Реактивні "шахеди" та удари по енергетичній інфраструктурі: як Росія адаптує свою тактику атак на Київ.

Росія активізує використання реактивних "шахедів" і, водночас, розширює свої удари по тиловим об'єктам України. Після націлювання на логістичні ланцюги, транспортні системи та цифрові мережі, Москва зосередилася на атаках на енергетичну інфраструктуру, готуючи ґрунт для нової фази своєї кампанії напередодні зимового періоду.

Як еволюціонувала російська військова стратегія, які заходи вживає Україна для її стримування та чи існує ймовірність досягнення енергетичного миру – у статті РБК-Україна.

Основное:

Росія активно збільшує виробництво безпілотників "шахедів". Як повідомляє РБК-Україна, РФ щомісяця виготовляє приблизно 2 тисячі дронів "Герань-4" та "Герань-5", з наміром до зими підвищити їх використання в ударах до 80%.

* Тактика атак змінилася. Реактивні та звичайні "шахеди" запускають невеликими групами й хвилями, розтягуючи нальоти на багато годин і виснажуючи українську ППО.

* Україна шукає засоби протидії реактивним дронам. Але масштабування впирається у фінансування й боєприпаси. Водночас, за даними джерел РБК-Україна, активне полювання на російські ракетні комплекси змусило противника відвести частину пускових приблизно за 200 км від кордону.

* Новий етап розширеної кампанії, спрямованої на український тил. Інформаційні джерела РБК-Україна вважають, що удари по енергетичній інфраструктурі в поєднанні з атаками на транспорт, логістику та цифрові системи є спробою дестабілізувати основні життєво важливі функції.

* Джерела РБК-Україна висловлюють сумніви щодо можливості швидкого енергетичного перемир'я. Позиція Москви буде визначатися обраною тактикою: якщо Кремль обере стратегію тривалої війни, він може бути зацікавлений у перерві для відновлення нафтопереробних заводів. Водночас, якщо мета полягає в примусі України до капітуляції в короткі терміни, то Росія, навпаки, може зосередитися на активній кампанії проти енергетичної інфраструктури.

Впродовж більше місяця Київ та його околиці зазнають практично безперервних повітряних нападів з боку Росії. Москва все частіше використовує реактивні безпілотники, які можуть літати набагато швидше, ніж звичайні "шахеди", і періодично підтримує їх атаками балістичних ракет.

У цей час також відбувається зміна в списку цілей, на які націлюється противник. За останні тижні Росія вела атаки на логістичні центри, склади підприємств і промислові об'єкти, а в окремі дні - й на транспортну інфраструктуру та автозаправні станції. Пошкодження таких цілей може призвести до зриву постачання товарів, порушення роботи підприємств і торгових мереж, не кажучи вже про матеріальні збитки та людські втрати.

Протягом останнього тижня під атаками виявилися також дата-центри та телекомунікаційні системи. А в ніч з 29 на 30 вересня Росія зосередила свої удари на енергетичній інфраструктурі Києва та його околиць.

Москва поступово нарощує свою повітряну кампанію проти України, включаючи нові типи цілей у свої атаки. Одним з основних засобів, що використовуються в цих операціях, є реактивні "шахеди". Їхня висока швидкість, в поєднанні з традиційними ударними безпілотниками, ускладнює завдання української протиповітряної оборони.

Реактивні "Герані": що змінилося в російських атаках

Основою нового реактивного елемента російських атак є безпілотники "Герань-4" та "Герань-5". На відміну від традиційних "шахедів" з поршневими двигунами, ці дрони обладнані реактивними моторами, що дозволяє їм досягати значно вищих швидкостей. Це зменшує час, доступний для їх виявлення та перехоплення, а також звужує спектр засобів, які можуть ефективно діяти проти таких цілей.

За словами співрозмовників РБК-Україна у Силах оборони, наразі Росія виготовляє близько двох тисяч "Гераней-4" та "Гераней-5" на місяць. Наростити їхній випуск, за інформацією джерел, вдалося зокрема завдяки припиненню виробництва попередньої реактивної моделі - "Герань-3" - та переорієнтації частини комплектуючих на новіші зразки.

