Світло і тепло цієї зими: причини викликів та очікування поліпшень.

"Вибачте, давайте обговоримо це ближче до вечора – я намагаюся встигнути зловити світло", - каже один із експертів, до яких я звернувся за коментарем щодо причин, чому ця воєнна зима виявилася набагато важчою для українців у порівнянні з попередніми.

Після недавнього інтенсивного обстрілу Київ, більшість мешканців української столиці опинилися не тільки без електрики, але й без опалення, а також зі складнощами у постачанні води та зв'язку.

Ситуація з електропостачанням та опаленням у Київській області, а також в Одеській, Дніпропетровській, Запорізькій, Харківській та Чернігівській областях є надзвичайно складною.

14 січня президент Зеленський оголосив про введення надзвичайного стану в енергетичній сфері.

Як сталося так, що ця зима виявилася значно складнішою, ніж попередні зими під час війни? Які причини призвели до цього? І коли, якщо це взагалі можливо, можна очікувати поліпшення умов з постачанням електрики та тепла?

Цієї зими Україна опинилася без очільника Міністерства енергетики. У листопаді Верховна Рада ухвалила рішення про звільнення Світлани Гринчук, яка обіймала посаду міністерки енергетики, а також Германа Галущенка, який був її попередником. Обидва чиновники були пов'язані з корупційною справою, відомою як "Мідас".

Наприкінці 2025 року виконувач обов'язків міністра енергетики Артем Некрасов заявив, що росіяни змінили тактику: від спроб повністю знеструмити Україну вони перейшли до відрізання від єдиної енергосистеми окремих регіонів, а також поставили за мету посіяти паніку серед населення та зламати опір українців. Тож ключовими цілями ударів росіян стала не лише електроенергетика, але й теплопостачання.

Експерти вже влітку та восени висловлювали занепокоєння щодо можливого розвитку ситуації, коли російські війська почали інтенсивніше атакувати український газовидобуток. Внаслідок цього Україна зазнала втрати приблизно 60% своїх виробничих потужностей та пошкоджень газової інфраструктури.

"Це означало, що вони готувалися до руйнації теплозабезпечення взимку, бо газ в нас - головний теплоносій", - пояснює Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова.

"Зараз Росія відчуває, що на фронті в них немає ніяких переваг, і єдиний шанс - це створити якийсь політичний хаос всередині самої України, особливо в столиці. Тому вони сконцентрували удари по системі теплозабезпечення Києва і поставки електроенергії до столиці", - каже експерт.

У минулі роки військових дій російські атаки на енергетичну інфраструктуру в основному були спрямовані на знищення балансуючої генерації, зокрема теплових та гідроелектростанцій. Ці станції, разом із електрикою, що генерується атомними електростанціями, забезпечували покриття пікових навантажень в енергетичній системі. "Ці установки виробляють виключно електричну енергію", - зазначає Михайло Гончар, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ".

Цієї зими Росія почала націлюватися на теплоелектроцентралі, особливо з початку осені. Для ТЕЦ електрична енергія є лише додатковим продуктом, тоді як основною метою є постачання гарячої води.

"Отже, коли завдають удару по ТЕЦ, виникають труднощі не лише з електропостачанням, а й із забезпеченням теплом і гарячою водою", - зазначає Гончар.

"Нападки на теплові електростанції свідчать про перехід до геноцидних методів, адже якщо ТЕС можуть підтримувати військові установки, то ТЕЦ є виключно цивільними об'єктами", - підкреслює експерт.

У ситуації, коли інтервали між вимкненнями електроенергії збільшуються, з'являються труднощі з водопостачанням, а також із мобільним зв'язком та доступом до інтернету.

"Отже, станції стільникового зв'язку обладнані автономними системами живлення. Базові станції оснащені більш потужними акумуляторами, але в середньому на місцях розташовані батареї, які швидко розряджаються, особливо під час пікового навантаження, коли після вибухів усі намагаються зв’язатися і дізнатися, як справи", - зазначає Гончар.

Іншою важливою проблемою є збої у водопостачанні, оскільки насосні станції водоканалів також залежать від електромережі. Експерти підкреслюють, що уряду слід звернути увагу на забезпечення безпеки цих об'єктів, які можуть опинитися в зоні ризику від російських атак.

Одночасно, зазначає Омельченко, удари росіян націлені на те, щоб відокремити Одещину від єдиної енергетичної мережі (яка є важливим виходом до моря для українського експорту) та знищити енергетичну інфраструктуру Дніпропетровської та Запорізької областей, які є ключовими промисловими регіонами України.

Окрім адаптації тактики та цілей російських атак, спостерігається також зміна в їхній інтенсивності. Росія збільшила обсяги виробництва ракет і безпілотників, постійно підвищуючи їх швидкість і точність. Тому, в порівнянні з минулими зимами, нині відбуваються більш потужні обстріли, зазначає Омельченко.

