Борги, суди та території для переселення: які проблеми виникають з пільгами для "чорнобильців" в Україні?
Україна за десятки років заборгувала "чорнобильським" пільговикам мільярди гривень. За ці ж роки з'явилися напівлегальні або й зовсім незаконні схеми: від виплат "не тим" людям до "сірого" фермерства. Чи зміниться скоро "радіаційне" зонування в Україні й чи безпечно там жити і вирощувати на полях врожай - в матеріалі РБК-Україна.
Окрім зони відчуження Чорнобиля, в Україні існують інші регіони, куди приземлилися радіоактивні частинки внаслідок катастрофи на атомній електростанції в 1986 році.
Ці території були розподілені на чотири зони в залежності від ступеня забруднення. Це впливало на рішення щодо примусового або добровільного виселення, а також на встановлення обмежень щодо діяльності та визначення пільг для місцевих мешканців. До зазначених зон увійшли території у 12 областях України. Найбільш забруднені райони знаходилися в Київській, Житомирській, Чернігівській та Рівненській областях.
Зараз закон визначає три зони радіоактивного забруднення, пояснюють РБК-Україна у Держагентстві України з управління зоною відчуження.
Зона відчуження, відома також як перша зона, – це територія, з якої було евакуйовано населення у 1986 році. Зона обов'язкового відселення, або друга зона, охоплює райони з високим рівнем забруднення, де річна доза радіаційного опромінення може перевищувати 5 мЗв. Зона гарантованого добровільного відселення, що є третьою, включає менш забруднені території, де можлива доза опромінення становить понад 1 мЗв на рік. Встановлення цих зон базувалося на оцінці рівня забруднення ґрунту.
У "третій" зоні пенсіонери, які не працюють, повинні були отримувати доплати до своєї пенсії, що дорівнюють мінімальній заробітній платі. Проте цього року новий бюджетний закон визначив інші правила для отримання цих виплат.
Такі зони визначені і на півночі Житомирщини, біля кордону з Білоруссю. Загалом на Житомирщині 63 населених пункти віднесені до зони безумовного відселення, 301 - до зони гарантованого добровільного.
Це зонування було встановлено ще в епоху Радянського Союзу, і з моменту здобуття незалежності зміни в ньому були незначними. При цьому рівень радіації в цій території вже давно не відповідає попереднім показникам, зазначає в інтерв'ю РБК-Україна науковець та колишній перший заступник голови Державного агентства України з управління зоною відчуження (ДАЗВ) Олег Насвіт.
За його словами, все це обросло різними проблемами - від неможливості повноцінно вести бізнес на цих територіях до виплат не тільки тим, хто справді має на них право, а й людям, які не мають до цих зон жодного відношення. В самому ДАЗВ визнають: дози опромінення вже істотно нижчі, і треба переглянути обмеження, маючи нові дані.
Остання паспортизація дозиметричних показників на цих територіях відбулася у 2011-2012 роках, і вже тоді були надані рекомендації щодо значного зменшення зон забруднення, проте ці пропозиції не були втілені в життя. У травні 2025 року розпочався новий етап паспортизації майже двохсот населених пунктів.
"Оскільки з часу катастрофи пройшло вже більше 39 років, рівні опромінення від ключових радіонуклідів, таких як цезій-137 і стронцій-90, істотно знизилися. Це підкреслює важливість оновлення чинних обмежень з урахуванням новітніх даних вимірювань", - повідомляють у відомстві.
Усі знайомі з зоною відчуження, проте в Україні існують також території примусового та добровільного переселення, де раніше зафіксували радіаційні забруднення (фото: Ярослав Ємельяненко).
Раніше існувала ще й "четверта" зона, де забруднення було найнижчим. В 2014 році її скасували, а в закон про статус і соцзахист чорнобильців внесли пункт про те, що всі пільги і виплати роблять в порядку та розмірі, який визначається Кабміном.
Олег Насвіт вважає, що ці зміни мають позитивний характер. Він зазначає, що "лише нинішній Кабінет Міністрів усвідомлює, які виплати він може здійснити, а які — ні". За його словами, вже на початку 90-х років були запроваджені такі пільги, виконання яких Україна не могла собі дозволити.