Проте, подальше розширення все ще гальмує залежність від турбореактивних двигунів, які Москва здебільшого імпортує з Китаю. За інформацією джерел видання, супротивник вже робить спроби організувати власне виробництво цих двигунів.

Крім того, Росія має значні запаси й звичайних ударних дронів із поршневими двигунами. За оцінкою одного з інформованих співрозмовників РБК-Україна, станом на минулий тиждень їхня кількість могла становити близько десяти тисяч одиниць.

У своїх атаках противник поєднує реактивні та звичайні бензинові "шахеди". Росіяни запускають їх невеликими групами та хвилями - по два-три, іноді чотири-п'ять апаратів, серед яких можуть бути дрони обох типів.

Подібні групи атакують послідовно, розтягуючи операцію на численні години. Одна з основних цілей цієї стратегії полягає в тому, щоб підтримувати постійну повітряну загрозу, виснажуючи українську систему протиповітряної оборони та змушуючи її безперервно реагувати на нові загрози. Для жителів Києва та його околиць це означає тривалі тривоги й вибухи, які можуть повторюватися впродовж доби.

Ознайомтеся також з: Свіжі тенденції Драпатого, конфлікти в Донеччині та зимові виклики: актуальні події на лінії фронту.

За інформацією джерел РБК-Україна, останнім часом реактивні апарати становлять близько 50-60% дронів у російських атаках, хоча їхня частка може відрізнятися залежно від конкретного нальоту. До початку зими, за словами співрозмовників, Москва планує довести цей показник до 80%. Джерела РБК-Україна припускають, що всі реактивні БПЛА, які запускають по Україні, йдуть фактично "з конвеєра".

Внаслідок складності перехоплення, реактивні "шахеди" стали однією з основних загроз для української протиповітряної оборони, поряд з балістичними ракетами. Хоча ці об'єкти мають різні характеристики, їх перехоплення виявляється суттєво важчим, ніж у випадку звичайних ударних дронів. Перші, в основному, ускладнюють завдання завдяки своїй високій швидкості та масовій атаці, тоді як другі створюють проблеми через надзвичайно короткий час на реагування та брак спеціалізованих засобів для їх нейтралізації.

Володимир Зеленський зазначив, що на даний момент українські військові вдається нейтралізувати приблизно 57% ракетних "шахедів", у той час як ефективність протиповітряної оборони щодо звичайних загроз перевищує 90%.

Чому Росія почала атакувати дата-центри?

Окремою особливістю російських атак останнього тижня стали удари по українській цифровій інфраструктурі. Йдеться про дата-центри -- об'єкти, у яких розміщують серверне обладнання, системи зберігання інформації та технічну інфраструктуру, необхідну для роботи цифрових сервісів.

Від роботи дата-центрів залежать не лише окремі сайти чи застосунки, а й інтернет-провайдери, бізнес-системи, електронна комерція та інші цифрові сервіси. Тому пошкодження таких об'єктів здатне одночасно створювати перебої в роботі великої кількості систем, якими щодня користуються люди й підприємства.

Протягом останніх днів у Києві піддалися ударам численні об'єкти. Російські обстріли телекомунікаційної інфраструктури вже викликали збої в інтернет-зв'язку як у столиці, так і в її околицях.

Однак це не свідчить про те, що Росія здатна одним ударом знищити всю телекомунікаційну інфраструктуру України. Інформація про потенційні напади на дата-центри з'явилася ще до їх здійснення, що, ймовірно, дало можливість операторам вжити певних заходів для підготовки.

Ознайомтеся також: Реактивний терор в Києві. Яким чином Росія адаптує свої методи атак до осіннього сезону.

Один із факторів, що забезпечують стійкість, на думку співрозмовників видання, полягає в розгалуженості та децентралізованості інфраструктури, а також у можливостях резервування даних і сервісів. В їхньому аналізі українська система помітно відрізняється від більш централізованих складових російської телекомунікаційної структури. Це робить складнішим можливість масового порушення її функціонування за допомогою одного або кількох атак, хоча окремі випадки вже викликають збої в роботі сервісів.

