Держава призупинила фінансування капітальних витрат. Яка ситуація з охороною енергетичного сектору та інфраструктурою?

Захист енергетичної інфраструктури перед зимовим сезоном, ремонти дорожнього покриття та зведення укриттів виявилися під загрозою через фінансові труднощі держави. Уряд відтермінував 39 мільярдів гривень капітальних витрат, які були заплановані на вересень, на пізніший термін року. І ця цифра має потенціал для подальшого збільшення.

Обмеження торкнулися й місцевих громад: навіть маючи власні гроші на рахунках, вони не завжди можуть ними скористатися. Серед проєктів, що опинилися під ризиком, - водогін Запоріжжя - Томаківка - Марганець, від якого залежить водопостачання понад 1 млн мешканців Дніпропетровщини.

Більше інформації про ситуацію та події на будівельних майданчиках можна знайти в матеріалі LIGA.net.

Що відбувається з капітальними видаткамиВ державному бюджеті 2026 року капітальні видатки були зменшені вдвічі, порівняно з 2025-м - до 215 млрд грн, за оцінками аналітичної мережі АНТС (від англійського "ants" - мурахи). Проблеми з фінансуванням цих статей бюджету спостерігалися впродовж усього року."Історично саме капітальні статті першими потрапляють під недофінансування, тож їхнє фактичне освоєння, найімовірніше, суттєво нижче за середнє", - говорить керівник аналітичного відділу АНТС Ігор Крупка.Відтак, перенесення 39 млрд грн капітальних видатків на більш пізній термін поглиблює проблему, що вже існувала і до цього. Як пояснив перший заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев, 39 млрд грн - це сума зобов'язань державного бюджету перед будівельними компаніями, накопичена з початку року. "Буде можливість - будемо фінансувати, будемо дивитися на єдиний казначейський рахунок", - говорить Єрмоличев.В Мінфіні пояснюють, що таке рішення пов'язане насамперед із графіком надходження міжнародного фінансування. В умовах воєнного стану всі власні доходи держави спрямовуються на потреби сектору безпеки й оборони, тоді як фінансування інших напрямів значною мірою залежить від допомоги міжнародних партнерів.39 млрд грн - невелика економія: це лише 1,3% видатків загального фонду за січень-серпень. В той час як дефіцит лише оборонного бюджету до кінця року становить $27 млрд (1,2 трлн грн).За оцінкою очільниці бюджетного комітету Верховної Ради Роксолани Підласої, перенесені об'єкти цього року вже не профінансують. Втім, зобов'язання за укладеними контрактами нікуди не зникають і перейдуть у бюджет 2027 року, нагадують аналітики KSE Institute.Хто опинився у зоні ризикуСеред об'єктів, яким загрожує зупинка, - зокрема, захисні споруди енергетики (підстанцій та трансформаторного обладнання). Наприклад, другий рівень захисту завершено лише на 22 об'єктах, ще понад 100 - у процесі.Також під загрозою - плани стійкості громад, що містять підготовку енергетики до зими. Особливо залежні від фінансування державного бюджету плани стійкості прифронтових міст - Харкова, Дніпра, Кривого Рогу.Можуть опинитися без фінансування будівельні компанії, котрі здійснюють ремонт магістральних та прифронтових доріг, облаштовують укриття у школах та лікарнях, здійснюють реконструкцію медичних закладів, будують соціальне житло.Під ризиком зупинки опинився ремонт такого об'єкта, як водогін Запоріжжя - Томаківка - Марганець, що забезпечує водою понад 1 млн мешканців Дніпропетровщини.Депутат міськради одного з міст на півдні країни розповідає LIGA.net, що муніципалітет також урізає видатки. Міська влада закінчує ті ремонти, які є на завершальній стадії, щоб не кидати вже майже дороблене. Він погодився говорити анонімно, бо не уповноважений коментувати ці питання.Річ у тому, що уряд заблокував також капітальні видатки міст та громад. "У міста є рахунок в казначействі. Зараз, наприклад, Київ бачить там якусь суму. Якщо ми хочемо, щоби Київ виплатив якомусь підряднику кошти, ми подаємо відповідні документи, і казначейство виділяє кошти", - пояснює очільник центру транспортного планування "Беспалов ЛАБ" Дмитро Беспалов.Іншими словами, у міста можуть бути власні гроші на рахунку, але Державне казначейство може їх заблокувати. Таке вже траплялося у 2014-2015 роках, коли Україна потерпала від бюджетного дефіциту, як і зараз.Читайте такожБюджет на межі можливостей. Де Україна братиме гроші у 2027 роціБудівельні компанії шоковані17 вересня генеральний директор будівельної компанії "Автострада" Максим Шкіль опублікував допис, у якому повідомив, що його компанія змушена зупинити роботи на всіх об'єктах.В Автостраді працюють 8500 людей, водночас компанія, за її оцінками, займає частку в 40% ринку відновлення автомобільних доріг. З 44 000 км державних доріг Автострада здійснює експлуатаційне утримання 15 000 км. Вона будує мости, необхідні для транзиту з європейськими країнами. Займається підземним будівництвом, зокрема будує в Києві метро на Виноградар. Також - захистом об'єктів енергетики в Сумській та Чернігівській областях, в Києві та Одесі.