"Гірше, ніж у минулому році": прогнози щодо пшениці, соняшнику та картоплі - бесіда з агрономом.

Яким буде урожай зерна у 2025 році, чи залишаться українці без картоплі та овочів для "борщового набору", і що станеться з цінами на кукурудзу та олійні культури - в інтерв'ю РБК-Україна.

Головне:

Аномально тепла зима, пізні весняні заморозки та брак вологи поставили під загрозу потенційний врожай багатьох культур. Виснажені землі, які дедалі менше отримують добрив, уже не здатні показувати колишні показники продуктивності. А через нестачу засобів захисту рослини стали ще вразливіші до хвороб і шкідників.

"В Україні весняна температура виявилася на 1-3 градуси нижчою за звичайні показники, що позитивно вплинуло на озимі культури, проте негативно позначилося на теплолюбних рослинах, таких як соя, кукурудза та соняшник. Літні погодні умови поставили під загрозу розвиток ярих і олійних культур, особливо в тих регіонах, де існує нестача вологи. З огляду на це, загальний врожай 2025 року, ймовірно, не досягне середнього рівня, зокрема для кукурудзи та соняшнику", - зазначив виконуючий обов'язки першого віцепрезидента Національної академії аграрних наук України Ігор Гриник.

РБК-Україна розпитало Гриника наскільки провальними можуть бути цьогорічні жнива, що буде з врожаєм картоплі, чи вистачить Україні зібраного соняшника для власних потреб та як агросектор адаптується до викликів війни.

Яка загалом картина щодо врожайності в 2025 році?

Ще зарано оцінювати урожайність цього року, оскільки жнива все ще тривають. Станом на середину липня, зібрано приблизно 35% запланованих площ пшениці, понад 40% ячменю та близько 24% ріпаку. Горох зібрано на половину.

Загалом на сьогодні можна говорити про те, що урожайність озимих буде дещо нижчою порівняно з 2024 р. Середня врожайність пшениці озимої в Україні торік становила близько 4,3-4,5 т/га, а у 2025 р. - 3,1 т/га, ячменю озимого близько 4 т/га торік, а у 2025 р. - 3,3 т/га.

В господарствах Львівської області спостерігається найвища урожайність зернових та зернобобових культур, що складає 6,64 т/га. Хмельницька область займає друге місце з показником 6,47 т/га, за нею слідує Чернівецька область з урожайністю 6,40 т/га, а Івано-Франківська область завершує цей список з 5,98 т/га.

У регіонах України, що є основними зерновими зонами на півдні та сході (таких як Херсонська, Миколаївська, Одеська, Дніпропетровська, Запорізька та Харківська області), ситуація з урожайністю наразі не викликає особливого оптимізму. Що стосується озимих культур, зокрема ячменю та пшениці, їх урожайність коливається від 1,25 до 2,90 тонн на гектар. Ця невисока продуктивність зумовлена складними погодними умовами, які спостерігалися під час весняно-літнього вегетаційного періоду: тривала посуха, нестача вологи, пізні заморозки та сильні суховійні вітри.

Зазначимо, що вже зараз проходить підготовка насіння сортів пшениці озимої та ячменю для забезпечення аграріїв якісним посівним матеріалом. Наявні сорти для різних технологій і попередників.

В.о. першого віцепрезидента Національної академії аграрних наук України Ігор Гриник (фото надано НААН)

Якою була цьогорічна весняна та літня погода для розвитку більшості сільськогосподарських культур?

У вегетаційний період 2024/2025 року осінній посів озимих зернових був здійснений з запізненням, в умовах критичної посухи. Внаслідок цього рослини увійшли в зимовий період, маючи тільки два-три листки. Зима відзначалася відсутністю снігу, частими дощами та аномально високими температурами. Це призвело до того, що рослини чотири рази частково відновлювали свою вегетацію.

Аномально теплий березень сприяв швидшому відновленню вегетаційного процесу у озимій пшениці після зимового періоду. Однак суттєвий брак опадів міг призвести до дефіциту вологи в верхньому шарі ґрунту, що гальмувало початковий розвиток рослин.

У квітні погодні умови продовжували бути благоприятними для активного росту рослин та розвитку стебел. Однак знову спостерігався брак вологи, що могло вплинути на затримку кущіння або ж на зниження продуктивності стебел.

Травень відзначався легким зниженням температурних показників, але достатня кількість опадів змогла компенсувати дефіцит вологи, накопичений у попередні місяці. Це, у свою чергу, могло позитивно вплинути на розвиток листя, колосів та закладання потенційного врожаю.

