Тиждень неоднозначних відгуків українців: обіцянки Трампа, новий склад уряду, справа Шабуніна. Огляд новин з інформаційного фронту на період з 12 по 18 липня 2025 року.

Індекс настроїв у соціальних мережах залишився практично на тому ж рівні, зафіксувавши показник мінус 19 (попередній - мінус 18 пунктів). Зокрема, позитивні новини становлять 26%, негативні - 45%, а неоднозначні - 29%.

Приємні новини: удари по російським позиціям (Білгород, Крим, штаби, нафтопереробні заводи), ратифікація угоди щодо створення трибуналу проти Росії, святкування Дня державності, підтримка збройних сил, ініціативи з реабілітації військових, обміни полоненими, постачання зброї з США, бронетранспортери від Латвії, візит М. Рютте до Сполучених Штатів, вдячність України за американську допомогу, питання щодо Ан-124 (модернізація в Німеччині), втрати Росії.

Погані - обстріли, США не продали Україні зброї для стримування РФ, Д. Трамп забороняє бити по Москві, хоча раніше обіцяв, В. Путін не зважає на Д. Трампа, некрологи. Обурюють підтримка Китаєм РФ, дебати про торгівлю з ЄС. КНДР уже могла надати РФ 12 млн снарядів (розвідка ПК).

Суперечливі новини: Франція вирішила не закуповувати озброєння у Сполучених Штатів, зміни в складових уряду України, зокрема звільнення Д. Шмигаля, введення воєнного стану, візит К. Келлога до столиці України, а також розчарування Д. Трампа щодо Росії.

В загальному, дискусія позбавлена позитивних моментів, за винятком захоплених відгуків на гучні обіцянки США, нарешті надіслати військову допомогу. Особливо яскраво проявляється реакція на обстріли в західних регіонах України. Критика уряду з'являється з різних причин. У російському сегменті активно обговорюють успіхи спеціальної воєнної операції, пишаються "звільненням" Малинівки та інших невеликих міст, а також радіють обстрілу української інфраструктури, звинувачуючи В. Зеленського в підготовці провокацій.

Нова риторика Трампа викликає як радість, так і сумніви. Відомі новинні ресурси активно обговорюють його нещодавні заяви про пакет військової допомоги Україні на декілька сотень мільйонів доларів (згідно з Politico). Це підкріплюється словами Ліндсі Грема про "рекордний" обсяг допомоги та "історичне рішення". Він також акцентує увагу на важливості слідкувати за новими заявами американського президента, зокрема про арештовані активи та постачання зброї в Європу.

Новину про приїзд Келлога також поширюють з великою надією на нову зброю, публікують фото. Частина людей просто рада зміні позиції Трампа, частина сприймає заяви скептично, але пише "можна хоч сьогодні порадіти". Частина критикує ці заяви і не сприймає їх як такі, що будуть втілені, але таких менше. Поширюються досить тверезі експертні оцінки: зброю продають, і навіть не напряму, а 50 днів на роздуми В. Путіну виглядають і загалом знайомо та смішно.

Цитують очільника НАТО: багато уваги до його меседжу про склад російської делегації в Стамбулі ("історики замість дипломатів" викликають сміх українців).

Окрім того, публікації західних ЗМІ та коментарі місцевих політиків формують оптимізм щодо можливих поставок Україні дальнобійних ракет різних типів, включаючи JASSM та певні легендарні "Томагавки".

Важливе місце в цій історії займає згадка про Меланію Трамп, першу леді, яка стала несподіваним союзником Зеленського у стінах Білого дому. Її досвід, пов'язаний з югославськими війнами та побоюваннями щодо Росії, надає цьому контексту особливого значення.

У російському сегменті соцмереж помітні погрози США, заяви, що тепер Молдову готують до війни, обурення віроломством Трампа, але поки що немає дуже яскравих заяв у стилі полум'яної російської пропаганди - хіба що Лавров висміює дедлайни Трампа (то 50 днів, то 100, то 24 години).

Пакет санкцій, запроваджений Європейським Союзом, викликав справжній фурор. Інформація про те, що Словаччина зняла свою блокаду проти санкцій щодо Росії, швидко розповсюджується спочатку через новинні ресурси, потім через групи, регіональні медіа та звичайних користувачів у соціальних мережах.