Водночас Росія в останні дні не припиняла атак на транспортну, логістичну інфраструктуру та об'єкти оборонно-промислового комплексу. Тобто йдеться не про повну заміну одних цілей іншими.

Як Україна здійснює заходи для боротьби з російськими агресіями.

Нарощування Росією реактивного компонента змушує Україну шукати нові способи протидії. Серед засобів, які застосовують проти таких безпілотників, співрозмовники РБК-Україна називають радіоелектронну боротьбу, де вона може бути ефективною, а також бойову авіацію.

Проте ці засоби мають певні обмеження. Наприклад, за інформацією, отриманою від джерел видання, для ефективної роботи авіації необхідні ракети класу "повітря-повітря" та боєприпаси для гармат. Це питання особливо актуальне для літаків F-16 та Mirage, оскільки для них використовуються імпортні боєприпаси, які не завжди доступні.

Окрім цього, використання авіації в повітряному просторі над Києвом підлягає певним обмеженням через загрози як для мирних жителів, так і для пілотів. Отже, важливим завданням залишається виявлення та перехоплення повітряних об'єктів на підходах до міста.

Один з важливих напрямків розвитку – це розробка нових українських дронів-перехоплювачів. Вже були зафіксовані перші успішні випадки збиття реактивних "шахедів" за допомогою цих технологій, про що нещодавно було повідомлено. Зокрема, в кінці вересня президент Володимир Зеленський зазначив, що Україна має кілька дієвих прототипів цієї техніки.

За словами співрозмовників РБК-Україна, успішні збиття саме новими зразками перехоплювачів поки залишаються поодинокими, однак позитивний результат уже показали кілька розробок.

Один із можливих шляхів - адаптація українських реактивних безпілотних платформ, які зараз використовуються для далекобійних ударів. За інформацією джерел, окремі рішення на їхній основі вже продемонстрували хороші результати в ролі перехоплювачів.

Проте, найважливіше питання наразі стосується того, як швидко можна знизити витрати на виробництво перехоплювачів, організувати їх серійне виготовлення та забезпечити потрібну кількість закупівель. За інформацією джерел РБК-Україна, одним із основних викликів залишається фінансування – Україна вже проводить переговори з партнерами для залучення ресурсів, необхідних для розширення виробництва та купівлі нових систем.

Ознайомтеся також: P1-SUN JetKiller знищив безпілотник "Герань-5" (відеоматеріал)

Сили оборони намагаються не лише перехоплювати російські засоби повітряного нападу, а й обмежувати можливості противника їх застосовувати. За інформацією джерел видання, українські військові завдають ударів по російських "дронопортах", які ворог застосовує для пуску реактивних БПЛА. Проте, за їхніми словами, удари поки не змусили росіян відмовитися від атак. Зараз, за даними РБК-Україна, активними "дронодромами" для пуску "Герань-4" та "Герань-5" є "Цимбулова", Шаталово, Міллерово та Приморсько-Ахтарськ.

Ще один аспект боротьби з реактивними дронами пов'язаний із системами зв'язку, які Росія застосовує для управління своїми безпілотними літальними апаратами. Оборонні сили регулярно здійснюють вплив на ретранслятори та мобільні вишки, що розташовані на території Білорусі і слугують Росії як частина MESH-мережі для контролю над дронами.

За словами джерел РБК-Україна, в останні кілька тижнів українські військові значно активізували свої дії щодо виявлення ракетних комплексів противника. Одне з джерел зазначає, що якщо раніше російські війська запускали балістичні ракети з пускових установок, розташованих всього в 100 кілометрах від українського кордону, то тепер їм довелося перемістити частину таких установок на дистанцію близько 200 кілометрів. Це, на думку співрозмовника, накладає певні обмеження на дальність застосування ракет типу РМ-48У класу "земля-земля" для комплексів С-300 та С-400, оскільки їх максимальна дальність не перевищує 250 кілометрів.

Енергетика знову під ударом

Поки Україна працює над удосконаленням своєї оборони від нових російських безпілотників, Москва активізує свої дії проти важливих об'єктів інфраструктури. У ніч на 30 вересня Росія провела значну комбіновану атаку, основною метою якої, за словами президента Володимира Зеленського, стало енергетичне забезпечення Києва та прилеглих районів.