Червень вважається важливим місяцем для озимої пшениці, оскільки саме в цей час відбувається процес наливу зерна. Невелика кількість опадів у поєднанні з високими температурами може спричинити стрес для рослин, прискорити їх дозрівання та зменшити масу тисячі зерен. Це, у свою чергу, може негативно сказатися на загальному врожаю.

З огляду на кліматичні умови, прогнозується середній врожай зернових, що варіюватиме в залежності від типу ґрунту та застосованих агротехнічних методів.

Які можуть бути наслідки цьогорічних опадів або посухи для урожаю в різних місцях?

Посухи найбільше вразили південні області, зокрема Херсонщину, де повністю загинули всі посіви озимих, що становить приблизно 55 тисяч гектарів.

Стрімке виснаження вологих запасів у ґрунті загрожує високим врожаям кукурудзи та соняшника, зокрема в східних і південних регіонах. У центральних та північних областях поки що ситуація залишається відносно стабільною, хоча й трохи гіршою за середні багаторічні норми. Однак, якщо в другій половині літа випаде 80-100 мм дощів, це має потенціал для врятування врожаю.

Хоч погода була не зовсім сприятливою для наливу щедрого колоса, але для селекціонерів це добра нагода відібрати кращі рослини, які стійко переносять температурні стреси, брак вологи, поширення збудників хвороб та шкідників.

Сьогодні триває процес збору селекційного матеріалу для основних культур, над якими працюють селекціонери: озимої та ярої пшениці, а також ярого ячменю. Робота над озимим ячменем уже завершена. Головним досягненням селекціонера є створення нових сортів.

Яка культура виявилася найбільш вразливою в цьому році?

Наразі ми можемо аналізувати лише ранні зернові культури. Згідно з оцінками експертів, озимі пшениці та ячмінь зазнали значних втрат через посуху минулого року, що суттєво вплинуло на строки посіву. Крім того, очікуються значні втрати й у ярій пшениці.

Які прогнози щодо врожайності пшениці та ячменю в цьому році в порівнянні з попереднім роком?

Станом на середину липня, передбачають зниження врожайності пшениці в порівнянні з минулим роком на 7,8%, що складатиме 42,3 центнера на гектар. Подібне зменшення прогнозується і для ячменю - на 7,1%, з урожайністю приблизно 35,3 центнера на гектар.

Частковий недобір зернових у степових регіонах може бути компенсований позитивним станом озимих культур в центральних та західних областях. Хоча площі посівів там менші, завдяки вищій врожайності можна досягти значних обсягів збору.

Окрім екстремальних погодних умов, існують також суб'єктивні фактори, що впливають на зниження врожайності. Серед них — невдалі попередники для озимих культур, зокрема соняшник, який залишає в ґрунті недостатню кількість поживних речовин та вологи.

Також спостерігається недостатня забезпеченість посівів основними живильними елементами, зокрема азотом. Крім того, використання сортів іноземної селекції, які, як правило, мають низьку адаптацію до наших умов, може призвести до задовільного врожаю лише за умови, що кількість опадів у весняний і літній періоди буде на рівні або перевищуватиме середні багаторічні показники.

За попередніми оцінками, врожай пшениці буде на 7,8% меншим, ніж торік (фото ілюстративне: Getty Images)

Які очікування щодо врожаю кукурудзи у 2025 році?

Завдяки м'якій зимі в різних частинах країни початок польових робіт відбувся раніше, але це також призвело до ризику нестачі вологи в ґрунті, що могло ускладнити проростання насіння. На сьогоднішній день локальні посухи негативно впливають на розвиток рослин. Проте, якщо ситуація не погіршиться, загальний обсяг збору кукурудзи прогнозується на рівні приблизно 27 мільйонів тонн, що відповідає показникам минулого року.

У 2025 році найменш сприятливі умови для вирощування кукурудзи спостерігалися в степовій зоні. Це пов'язано з нестачею весняних запасів вологи в ґрунті, які становили лише 25-52% від багаторічних норм, а також з аномально сухою погодою та відсутністю опадів протягом весни й літа. Особливо критичним виявився період цвітіння, запилення, утворення та формування зерна. У результаті, прогнозований рівень урожайності може виявитися значно нижчим, ніж середні показники.

У Лісостеповій та Поліській зонах кліматичні умови є більш вигідними для зволоження, що сприяє досягненню високих показників урожайності гібридів кукурудзи. За нашими оцінками, у Степу врожайність буде варіюватися від 3,6 до 4,0 т/га, в той час як в середньому по Україні очікується показник на рівні 6,0-6,5 т/га.

