Від великих святкувань до невеликих подій: як у різні епохи святкували День Незалежності України (відео)

День Незалежності України є одним із ключових національних свят, яке святкується щорічно 24 серпня. Цей день відзначає історичну подію проголошення незалежності Української РСР Верховною Радою у 1991 році, що стало символом початку нової ери в розвитку суверенної державності.

Протягом років незалежності України святкування національного свята набирало різних форм: від радянських звичаїв за Кравчука до формальних подій за Януковича та грандіозних урочистостей за Зеленського. "Телеграф" запрошує згадати, як еволюціонувало святкування цього важливого дня протягом усієї історії Незалежності.

Мало хто знає, що вперше День Незалежності в Україні відзначався не 24 серпня, а 16 липня. Саме цього дня 1990 року Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет, яка стала першим кроком до незалежності на тлі стрімкого розпаду СРСР.

Перші святкові заходи, що відбулися 16 липня 1991 року, були наповнені глибоким патріотизмом та вірою у майбутнє. Люди сприймали це свято як символ незалежності та свободи. У Києві та інших містах лунали звуки Гімну України, проходили мітинги, концерти та різноманітні пам'ятні акції. У 1992 році 24 серпня вперше стало офіційним вихідним днем.

Цього року українці відзначили День Незалежності, маючи в своєму арсеналі вже ряд важливих державних символів. Верховна Рада офіційно визнала синьо-жовтий прапор як державний символ України, а також затвердила мелодію національного гімну — композицію "Ще не вмерла Україна" відомого композитора Михайла Вербицького. Водночас текст гімну отримав офіційне визнання лише через 11 років після ухвалення цього рішення.

1994 року відбувся перший військовий парад на честь Дня Незалежності, проте Хрещатиком пройшли лише військовослужбовці -- військової техніки в параді не було. По всій Україні до свята влаштували концерти, виставки, масові гуляння та салюти. Загалом, четвертий День Незалежності відзначився значно масштабнішими та яскравішими урочистостями, ніж попередні святкування.

У 1994-2005 роках, у період президентства Леоніда Кучми, святкування включали регулярні ходи, масові концерти та офіційні церемонії вручення державних нагород. Кучма приділяв велику увагу демонстрації сили та стабільності країни, що відображалось і у форматі свята. З'явилися масові культурні заходи, зародилася традиція офіційних звернень президента до народу з посланнями, що наголошують на важливості національної єдності.

У 1999 році в Києві знову відбувся військовий парад на честь Дня Незалежності, проте цього разу до традиційного проходу військових формувань та танків у механізованій колоні додалися авіаційні покази над центром столиці. Разом з тим, громадянська хода Хрещатиком у 1999 році була менш масштабною в порівнянні з попереднім роком.

У 2001 році Україна святкувала своє десятиріччя незалежності з особливим розмахом. У Національному заповіднику "Софія Київська" пройшов молебень за добробут країни, в якому взяли участь представники різних релігійних конфесій. Напередодні свята, 23 серпня, на Майдані Незалежності була встановлена верхня частина монумента Незалежності — статуя Берегині.

24 серпня 2001 року в Києві відбувся найбільший військовий парад на той час. Хрещатик заполонили 1450 військових, серед яких були підрозділи у традиційній козацькій формі. Механізована колона складалася з 173 одиниць техніки, у тому числі сучасних танків Т-84. Парад супроводжувався авіаційною демонстрацією, і в загальному заході взяли участь близько 6500 військових.

Крім столиці, святкові процесії відбулися також у Львові, Вінниці, Одесі, Чернігові та Севастополі. Усі учасники отримали пам'ятні нагрудні знаки як вияв пошани та визнання їхніх досягнень.

У той рік на Майдані Незалежності митці з різних куточків України продемонстрували свої шедеври народного мистецтва. Хор Національної опери забезпечував музичний супровід урочистостей, а президент Ющенко був присутній на події, спостерігаючи за святковим феєрверком, що здіймався з Труханового острова.

У той же день у Софійському соборі відбулася "Молитва за Україну". За наказом президента, військовий парад було скасовано: замість показу бронетехніки та бойових підрозділів на Хрещатику виступили військові оркестри.

У 2008 році, на честь 17-ї річниці Незалежності України, святкування повернулися до традицій минулого. Цього дня відбувся перший за останні сім років військовий парад, який став одним з наймасштабніших. У ньому взяли участь понад 3,5 тисячі військовослужбовців та 144 одиниці військової техніки, серед яких були системи залпового вогню "Град", "Ураган" і "Смерч". Крім того, в повітряній колоні літали вісім вертольотів і 22 літаки.