"Раніше це була одна-дві ракети на один об'єкт. Зараз Росія має масове виробництво і ракет, і дронів. І тепер на один об'єкт вони шлють 40 ракет і 400 дронів - спробуй таке відбити", - каже Олена Павленко, президентка аналітичного центру Dixi Group.

"Схоже, в попередні роки їм доводилося робити вибір, а тепер вони атакують усе підряд, - навіть маленькі трансформатори - їх знищують за допомогою дронів," - говорить експертка.

Масштабність російських атак призводить ще й до перевантаження української системи ППО, у якій, до того ж, бракує боєкомплектів для систем Patriot, які здатні впоратися з російськими балістичними ракетами, каже Омельченко.

"Тому балістику збити практично неможливо - нема чим. А саме балістикою і розбили ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 в Києві, Бориспіль, Бровари і Бучу", - розповідає експерт.

У цьому контексті Павленко підкреслює, що "ми вже чотири роки перебуваємо у стані війни, а енергетичні об'єкти піддаються атакам щодня".

Україна продовжує відновлювати своє обладнання та інфраструктуру, проте зростання кількості атак негативно позначається на темпах відновлення. Павленко зазначає, що можливості для пошуку додаткових запасних частин також майже вичерпалися.

Навіть у випадках, коли ушкодження можуть бути виправлені і наявні запасні частини, енергетичні компанії часто стикаються з труднощами в початку ремонту. Це пов’язано з тим, що атаки тривають кілька годин або ж повторюються, що ускладнює процес. Вчасність реагування в таких ситуаціях має критичне значення, особливо коли йдеться про забезпечення теплом.

Наслідки російських нападів виявляються значно важчими, а процес відновлення надзвичайно ускладнюється ще одним чинником — січневими морозами.

"Останні три зими виявилися більш помірними, але ця - справжнє випробування. Працювати з обмерзлими кабелями стало надзвичайно складно, - зазначає Павленко. - І, звичайно ж, приміщення остигають набагато швидше, ніж у випадку, коли температура на вулиці була б трохи вищою."

Проте й цьому аспекту можна було б знайти вирішення. Справа не лише в прогнозах погоди.

Росіяни традиційно розраховують на допомогу "генерала мороза", каже Гончар. Але від початку повномасштабного вторгнення вони більше цим лякали Європу, щоб там боялися відмовитися від російських енергоносіїв. На щастя, до цього часу усі зими, поки триває війна в Україні, були теплими, і Європа встигла знайти заміну російському газу.

Однак цього року, коли погодні умови стали на руку російським військам, вони миттєво використали цю можливість, збільшивши атаки на Україну саме в той момент, коли в країні настали морози і снігопади.

Ще влітку 2024 року, коли оцінки втрат потужностей в енергетиці сягнули 9 ГВт, президент Зеленський заявляв, що Україна має "чіткий план", як збудувати "вже цього року" до 1 ГВт потужності газової генерації, яка допомагала б у кризових ситуаціях.

Фахівці зауважували на недоцільності реалізації подібних задумів.

Натомість додатковий ГВт знайшовся у січні 2026, коли прем'єр-міністр Юлія Свириденко заявила, що потужності відшукали завдяки рішенню уряду про перегляд обʼєктів критичної інфраструктури.

"Це вже на сьогодні значно сприяє стабілізації системи в умовах наслідків обстрілів і суворих морозів", - підкреслила прем'єрка, в той час як з регіонів надходили повідомлення про відключення електропостачання для громадського транспорту та медичних закладів через це рішення.

Серед інших термінових заходів уряду – введення щомісячних виплат для енергетиків, котрі займаються ремонтом і відновленням в енергетичних компаніях. Ці фахівці, які в умовах морозу виїжджають на місця пошкоджень, забезпечують відновлення постачання тепла, електрики, води та газу.

Окрім цього, за вказівкою уряду, в районах Києва, які стикаються з найсерйознішими проблемами з електропостачанням, ДСНС встановлює потужні генератори для житлових будинків.

Президент Зеленський висловив критику на адресу київського мера Віталія Кличка за недостатню підготовку столиці до зимового сезону.

"Міська влада упустила час, і тепер уряд бере на себе відповідальність за виправлення недоліків, які не були усунені на міському рівні", - зазначив Зеленський у своєму телеграм-каналі після завершення наради щодо енергетичної ситуації.

Кличко спростовує висунуті проти нього звинувачення, підкреслюючи, що в Києві не було подібних обставин, і зазначає, що таке складне становище в столиці спостерігається "вперше за чотири роки повномасштабного конфлікту".