До слова, рекордним за валовим збором зерна кукурудзи був 2021 рік - 42,05 млн т, а рекордно від'ємними - 2024 і 2017 роки - близько 24 млн т, що було зумовлено зменшенням посівних площ і посухою.

Чи відбулося збільшення площ, відведених під цю культуру, і які фактори на це вплинули?

Кукурудза залишається ключовою культурою для аграрного сектора України. Сьогодні попит на цю сільськогосподарську продукцію стабільно високий, що сприяє збереженню посівних площ на рівні близько 4 мільйонів гектарів. Хоча це значно менше, ніж до тимчасової окупації південних і східних регіонів, загальний урожай дозволяє задовольнити внутрішні потреби країни та реалізувати експортні амбіції.

Цього року обсяг врожаю кукурудзи має скласти близько 27 мільйонів тонн, що приблизно відповідає показникам минулого року (фото для ілюстрації: Freepik).

Яким чином ви оцінюєте ситуацію з соняшником і ріпаком? Чи вплинули погодні умови позитивно на формування врожаю?

Площі, засаджені соняшником, збільшилися більш ніж на 2%, тоді як площі під ріпаком скоротилися на 1,1%. Крім того, прогнозується зниження валового збору: для соняшнику це зменшення складе 3,1%, а для ріпаку - 7,2%.

Внаслідок посухи у 2024 і 2025 роках склалися вкрай несприятливі умови для ріпаку озимого та соняшнику. Низка областей, а саме: Харківська, Миколаївська, Одеська та частково Запорізька, Донецька, Кіровоградська мали недостатній рівень вологи у ґрунті.

Осінні погодні та кліматичні умови 2024 року мали негативний вплив на ріст і розвиток озимого ріпаку. Внаслідок цього не вдалося сформувати кореневу шийку, що завадило рослинам розвиватися за рахунок утворення додаткових пагонів.

Навесні 2025 року короткочасні опади дозволили отримати дружні сходи соняшнику, але подальше наростання вегетативної маси уповільнилося.

Похолодання в квітні та травні негативно сказалося на ранніх посівах соняшнику, які перебували на стадії 2-3 справжніх листків. Водночас інтенсивна сонячна радіація сприяла швидшому розвитку рослин по всій території України.

На початку липня у декількох регіонах випадання опадів з градом спричинило значні втрати врожаю соняшнику. Окрім цього, на південних територіях на посівах спостерігаються симптоми різних хвороб, зокрема ризопус, фомоз та прикоренева форма білої гнилі.

Наступні етапи росту соняшника потребують наявності достатньої вологи в орному шарі ґрунту та на глибині до 1,5 метра. Недостатня кількість води та висока температура негативно впливають на процеси формування та наливу насіння, що, в свою чергу, може призвести до зменшення маси тисячі насінин. Це є ключовим фактором, що впливає на продуктивність рослин та, відповідно, на загальний врожай соняшника.

Очікуваний рівень валового збору соняшника - близько 11,0 млн. тонн, ріпаку - 1,9 млн. тонн.

Ситуація з врожаєм може покращитися, якщо в ряді регіонів, де розташовані найбільші посівні площі, збільшиться кількість опадів. Ми також сподіваємося на хороший урожай сої - рослини, яка має до 20% олії в своїх насінинах.

Які очікування щодо вартості олійних культур на внутрішньому ринку в 2025 році?

Переробні підприємства України мають виробничі потужності приблизно 20 мільйонів тонн. Нестача сировини призведе до підвищення вартості олійних культур. У 2024 році середня ціна на насіння олійних культур зросла на майже 32% у порівнянні з попереднім роком. Станом на липень цього року зростання становить 27% порівняно з минулим роком, і ми спостерігаємо місячне підвищення цін. Прогнозуємо, що тенденція до зростання цін збережеться. Вартість тонни соняшнику може досягати 26,5 тисяч гривень, а ріпаку — 22,0 тисячі гривень.

Світовий ринок продовжуватиме демонструвати попит на наш ріпак і соняшник. Проте урядові заходи, ініційовані Міністерством аграрної політики, мають бути рішучими: "Вивозу сировини олійних культур - категорично ні". Усе повинно бути перероблено в Україні. Важливо забезпечити наші переробні підприємства сировиною та експортувати продукцію, отриману в результаті переробки, оскільки це підвищує їх економічну ефективність завдяки доданій вартості.

Який буде врожай картоплі в цьому сезоні? Чи існує ризик дефіциту, чи, навпаки, може виникнути надмірна пропозиція?

