Жінка витратила 175 тисяч гривень на "визволення" свого сина з ТЦК, а згодом стверджувала, що її підпорядкували гіпнозу: яке рішення ухвалив суд.

Жінка стверджує, що під впливом гіпнозу перерахувала 175 тисяч гривень незнайомій особі, вважаючи, що це допоможе звільнити її сина з ТЦК. Який результат цієї ситуації?

У Прикарпатському регіоні жінка переказала 175 тисяч гривень незнайомому чоловікові, а згодом вирішила відстоювати повернення коштів через суд, вважаючи, що під час проведення операцій могла бути під впливом гіпнозу чи іншого психологічного тиску. У свою чергу, власник рахунку стверджував, що передав свою картку знайомим, які нібито обіцяли йому допомогти вирішити питання щодо повернення його сина з ТЦК або військового полігону.

Цю інформацію публікує "Юридична газета".

Жінка переказала 175 тисяч гривень за "порятунок" сина з ТЦК і запевняє, що була під гіпнозом: справа дійшла до суду

Згідно з інформацією, наданою Долинським районним судом Івано-Франківської області, 7 квітня 2026 року позивачка здійснила переказ у розмірі 100 тисяч гривень з власного рахунку в АТ "ПУМБ" на картку АТ "Універсал Банк", яка була зареєстрована на ім'я незнайомого чоловіка.

Вже на наступний день, 8 квітня, вона здійснила ще один переказ у розмірі 75 тисяч гривень на той самий рахунок. Жінка стверджувала, що обидві операції були помилковими: вона не знайома з отримувачем грошей, ніколи не спілкувалася з ним і не мала жодних угод. Вона не змогла пояснити свої вчинки, висловивши припущення, що під час переказу на неї вплинули якісь незрозумілі психологічні фактори.

Оскільки чоловік гроші не повернув, жінка подала позов про стягнення коштів. Відповідач позов не визнав і просив відмовити в його задоволенні через недоведеність вимог, а також клопотав про постановлення окремої ухвали.

Він підтвердив, що не знає позивачку, проте висунув власну версію подій. За словами чоловіка, він добровільно надав доступ до свого рахунку двом знайомим, які на момент суду вже перебували в розшуку. Саме вони, за твердженням відповідача, обіцяли жінці "посприяти" у поверненні її сина з територіального центру комплектування та соціальної підтримки або полігону.

Сам власник рахунку стверджував, що не бачив і не використовував гроші, а коли після початку судового розгляду спробував зв’язатися з деякими знайомими, вони заблокували його телефонні номери.

Дослідивши матеріали справи № 343/1333/26, суд став на бік позивачки. Для застосування статті 1212 ЦК України мають збігатися три умови: набуття майна, здійснення цього за рахунок іншої особи та відсутність достатньої правової підстави як на момент переказу, так і під час розгляду спору.

Суд звернувся до правової позиції Верховного Суду від 14 квітня 2020 року у справі № 495/2442/16-ц, відповідно до якої кошти, отримані без укладення договору та належної юридичної основи, підлягають поверненню. Зарахування 175 тисяч гривень на рахунок відповідача підтверджують банківські квитанції, датовані 7 та 8 квітня 2026 року.

Аргументи чоловіка про передачу картки іншим людям суд не прийняв, назвавши їх голослівними та не підтвердженими жодними доказами. Посилаючись на Закон України "Про платіжні послуги", суд зазначив, що саме власник рахунку зобов'язаний не допускати використання карток, паролів і банківських застосунків сторонніми особами.

Разом із цим суд підкреслив, що не з'ясовував ані наявність гіпнозу, на який вказувала позивачка, ані правдивість розповіді про "допомогу з ТЦК", яку наводив відповідач. Основним аспектом у справі стало лише безпідставне отримання коштів.

В результаті, Долинський районний суд ухвалив рішення на користь позивача, зобов'язавши власника рахунку повернути 175 000 гривень безпідставно отриманих коштів, а також 1 400 гривень, сплачених жінкою у вигляді судового збору відповідно до квитанції від 8 червня 2026 року. Таким чином, загальна сума, що підлягає стягненню, становить 176 400 гривень.

Ви маєте можливість оскаржити рішення протягом тридцяти днів від моменту його оголошення.

Судові справи: найновіші новини.

Нагадаємо, що в червні 2026 року ТЦК видав повістку для працівника хлібокомбінату, який улітку 2024 року актуалізував свої дані та мав дійсну відстрочку до січня 2027 року. Чоловік не отримував жодних листів або запрошень на роботу і дізнався про повістку лише за місяць, коли в додатку "Резерв+" з'явилася інформація про його розшук.

Коли наступного дня він самостійно прийшов до ТЦК, на нього склали протокол, а згодом оштрафували на 17 тисяч гривень, наполягаючи, що повернення поштою невчасно врученого листа вважається належним повідомленням.

Під час розгляду справи Деснянський районний суд Чернігова виявив ряд порушень з боку територіального центру комплектування та поштової служби. Зокрема, інформація про відправлення листа була зафіксована на день раніше, ніж було надіслано саму повістку. Крім того, в описі вкладення не вистачало підпису поштаря, дати та штемпеля, а також не були надані докази інформування отримувача. Додатково, протокол був оформлений із порушенням встановленого законом 24-годинного терміну.

У результаті розгляду справи суд підкреслив, що особа не може свідомо порушити обов'язок, якщо про нього не була поінформована, а ТЦК не змогло підтвердити законність своїх дій. Позов було задоволено у повному обсязі: штраф у розмірі 17 тисяч гривень скасували, справу закрили через відсутність складу правопорушення, а з бюджету ТЦК на користь позивача стягнули 532,48 грн судового збору та 2 000 грн витрат на послуги адвоката.