Казимир Малевич і його "Чорний квадрат" - що відомо про художника, цікаві факти з його біографії.

23 лютого 1879 року народився Казимир Малевич. Його справедливо вважають одним з найвідоміших художників світу та засновником найрадикальнішого мистецького руху - супрематизму.

Попри те, що Москва вже багато років намагається привласнити його творчість, Казимир Малевич залишається українським художником. Дізнайтеся більше про його особистість та цікаві моменти з життя в матеріалі на 24 Каналі.

Цікаво Найгірше - це байдужість, - інтерв'ю з акторкою "Малевича" про кіно та театр під час великої війни

Художник народився у Києві у родині Северина та Людвіки Малевичів. Його рід належав до збіднілої польської шляхти, яка жила в Україні декілька століть. Малевичі були католиками, тож Казимира хрестили в Київському римо-католицькому костьолі. У родині було 12, за іншими даними - 14 дітей, повідомляє Vogue.

За останніми дослідженнями, Казимир Малевич народився у центрі Києва - на вулиці Жилянській. Сталося це у садибі, що належала його тітці Марії Оржеховській. Будинок донині не зберігся.

Батько Казимира працював на цукровому заводі та мріяв, аби син став цукроваром. Тому вороже поставився до його захоплення малюванням. Натомість мати всіляко підтримувала майбутнього художника та сама купила йому професійні пензлі та фарби, повідомляє Український інститут національної пам'яті.

Завдяки професії батька, сім'я часто змінювала місце проживання. У свої дитячі роки Малевич мешкав у різних регіонах України, зокрема на Поділлі, в Київській, Чернігівській та Харківській областях. Саме в цей час, перебуваючи в різних частинах країни, майбутній художник почав знайомитися з народним мистецтвом, таким як вишивка, живопис і спів. Варто зазначити, що його улюбленою піснею була українська "Гуде вітер вельми в полі", створена ще до його народження в 1838 році.

Як розповів дослідник творчості Малевича Дмитро Горбатюк у фільмі "Малевич. Народжений в Україні", коло, хрест, квадрат - це перші елементи народного мистецтва. Саме народна творчість вплинула на формування авангардиста. У дитинстві та юності Малевич навчився вишивці - вишивати дуже любила його мати. Художник розписував хати разом із селянами, плів гачком, захоплено працював з мереживом.

У своїх "Автобіографічних записках" Малевич розповідає про те, як виникла його прив'язаність до України, акцентуючи на значенні народного мистецтва. Цей вплив чітко проявляється у двох його "селянських циклах". Серед таких творів можна виділити "Голова селянської дівчини", "Жнива", "Збір врожаю" та "Дівчата в полі", як зазначає Harper's Bazaar Ukraine.

Картина Казимира Малевича "Збір врожаю", 1929 рік / Взято із сайту WikiArt

Крім того, свого часу Малевич співпрацював з артіллю народних промислів тодішньої Київської губернії у селі Вербівка (сьогодні входить до складу Черкащини. Артіллю тоді керувала відома художниця Олександра Екстер. Саме там за ініціативи Олександри Екстер і Наталії Давидової поєднали супрематизм та народне мистецтво, адже місцеві вишивальці працювали за супрематичними ескізами Малевича. Зокрема, це були його ескізи для подушок і навіть шарфів.

Малевич вважав Миколу Пимоненка своїм учителем у світі живопису. Пимоненко, знаменитий український художник, був майстром жанрового живопису, і його твори часто зображували життя селян та містян. З 1895 по 1897 рік Малевич знову опинився в Києві, де мав можливість навчатися в художній студії під керівництвом Пимоненка.

Я був приголомшений його майстернею. Його картини зображували життя України,

- записував у своїх спогадах Малевич.

У мистецтві Малевича також відображено трагічний етап історії українського народу – Голодомор 1932-1933 років. Зокрема, у його роботах "Селяни", "Поневолена Україна", "Людина, що біжить" та в тривожних ескізах 1930-х років він зображує українців без рук, поневолених людей, які пережили жахи голоду.

Вражаючою є також його інша творча робота під назвою "Де серп і молот, там смерть і голод". На цій картині представлені фігури, але замість облич у них – серп, молот, хрест і труна. Назва твору є цитатою з відомої народної пісні, популярної в 1920-30-х роках. Це лаконічне і водночас геніальне мистецьке висловлювання.