Через нічну атаку була пошкоджена енергетична інфраструктура столиці. ДТЕК повідомив, що вранці повернув світло понад 8 тисячам споживачів на лівому березі Києва. У "Центренерго" підтвердили пошкодження генеруючого обладнання Трипільської ТЕС. Масштаб пошкоджень компанія поки не розкриває з міркувань безпеки.

Протягом дня наслідки атаки продовжували впливати на функціонування енергетичної системи. Увечері 30 вересня, внаслідок перевантаження обладнання, викликаного обстрілом, були введені аварійні відключення в деяких районах Києва, а також у Київській, Чернігівській та Житомирській областях. У столиці тривалий час діяли екстрені відключення без попередніх графіків, що призвело до тимчасового зупинення роботи наземного електротранспорту в окремих зонах.

Міністерство оборони Росії також оголосило про атаки на Київську ГЕС у Вишгороді, підстанцію "Київська" в районі Наливайківки, а також на об'єкт зберігання електроенергії в Гореничах. У другій половині дня пропагандистські ресурси "зет" розповсюдили інформацію про нібито спроби дронових атак на столичні теплоелектроцентралі ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6. Важливо зазначити, що російське міноборони неодноразово звітувало про результати атак, які згодом не отримували підтвердження. Таким чином, інформація з російських джерел більше свідчить про заявлені цілі супротивника, ніж про фактичні наслідки ударів.

Попри те, що раніше Росія вже завдавала ударів по українській енергетичній інфраструктурі, обстріл 30 вересня вказує на старт нового, більш жорстокого етапу кампанії на фоні наближення опалювального сезону.

Співрозмовники РБК-Україна вважають, що удари по енергетичному сектору слід бачити в контексті більш широкої російської стратегії, спрямованої проти критично важливої інфраструктури та систем життєзабезпечення України. Напади на залізниці порушують транспортні зв'язки, влучання в дата-центри викликають збої в роботі інтернету та цифрових сервісів, а знищення логістичних складів і підприємств створює загрози для постачання продуктів, медикаментів та інших життєво необхідних товарів.

Тепер до цього списку включаються великомасштабні напади на енергетичний сектор, які безпосередньо ставлять під загрозу електропостачання.

Москва заздалегідь підготувалася до нової хвилі атак. Ще в серпні в інтерв'ю РБК-Україна заступник начальника ГУР МО Вадим Скібіцький розкривав, що Росія створила спеціальний безпілотник, призначений для ураження металевих опор ліній електропередач. Один з джерел видання повідомив, що вже 30 вересня російські війська використовували ці дрони для нападів на електромережі в столиці.

Читайте також: Чи готова РФ до миру і що Кремль готує на фронті: інтерв'ю з Вадимом Скібіцьким, ГУР

Про детальне планування російських ударів свідчать і дані українських спецслужб. Ще 24 вересня міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив про російські документи, у яких визначено об'єкти енергетики, типи озброєння та кількість засобів, які противник планує використати для їх ураження. За словами співрозмовників РБК-Україна, росіяни розраховують застосовувати різні типи безпілотників і ракет залежно від характеру цілей. Це ще один аргумент на користь того, що нинішні атаки - частина заздалегідь підготовленої кампанії, а не окремі удари по енергетиці.

Паралельно, інформаційні джерела в військово-політичних колах висловлюють занепокоєння, що з приходом холодів Росія може зосередити свої зусилля не лише на виробництві та постачанні електрики, а й на інфраструктурі, що забезпечує водо- та теплопостачання для населення.

Мова йде про небезпеку одночасних збоїв у функціонуванні кількох ключових систем життєзабезпечення. Навіть за відсутності великомасштабного національного відключення електроенергії, такі інциденти можуть спричинити істотні труднощі для певних міст і областей, особливо в зимовий період.

На цьому фоні знову виникає питання можливого енергетичного миру між Україною та Росією.

Чи є можливість для енергетичного миру?

Кілька обізнаних джерел, з якими спілкувалася РБК-Україна, не надто оптимістично оцінюють ймовірність укладення тривалого енергетичного миру в найближчому майбутньому, хоча повністю відкидають можливість такого розвитку подій.