У травні в Україні спостерігалася достатня кількість опадів, що позитивно позначилося на формуванні врожаю картоплі. Прогнозується стабільний обсяг виробництва, який допоможе уникнути різких коливань цін.

Проте весняні морози та складні погодні умови в липні та серпні мали негативний вплив на врожай картоплі. Виробники, особливо ті, хто займається вирощуванням насіннєвої картоплі, очікують, що урожай зменшиться на 25-30% у порівнянні з минулим роком.

Це може бути викликане як літньою посухою і підвищеними температурами, так і надмірною вологістю та низькими нічними температурами. В даний час, принаймні в Київській та південних регіонах, картопля страждає від браку вологи та високих температур, як повітряних, так і ґрунтових (приблизно 28-30 градусів на глибині 10 см). Це негативно позначається на врожайності та якості картоплі.

Врожай картоплі може бути меншим цьогоріч на 25-30% (фото ілюстративне: Freepik)

- Яка ситуація з хворобами, шкідниками та якістю посадкового матеріалу?

Травень виявився прохолоднішим, ніж зазвичай. Довготривале похолодання уповільнило ріст усіх сільськогосподарських культур, зокрема картоплі. У ряді регіонів було зафіксовано випадки ризоктоніозу, що призвело до зменшення сходів до 5%. Температури вище 30 градусів сприяли поширенню гриба, відомого як альтернаріоз, який вражає надземні частини рослин.

На полях з картоплею без системи зрошення, втрата вегетативної частини рослин через альтернарію варіює в межах 15-40% залежно від сорту. Під час моніторингу насаджень насіннєвої картоплі було виявлено до 5% рослин, уражених чорної ніжкою, що може негативно позначитися на якості зберігання бульб і призвести до зараження посадкового матеріалу.

Дослідження вказують на виражене проявлення симптомів вірусних захворювань у рослин, що призводить до зниження якості насіннєвого матеріалу в межах 1,0-15%. Спостерігається також зростання чисельності попелиць і цикадок, які є переносниками вірусних інфекцій у картоплі. Це створює ризик погіршення якісних показників насіння.

Крім того, наслідками спеки і посухи можуть бути такі хвороби бульб картоплі, як парша, в'янення картоплиння та бульб, дуплистість, розтріскування та вторинний ріст.

Окремі хвороби та шкідники контролювати досить легко, наприклад колорадського жука для знищення личинок якого достатньо 1-2 обробки насаджень інсектицидами. А от скажімо, паршу звичайну, альтернаріоз картоплиння та хвороби, викликані зниженням імунітету рослин, внесенням значної кількості гербіцидів, підвищеними температурами повітря та ґрунту і нестабільним зволоженням можна контролювати лише опосередковано.

Які прогнози щодо цін на картоплю восени?

На початку липня ми спостерігаємо помітне сезонне зниження вартості картоплі. На гуртових ринках ціни на новий врожай знизились до 15-22 грн за кілограм, тоді як в роздрібних магазинах вони варіюються від 22 до 38 грн за кілограм, в залежності від регіону та торгової мережі. Середня вартість вже становить 33,55 грн за кілограм, і ця тенденція до зниження продовжує тривати.

З огляду на обставини, що очікуються у 2025 році, осінній прогноз виглядає більш обережним. Таким чином, у вересні та жовтні оптові ціни, ймовірно, коливатимуться в межах 12-18 грн за кілограм, тоді як у роздрібній мережі можна буде спостерігати цінові показники від 20 до 26 грн за кілограм. Пікові значення можуть досягати 30 грн за кілограм, але лише за наявності негативних факторів, таких як несприятлива погода, інфляційні процеси або проблеми з логістикою.

Які очікування щодо врожаю овочів, що складають основу "борщового набору"?

- Прогнозувати конкретну врожайність овочів борщового набору у 2025 році на даний момент складно, оскільки вона залежить від багатьох факторів, зокрема погоди, площ посіву та рівня використання сучасних технологій.

Площа, відведена під посіви, скоротилася в порівнянні з періодом до війни. Також зменшилася загальна кількість агровиробників, які постачають овочі до супермаркетів і магазинів. Підприємства з Чернігівської, Сумської та Харківської областей, які витримали окупацію, потребують часу та фінансових ресурсів для відновлення.

Ми втратили значну частину родючого зрошувального півдня, який був лідером у виробництві овочів, зокрема, картоплі (молодої). Низка виробників з окупованих регіонів змогли релокувати свій бізнес до інших регіонів. Проте досягти довоєнних результатів вони зможуть лише за 5-6 років.

