Державне казначейство призупинило всі фінансові трансакції. Які наслідки це матиме для місцевих бюджетів і

Захист над елементом критично важливої інфраструктури.

У зв'язку з труднощами у отриманні міжнародних фінансових потоків Міністерство фінансів перенесло частину капітальних витрат, які були заплановані на вересень-листопад, на грудень. Серед них є і кошти на підтримку енергетичного сектору та підготовку до зимового періоду, -- повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа в подкасті "Економічної правди".

Серед капітальних витрат виявилися такі напрями, як будівництво, зокрема установ освіти та медичних закладів, соціального житла; облаштування укриттів; а також заходи з охорони енергетичної інфраструктури. В цілому, мова йде про перенесення на кінець року 39 мільярдів гривень капітальних витрат, згідно з даними на вересень.

Рекламное сообщение

"Обговорюючи капітальні витрати, ми усвідомлюємо, що перенесення їх на грудень не дозволить забезпечити фінансування цього року, адже реалізувати це вже не буде можливим," -- відзначила Підласа.

Читайте такожПрограма уряду Корецького: чотири сотні завдань, $101 млрд підтримки, нічого про антикорупцію і зарплати військових

"Сьогодні держава в один день, без попередження, будь-якого обговорення і діалогу, зупинила фінансування всіх капітальних видатків. Заробітні плати цілих галузей економіки, відсотки за кредитами, розрахунки з постачальниками -- це точно головний біль не депутатів і не Міністерства фінансів; у них свій бізнес-план, а нас просто ставлять перед фактом до відома. У звʼязку з цим Autostrada вимушена зупинити роботи на всіх обʼєктах", -- заявив Максим Шкіль, власник компанії "Автострада", яка будує мости й дороги.

Зображення: Сторінка Максима Шкіля у Facebook

Максим Шкіль перевіряє хід будівництва одного з об'єктів Autostrada -- метрового мостового комплексу на Чернігівщині

Представники органів місцевого самоврядування не висловлювалися так категорично, як Шкіль, проте, згідно з інформацією LB.ua, для них новина про призупинення всіх фінансових операцій стала такою ж несподіваною, як і для великих підрядних організацій. "Усе зупинилося одночасно, всі мери в стані шоку, ведуть між собою обговорення, але це не виходить у публічну площину. Людина (прем'єр, -- ред.) просто одним телефонним дзвінком зупинила все", -- емоційно описав першу реакцію голів міст один із мерів, підкреслюючи, що ніхто на місцях не отримав жодних попереджень, а лише виявили, що платежі заблоковані.

Призупинення фінансування капітальних витрат вплинуло на всі бюджетні асигнування, включаючи проєкти, що фінансуються з місцевих бюджетів. Незалежно від того, хто є замовником робіт — міністерство, Агентство відновлення чи міськвиконком — усі вони здійснюють платежі через Державне казначейство. Це казначейство не затверджує витрати, які не пов'язані із зарплатами та соціальними виплатами. Бюджетні кошти утворюють єдиний фінансовий ресурс, і дефіцит впливає на всі ці кошти, незалежно від регіону їхнього походження.

За словами Підласої, проблеми з фінансуванням виникли зокрема через затримки з виконанням Україною зобов'язань, від яких залежить надходження міжнародної фінансової допомоги. Як приклад Підласа навела законопроєкт щодо скасування пільги на безмитне ввезення міжнародних посилок. За її словами, його мали ухвалити до кінця серпня для отримання траншу ЄС у середині вересня, однак голосування відбулося лише 16 вересня, через що гроші мають прийти у кінці жовтня. На 2026 рік Україна розраховувала залучити $50,8 мільярдів міжнародного фінансування, однак через затримки з виконанням вимог станом на середину вересня отримала близько $21 мільярда. Голова бюджетного комітету не дає оцінок способу, яким уряд зупинив платежі, і спонукає нардепів повернутися до виконання фінансових зобов'язань перед ЄС.

Image credit: facebook/Ruslan Stefanchuk

Рекламное сообщение

Ознайомтеся з матеріалом "У Брюсселі тепер десять разів зважать". Чому парламент не приймає законодавчі ініціативи, від яких залежить фінансова підтримка з Європейського Союзу.