Картина Казимира Малевича "Де серп і молот, там смерть і голод" / Взято із сайту Музею Голодомору

Казимир Малевич зосереджувався на кольорі та формі, усуваючи все зайве. У 1915 році його унікальне відкриття знайшло відображення в таких полотнах, як "Чорний квадрат", "Червоний квадрат", "Чотири квадрати" та картині з символічною назвою "Супрематизм". Ці твори в подальшому визначили його мистецький шлях і стали джерелом натхнення для майбутніх поколінь художників, включаючи українське об'єднання "Нова генерація".

Цікаво, що співпраця Малевича з артіллю у Вербівці мала помітний вплив на створення його знаменитого "Чорного квадрату". Ескізи та напрацювання, виконані під час цієї роботи, стали основою для оформлення вистави "Перемога над сонцем", над якою художник трудився в Петербурзі. Однією з декорацій були дві кольорові композиції, які згодом були закриті чорним фарбою. Це можна вважати першим натяком на "Чорний квадрат".

Найвідоміша робота цього художника сьогодні займає одне з перших місць у списку найдорожчих картин світу. Він створював її протягом майже двох років, а вперше вона була представлена на футуристичній виставці "0.10" у Санкт-Петербурзі. Малевич вважав "Чорний квадрат" досконалою формою, з якої починається все мистецтво. Ця картина в подальшому кардинально змінила розвиток художніх течій.

На жаль, "Чорний квадрат" все ще знаходиться в Москві, а не в рідному місті художника — Києві. В Україні ж можна знайти кілька інших його творів. Зокрема, вони представлені в колекції Національного художнього музею України, дві роботи можна побачити в Мистецькому арсеналі, а також у приватних колекціях. Крім того, одна з робіт виставлена в постійній експозиції Пархомівського художнього музею на Харківщині.

"Чорний квадрат" Казимира Малевича, створений у 1915 році / Джерело: WikiArt

У роки життя Казимира Малевича Україна була частиною Російської імперії. Тому у 1897 році родина Малевичів переїжджає з Києва до Курська. Там майбутній художник прожив майже десять років, одружився та деякий час працював на Курсько-Московській залізниці. Він не полишав малювати й організував гурток з малювання.

У 1905 році Казимир Малевич переїхав до Москви з метою вдосконалення своїх художніх навичок та отримання досвіду у сфері виставкової діяльності. У столиці він тричі намагався стати студентом Московського училища живопису, скульптури та зодчества. Окрім цього, він навчався у різних мистецьких майстернях, серед яких була студія архітектора Івана Рерберга, який також був одним із засновників Московського товариства художників. В результаті, Малевич інтегрувався у середовище відомих художників та почав активно брати участь у виставках, організованих товариством.

УНОМИС (Утверджувачі нового мистецтва) - авангардне художнє об'єднання, засноване Казимиром Малевичем 1920-го у Вітебську, Казимир Малевич другий ліворуч / Фото взято із сайту Українського інститут національної пам'яті

Радянська влада наполягала на тому, щоб мистецтво було доступним для широких мас. Внаслідок цього авангард виявився поза законом у межах Російської імперії, а його представники зазнавали переслідувань та навіть фізичного знищення. Наприкінці 1920-х років розпочалися масові репресії, під час яких, зокрема, Малевича звинувачували у шпигунстві через його поїздки до Європи.

Через репресії Малевич їде до Петербурга з метою емігрувати в Європу, але потрапляє під арешт. Протягом трьох місяців художник терпів допити й фізичні знущання, що призвели до погіршення здоров'я. На допитах називав себе українцем, однак до початку повномасштабного вторгнення світові музеї ігнорували цей факт.

Він так і не зміг побудувати нове життя у Європі чи повернутися до Києва, де його шанували та підтримували, -- 15 травня 1935 році митець помер від раку в Петербурзі.

За межами України Казимира Малевича продовжують вважати "російським" авангардистом. Це твердження, зокрема, можна знайти в англомовній версії Вікіпедії.

Відома блогерка та активістка української культури Krapka Krapka підкреслила, що визначити національну приналежність авангардистів є досить складно, оскільки вони прагнули створювати мистецтво, яке виходить за межі часу і простору.

Однак найбільш визначальним є те, що під час допиту радянськими спецслужбами Казимир Малевич заповнював документи й у графі національність вказував, що він - українець. Батько художника - поляк, мама - українка з Полтавщини. Народився ж Малевич у Києві.

Окрім того, першими, хто оцінив його нові супрематичні твори, стали не артисти або мистецтвознавці, а вишивальниці з села Вербівка, розташованого нині на Черкащині.

Детальніше про причини, чому Малевича не варто іменувати "російським" митцем, ви знайдете у статті 24 Каналу.