Аудит безпеки населених пунктів: як з'ясувати, де можливо організувати вибори після війни.

Изображение: oporaua.org

На початку грудня Громадянська мережа ОПОРА представила результати пілотних аудитів безпеки. Це дослідження було проведено в жовтні-листопаді 2025 року в 11 громадах, які знаходяться як у зоні бойових дій, так і в умовному тилу — на відстані більше 100 км від лінії фронту, а також у прикордонних та деокупованих районах.

"Аудит наразі абсолютно не пов'язаний з геополітичною ситуацією. Громадяни повинні чітко усвідомлювати, в яких умовах і де може відбутися політичне перезавантаження," - зазначає Ольга Айвазовська, голова правління Громадянської мережі ОПОРА.

Фото: Євген Єщенко Ольга Айвазовська

Початкова версія методології була створена у 2023 році. У березні та квітні 2025 року організація ОПОРА реалізувала пілотні аудити безпеки в чотирьох громадах: Криворізька (Дніпропетровська область), Снігурівська (Миколаївська область), Запорізька та Полтавська. Для аналізу отриманих результатів була розроблена інтерактивна панель (дашборд).

Доопрацювання методології й подальші пілотні дослідження триватимуть і надалі, в 2026 році.

Аудит безпеки: засіб для виявлення проблем та розробки рішень

Оцінка громад здійснюється поетапно, використовуючи 35 критеріїв, які згруповані у чотири основні категорії: фундаментальні умови, фізична безпека, соціально-економічні фактори та стан демократичних процесів.

"Наш підхід до концепції безпеки є комплексним. В першу чергу, ми акцентуємо увагу на фізичній безпеці, належній інфраструктурі та створенні умов, які спонукали б громадян жити і бажати залишатися в своїх громадах. Важливо, щоб мешканці мали доступ до різноманітних послуг — освітніх, медичних, соціальних — і могли активно брати участь у житті громади", — зазначив аналітик ОПОРИ Анатолій Бондарчук.

Аналітики досліджували, наскільки ефективно місцева адміністрація може реагувати на загрози, вивчали доступність основних соціальних та економічних послуг для громадян, а також оцінювали умови, що забезпечують вільне і справедливе проведення виборів.

Зображення: Катерина Лащикова Анатолій Бондарчук (зліва)

"Ідея в тому, щоб максимально дати нашим громадам можливість провести вибори. Методологію й індикатори можна обговорювати. Наше завдання -- провести скринінг, виявити проблеми і думати, як їх вирішити, для того, щоб, коли стануть можливими вибори, ці питання уже не були критичними", -- додає Анатолій Бондарчук.

Від зони конфлікту до тилових районів: громади, де панує безпека і є можливість для голосування.

Найбільшу частину учасників дослідження склали громади, які перебували в районах бойових дій: Краматорська (Донецька область), Херсонська, Новомиколаївська (Запорізька область), Нікопольська (Дніпропетровська область) та Великописарівська (Сумська область).

Оцінку рівня безпеки також реалізували в Олевській міській громаді, що знаходиться в Житомирській області поблизу кордону з Білоруссю, а також у Сновській міській громаді на Чернігівщині, яка межує з Росією. Крім того, аналіз безпеки проводили в деокупованих Ізюмській міській громаді Харківської області та Первомайській селищній громаді в Миколаївській області.

Серед міських територій тилового забезпечення можна виділити Кременчуцьку міську раду в Полтавській області та Південнівську міську раду в Одеській області.

Громади, які знаходяться в зоні конфлікту та на межі з Росією (таких як Нікопольська, Сновська, Краматорська, Великописарівська, Новомиколаївська, Херсонська), а також деокуповані у 2022 році Ізюмська і Первомайська, загалом показують значно нижчі результати за всіма категоріями аудиту в порівнянні з тиловими громадами Олевськ, Південне та Кременчук.

У деокупованих і прифронтових громадах скорочується кількість мешканців -- відтік становить 50-75% від довоєнної кількості. Зокрема, у Херсонській громаді залишилося близько 23-25% мешканців, у Краматорській -- менш як 70%, у Великописарівській -- 31%, у Первомайській -- 44%, а в Ізюмській та Нікопольській -- близько половини.

Проблеми безпеки: жодна з 11 громад не має повністю забезпечених укриттів на відстані 500 метрів.

Найменші результати в категорії "Фізична безпека" були зафіксовані в Херсонській та Великописарівській громадах. Проте, якщо військовий стан буде скасовано, лише три громади з 11 змогли б отримати позитивну оцінку в цій сфері: дві тилові громади - Південнівська та Кременчуцька, а також одна прифронтова - Краматорська.

У період проведення аудиту лише Олевську громаду не обстрілювали. Інтенсивність російських атак залежить від близькості до лінії фронту, тож найчастіше обстрілів зазнають прифронтові Херсонська (3861 обстріл за період дослідження), Нікопольська (1220) і Краматорська (155) громади.

