Тетяна Бережна повідомила, що 19 українських об'єктів отримали місце в Міжнародному списку культурних цінностей, які перебувають під посиленим захистом ЮНЕСКО. Таким чином, загальна кількість об'єктів у цьому списку досягла 46.

#Бізнес

4 грудня, на двадцятому засіданні Комітету ЮНЕСКО, що займається захистом культурних цінностей у випадках збройних конфліктів, було схвалено ініціативу України. У результаті прийнято рішення про додавання ще 19 українських об'єктів культурної спадщини до Міжнародного списку культурних цінностей, які отримують посилений захист.

"Загальна кількість українських об'єктів у Списку культурних цінностей під посиленим захистом зросла до 46. Це робить Україну однією з країн із найбільшим переліком культурної спадщини, що перебуває під найвищим міжнародно-правовим захистом у сфері гуманітарного права. Ми й надалі працюватимемо над розширенням переліку об'єктів під посиленим захистом та над зміцненням міжнародно-правових механізмів у сфері охорони культурних цінностей", -- сказала Віцепрем'єр-міністерка з гуманітарної політики України -- Міністерка культури України Тетяна Бережна.

Анастасія Бондар, заступник міністра культури, відповідальна за цифровий розвиток, трансформації та цифровізацію, стала учасницею засідання.

"Україна активно впроваджує положення Гаазької конвенції та двох її протоколів, в тому числі запроваджує кримінальну відповідальність за порушення імунітету культурних цінностей. Країна вдосконалює міжвідомчу співпрацю між Міністерством культури, Міністерством оборони, правоохоронними органами та місцевими адміністраціями, а також розвиває системи управління ризиками, захисту культурних цінностей та документування руйнувань. Україна стала першою державою, яка успішно реалізувала механізм спеціального (ad hoc) моніторингу в умовах збройного конфлікту", -- зазначила Анастасія Бондар.

Перелік українських об'єктів, що були успішно включені до Списку у 2025 році завдяки професійній підтримці Агенції суспільно-правового моделювання, Регіонального центру прав людини, НеМо: Ukrainian Heritage Monitoring Lab та за допомогою Міністерства оборони України:

1) Аккерманська фортеця, м. Білгород-Дністровський Одеська область;

2) Успенський собор, м. Харків;

3) Собор Борисогліба, місто Чернігів;

4) Харківський академічний український драматичний театр, названий на честь Тараса Шевченка, розташований у місті Харків;

5) Будівля Кірхи (Церква Святого Павла), м. Одеса;

6) Садиба Л.Є. Кеніга: Палац (Головний будинок), м. Тростянець Сумська область;

7) Мовчанський монастир, м. Путивль Сумська область;

8) Покровська церква, м. Харків;

9) Сходи на набережній, місто Одеса;

10) Церква Воскресіння, місто Суми.

11) Кирилівська церква, Київ;

12) Спасо-Преображенський кафедральний собор, місто Суми;

13) Троїцький храм, місто Суми;

14) Городище літописного міста Іскоростень, с. Коростень Житомирська область;

15) Археологічний комплекс "Острів Байда", місто Запоріжжя;

16) Музей західного та східного мистецтва в Одесі, місто Одеса;

17) Одеський державний художній музей, місто Одеса;

Одеська національна наукова бібліотека, розташована в місті Одеса.

19) Художній музей Прикарпаття, місто Івано-Франківськ.

Посилений захист представляє собою систему міжнародного захисту культурної спадщини, що закріплена Другим протоколом до Гаазької конвенції, укладеної у 1954 році. Для того, щоб об'єкти могли отримати цей статус, вони повинні відповідати трьом основним критеріям:

* вони являють собою культурну спадщину, що має величезну цінність для всього людства;

Вони отримують захист завдяки впровадженню національних правових та адміністративних ініціатив, які визнали їхню унікальну культурну та історичну значимість, забезпечуючи таким чином найвищий рівень охорони.

* Вони не призначені для військових цілей або маскування військових об'єктів, і сторона, що контролює ці культурні цінності, офіційно підтвердила, що не має наміру використовувати їх у такому контексті.

В умовах повномасштабної російської агресії Україна стала першою державою у світі, яка масштабно застосовує механізм посиленого захисту під час війни, створивши новий прецедент у міжнародній практиці.

Розширення списку об'єктів культурної спадщини є важливим етапом у захисті культурних цінностей України. Надання таких статусів під час активних бойових дій стало винятковим прикладом реалізації міжнародного гуманітарного права, що підтверджує здатність України охороняти свою культурну спадщину навіть в умовах серйозних загроз. Ця ситуація ілюструє, що навіть під час постійних ракетних атак важливо дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права. Наш досвід може стати важливим внеском у формування міжнародних стандартів захисту культурних цінностей у XXI столітті, -- підкреслила Ліна Дорошенко, національна координаторка з питань імплементації Гаазької конвенції про захист культурних цінностей під час збройного конфлікту.

Культурні цінності, внесені до Міжнародного списку під посиленим захистом, користуються найвищим рівнем охорони згідно з Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року. Порушення їхнього "імунітету" вважається грубим порушенням Другого протоколу, серйозним міжнародним злочином та тягне за собою подвійну відповідальність - як держав, так і осіб.

Раніше до Міжнародного списку з посиленим захистом було додано 27 українських пам'яток, більшість з яких входить до Списку всесвітньої спадщини або Попереднього списку ЮНЕСКО, за винятком територій, що тимчасово знаходяться під окупацією.