Ілля Муровець або Муромець: у Лаврі розкрили істину про реліквії знаменитого воїна.

15 серпня 2026 року Києво-Печерська лавра, що є головною духовною святинею православних України, відзначила своє 975-річчя. Заснована в 1051 році преподобним Антонієм, вона вважається найстарішим та найбільшим монастирем в Україні, внесеним до списку світової спадщини ЮНЕСКО, і займає одне з ключових місць у християнській традиції.

Яким чином у Лаврі відновлюють історію та що варто знати про Іллю Муровця? Продовжимо нашу розповідь.

975 років Києво-Печерської лаври: як відновлюють її історичну спадщину

Лавра святкує своє престольне свято напередодні Успіння Пресвятої Богородиці, оскільки головний храм, Успенський собор, зведений на честь Діви Марії.

Важливість заповідника важко переоцінити, оскільки в київських печерах знаходяться мощі більше 140 святих. Незважаючи на свою багатовікову історію, головним досягненням є те, що цей ювілей святиня відзначає як український центр духовності, а не як частина російської церкви.

В даний момент триває судовий процес стосовно колишнього намісника, якого звинувачують у виправданні агресії з боку Росії. Одночасно, Національний заповідник юридично підтверджує обґрунтованість розірвання трирічного договору оренди з Українською православною церквою (Московського патріархату).

Перебіг справи ускладнюється тим, що 15 суддів поспіль вже взяли самовідвід. Борці за відновлення статусу заповідника зазначають, що середовище прихильників Московського патріархату досі сподівається на підкорення Києва та інших українських територій ворогу.

Два місяці тому, 15 червня, російський дрон типу "Шахед" влучив у Успенський собор. Завдяки оперативним діям співробітників ДСНС та несподіваному дощу вдалося ліквідувати пожежу – вогонь пошкодив лише дах, на якому рятувальники вже встановили тимчасовий захисний настил. Наразі триває пошук ресурсів для консервації та розробки плану подальшої реставрації храму.

Відновлення легенди про Іллю Муровця

Нині святиня орієнтується на майбутній тисячолітній ювілей. Уже пів року для паломників та екскурсій знову відкриті Ближні печери, а з цього місяця повноцінно запрацюють і Дальні.

У підземеллях науковці працюють над відновленням історичної справедливості. Зокрема, було змінено позначення мощей святого воїна Іллі Муровця, щоб спростувати радянські та російські міфи.

"Ілля Муровець — це не Муромець, а герой з міста Муров, що розташоване десь за Уралом, і конкретно з Чернігівщини. Це має велике значення для пізнання нашої історії та самосвідомості. Чудово, що історичні факти повертаються до нас, дозволяючи знати своє минуле і передавати його своїм дітям і наступним поколінням," — зазначає Олександр Даневич, керівник Ближніх і Дальніх печер.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: 975-річчя Києво-Печерської лаври: історія святині, боротьба з "русским миром" та наслідки ударів РФ

Обсяги руйнувань Успенського собору

Нагадаємо, у Києві на території Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки пошкоджено 19 об'єктів культурної спадщини, з яких найбільше постраждали Успенський собор і башта Кущника.

За даними Міністерства культури України, першочерговим завданням є захист собору від негоди та збереження його оздоблення. Фахівці НУ "Львівська політехніка" обстежують конструкції для підготовки дефектного акта та кошторису консерваційних робіт.

Перший заступник Міністра культури Іван Вербицький висловив вдячність всім, хто брав участь у ліквідації наслідків, зокрема фахівцям, рятувальникам і братії монастиря, та висловив сподівання на подальшу підтримку з боку міжнародних партнерів і меценатів. Тим часом, Києво-Печерська лавра поступово повертається до звичного ритму життя: відкривається доступ для відвідувачів до ряду об’єктів, серед яких Церква Спаса на Берестові, Ближні печери та Трапезна церква. Також відновлено групові екскурсії та проведення молебнів.