Над серцем Києва пролетіли розвідувальний літак Су-24МР та три бомбардувальники Су-24М, а також шість МіГ-29, шість Су-27, чотири штурмовики Су-25, транспортні літаки Іл-76 та Ан-26, не забуваючи про групи вертольотів Мі-8 та Мі-24. У святкових заходах взяли участь 18 військових оркестрів Збройних Сил України.

У 2011 році, перед відзначенням 20-ї річниці Незалежності України, президент Віктор Янукович ухвалив рішення скасувати військові паради в Києві, Керчі, Одесі, Севастополі та інших містах, де розташовані військові штаби. Київська міська влада також вирішила не організовувати феєрверки на честь свята. Замість традиційних парадів та грандіозних святкувань у різних регіонах країни пройшли церемонії покладання квітів до пам'ятників Тарасу Шевченку, а також святкові концерти.

У ряді областей було введено заборону на проведення масових організованих мітингів опозиційних рухів. 24 серпня кілька тисяч людей зібралися біля пам'ятника Тарасу Шевченку в Києві з наміром пройти до Адміністрації президента. Однак на їхньому маршруті встали укріплені міліцейські кордони, що спричинило зіткнення та акції протесту в день святкування.

Після Революції Гідності та за умов війни з Росією у 2014 році новий президент Петро Порошенко відновив традицію військового параду на День Незалежності. Під час активних бойових дій на Донбасі Майданом Незалежності пройшли близько півтори тисячі військовослужбовців з армії, Нацгвардії, МВС та прикордонної служби. Особливим символом стала хода групи зі 120 бійців, які боролися у зоні АТО. Хрещатиком проїхали 49 одиниць техніки, включаючи сучасні вантажівки KRAZ Spartan та KRAZ Cougar, зенітні комплекси "Оса", реактивні системи "Смерч" та ракетні установки "Точка-У". Після параду частина техніки та солдатів одразу вирушили на фронт, показуючи готовність захищати країну.

У 2016 році, з нагоди 25-річчя Незалежності України, на Хрещатику відбувся масштабний військовий парад, в якому взяли участь більше 4 тисяч військовослужбовців та близько 200 одиниць військової техніки. Ця подія стала знаковою, оскільки вперше була представлена нова форма українських захисників. Особливу увагу привернула Литовсько-польсько-українська бригада, що також долучилася до святкового заходу.

Після військового параду відбувся "Марш нескорених", у якому брали участь ветерани АТО, добровольці, родичі загиблих бійців та героїв Небесної сотні, волонтери, капелани, лікарі та інші активісти, які підтримують українську армію. Цього ж дня відбувся "Забіг у вишиванках", а ввечері на майдані Незалежності відбувся концерт великого симфонічного оркестру з музикантами, які народилися в роки незалежності України.

У 2019 році президент Володимир Зеленський вирішив відмовитись від проведення військового параду на честь Дня Незалежності. 24 серпня вранці відбулася урочиста хода на вшанування пам'яті героїв, які віддали життя за свободу та незалежність країни.

Під мелодії дзвонів на Майдані Незалежності підняли державний прапор, а військовий хор виконав Гімн України. У рамках святкових заходів також відбувся музично-хореографічний флешмоб, де сучасні аранжування популярних українських пісень виконували оркестри та відомі музиканти.

Останній військовий парад відбувся в Україні 2021 року на честь 30-ї річниці незалежності. Хрещатиком пройшли понад 5 000 військовослужбовців і близько 200 одиниць сучасної військової техніки, а також понад 50 літальних апаратів. Значна увага була приділена демонстрації нових зразків озброєння та техніки. У повітряній частині параду брали участь армійські, морські та поліцейські вертольоти Мі-8, Мі-24, Мі-14, транспортні літаки Ан-26, Ан-70 та легендарний "Мрія", штурмовики Су-25, бомбардувальники Су-24 та винищувачі Су-27.

Святкування Дня Незалежності України за останні тридцять років еволюціонувало від невеликих урочистостей у перші роки незалежності до величних і значущих парадів. Починаючи з 2022 року, це свято отримало новий, глибокий сенс. Воно стало не лише днем вшанування пам'яті, але й символом незламності та боротьби народу.

Раніше "Телеграф" поділився п'ятьма цікавими фактами про День Незалежності України. Зокрема, варто зазначити, що ключовий документ — Акт проголошення Незалежності — був створений за допомогою ручки у звичайному шкільному зошиті всього за півтори години.