У Києві всього двоє студентів обрали спеціальність вчителя фізики: що відбувається у навчальних закладах і чому спостерігається дефіцит педагогів?

Більше 70% українських педагогів висловлюють незадоволеність своєю роботою через недостатню заробітну плату. Крім того, близько 25% з них змушені шукати додатковий заробіток через репетиторство. Ці результати були отримані в ході дослідження ЮНЕСКО, в якому взяли участь майже 7 тисяч освітян з різних регіонів України.

Низька оплата праці -- лише одна з причин, чому педагоги звільняються зі шкіл у пошуках кращого заробітку. Натомість абітурієнти не надто охоче вступають до профільних педагогічних вишів. У підсумку Україна стикнулася з глибокою кадровою кризою.

Лише двоє першокурсників на всю столицю обрали спеціальність "вчитель фізики" у цьому навчальному році. Це число є символом низького інтересу до ряду точних і природничих дисциплін, а деякі вищі навчальні заклади в Україні навіть не проводили конкурсу на ці спеціальності. Які причини цього дефіциту педагогів і як можна підвищити престиж вчительської професії — в репортажі кореспондентки ТСН Олени Лоскун.

Викладачі з досвідом: обов'язки та брак пенсійного забезпечення.

У одному з київських ліцеїв викладач біології та хімії Віктор Стадник має понад 40-річний досвід роботи.

"Якби я не мав задоволення від роботи з дітьми, я б не залишався на цій посаді," -- ділиться Віктор Петрович.

Таку ж кількість часу на розвиток закладу витратила й її колега — вчитель фізики Ірина Фещенко.

"Мене надихає навчати дітей і підтримувати їх у всіх починаннях. Щоразу, коли я входжу до класу, перше, що хочу зробити, це надати їм допомогу," – ділиться Ірина Анатоліївна.

Керівництво класу, перевірка робочих зошитів та заповнення журналів — обидва визнають, що їхня праця є нелегкою, але на звільнення поки не збираються. Є кілька причин для цього: від фінансової стабільності до усвідомлення відповідальності перед своїми учнями.

"Пенсії, яку я маю, не вистачає навіть на прожиття", -- зізнається Віктор Стадник.

"Я на пенсію не йду, бо не можу кинути своїх учнів. Але ж я не буду працювати навіть до 80 років, я так думаю", -- додає Ірина Фещенко.

Згідно з інформацією, наданою Державною службою якості освіти (ДСЯО), під час інституційних аудитів шкіл, проведених у минулому році, 53% керівників навчальних закладів зазначили про наявність незаповнених вакансій. В іншому дослідженні, проведеному ДСЯО, цей показник складав приблизно 40%.

"Йдеться, передусім, про точні та природничі науки," — зазначає Іванна Коберник, освітня експертка та співзасновниця громадської організації "Смарт освіта".

Порожні аудиторії в педагогічних вишах

16-річна Анна Кирнос -- першокурсниця Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя та майбутня учителька математики.

"Мій дідусь був фізиком і математиком, викладав у навчальному закладі. Моя мама також займається фізикою та математикою, вона викладає в школі," – ділиться Анна.

Дівчина отримала місце на бюджетній основі і зізнається, що була вражена, дізнавшись, що в її групі всього троє студентів, серед яких лише одна дівчина навчається заочно.

Троє першокурсників і на потоці інформатики. Студент Максим Рибалко прийшов сюди після фахового коледжу:

У коледжі мене зацікавила методика викладання інформатики та програмування. Я почав уважно вивчати можливості університету, де пропонується ця спеціальність, і захопився нею.

Ректор Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, Олександр Самойленко, описує цю ситуацію як сумну тенденцію, що триває вже більше десяти років.

"Ситуація з підготовкою вчителів природничих наук, математики, фізики, хімії надзвичайно складна. У 90-х роках випуски були, наприклад, по 70 чи 75 учителів-математиків. У сучасній історії -- це 12-15 осіб у групі. Фізиків та хіміків у кращі часи випускали десь по 35, а зараз -- 3-5 осіб", -- наголошує ректор.

У деяких навчальних установах конкурсний відбір на ці спеціальності не відбувся зовсім:

В Ужгородському національному університеті на факультеті "Середня освіта. Хімія" наразі відсутні першокурсники.

У Чернігівському університеті не було оголошено про набір на спеціальність "Фізика-астрономія".