Однак, від Асоціації міст України на цю ситуацію надійшла критична реакція. Радниця голови АМУ, Оксана Продан, зазначила, що уряд повинен був заздалегідь врахувати можливі фінансові труднощі та вносити зміни до статей витрат через коригування державного бюджету. "У парламентсько-президентській республіці уряд не має права вирішувати, чи платити, чи ні. Він не може самостійно призупиняти ці виплати без ухвали Верховної Ради", – підкреслила Продан.

У Центрі економічної стратегії LB.ua зазначили, що твердження про те, що уряд діє неправомірно, якщо не проходить через парламент, є хибним. "У пункті 19 Постанови 590 детально розписано порядок платежів, які виконує Державне казначейство. А відповідно до пункту 22 перехідних положень Бюджетного кодексу, уряд має право не лише відтерміновувати видатки, але й, у разі потреби, зменшувати їх, направляючи заощаджені кошти на оборону. Крім того, Міністерство фінансів може ввести тимчасові обмеження на асигнування загального фонду, якщо доходи є недостатніми (стаття 54 Бюджетного кодексу)", -- прокоментував економіст Центру економічної стратегії Богдан Слуцький.

Изображение: Зоряна Стельмах

Богдан Слуцький, фахівець з економіки в Центрі економічної стратегії.

Однак в Асоціації міст підкреслюють, що зупинка платежів вже вплинула на заходи, спрямовані на захист енергетичного сектору, підготовку до опалювального сезону, ліквідацію наслідків російських атак та відновлення житла. Це створює ризики для належної реалізації планів збереження стійкості.

Київ не став винятком: виплату за виконані роботи в межах програми стійкості міста також призупинили. Проте, як зазначив співрозмовник LB.ua з Київської міської державної адміністрації, є надія, що це лише тимчасове явище, яке не завадить підготовці до зимового сезону. "Ми всі сподіваємося, що протягом місяця питання буде врегульоване, і розуміємо причини, які спонукали уряд до такого рішення," – додав посадовець.

На засіданні тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, присвяченому реалізації київського плану стійкості, яке відбулося 25 вересня, народні депутати звернулися до профільного міністра з питаннями про те, як вирішуються проблеми, пов'язані із призупиненими платежами. "В даний час підрядники виконують роботи з випередженням, і обсяги виконаних ними завдань значно перевищують ті, за які вони отримали фактичні кошти. Вони фактично фінансують свою діяльність за рахунок власних обігових коштів. Це дає нам певність у виконанні зобов'язань перед Агентством відновлення", -- зазначив міністр відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник.

Фото: koda.gov.ua

Микола Калашник, міністр, відповідальний за відновлення, інфраструктуру та транспорт.

Це означає, що підрядники Агентства діють виключно на основі довіри до замовника, який обіцяє виконати свої фінансові зобов'язання в майбутньому. Держава та КМДА фінансують роботи в рамках програми стійкості Києва в рівних частках – 50 на 50.

Ознайомтеся також з матеріалом "Готовність столиці до зимового сезону складає 40 %", -- коментує колишній керівник Агентства відновлення Сергій Сухомлин.

Максим Шкіль, який є підрядником держави у багатьох дорожніх проєктах, прокоментував ситуацію з платежами значно менш оптимістично. "Це не партнерський підхід. Коли парламент був заблокований і він не голосував навесні, ринок попросили робити дороги зі строками розрахунку в вересні і грудні. А коли у вересні ми поклали акти на стіл, за ними просто зупинили проплати. Це не формує рівня довіри. Чому все це не було сплановано?" -- прокоментував власник "Автостради".

Судячи з заяви Сергія Корецького, зараз уряд робить ставку на те, що разом із Верховною Радою "наздожене" графік ухвалення законів, необхідних для реформ, і зможе розблокувати обіцяну Європою допомогу. "Уряд зі свого боку робить усе необхідне для виконання взятих зобов'язань та отримання запланованого міжнародного фінансування. Працюємо спільно з парламентом. І тут важлива відповідальна робота від депутатів усіх фракцій і груп", -- заявив прем'єр.