Погіршує ситуацію те, що у Херсоні та Нікополі, а також в Ізюмській та Великописарівській громадах російські військові цілеспрямовано використовують FPV-дрони для "полювання" на цивільне населення.

"Херсон став містом-привидом", -- зазначив о. Ігнатій Москалюк, ігумен УГКЦ.

Фото: Херсонська ОВА Наслідки обстрілу окупантами Херсонщини

Під час аудиту найбільша кількість загиблих серед населення була зареєстрована в Херсонській області, де у серпні-жовтні 2025 року загинуло 45 осіб. Також значні втрати мали місце в Нікопольській громаді (11 загиблих у липні-вересні 2025 року) та Краматорській (7 осіб за аналогічний період).

У Херсонській громаді приблизно 56% деокупованих земель залишаються необстеженими, і їх вважають ймовірно забрудненими вибухонебезпечними предметами. У Первомайській громаді заміновано 9% території, а в Ізюмській – 7%. Також існують заміновані ділянки в Новомиколаївській, Сновській, Олевській, Краматорській та Південнівській громадах. У Херсонській (5 випадків) та Ізюмській (1 випадок) громадах траплялися випадки підриву цивільних осіб.

У більшості громад не розвинута система екстреного оповіщення. Лише три -- Краматорська, Нікопольська та Кременчуцька -- мають систему оповіщення, яка повністю охоплює населення громади. У 4 громадах система оповіщення покриває 70% жителів, у решті -- менш як 70%. У Сновській та Олевській міських громадах система оповіщення охоплює лише центральний населений пункт.

Изображение: oporaua.org

У загальному, сільські райони мають менше можливостей для впровадження систем оповіщення в порівнянні з міськими. Для інформування населення в громадах використовують різноманітні альтернативні засоби, такі як автомобілі із гучномовцями, мобільний додаток "Повітряна тривога", SMS-повідомлення та інші.

У жодному з населених пунктів не вдається забезпечити виборчі дільниці укриттями на 100% у межах 500 метрів. У п’яти громадах менш ніж половина дільниць має доступ до укриттів на випадок небезпеки. У сільських районах ситуація з укриттями є значно більш складною, ніж в міських, адже в окремих селах укриттів немає навіть у радіусі 5-10 км.

Вісім громад не можуть похвалитися повністю безпечною дорожньою інфраструктурою. Подорожувати цими шляхами небезпечно.

Водночас у переважній більшості досліджуваних громад Національна поліція і ДСНС не лише працюють, укомплектовані та належно приймають виклики на гарячі лінії, а й виконують нормативи щодо прибуття на місце події згідно з нормами мирного часу.

Изображение: oporaua.org

Протягом періоду дослідження в жодній із громад не було зафіксовано випадків погроз, нападів на громадських і політичних діячів, посадових осіб органів влади та місцевого самоврядування.

Умови життя: блекаути та відсутність укриттів у школах

Блок "Соціально-економічна оцінка" стосується стану інфраструктури і послуг, доступних у громаді. За цим блоком аудит із позитивними показниками пройшли тилові Олевська і Південнівська громади, деокупована Первомайська громада, а також Новомиколаївська громада, розташована поблизу зони бойових дій.

Основними викликами для соціально-економічного розвитку громад є стабільність електропостачання та функціонування навчальних закладів. Ситуація з електрикою значно ускладнилася в жовтні-листопаді 2025 року через масштабні атаки з боку Росії. Лише в 4 з 11 громад за останні три місяці вдалося уникнути тривалих відключень.

Перші вибори після війни. У планах - президентські вибори та референдум.

У всіх громадах заклади середньої освіти працюють в умовах нестабільності. У п'яти громадах навчальні заклади функціонують виключно в онлайн-режимі. У ще шести громадах поєднують традиційне навчання з дистанційним. Основною перешкодою для відновлення очного навчання є відсутність укриттів у школах.

Изображение: oporaua.org

У більшості громад час доїзду швидкої медичної допомоги перебуває у межах норм мирного часу (близько 20 хвилин). Виняток -- Великописарівська громада з показником у 49 хвилин. Рівень укомплектованості медичним персоналом здебільшого тримається в межах 70-85%, що дозволяє підтримувати базовий рівень медичних послуг.

Демократичні практики: підрив виборчої системи

У рамках розділу "Демократичні процеси" експерти проводили аналіз стану виборчої інфраструктури, діяльності підрозділів, що відповідають за ведення Державного реєстру виборців, а також судів загальної юрисдикції. Крім того, оцінювався потенціал набору кадрів для виборчих комісій і ступінь активності громадян у суспільно-політичних питаннях на місцевому рівні.

Кременчуцька та Південнівська громади отримали позитивні відгуки. Основними перешкодами для інших громад стали встановлені місцевими адміністраціями обмеження на проведення мирних зібрань (5 громад), значні руйнування виборчої інфраструктури (4 громади), обмежені можливості для набору членів дільничних виборчих комісій через зменшення чисельності населення (5 громад) та низький рівень політичної активності (7 громад).