Один з можливих форматів угоди, що обговорюється серед політиків та експертів, міг би передбачати взаємне зупинення ворожих дій: Росія утримувалася б від атак на енергетичну інфраструктуру України, в той час як Україна, в першу чергу, не завдавала б ударів по російським нафтопереробним підприємствам.

У середині вересня Дональд Трамп заявляв, що Москва та Київ нібито вже погодилися на припинення ударів по енергетиці. Володимир Зеленський після цього пояснював, що формальної угоди немає. Україна готова розглядати таку домовленість за умови реальної готовності Росії її дотримуватися.

Досліджуйте також: Перший випадок знищення реактивної "Герань-4": що можна сказати про перехоплювач "Генерал Черешня Bullet"

Для обох сторін взаємне обмеження ударів означало б серйозний компроміс. Однак готовність Москви до енергетичного перемир'я може залежати від того, на який сценарій подальшої війни робитиме ставку російське керівництво, припускає один з інформованих співрозмовників РБК-Україна.

Якщо Путін налаштований продовжувати військові дії ще протягом кількох років, уповільнюючи захоплення українських земель, йому необхідно буде звернути увагу на фінансові ресурси, аби підтримувати цю кампанію. У такому випадку Кремль може розглянути можливість взаємного припинення атак на енергетичну інфраструктуру, щоб отримати час для відновлення пошкоджених нафтопереробних заводів і зменшити втрати в російському паливному секторі.

Проте, якщо в Москві планують терміново примусити Україну до капітуляції, то логіка може виявитися зовсім іншою. У цьому випадку Кремль може вибрати стратегію витримки, терпіти удари по своїх нафтопереробних заводах та економічні втрати ще кілька місяців, зосередившись на великій зимовій кампанії проти української енергетичної інфраструктури.

Не маючи можливості швидко досягти своїх військових цілей, Росія може спробувати підривати український опір, завдаючи ударів по тилових об'єктах, зокрема по системах електропостачання, опалення та водопостачання. Тактика полягає в тому, щоб змусити Україну капітулювати через тривалі відключення електрики, тепла та води. У такому випадку енергетичне перемир'я означатиме для Кремля втрату одного з ключових інструментів тиску, на які він сподівається цієї зими.

Запитання - відповіді

- Скільки реактивних дронів зараз виробляє Росія?

Згідно з інформацією, отриманою від джерел РБК-Україна, Росія виробляє приблизно 2 тисячі безпілотників "Герань-4" та "Герань-5" щомісяця. Однак подальше збільшення виробництва наразі обмежується залежністю від турбореактивних двигунів, які країна в основному постачає з Китаю.

- Навіщо Росія б'є по дата-центрах?

Подібні атаки здатні викликати збої у функціонуванні інтернет-провайдерів, бізнес-платформ і цифрових сервісів. Однак, дистрибуція інфраструктури та наявність резервних систем сприяють збільшенню її надійності.

Яким чином Росія адаптувала свої методи атак на Київ?

- Росія поєднує реактивні та звичайні "шахеди", запускаючи їх невеликими групами й кількома хвилями поспіль. Така тактика дозволяє розтягувати атаки на багато годин, підтримувати постійну повітряну загрозу та виснажувати українську ППО. Періодично при цьому на столицю летять балістичні та крилаті ракети.

Як Україна веде боротьбу з реактивними "шахедами"?

Для досягнення цієї мети використовують радіоелектронну боротьбу та бойову авіацію, а також активно працюють над створенням нових дронів-перехоплювачів. Проте розширення виробництва цих новітніх засобів перехоплення наразі стикається з проблемами фінансування та недостатньою кількістю боєприпасів. Важливим напрямком також є проведення атак на російські майданчики запуску та системи, які підтримують використання безпілотників.

- Чого Росія може добиватися ударами по енергетиці цієї зими?

- Співрозмовники РБК-Україна розглядають енергетичні атаки як частину ширшої кампанії проти критичної інфраструктури. Вони остерігаються, що з настанням холодів під ударами можуть опинятися не лише об'єкти генерації та передачі електроенергії, а й інфраструктура, від якої залежить тепло- та водопостачання.