Саме Автострада веде проєкти з будівництва захисту найбільшої підстанції країни в Макарові, а також на Вінницькій та Ніжинській підстанціях. Це розподільчі підстанції класів напруги 750 кВ та 330 кВ - тобто ті, які здатні передавати великі обсяги електроенергії по країні.В розмові з LIGA.net, яка відбулася після 17 вересня, Максим Шкіль повідомив, що компанія все ж і далі працює. "Ми працюємо по тих об'єктах, по яких працювали до цього - а це понад 100 проєктів по країні. З надією, що максимум у жовтні питання з фінансуванням буде врегульоване", - говорить Шкіль. Він додає, що у разі, якщо питання з оплатами не буде врегульоване, в масштабах всієї країни можливі катастрофічні наслідки.Річ у тім, що призупинення державних розрахунків з будівельними компаніями викликає ланцюгову реакцію. Відповідно, призупиняються розрахунки з постачальниками техніки та будівельних матеріалів, з банками. І якщо великі компанії ще мають фінансовий резерв, щоб вижити в цей період, то малим компаніям значно важче.Зокрема, на одному із заводів у південному регіоні, що займається виробництвом будівельних матеріалів, повідомили LIGA.net, що початі проєкти завершуються, а нові не починаються. Представник заводу попросив про анонімність, адже не уповноважений коментувати ці питання публічно."Малі компанії перестають бронювати людей, не страхують свою техніку від воєнних ризиків, тому що це дороге задоволення. Ринок укрупнюється, закривається малий і середній бізнес", - говорить ексзаступник міністра інфраструктури Віктор Довгань.Водночас Автострада змушена тепер перекредитовуватися в банках, щоб мати обігові кошти. "Ми ж не планували, не закладали в кошторис, що ми будемо брати в банках кредити під 17-18% і більш ніж пів року оплачувати відсотки по цих кредитах", - каже засновник компанії Максим Шкіль.Заборгованість держави перед Автострадою та іншими будівельними компаніями з'явилася не сьогодні. Шкіль розповідає, що навесні 2026-го, коли слід було займатися відновленням доріг після зими, уряд попросив компанії зробити відновлення за обіцянку розрахуватися пізніше.Ринок, по суті, працював пів року за свої кошти", - говорить Шкіль.Автострада, зокрема, мала отримати від держави близько 13 млрд грн за аварійні ремонти, а отримала лише близько 2,8 млрд грн. Компанія планувала отримати решту коштів у вересні - але уряд взагалі призупинив фінансування капітальних видатків.Коригування розпису бюджету саме собою не означає автоматичного припинення будівельних чи ремонтних робіт на кожному окремому об'єкті, так само як не означає скасування відповідних програм чи відмову від їх реалізації, кажуть в Мінфіні у відповідь на запит LIGA.net.Ще однією причиною, чому будівельні компанії не поспішають зупинятися і тепер мусять працювати за власний кошт - адміністративний тиск. Якщо вони зараз зупинять будівництво в межах державних контрактів - у майбутньому уряд може відмовити їм у нових. Про це каже ексзаступник міністра інфраструктури Довгань.Читайте також"Всю енергетику неможливо захистити". Якими можуть бути зимові відключенняЕнергетика починає тремтітиНе менш складною є ситуація в енергетиці, яка критично потребує захисних споруд від російських атак напередодні зими.Саме в енергетиці - найвразливіші об'єкти, втрату яких не можна швидко компенсувати через резервні маршрути чи схеми підключення та швидкі ремонти. Це ключові підстанції передавання електроенергії, газоперекачувальні агрегати, а також обладнання, від якого залежать тепло- й водопостачання великих міст: ТЕЦ і районні котельні, станції водозабору, насосні установки. Відомо, що роботи велися на понад 200 таких об'єктах, розповідає директор з досліджень аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович.Проблеми можуть виникнути насамперед із виконанням планів стійкості, які й передбачали будівництво захисту енергетики в регіонах. На кінець серпня плани були виконані на 47%."В регіонах, де керівники внесли заднім числом заходи до комплексних планів стійкості, можуть виникнути проблеми", - говорить експерт з енергетики та професор Києво-Могилянської школи врядування Геннадій Рябцев.Значна частина робіт фінансується через Фонд підтримки енергетики, а його робота триває.Якщо буде менше захисту об'єктів критичної інфраструктури, вони будуть більш вразливими, буде більше пошкоджень, прогнозує ексочільник Укренерго Володимир Кудрицький. Він додає, що захист треба було будувати ще з 2023 року, але спершу цим займалася сама лише Укренерго. Тільки з 2025 року це будівництво розширилося.Втім, на думку Кудрицького, ключовою проблемою лишається недостатність генерації. Хаотичні рішення енергетичного регулятора розлякали багатьох інвесторів, які призупинили свої проєкти.Вийти з бюджетної кризи та відновити фінансування капітальних видатків могли б нові транші міжнародної фінансової допомоги. Щоправда, криза глибша, ніж хотілося б. Тому навіть оголошений 24 вересня транш від ЄС на 3 млрд євро піде на оборону та соціальні витрати, а не на капітальні видатки.Найбільш реалістичним вікном для надходження наступних траншів від МВФ та ЄС є листопад-грудень, зазначають аналітики KSE Institute.