Ракетно-дронові атаки: РФ не в змозі занурити Україну в безодню темряви.

Під час великої ракетно-дронової атаки 8 листопада російські війська знову націлилися на підстанції Хмельницької та Рівненської атомних електростанцій. Які наслідки цього можуть бути? І чи є можливість у міжнародної спільноти зупинити ядерне безумство, яке походить з Кремля?

Під час атаки у ніч на 8 листопада агресивна Росія "вирубила" світло у більшості регіонів: вимушено почали застосовуватися погодинні відключення для всіх категорій споживачів, а також графіки обмеження потужності для промисловості та бізнесу. Одночасно діяли до чотирьох черг погодинних вимкнень, повідомив заступник Міністра енергетики України Микола Колісник.

"Після нещодавнього обстрілу роботи з відновлення тривають безперервно. Вночі противник випустив 45 ракет різних типів, серед яких більше 30 були балістичними та касетними. Ця атака виявилася однією з найскладніших з технологічної точки зору. Росія застосовує розвідувальні дані для націлювання на ключові елементи енергетичної інфраструктури," – повідомив представник уряду.

За його словами, через дефіцит передачі електроенергії, спричинений пошкодженням високовольтних ліній, найскладнішою була ситуація на Полтавщині та Харківщині. Заходи обмеження також діяли (і продовжють діяти)у Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській, Херсонській, Миколаївській, Чернігівській, Вінницькій, Черкаській, Хмельницькій, Житомирській та Київській областях і у самому Києві.

Проблема стала особливо актуальною через напади російських сил на електричні підстанції, які постачають енергію Хмельницькій та Рівненській атомним станціям. Цю інформацію озвучив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.

"У процесі... атак Росія знову націлилася на підстанції, які забезпечують електроенергією Хмельницьку та Рівненську атомні електростанції. Це були не випадкові атаки, а ретельно сплановані удари. Росія свідомо підриває ядерну безпеку в Європі", - зазначив він у своїх соціальних мережах.

Відомо, що атаки на підстанції атомних електростанцій можуть призвести до аварійної ситуації в енергоблоці через раптове зникнення навантаження, що може викликати ядерний інцидент. Незважаючи на те, що ядерні реактори обладнані потужними захисними системами, ушкодження підстанцій, які забезпечують передачу електроенергії в мережу, становить серйозну небезпеку.

Отже, міністр закордонних справ України виступив із закликом провести термінову зустріч Ради керуючих МАГАТЕ для реагування на ці неприйнятні загрози.

А за словами Колісника, метою цього засідання є формування механізмів щодо запобігання атакам Росії на критичну інфраструктуру та посилення міжнародного тиску з питань ядерної та радіаційної безпеки.

Чи може світ зупинити ядерну агресію Кремля? Адже в серці Європи може виникнути реальна ядерна катастрофа. Питань, безумовно, виникає більше, ніж відповідей, проте нині надзвичайно важливо знайти вихід з цієї ситуації.

Отже, чому досі не введено санкцій проти Росатому, чиї фахівці, згідно з думкою експертів, надають консультації російським військовим у плануванні атак на українські атомні електростанції?

За словами економічного аналітика Іллі Несходовського, до початку великої війни Захід наївно вірив, що конфлікти з Росією не стануть реальністю. Оскільки виробництво ядерного пального є дорогим, небезпечним і екологічно шкідливим процесом, європейські та американські компанії охоче закуповували продукцію Росатому.

За його словами, нині ще зберігається велика залежність різних західних компаній та країн від своєчасності постачання ядерного палива. Тож повне припинення співпраці та запровадження санкцій проти Росатому необхідні, але можливі вони лише після того, як західні країни налагодять власне виробництво ядерного палива та зможуть забезпечити свою енергетичну незалежність.

У той же час, під час збройного конфлікту США визнали свою залежність від Росатому і вирішили запровадити санкції на імпорт пального, розтягнувши їх у часі, а також розпочали інвестиції в розробку власного ядерного пального.

Однак у минулому році Росія постачала 20% збагаченого урану, який застосовується в американських комерційних реакторах. Це менше, ніж у 2023 році, коли частка становила приблизно 27%. Таку інформацію містить звіт Управління енергетичної інформації США, опублікований 11 листопада.

Постачання тривали незважаючи на закони, які забороняють імпорт російського пального для реакторів після вторгнення Кремля в Україну, повідомляє Укрінформ. Заборона, що вступила в силу в серпні 2024 року, надає Міністерству енергетики США можливість видавати дозволи до 2028 року, якщо не знайдено альтернативні джерела або якщо імпорт вважається відповідним національним інтересам.

Серед компаній, що отримали ліцензії, значаться Constellation Energy Corp. та Centrus Energy Corp. Ця інформація стала відомою на фоні закликів адміністрації Дональда Трампа до Європи та інших держав зменшити залежність від російських нафтопродуктів і природного газу, як зазначає видання.

Втім, за словами Несходовського, основні уранові руди не розташовуються на території Росії, і тут - ще одна "зачепка" для вирішення проблеми.

"Таким чином, росіяни імпортували уранові руди з інших держав, обробляли їх, отримуючи паливо, яке потім реалізовували як на атомних станціях, зведених за часів Радянського Союзу, так і на нових об'єктах, які були збудовані компанією Росатом. Ця продукція постачалася, зокрема, до США та інших країн, де атомні електростанції не використовують радянські технології," - зазначив експерт.

Отже, світові необхідно знайти нових постачальників для переробки ядерної сировини. Цікаво, що у 2024 році Конгрес США виділив Міністерству енергетики кілька мільярдів доларів для оновлення майже неактивної інфраструктури з виробництва ядерного пального. Тепер відомству потрібно ефективно використати ці кошти. Все це залежить лише від часу та бажання.

А тим часом, чи зможуть великі українські міста пережити зимовий період зі стабільним електропостачанням?

Виявляється, українські енергетики розробили новаторський підхід: тепер електропостачання здійснюється з мінімальною кількістю проміжних трансформаторів, повідомив у Facebook відомий блогер Анатолій Ярошенко. Як зазначив він, суть цих змін полягає в тому, щоб передавати електричну енергію з меншими показниками напруги через лінії, які раніше використовувалися для високої напруги.

Як це функціонує? Спочатку було джерело електричної енергії, яке генерувало високу напругу. Ця напруга надходила до проміжних трансформаторів, які перетворювали її на середню напругу. Потім середня напруга передавалася до малих трансформаторів, де вона трансформувалася в популярну "десятку", а звідти – до найменших трансформаторів для перетворення на "380/230 вольт". Ворог націлювався саме на проміжні та малі трансформатори. Тепер на тих ділянках, де трансформаторів немає, постачається вже знижена до мінімуму електрична напруга. Отже, функцію проміжних і малих трансформаторів виконують на відстані від споживача, - зазначає він.

Зі зниженням напруги спостерігається також зменшення потужності лінії. Саме тому активно використовуються всі додаткові, резервні, новостворені та інші лінії, які наразі є в експлуатації або перебувають у стадії будівництва. При цьому не завжди ці лінії відповідають навіть теоретичним розрахункам їхніх можливостей.

"Передавати електрику на великі відстані з низькою напругою неможливо. Проте в умовах війни можна зробити все, що приносить результати," - підкреслює Ярошенко.

Водночас це призводить до "перекосів", коли "одна фаза" або один регіон має напругу більшу за норму, а інший меншу.