На Чернігівщині, внаслідок російського обстрілу, спалахнули два бензовози та п'ять цистерн, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій.

Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомляє, що у Прилуцькому районі на Чернігівщині внаслідок російського удару загорілися два бензовози і п'ять цистерн для транспортування нафтопродуктів.

У Новгород-Сіверському районі, внаслідок удару, спалахнула будівля, що належить до поштової інфраструктури.

"Рятувальні служби швидко усунули всі вогнища пожежі. За попередніми даними, жертв немає", - повідомляють у Державній службі з надзвичайних ситуацій.

Очільник Чернігівської обласної військової адміністрації В'ячеслав Чаус заявив, що російські сили почали масовано бити по Чернігівщині реактивними дронами.

"Вчора було багато 'бандеролей' — це комбінація крилатої ракети та безпілотника. Їхня максимальна швидкість досягає 650 км/год, і вони є досить складними для перехоплення. Ми плануємо ще більше зміцнити наші збройні сили. У минулому липні ефективність протиповітряної оборони на території Чернігівщини становила близько 70%. Оборонцям вдалося перехопити 865 атакуючих дронів у нашому повітряному просторі. Ще приблизно 200 були виявлені та нейтралізовані засобами радіоелектронної боротьби", - зазначив він.

Російські військові систематично використовують різноманітні види озброєння, такі як ударні безпілотники, ракети, керовані авіаційні бомби та реактивні системи залпового вогню, для нападів на українські міста та цивільну інфраструктуру в кожному куточку України.

Українські державні структури та міжнародні установи вважають ці атаки воєнними злочинами, скоєними Російською Федерацією, підкреслюючи їх навмисний характер.

Атаки на інфраструктуру, що забезпечує життєдіяльність населення та медичні установи, мають на меті позбавити людей електрики, тепла, води, зв'язку, медичних послуг та інших основних умов для існування. Це явище є характерним для широкомасштабної війни, під час якої Росія здійснює проти українських громадян різноманітні злочини, що можуть бути кваліфіковані як геноцид, з точки зору юристів, дослідників геноцидів і правозахисників. Зокрема:

Оголошення намірів щодо знищення українського народу: Президент Росії та інші представники російської влади неодноразово висловлювали думки про те, що українці як етнічна група нібито "не існують", а їхня національна ідентичність є "штучно створеною". Вони стверджують, що тих, хто має іншу думку, "необхідно ліквідувати", а в майбутньому України та українців не повинно бути.

публічні заклики до ліквідації українського населення;

Цілеспрямовані атаки на інфраструктуру, що забезпечує життєдіяльність населення, а також медичні установи, здійснюються з метою позбавлення людей доступу до електрики, тепла, води, зв'язку, медичних послуг та інших важливих умов для нормального існування.

переслідування та винищення людей, які підтримують проукраїнську позицію, на захоплених територіях;

знищення інтелектуального класу: педагогів, художників, осіб, що є носіями українських культурних традицій і передають їх наступним поколінням.

впровадження в навчальні заклади на тимчасово окупованих територіях методів освіти та виховання, спрямованих на трансформацію ідентичності дітей;

депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;

Вилучення і знищення українських видань з бібліотек, пограбування музеїв та навмисне викрадення артефактів, що свідчать про давню історію українського народу.

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.

На сьогоднішній день 149 країн, які підписали Конвенцію, зобов'язані вживати заходів для запобігання геноциду та притягати до відповідальності винних як у період конфліктів, так і в мирний час.

Конвенція характеризує геноцид як дії, які виконуються з метою повного або часткового знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи в їхньому існуванні.

Симптоми геноциду включають: убивства представників певної групи або завдання їм тяжких тілесних ушкоджень; навмисне створення умов життя, які призводять до знищення цієї групи; перешкоди для народжуваності та примусова передача дітей з однієї спільноти в іншу; відкриті заклики до вчинення подібних дій.

Влада Російської Федерації категорично відкидає звинувачення у тому, що її збройні сили під час широкомасштабного конфлікту здійснюють цілеспрямовані атаки на цивільні об'єкти в українських містах та селах, що призводить до загибелі мирних жителів і знищення лікарень, шкіл, дитячих садків, а також інфраструктури енергетики та водопостачання.