Найбільший рівень руйнувань -- у громадах, розташованих у зоні бойових дій і деокупованих. У 4 громадах (Нікопольська, Ізюмська, Великописарівська та Первомайська) зруйновано або пошкоджено понад 50% приміщень ДВК. Три громади (Нікопольська, Великописарівська, Краматорська) не можуть оцінити перспективи відновлення ДВК у зв'язку з активними бойовими діями. Через безпекові обмеження відсутня інформація про стан виборчих дільниць у Херсонській міській громаді. Немає зруйнованих дільниць у Кременчуцькій, Південнівській, Олевській та Новомиколаївській громадах

Робота Державного реєстру виборців у частині взаємодії з виборцями відновлена не у всіх громадах. Періодичного поновлення персональних даних виборців зовсім не відбувається в Херсонській громаді, а в Краматорській відбувається лише частково. 8 відділів ДРВ мають недостатньо персоналу або невідповідні приміщення. Не мають проблем з кадровим і матеріальним ресурсом відділи ведення ДРВ у 3 з 11 громад: Сновській, Олевській та Південнівській.

Изображение: oporaua.org

Жодна з 11 громад не залишилася без доступу до правосуддя: суди продовжують роботу. Системною перешкодою для їх роботи є повітряні тривоги: 10 із 12 досліджених судів переривають засідання у випадку тривоги, ще 2 -- діють за погодженням сторін. Правосуддя у Нікопольській та Херсонській громадах відбувається в умовах регулярних інтенсивних обстрілів. У Краматорській, Ізюмській і Великописарівській громадах територіальну підсудність передано до судів з інших областей, що погіршило доступність правосуддя для мешканців.

Стан демократичних процесів значною мірою залежить від географії війни: громади на лінії фронту й деокуповані мають найгірші показники. Водночас навіть у цих складних умовах усі громади зберегли управлінську спроможність -- органи місцевої влади або військові адміністрації забезпечують безперервність управління. Медіаландшафт залишається функціональним, а громадський сектор продовжує діяльність, адаптуючись під потреби часу: від гуманітарного реагування у прифронтових громадах до ширшого кола сфер у більш безпечних.

Практичний вимір: діагностика й усунення проблем

"Попри те, що жодна громада не пройшла аудит безпеки на 100% успішно, виявлені проблеми можна усунути до початку виборчого процесу за наявності необхідних інвестицій і часу. Йдеться про відновлення виборчої інфраструктури, об'єктів енергетики, продовження робіт із розмінування, створення споруд цивільного захисту, посилення кадрового потенціалу в окремих сферах," -- зазначає аналітик ОПОРИ Анатолій Бондарчук.

Результати двох етапів дослідження свідчать про необхідність впровадження аудиту безпеки як обов'язкового інструменту для оцінки готовності фізичної та соціальної інфраструктури в деокупованих громадах та на територіях, де тривають бойові дії. Саме в цих регіонах виявлено найнижчі показники оцінки.

Одночасно існує необхідність створення законодавчих норм, які б окреслювали території, де забезпечення безпечних і демократичних виборів є неможливим. Усі рішення, що стосуються конституційних прав громадян, повинні бути підкріплені перевіреними даними.

За словами Бондарчука, існує необхідність запровадження на національному рівні пілотних програм із безпекових аудитів, які можна проводити у формі міжвідомчої співпраці. Це дозволить завчасно протестувати законодавчі механізми, оцінити реальні часові та ресурсні потреби, а також забезпечити якісну підготовку й організацію перших повоєнних виборів.

Зображення: Катерина Лащикова, Олена Шуляк (зліва)

На круглому столі, де було представлено результати аудиту, голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади Олена Шуляк зазначила: "Аудит ОПОРИ дозволяє виявити критичні проблеми, пов'язані з інфраструктурою. Я впевнена, що ці питання вплинуть на доступність та можливість громадян брати участь у виборах. Подібні дослідження допомагають зрозуміти, наскільки місцева влада здатна технічно реагувати та ухвалювати рішення на користь своїх мешканців, а усвідомлення таких можливостей зміцнює цю владу та сприяє наданню підтримки на різних рівнях."

Аудит безпеки не можна розглядати як одноразовий захід або як інструмент ухвалення ситуативних політичних рішень, наголошує радник з правових питань ОПОРИ Павло Романюк. "З огляду на триваючі наслідки збройної агресії проти України, безпекові умови для організації та проведення виборів слід оцінювати на системній основі. Відповідно, аудит безпеки треба здійснювати періодично -- доти, доки не буде усунено або мінімізовано ключові ризики, що впливають на реалізацію виборчих прав громадян. При цьому встановлення факту можливості або неможливості проведення виборів у певний момент не є самоціллю аудиту", -- підкреслює Романюк.

Фінальне рішення повинно прийматися відповідними органами, грунтуючись на питаннях безпеки. Ця проблема потребує часу для вирішення, і важливо чесно про це інформувати.