Яким чином війна позначилася на аграрному секторі? Зокрема, які нові культури почали вирощувати на захоплених територіях півдня?

Тимчасова анексія окремих територій, небезпечна ситуація з мінами, виїзд населення, блокування морських портів, підвищення цін на ресурси та ризики в логістиці - все це суттєво вплинуло на розподіл виробництва сільськогосподарських культур у регіоні та внесло корективи в структуру посівів у різних областях.

Наприклад, у регіонах з помірним кліматом (Волинська, Рівненська, Чернівецька) збільшились посіви ячменю, озимої пшениці, сої, а також кормових культур для тваринництва. Проте найбільших змін зазнало розміщення овочівництва та баштанництва, площі вирощування яких зросли в центральних і західних регіонах.

Очікується, що у 2025 році валове виробництво овочів зросте на 5,3% у порівнянні з 2024 роком, тоді як обсяги вирощування баштанних культур можуть збільшитися на 10,7%, досягнувши 8,06 млн тонн. Це позитивно вплине на забезпечення внутрішнього попиту та допоможе стабілізувати ціни.

Які виклики наразі найчастіше трапляються у аграрному секторі?

Сьогодні аграрії стикаються з кількома серйозними викликами: основною з них є забезпечення кадрами, адже значна кількість механізаторів та спеціалістів середньої ланки пішла на фронт, захищаючи свою країну. Крім того, аграрії відчувають тиск через підвищення цін на ресурси, зокрема на паливно-мастильні матеріали.

Частина урожаю знищується внаслідок обстрілів з боку Росії (фото: Dmytro Smolienko_Ukrinform_GettyImages)

Чи існують труднощі з нестачею добрив або засобів захисту рослин унаслідок війни?

- Ринок мінеральних добрив вітчизняних виробництв скоротився в середньому на 50%. Упродовж воєнного стану обсяг внесення мінеральних добрив зменшується, підвищується дефіцит поживних речовин, що є одним з факторів зниження родючості ґрунтів.

Наприклад, прогнозована потреба в мінеральних добривах для запланованого врожаю на 2025 рік виявляється в 2,1 рази вищою за обсяги, які фактично були внесені у 2024 році. Аналогічна ситуація спостерігається і з засобами захисту рослин. Проте, аграрії активно застосовують всі доступні технологічні рішення, щоб досягти бажаного результату.

Цього року аграрії південних регіонів зіткнулися з новим викликом – нашестям сарани. Які причини цього спалаху і яким чином це вплине на майбутні врожаї?

Наукові фахівці Інституту захисту рослин НААН регулярно проводять моніторинг основних шкідників в Україні і виявили 22 види саранових. Найбільша їх кількість спостерігається в Херсонській, Запорізькій, Донецькій, Луганській областях та в Криму, а також у тих регіонах, де температура ґрунту влітку досягає +28-33 градусів.

Рання і тепла весна з невеликими, але короткочасними паводками, спекотне літо та тривала гаряча осінь стали ключовими чинниками, які сприяли значному розмноженню саранових.

Другий чинник - це присутність обширних очеретяних масивів, які починають втрачати вологу. Ці території є ідеальними для відкладання яєць азіатської сарани, оскільки цей вид розмножується в болотяних луках та очеретяних заростях. Азіатська сарана поширена в плавнях таких річок, як Дунай, Дніпро, Дністер та Прут. Тому існує висока ймовірність, що чисельність саранових знову зросте наступного року.

Знищення Каховської ГЕС військами РФ призвело до зростання площ, де сформувалися вологі й теплі ґрунти, щедро покриті очеретом. Це створює ідеальні умови для розмноження сарани.

Ми радимо аграріям регулярно проводити фітосанітарний моніторинг та обробку рослин засобами захисту, які дозволені в Україні.

Чи скорочують сільгоспвиробники витрати на обробку культур і яким чином це впливає на урожайність?

Аграрії завжди прагнуть скоротити витрати, проте через зростання цін на ресурси вимушені зменшувати їх використання. Це призводить до зниження обсягу внесених добрив, недостатнього захисту рослин, зменшення агротехнічних заходів і відмови від зрошення.

Усі ці фактори мають значний вплив на врожайність сільськогосподарських культур, яка, на жаль, рідко досягає свого максимального потенціалу. Лише за допомогою позитивних погодних умов, впровадження сучасних технологій та вмілості наших фермерів можливо забезпечити стабільне виробництво сільгосппродукції на необхідному рівні.