"За міжнародними договорами з соцзахисту, все має бути відповідно до реальної спроможності держави. Який сенс робити соцзахист, який держава не спроможна виконати? Швидко став рости борг перед пільговиками", - зауважує Насвіт.
Виплати для постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи здійснюються в рамках бюджетних асигнувань, зазначили в Міністерстві соціальної політики, сім'ї та єдності у відповіді на запит РБК-Україна.
"Тобто виконання закону повністю залежить від фінансових ресурсів дохідної частини державного бюджету", - йдеться у відповіді.
У бюджетних програмах на 2025 рік передбачено більше 2 мільярдів гривень для чорнобильців у цілому. Проте, існуюча потреба у фінансуванні є значно більшою.
Згідно з даними, отриманими від структурних підрозділів, що займаються соціальним захистом населення в обласних та Київській міській державних адміністраціях, загальна потреба у цій сфері складає 3 699 263,9 гривень (приблизно 3,7 мільярда - ред.), - повідомляє міністерство.
Відзначається, що в умовах війни можливості для розширення пільг і компенсацій є обмеженими, а соціальні витрати покриваються за рахунок міжнародних партнерів, зокрема Світового банку.
Поки держава затримує виплати, люди змушені шукати справедливості через судові інстанції. Однак це стосується не лише тих, хто тривалий час проживав у зонах з підвищеним радіаційним фоном. Виплати також оскаржують і ті, хто лише нещодавно отримав реєстрацію в цих районах.
"Це роками працює як схема. Людей прописували в житлі на тих територіях. За інформацією Рахункової палати, бували випадки, коли в одному приміщенні прописували по 30 людей, які там навіть жодного разу не бували. А вони потім подають документи і відсуджують у держави ці гроші", - каже Олег Насвіт.
Згідно зі звітом Рахункової палати, під час великої війни в Чорнобильській зоні оселилося 125 тисяч українців, що обходиться державному бюджету в 15 млрд грн щорічно. У 2022 році зросла кількість людей, які до початку війни не мали статусу чорнобильця, але згодом його отримали. Часто в таких квартирах зареєстровано кілька десятків осіб, які насправді проживають в інших регіонах країни.
В різних куточках країни пенсіонери час від часу виходять на протести проти скасування додаткових виплат (Korosten.info).
"Третя зона" є на території восьми областей, в тому числі Чернівецької. "Здавалося б, де Чернівці, а де Чорнобиль? Але такий закон прийняли", - не приховує обурення науковець. Та й дози опромінення при однаковій щільності забруднення дуже різні, каже він.
"На території Черкащини в деяких місцях рівень забруднення в десять разів перевищує аналогічний показник на Рівненщині. Проте дози опромінення виявляються у десятки разів меншими. Це пояснюється тим, що перенос радіонуклідів у рослинність, яку вживають як люди, так і домашня худоба, значною мірою залежить від характеристик ґрунту", - зазначає він.
У Чернівецькій області також спробували отримати компенсації через суд. Місцевий суд вирішив провести власну професійну експертизу території, щоб з’ясувати, чи є там якісь забруднення. Експерти, нібито, не виявили жодних проблем, у зв'язку з чим суд відмовив позивачам і розкритикував уряд за те, що питання приведення нормативних документів у відповідність до реального стану цих територій досі залишається незрозумілим.
У минулі роки в Україні було зроблено кілька спроб вирішити питання, пов’язані з виплатами. Одного разу, коли з’явилися чутки про нові зміни, мешканці селища Іванків, яке розташоване на шляху до зони відчуження та ЧАЕС, почали погрожувати блокувати дороги і заважати виїзду працівників підприємств зони відчуження та ЧАЕС на роботу.
Періодично в різних регіонах країни відбуваються акції протесту проти скасування виплат, пов'язаних із Чорнобилем. Наприклад, на початку великої війни у 2023 році жителі Коростеня в Житомирській області перекривали дорогу. Ці настрої також знаходять підтримку серед деяких народних депутатів.
Люди не бажають втрачати свої виплати. Саме тому ніхто не наважився займатися цією проблемою через такі "протести". Видатний професор і засновник української дозиметрії, пан Ліхтарьов, колись висловив думку: "Чорнобильському електорату не потрібно обіцяти щось нове. Досить лише запевнити, що нічого не буде відібрано", – зазначає Насвіт.