Після обстрілу 9 січня Кличко звернувся до киян з проханням: "Якщо у вас є можливість, розгляньте варіант тимчасового виїзду за межі міста, де доступні альтернативні джерела енергії та опалення".

Через тиждень після удару столичний мер заявив про значне покращення ситуації - без опалення в Києві залишаються близько 300 багатоповерхівок - "із тих шести тисяч, де не було теплопостачання після масованої атаки 9 січня".

Проте це не дає відповіді на питання, чому термінові заходи потрібно реалізовувати "на ходу", а також де розташовані ті об'єкти, які могли б забезпечити децентралізоване постачання електроенергії та тепла в умовах кризи.

Відповідно до слів Володимира Омельченка, директора енергетичних програм, протягом минулого року енергетичному сектору вдалося реалізувати близько 500 МВт нових генеруючих потужностей. Хоча це і не є достатньою мірою, проте все ж таки є певним прогресом.

Але, нагадує експерт, "міністерство енергетики - головний державний орган, який мав би опікуватися цією проблемою, погрузло у корупційних Міндіч-гейтах, і займалися більше не децентралізованою генерацією, а побудовою міфічних атомних блоків російського дизайну, які і досі перебувають в Болгарії".

Омельченко зазначає, що Міністерство енергетики скасувало конкурси на спорудження децентралізованої генерації, які організовувала компанія "Укренерго".

"Ми мали інші пріоритети, сподівалися, що цього року зможемо пережити зиму так само, як і в попередні два. Але виявилося, що нас чекають суворі морози, удари та брак систем протиповітряної оборони. Не збудували достатньо захисних споруд, а ті, що з'явилися, не були належним чином підключені," - зазначає експерт, розповідаючи про численні виклики. Він також підкреслює ще одну важливу проблему: це тарифи, які роблять постачання тепла нерентабельним для бізнесу, що ускладнює залучення інвестицій з боку приватних компаній.

"Адже, коли ти забезпечуєш населення теплом, його вартість є нижчою, ніж ціна газу, який використовуєш для його виробництва."

Щоб забезпечити додаткову генерацію, газові "пікери" повинні мати можливість швидко реагувати на потреби в електро- та теплопостачанні в критичних ситуаціях, як, наприклад, в даний момент. "Необхідно прискорити всі процеси", — зазначає Олена Павленко з Dixi Group, адже наразі замовлення, доставка та монтаж займають кілька місяців.

"Те, що здобудеш восени, відчуєш лише навесні."

Невідомо, чи здатне таке "прискорення" гарантувати надзвичайний стан, введений у сфері енергетики, проте президент сподівається на "швидке спрощення регуляторних норм для підключення додаткового обладнання до мережі".

Однак, навіть без його участі, на цю зимову пору мали бути готові "альтернативні рішення, які можна оперативно реалізувати", але це поки що не спостерігається, вказує Павленко.

Енергетичні фахівці не можуть порадувати позитивними новинами: навіть у разі відсутності нових атак з боку Росії (на що не слід сподіватися), українці мусять бути готовими до двох місяців надзвичайно складних умов щодо електропостачання та опалення.

"Є хронічний дефіцит виробництва електроенергії, ми фактично тримаємося на нашій атомці - на цих 9 енергоблоках, і залишках теплової та гідрогенерації, - пояснює Гончар. - Так, ми щось беремо по імпорту, але це не може бути чарівною паличкою, яка закриє усі проблеми. Тим більше за таких складних метеоумов, коли Європу накривають циклони і антициклони".

"Ситуація виглядає непросто, особливо в сфері теплопостачання," - зазначає Омельченко. Найбільші труднощі спостерігаються у великих містах, зокрема в Києві, а також у Дніпропетровську й Харкові.

Якщо говорити простими словами, тільки весна може подарувати нам світло і тепло.

"Коли настане весна, в нас з'являться два позитивні фактори: не треба буде організовувати теплопостачання і додасться сонячна енергетика, а також краще працюватиме гідроенергетика, бо в нас сніжна зима", - пояснює Павленко.

До цього моменту фахівці рекомендують городянам, які стикаються з проблемами опалення, серйозно подумати про можливість переїзду. Однак варто враховувати не лише звичайний переїзд до "сільського будинку", як це пропонувалося раніше, і не обирати великі міста Західної України, такі як Львів, які також піддаються увазі з боку росіян. Замість цього, слід шукати місця, де ситуація з електрикою та опаленням є значно кращою, ніж у рідному населеному пункті.

Наступним кроком стане відновлення зруйнованого. Як зазначив Сергій Нагорняк, голова підкомітету з енергоефективності та енергозбереження Верховної Ради, на проведення відновлювальних робіт знадобиться не менше року-півтора, а не кілька місяців.