На полях пшениці виявили муляжі: у Миколаївській області розкрили цинічну схему "розмінування" на суму 49 мільйонів.

Довіряйте перевіреним джерелам — підпишіться на Telegraf у Google Новинах!

Нацполіція та Державне бюро розслідувань викрили схему фіктивного розмінування сільськогосподарських угідь. Один з епізодів стався у Баштанському районі Миколаївської області, де підрядники, за версією слідства, інсценували знахідки на засіяних полях. Загальні збитки державі становили 49,2 млн грн.

Цю інформацію наводить видання "Телеграф". Більше деталей ви зможете знайти в статті "Сотні мільйонів за "розмінування" пшениці: як команда екснардепа Єфімова потрапила на ринок підрядів і привернула увагу слідчих".

Національна поліція України оголосила, що розслідування виявило залучення ще чотирьох осіб до злочинної діяльності. Згідно з інформацією правоохоронців, учасники цієї схеми фальсифікували процес очищення більш ніж 820 гектарів сільськогосподарських земель у Миколаївській та Херсонській областях.

Що траплялося на теренах Баштанського району?

У вересні 2025 року в Баштанському районі, за даними слідства, ймовірно, було підроблено звіти щодо забруднення територій небезпечними вибуховими предметами. Мова йшла про 433,3 гектара, які вже були засіяні пшеницею та соняшником. У документах справи згадуються дві організації - "Українське агентство з розмінування" та "Міжнародна служба з розмінування".

У матеріалах справи є запис телефонної розмови, що відбулася 29 вересня 2025 року. Згідно зі свідченнями слідства, сапер повідомив, що фермери вже працюють на полях, і розмінування там не проводиться. У відповідь на це співрозмовник дав йому вказівку вигадати, які небезпечні предмети нібито загрожують даній території, і відобразити цю інформацію у звітах. Слідство вважає, що згодом працівники почали розкладати на полях муляжі боєприпасів і встановлювати попереджувальні прапорці.

За що підрядники отримували бюджетні гроші

Дві компанії, що мають тісні зв'язки, взяли участь у тендерах з гуманітарного розмінування сільськогосподарських територій у Миколаївській, Херсонській та Чернігівській областях. Згідно з інформацією Національної поліції, ті ділянки, де підрядники проводили фіктивні роботи, були очищені співробітниками Державної служби України з надзвичайних ситуацій ще у 2023-2024 роках.

Після візитів на території, підрядні організації складали акти з недостовірними даними щодо обсягів і результатів виконаних робіт. Завдяки цим документам замовники отримували сертифікати про проведення очищення земель, а виконавці - фінансування з державного бюджету.

У жовтні 2026 року Господарський суд Києва розпочав розгляд справи, ініційованої Центром гуманітарного розмінування. Організація претендує на визнання недійсним акта виконаних робіт на території фермерського господарства "Виол-Плюс" та вимагає від "Українського агентства розмінування" відшкодування у розмірі 14 мільйонів гривень. В цілому, за трьома договорами, Центр намагається стягнути 31,5 мільйона гривень з двох компаній.

Кому повідомили про підозру

Шестеро осіб опинилися під підозрою. Двом керівникам компаній пред'явили звинувачення у привласненні бюджетних коштів у значних обсягах та у службовій підробці. Трьох керівників груп розмінування та директора агрофірми слідчі вважають співучасниками. Згідно з інформацією поліції, директор агрофірми підписував акти виконаних робіт, хоча фактично жодних робіт не виконувалося.

Покарання за інкримінованими статтями може включати до 12 років ув'язнення з конфіскацією майна та забороною на зайняття певними посадами. Досудове розслідування наразі здійснюється під наглядом Київської міської прокуратури.

Згідно з інформацією, наданою "Телеграфом", Україна посідає одне з перших місць у світі за рівнем мінування. Приблизно 25% території цієї найбільшої європейської країни потребує комплексного розмінування. Це створює величезні можливості для ринку, де намагаються зайняти свої позиції не лише бізнесмени, а й відомі політичні діячі.

Інші публікації

У тренді

dpnews.com.ua

Використання будь-яких матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на dpnews.com.ua

Інтернет-видання можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео за умови гіперпосилання на dpnews.com.ua

© Деснянська правда. All Rights Reserved.