Заборгованість за такими виплатами для пільговиків накопичувалася протягом багатьох років, і тепер ці цифри є вражаючими.
У Міністерстві соціальної політики повідомили про наявність даних щодо боргів за судовими рішеннями з пенсійних виплат. Станом на 1 червня 2025 року ця сума становить 83,6 млрд гривень, з яких 17,6 млрд гривень - це заборгованість з пенсійного забезпечення осіб, які зазнали впливу Чорнобильської катастрофи, як зазначено у відповіді Мінсоцполітики для РБК-Україна.
У Мінстерстві з питань соціальної політики повідомили РБК-Україна про підготовку законопроекту, який передбачає, що пільги зможуть отримувати особи, які проживали або працювали на цих територіях станом на 26 квітня 1986 року, а також у період з 26 квітня 1986 року по 1 січня 1993 року. Наразі законодавчий проект перебуває в стадії доопрацювання.
Ще одна ідея полягає в тому, щоб компенсації за проживання в забруднених районах виплачувалися без прив'язки до радіаційних умов.
Кабінет Міністрів має право вносити зміни до зонування територій для примусового та добровільного переселення після проведення нових обстежень цих територій (фото: РБК-Україна/Віталій Носач).
"Проте ці виплати будуть діяти лише протягом обмеженого часу, наприклад, від 3 до 5 років. Сума буде зафіксована на рівні 2 361 грн і не підлягатиме індексації. Як альтернативу, пропонується надавати таку доплату, якщо сім'я володіє городом, що зазнав радіаційного забруднення, внаслідок чого вживання продукції з нього є неможливим. Таким чином, ми зможемо компенсувати негативний вплив радіації на конкретну родину", - зазначають представники міністерства.
Вже сьогодні набрав чинності закон №796, який передбачає надання пільг на комунальні послуги, купівлю пального, телефонний зв'язок тощо, за умови, що середній місячний дохід на кожну особу в родині протягом останніх шести місяців не перевищує рівень, що надає право на податкову соціальну пільгу. У 2025 році ця сума становитиме 4 240 гривень.
З 2015 року і до сьогодні певним групам населення надаються пільги з урахуванням загального доходу сім'ї. Проте для інших категорій пільги надаються без урахування фінансового становища родини, зазначають у Міністерстві соціальної політики. Через бюджетні обмеження, викликані війною, державні ресурси в першу чергу будуть направлені на підтримку тих, хто опинився в найбільшій потребі.
"Правило про єдиний метод обліку доходів сім'ї не поширюватиметься на ветеранів бойових дій та осіб, які отримали інвалідність внаслідок війни. Для цих категорій населення умови надання пільг залишаються незмінними", - зазначили в установі.
В даний момент повсякденне життя мешканців селища Народичі, що знаходиться в "другій" зоні Житомирської області, не має суттєвих відмінностей від життя в інших аналогічних населених пунктах України. Єдиною відмінністю є те, що в селищі існують певні обмеження щодо ведення діяльності.
Національний канцер-реєстр України повідомляє, що найвищі показники онкозахворювань спостерігаються не в зонах, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, а в Миколаївській та Одеській областях, на що звертає увагу Олег Насвіт.
"Рак щитоподібної залози у тих, хто був дітьми і підлітками на момент аварії, - це єдиний достовірно встановлений ефект впливу радіації на населення. Це прогнозувалося, і це статистично доведено. Якщо взяти конкретний випадок раку щитоподібної залози у когось, то неможливо визначити, чим саме він спричинений - Чорнобилем чи чимось іншим", - зауважує науковець.
В "другій зоні" забороняється і аграрна діяльність. Олег Насвіт вважає, що так сама держава перетворила людей на пільговиків замість того, щоб заохочувати бізнес. На деяких територіях "другої зони", де землю віднесли до "земель запасу" як забруднену радіонуклідами, зараз все ж вирощують культури. Продукція відповідає національним нормативам.
"Там беруть землю в оренду на 11 місяців, встигають засіяти, виростити, зібрати урожай і "закрити" оренду, за яку платять в місцевий бюджет. А є землі, які місцева влада в оренду не здає, але вони обробляються, і там невідомо, хто що вирощує і куди йдуть прибутки", - розповідає Насвіт.