В Українському державному університеті імені Михайла Драгоманова, розташованому в Києві, навчається всього двоє першокурсників, які прагнуть стати викладачами фізики.

"Чотири роки тому на хімію було зараховано лише 6 студентів, а за останні роки – жодного. Це викликає тривогу для макроекономічної ситуації в нашій країні, оскільки все бере початок від учителя та школи", – зазначає Тарас Олефіренко, заступник голови приймальної комісії УДУ ім. М. Драгоманова.

Згідно з інформацією Міністерства освіти і науки України, в Україні на бакалаврат за напрямом "Фізика та астрономія" зачислено 118 студентів, а на магістратуру — 172. Щодо спеціальності "Хімія", то на бакалаврат зараховано 95 осіб, а на магістратуру – 80.

Причини кризи: складність навчальних дисциплін, державні замовлення і рівень заробітної плати.

Директор одного зі столичних ліцеїв Максим Хрищенюк розповідає, що влітку у закладі була вакансія вчителя математики. Зрештою години вирішили розділити між іншими педагогами, оскільки кандидати не відповідали вимогам.

"Чому вчителі математики не відповідали нашим вимогам? Виявилося, що їх головною метою було отримання відстрочки. В наш час є чимало кандидатів, які вивчали математику в університетах, але не мають педагогічного досвіду. Хоча закон дозволяє їх залучати, математика є предметом НМТ, і ми не хотіли ризикувати," – пояснює директор.

Вчителі вказують на те, що ця проблема починається вже в школі: під впливом регулярних повітряних тривог і дистанційного навчання учням важко засвоювати точні науки.

"Моя предметна область потребує не тільки запам'ятовування, але й активної розумової роботи, інтелектуального навантаження. Як я вважаю, діти часто обирають те, що є для них простішим," - ділиться своїми спостереженнями вчителька фізики Ірина Фещенко.

Ще одне важливе системне питання – це розподіл бюджетних місць. Експерти рекомендують встановити фіксоване державне замовлення для спеціалізованих вищих навчальних закладів, подібно до того, як це робиться для творчих спеціальностей.

Тарас Олефіренко висловлює думку, що якби у вищих навчальних закладах державне замовлення було стабільним, подібно до того, як це робиться для творчих спеціальностей, тоді можна було б протягом року ефективно проводити профорієнтаційні заходи.

Основним чинником залишається фінансова стимуляція. Доходи шкільного вчителя формуються з основної ставки, доплат і надбавок, в середньому становлячи 23-25 тисяч гривень, тоді як молоді фахівці отримують значно менше. Крім того, викладачів турбує зміна ставлення учнів.

"У 1983 році я мав 45 дітей, і наша група простягалася від 'А' до 'Д'. Я відчував, як вони реагують: 40 з них активно займалися навчанням. Нині їх залишилося 25: п'ятеро все ще вчаться, а 20 просто відвідують школу," -- з сумом говорить Віктор Стадник.

Шляхи розв'язання проблеми

В представництві уряду стверджують, що вони обізнані про існуючі труднощі і активно займаються питанням підвищення статусу професії та поліпшення фінансового забезпечення.

Уряд ініціював значне підвищення заробітної плати для вчителів. Починаючи з 1 січня, зарплата зросла на 30%, а з 1 вересня планується ще одне підвищення на 20%. Завдяки цим змінам молоді педагоги можуть отримувати приблизно від 12,8 до 17,7 тисяч гривень "на руки", у той час як досвідчені вчителі отримуватимуть від 16,9 до 28,5 тисяч гривень, -- повідомляють у Кабінеті Міністрів.

Деякі школи не чекають на глобальні зміни й самостійно звертаються до педагогічних університетів із проханням надати фахівців.

"Це питання виникає у нас досить регулярно," -- зазначає ректор Ніжинського університету Олександр Самойленко. "Ми надаємо можливість студентам за спеціальністю працювати за індивідуальною формою навчання вже на 4 курсі, адже в освітніх установах спостерігається дефіцит кадрів."

На початку своєї кар'єри Віктор Стадник і Ірина Фещенко спостерігали, як професія вчителя користується великою популярністю та шаною. Вони вірять, що її престиж не зник, а лише потрібно подолати цей важкий етап змін.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: НОВИНИ НА ТСН ОНЛАЙН | 20:00 2 жовтня | МАРАФОН "ЄДИНІ НОВИНИ" НАЖИВО