(ВІДЕО) Новий курс - оборона України: доля прикордонника Олексія

Олексій родом із Київщини. Згодом життя привело його на Чернігівщину, а пізніше - на Львівщину. Ще у 2000 році він закінчив Національну академію державного управління в Києві, а з 2001 року розпочав професійний шлях у сфері деревообробки.

За роки роботи Олексій обіймав керівні посади - був керівником виробництва та директором на різних підприємствах. Серед компаній, з якими він працював - "Миргородська", "Coca-Cola", "Черкаський Азот", "Запорізький Карлсберг" та інші.

Та у квітні 2025 року його життя змінилося. Коли прийшов час стати на захист Батьківщини, Олексій приєднався до лав Державної прикордонної служби України. Після відповідного навчання був призначений до прикордонної комендатури швидкого реагування "Шквал".

Протягом своєї служби він обіймав різні посади, виконуючи численні завдання - працював оператором-навідником, кулеметником, а також начальником відділення. Але головною метою завжди залишалося одне - захищати Україну.

Олексій розпочав свій шлях, виконуючи завдання на Чернівецькому напрямку, а згодом здобув бойовий досвід на Черкащині, де українські захисники перебували всього за кілька сотень метрів від ворога.

"Ми знаходилися на відстані близько 600 метрів від кордону з противником. Однак, справжні стрілецькі сутички у нас так і не відбулися - це була ера дронів," - згадує Олексій.

У грудні 2025 року він відправився до Харківської області. Йому довелося не тільки виконувати бойові місії, а й щоденно боротися зі страхом перед ворожими дронами та авіаційними нальотами.

Одним з найяскравіших епізодів стало те, коли неподалік їхньої позиції прогриміли удари двох керованих авіабомб. Оскільки поряд розташовувалося село, після отримання сигналу про можливість обстрілу військові швидко сховалися у застарілому погребі.

"Коли ми вибралися, то помітили, що поруч знаходився металевий гараж. Після удару він просто розлетівся на частини," - ділиться враженнями Олексій.

Війна відкрила йому очі на важливість не тільки самого існування, а й тих, хто оточує його.

"Побратим - це той, на кого завжди можна покластися. Ти не відчуєш тривоги, адже впевнений, що він завжди буде на твоєму боці," - ділиться думками прикордонник.

У Олексія є свій унікальний оберіг. Кілька років тому його мама відвідала острів Крит, де знайшла час для відвідування монастиря. З того місця вона привезла для своїх синів браслети, які були наповнені молитвами, і попросила їх носити їх завжди. З тих пір цей маленький сувенір став для нього символом сімейних цінностей та віри.

У травні 2026 року Олексій знову приступив до виконання обов'язків у своєму підрозділі на Львівщині, де займається охороною державного кордону та патрулюванням території.

"Я хочу захистити свою Батьківщину, щоб моя дитина не повторювала мій шлях", - говорить він про свою головну мотивацію.

Ця історія розповідає про те, як до захисту України стають люди з різноманітними життєвими шляхами, професіями та досвідом. Найголовніше — це вчасно прийняти рішення і стати на захист того, що тебе справді хвилює.

Детальнішу інформацію про Олексія можна знайти у відео.

Хочеш служити пліч-о-пліч із такими, як Олексій?

Приєднуйся до 7-го прикордонного загону Карпат!

Локація: місто Львів, вулиця Личаківська, 74.

Онлайн-опрос: https://anketa-lviv.dpsu.gov.ua/

Номер для зв'язку: +38 (067) 292 51 19, +38 (067) 181 60 31