Атака на Москву 18 липня також тішить. Давно не було великих атак по Росії, тому до цієї - увага вища, крім того, ця атака пройшла близько до Москви, а такі завжди в Україні викликають підвищений інтерес.

Пленарний тиждень Верховної Ради, що супроводжувався змінами в уряді, відкрив нові можливості для критики влади. Інформація про кадрові перестановки спочатку з’являється в новинних пабліках, а потім розповсюджується в регіональних групах. Особливу увагу привертає особа Д. Шмигаля — його нове призначення та відставка стали предметом обговорення більше, ніж зміни в інших кадрових питаннях. П. Порошенко зробив гучну заяву, закликавши до надання "Tomahawk" для ЗСУ і пропонуючи уряд порятунку замість уряду Єрмака. Його оточують представники опозиції, як-от С. Федина, яка критикує боротьбу з "неугодними" замість корупціонерів, та Т. Чорновіл, що згадує про зв’язки Свириденко з А. Єрмаком і "ручне управління". Не бракує й традиційних приводів для звинувачень, таких як питання, пов’язані з ТЦК та фортифікаціями. Новий сплеск критики влади викликаний черговим засіданням Верховної Ради, на якому планується голосування щодо продовження воєнного стану та мобілізації, про що повідомляється в загальному нейтрально.

Ситуація з обшуками, пов’язаними з В. Шабуніним, викликає суперечливі реакції. У соціальних мережах не спостерігається чіткої підтримки або засудження цих дій. З одного боку, прихильники Європейської солідарності виступають на його захист, тоді як інша частина громадськості висловлює критичні думки, згадуючи його критику на адресу Порошенка.

КНДР викликає занепокоєння через значні обсяги постачання боєприпасів до Росії, а також активно обговорюється її потенційна роль у "меганаступі". Згідно з інформацією розвідки Південної Кореї, кількість снарядів, що постачаються до РФ, становить близько 12 мільйонів. Без порівняння з обсягами військової допомоги, яку отримує Україна від своїх партнерів, ця інформація виглядає тривожною і підкріплює наратив про більшу рішучість авторитарних режимів у порівнянні з демократичними країнами. У російських медіа згадують Пхеньян у контексті статті Bild, що стосується підготовки до російського "меганаступу" в середині літа, зокрема, наводячи інформацію про можливе збільшення чисельності Збройних сил РФ на 30 тисяч військових з КНДР. Тим часом, у проукраїнських колах акцент роблять лише на самому оголошенні про "наступ".

Додатковим джерелом напруги стала суперечка між В. Зеленським та О. Гончаренком щодо термінів служби військових. Соціальні мережі активно висвітлювали цей скандал у Верховній Раді, зазвичай без особливих коментарів, просто поширюючи відео з виступами О. Гончаренка та відповіді В. Зеленського, який зазначив, що "військові повернуться додому після перемоги". Сам Зеленський змістив акцент дискусії на важливість якісних ротацій і закликав депутатів підтримати солдатів. Також були помічені закиди (без прив'язки до конкретних політичних сил) про те, що влада уникає непопулярних рішень, зокрема посилення мобілізації та санкцій проти ухилянтів — на цю тему висловився й П. Казарін.

У українському інформаційному просторі обурення щодо ТЦК порівнянне з ненавистю до зрадників. У проукраїнських соціальних мережах однаково рясно викликає гнів історія зрадниці, затриманої в Одесі за спробу підірвати ТЦК на замовлення росіян, та випадок з працівником ТЦК, який довів до загибелі мобілізованого, проти якого ДБР вже висунуло підозру.

Рашистські пабліки після паузи поновили увагу до мобілізації. Помітним стає їхній фреймінг армії як "скотобійні", але найбільший акцент - на "спротиві мобілізації". Пишуть про подвиг курсанта, що застрелив інструктора (мобілізували його насильно, він з 2022 року хотів поїхати до РФ), про затриману в Одесі підривницю ТЦК, їх подають як відчай та справжню волелюбність, мовляв, ці люди - саме ті, заради кого треба звільняти Україну. Разом із тим, з великою гордістю повідомляють про удари по ТЦК: в ОК та VK по групах західноукраїнських міст ідуть жахаючі повідомлення про вбивства мобілізованих, жорстокі побиття. По регіональних проросійських групах на Сході пишуть про стрілянину в Чернігівській області, заяви полонених про страшні умови в ЗСУ та повідомлення про масову здачу в полон українців.

