхнього ураження. Він вважає, що за чотири роки Україна могла б реалізувати масштабний перехід до такої системи, це було б економічно вигідніше.
Серед міст із відносно високою готовністю до зимових викликів Сухомлин назвав Вінницю, Хмельницький, Харків і Кривий Ріг.
Фото: Зоряна Стельмах
Сергій Сухомлин, ексголова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України
Вода -- пріоритет захисту критичної інфраструктури
Окремо Сухомлин наголосив, що необхідно захистити об'єкти водопостачання й водовідведення. За його словами, від них залежить не лише доступ людей до води, а й теплозабезпечення міст.
Повністю захистити очисні споруди від ударів неможливо. Та можна подбати про окремі ключові елементи інфраструктури, зокрема ті, що мають другий рівень захисту. Такі рішення вже реалізують у Кривому Розі, Дніпрі й інших містах.
Сухомлин виділив серед найзначніших загроз можливе ураження насосних станцій каналізації. Знищення цих об'єктів може призвести до серйозних екологічних наслідків, якщо стічні води потечуть у річку Дніпро.
Крім того, пошкодження насосних станцій змусить повністю відключити водопостачання міста, що позначиться і на роботі системи теплозабезпечення.
"Електроенергія дуже важлива, але вода -- номер один по всіх українських містах, тим більше таких великих, як Київ", -- наголосив він. І додав, що захист водної інфраструктури передбачений планами стійкості. Зокрема, триває робота над мобільними станціями водопостачання.