3 жовтня 1917 року в Чигирині, що на Черкащині, відбувся з'їзд Вільного козацтва - повідомляє Весь Харьков.
Місто раніше було резиденцією українських гетьманів у часи від Богдана Хмельницького до Петра Дорошенка.
На з'їзд прибули 200 делегатів, які представляли 60 тисяч вільних козаків Київщини, Херсонщини, Катеринославщини, Чернігівщини, Кубані та інших регіонів.
Конференція обрала Генеральну Раду Вільного козацтва, до складу якої увійшло 12 осіб.
На чолі Генеральної Ради стояв наказний отаман. Ця рада діяла під контролем Центральної Ради. Почесним отаманом Вільного козацтва призначили генерала Павла Скоропадського, який командував 1-м Українським корпусом. Однак, оскільки Скоропадський був на фронті, Івана Полтавець-Остряницю обрали наказним військовим отаманом.
Українська революція 1917 - 1921 років стала каталізатором для народної активності та сприяла формуванню різноманітних громадських організацій на українських теренах. Серед них особливо виділяється Вільне козацтво.
Вільне козацтво стало першою народною міліційною структурою в Україні, яка діяла під контролем Генерального Секретарства внутрішніх справ Української Центральної Ради. Основними підрозділами організації були сотні, до складу кожної з яких входили п’ять старшин. Кожна сотня мала свій прапор, адміністративну одиницю та бібліотеку. На з'їзді Вільного козацтва було ухвалено рішення "звернутися до Української Центральної Ради з вимогою терміново вжити заходів для проголошення максимальної автономії України", оскільки російська демократія "поки що не усвідомила наших прагнень". З'їзд також висловив "глибоке невдоволення" і вирішив вимагати виведення російських військових сил з української території, "замінивши їх українськими частинами, які наразі перебувають у Росії".
Попри те, що основною метою Вільного козацтва було протистояння грабункам, насильству та дезертирству, а також підтримка стабільності в країні, відсутність власних військових формувань у Центральної Ради під час більшовицького наступу спонукала козаків стати на захист суверенітету України.
Після розформування в квітні 1918 року, значна частина вільних козаків до 1923 року стала основою повстанського селянського руху, спрямованого проти радянської влади, і брала участь у похідних групах Армії УНР під час Другого Зимового походу. З'їзд Вільного козацтва, проведений 107 років тому в Чигирині, відіграв ключову роль в організаційній консолідації цього руху. Виникнення Вільного козацтва стало яскравим свідченням національної свідомості та ініціативи народу. Мужність і героїзм козаків надихнули на боротьбу наступні покоління українців.