Росія сигналізує про можливі нові альянси. Хоча інформації поки що обмаль, можна звернути увагу на роздуми Володимира Путіна про міць колишнього СРСР, який діяв за своїми власними правилами. Також заслуговує на увагу підтримка Росії з боку країн Латинської Америки: президент Колумбії критикує НАТО, говорить про "вісь зла" і натякає на необхідність протистояти їй силами світла. Це може свідчити про підготовку до новин про підтримку з боку партнерів Росії, нових найманців та інші можливі формати співпраці.

Зростає увага пропагандистських матеріалів до теми "зрадників Росії" та інформаційної безпеки. Пропаганда активізувала свої зусилля в обговоренні зрадників: хоча кількість новин не збільшується, спостерігається масове поширення релізів ФСБ через численні пабліки на тимчасово окупованих територіях. Також нагадують про відомі особистості, зокрема у випадку пограбування будинку С. Ротару, де її саму критикують за те, що вона "не підтримала СВО". Це викликає питання, хто з учасників новини завдав більшої шкоди.

Додатковий емоційний тягар для населення створює несподіване обмеження на зйомку об'єктів ППО та військових установ у Криму. Це рішення активно просувається місцевою адміністрацією та Z-пабліками як нове, хоча в коментарях багато хто дивується, чому такі заборони не діяли з початку "СВО".

Емоція гніву відображена в 36,3% публікацій, що стосуються війни — спрямована на зрадників, владу, росіян через масштабну атаку на Західну Україну, а також на жертви і руйнування, і виявляється у незадоволенні слабкою підтримкою з боку світу. У мережі активно поширюються заяви Кислиці про те, що Стамбульські переговори втратили свою актуальність, і що Росія вимагатиме лише капітуляції. Водночас гнів щодо Трампа зменшився.

Тривога - 16,3% - активність атак, пересування дронів-смертників та ворожі дії на Сході і в Сумській області.

Сум - 14,5% - некрологи, загибель цивільних, додають суму дуже багато історій про те, як тварини зреагували на велику атаку на Захід України, з великим сумом поширюють історію ураженого коня.

Гордість - 10,6% - виразно помітні історії долучення до СОУ (як-от молода пара разом на "Контракт 18-24"), за відсіч окупантам.

Радість - 10,4% - викликані ударами по тилових позиціях (Білгород, колапс в аеропортах Москви та Санкт-Петербурга), міжнародною підтримкою (НАТО планує розгорнути додаткові системи Patriot, Індія готова відмовитися від російської нафти, Фіцо скасував санкції).

Надія - 5,7% - насторожливі вісті про військову підтримку з боку Трампа.

Подяка - 2,5% - за протистояння, захист і за допомогу волонтерам.

Втома - 1,9% - зростає в періоди масштабних атак на українські міста, особливо вранці, коли люди виходять на роботу. Існують не лише втомлені вірші, але й емоційна втома, а також дратівливість через скарги оточуючих на втому, що додає ще більше виснаження.

Зранку та ввечері, в моменти після завершення повітряних тривог або на їх початку.

Смішно - 1,6% - викликане висловлюванням Рюте про те, що на переговори з Росії прибули історики, а не дипломати, а також жартами про білоруський вертоліт, який збив дрон, і над "галичанами, які так злякались шахедів, що для Києва вже стали звичними".

Відповідно до методології дослідження CAT-UA, щодня за допомогою автоматизованих систем моніторингу здійснюється вивантаження всього обсягу згадок про воєнні терміни — загалом понад 300 тисяч постів. Це охоплює 50 основних ключових слів у соціальних мережах, таких як Facebook, Instagram, X (Twitter), Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki та TikTok.

Із цього масиву повідомлень, написаних користувачами з України, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Похибка вибірки складає не більше 3%. Дані обробляються вручну: виокремлюються користувачі з проукраїнською позицією -- у середньому 85% від загальної кількості -- і визначаються висловлені ними емоції на основі протоколів кодування. Адже моніторинг включає й користувачів з окупованих територій, де окупанти створюють свій контент.