У Народицькому районі було вилучено 22 тисячі гектарів сільськогосподарських угідь. Згодом науково-дослідний інститут сільгоспрадіології вивчив 70% цих земель. Відповідно до їхніх досліджень, на 80% з проаналізованих ділянок можливо вирощувати безпечні для здоров'я культури.
Співрозмовник вважає: нам треба розробити як порядок віднесення радіоактивно забруднених земель до радіаційно небезпечних, так і порядок виведення з такої категорії. Щоб це працювало в обидва боки. До цього часу цей закон працював тільки в одному напрямку.
У "другій" зоні встановлено певні обмеження. Зокрема, це стосується сільськогосподарської діяльності (зображення: Getty Images).
Відомо про кілька публічних ініціатив, спрямованих на виробництво продуктів із врожаю, вирощеного в цих регіонах. Одна з основних цілей, очевидно, полягає в демонстрації можливості такого вирощування. Також, ймовірно, мета полягає в підтвердженні його безпеки.
Британець на ім'я Джим Сміт вирішив зайнятися виробництвом алкоголю з яблук, які були вирощені мешканцями Народицького району. Він зібрав фрукти у місцевих жителів, а потім на заводі була виготовлена продукція. Проте, партія товару, що мала британські акцизні марки, була затримана українською митницею. В результаті, іноземець звернувся за допомогою до британських юристів, і через кілька місяців митниця повернула алкоголь його власнику.
Поліську яблунівку створила українська туристична фірма "Чорнобиль тур". Восени 2022 року, після звільнення Київщини, компанія придбала урожай яблук з садів жителів Народицького району.
"Там заборонене сільське господарство, але не приватне садівництво. З яблук на заводі виготовили яблунівку, провели заміри на вміст радіації. Виявилося, вона вийшла радіаційно чистішою за скло пляшок, зроблених в Одеській області!" - розповідає РБК-Україна засновник "Чорнобиль Туру" Ярослав Ємельяненко. Зараз напій "Чорнобильський промінь. Яблучний спирт" продають у двох відомих мережах. Його часто купують на подарунки іноземці.
Хімічні та фізичні явища настільки влаштовані, що радіонукліди майже не потрапляють у спирт. Водночас у скла пляшок можуть знаходитися радіоактивні елементи, які зовсім не вимиваються з матеріалу.
"Ці приклади свідчать про можливість виробництва екологічно чистих товарів та ведення економічної діяльності в цих регіонах", - зауважує Олег Насвіт.
Для актуалізації інформації про радіаційне забруднення в усіх цих регіонах Державне агентство з управління зоною відчуження (ДАЗВ) ініціювало новий процес дозиметричної паспортизації.
З травня 2025-го працівники "Екоцентру" виїздили до Житомирської області, щоб відібрати проби ґрунту. Роботи виконували дві бригади за затвердженими маршрутами у 192 населених пунктах Житомирщини, Київщини, Рівненщини, Чернігівщини та Сумщини (з них 112 - в Житомирській області).
Експерти зазначають, що в першій та інших зонах показники забруднення вже давно помітно знизилися, а існуюче зонування не відображає актуальних умов.
На 13 серпня було відібрано більше ніж 1900 зразків у 194 населених пунктах, а також тривають вимірювання рівнів внутрішнього опромінення за допомогою дозиметрів. Лабораторія займається аналізом зразків та проведенням розрахунків. Після цього отримані дані будуть передані до Національної академії наук України для експертної оцінки.
"Враховуючи вищезазначене, наразі питання про можливі рівні опромінення жителів цих районів є недоцільним", - зазначили у ДАЗВ в коментарі для РБК-Україна.
Висновки можна буде сформулювати після завершення паспортизації, отримання даних досліджень, їх експертного аналізу, а також після узгодження з державними структурами. Однак очевидно, що ці дози виявляться меншими, ніж ті, що були встановлені у 2011-2012 роках, зазначає Насвіт.
Кабінет Міністрів визначає та коригує межі територій, що підлягають радіоактивному забрудненню. Перед цим здійснюється узгодження з низкою відповідних організацій, як повідомляють у ДАЗВ.
Процес підготовки всіх документів займає час. В експертному висновку мають врахувати і підтвердити кожен показник того, чи належить населений пункт до зони радіоактивного забруднення. Потім відповідальні органи будуть вирішувати, чи встановити або змінити межі цих зон, або залишити їх такими, якими вони й були.