Агрокліматичні умови на початку червня створили сприятливі умови для виникнення та розповсюдження грибкових захворювань у посівах зернових культур.

13.06.2025, 12:46 "Агро Перспектива" (Київ) -- У перший десяток червня агрокліматичні умови в Україні сприяли активному розвитку та поширенню грибкових захворювань на посівах як озимих, так і ярих зернових культур. Виявлено такі хвороби, як борошниста роса, септоріоз, бурий листковий іржі, темно-бура плямистість, гельмінтоспоріоз, а також в окремих випадках ринхоспоріоз, піренофороз, інші різновиди плямистостей та кореневі гнилі. Поширеність цих захворювань становить від 2 до 8% рослин, в окремих осередках до 12-18% (серед постраждалих областей: Волинська, Закарпатська, Київська, Рівненська, Тернопільська, Миколаївська, Чернівецька, Харківська, Хмельницька). У Запорізькій області зафіксовано наявність летючої сажки на 1-2% рослин.

Сприятливі погодні умови сприяють розвитку хвороб на колосі. У деяких господарствах Дніпропетровської, Одеської та Тернопільської областей зафіксовано зараження альтернаріозом, фузаріозом, септоріозом та оливковою пліснявою, що становить 0,5-3% від загальної площі колосся. У Закарпатській області виявлено ознаки білоколосості у 0,5% колосків озимої пшениці. Зазначені захворювання, як правило, проявляються під час вологих погодних умов, особливо на загущених посівах зернових культур, що вирощуються після стерньових попередників. Для захисту високопродуктивних посівів в період цвітіння та на початку формування зерна від зазначених хвороб рекомендується використовувати дозволені фунгіциди відповідного спектру дії.

У перші десять днів червня в різних регіонах країни спостерігалися локальні короткочасні дощі, а також мали місце грозові явища. Цей період відзначився різким підвищенням температури як повітря, так і ґрунту. Значення температури варіювалися від +13 ºC до +34 ºC, а середньодобова температура коливалася в межах +21 -- +23 ºC.

У посівах зернових колосових культур триває процес живлення, парування, відкладання яєць та відродження личинок клопа шкідливої черепашки. Середня чисельність дорослих особин варіює від 0,1 до 2 екземплярів на квадратний метр. Личинки шкідника, переважно в І та ІІІ вікових стадіях, зустрічаються у кількості від 0,2 до 2, максимум до 3 (в Харківській області) екз. на кв.м. На обстежених площах заселено до 15%, а пошкоджені рослини становлять від 3 до 10% у Херсонській області. Яйцекладки були виявлені на 3% рослин із середньою кількістю 14 яєць у кожному кладці. Найбільш ефективним часом для знищення личинок є період, коли в посівах спостерігається 15-20% личинок третього віку. В цей момент відбувається повне відродження личинок із відкладених яєць. Обробку слід проводити в короткі терміни, до появи личинок четвертого віку. Затримка на 3-4 дні може знизити ефективність захисту на 20% і більше.

Продовжується активне заселення (в основному крайове) посівів колосових культур хлібними жуками та жужелицею в Дніпропетровській та Одеській областях, де їх чисельність коливається від 0,3 до 3 екземплярів на квадратний метр, а в Харківській області спостерігаються окремі випадки до 4 екз. на кв.м. Ці шкідники завдають шкоди, пошкоджуючи зав'язь та вміст зерна, що негативно позначається на врожайності хлібних злаків. Водночас, на всій території спостерігається активність злакових попелиць, мух, пшеничного трипса та хлібних п'явиць. У Київській та Одеській областях відзначається відновлення личинок пильщиків, які пошкодили від 1 до 10% рослин на озимих зернових. Трипси заселили практично всі перевірені посіви, їхня чисельність складає від 3 до 9, з максимальним показником до 12 екз. на колос у Миколаївській області.

Вчасно проведений захист колосу має вирішальне значення для отримання якісного та високого врожаю: якщо розглядати як органи рослини впливають на формування врожаю, то на колос припадає до 45%, тобто майже половина майбутнього врожаю залежить саме від колосу.

На кукурудзі шкодять хлібні блішки (пізні строки посіву), попелиці, гусениці листогризучих совок. В Степу та Лісостепу розпочався літ стеблового (кукурудзяного) метелика, інтенсивністю 1-2 метелика на світло пастки. У Полтавській та Чернігівській областях на 2% рослин виявлено розвиток гельмінтоспоріозу.

У посівах гороху виявлено шкоду від зерноїдів, попелиць, трипсів, комариків та личинок бульбочкових довгоносиків, що становить 3-12% від загальної кількості рослин. В сої спостерігається активність попелиць, трипсів та гусениць совки-гамма, що завдають шкоди 2-15% рослин. Вогнища аскохітозу, бактеріозу та септоріозу вражають 1-5% рослин гороху і сої, тоді як пероноспорозом уражено до 3%. На багаторічних травах триває розвиток шкідників, таких як насіннєїди, апіон, попелиці та гусениці совки-гамми.

Погодні умови сприяли заселенню рослин соняшнику геліхризовою попелицею, яка на 6-35% обстежених площ заселила 2-7, в крайових смугах полів до 15% (Миколаївська, Сумська, Хмельницька, Чернівецька обл.) рослин. Подекуди поширення та шкідливість набули звичайний павутинний кліщ, трипси, які пошкодили 2-5, в осередках до 20% (Миколаївська, Одеська обл.) рослин в слабкому та середньому ступенях. Продовжується живлення довгоносиків (південний сірий, сірий буряковий, чорний), які щільністю 0,5-1 екз. на кв.м слабко пошкодили 2-8, макс. 12% рослин. Осередково відмічають шкідливість піщаного мідляка, гусениць бавовникової совки, лучного метелика (пошкоджено 4-7% рослин). У господарствах Запорізької, Миколаївської областей виявляли соняшникових вусача, шипоноску. На 2-37% обстежених площ обліковують захворювання на пероноспороз, септоріоз, фомоз, альтернаріоз з ураженням 2-15% рослин.

У стручках озимого ріпаку активно розвиваються личинки капустяної стручкової галиці та ріпакового насіннєвого прихованохоботника. На 2-10% рослин спостерігається пошкодження 3-6% стручків при слабкому та середньому ступенях зараження. Також виявлено поширення попелиць на 2-9% рослин, що пошкоджує близько 3% стручків. Крім того, окремі рослини ріпаку страждають від атак хрестоцвітих клопів, гусениць біланів, совок і капустяної молі. Захворювання, такі як альтернаріоз, пероноспороз, фомоз, циліндроспоріоз, борошниста роса, бактеріоз і біла плямистість, проявляються на 2-14% рослин і 2-6% стручків.

У посівах цукрових буряків триває живлення бурякових довгоносиків (звичайний, сірий) у чисельності 0,2-0,5 екз. на кв.м. Ними пошкоджено 2-10% рослин. У крайових смугах полів у допороговій чисельності шкодять бурякові щитоноски, крихітка, мінуючі мухи, попелиці, подекуди гусениці листогризучих совок, якими заселено та пошкоджено 2-7% рослин. Ураження рослин коренеїдом виявляли на 2-3% коренів (Київська, Сумська обл.). У господарствах Житомирської області на 4% рослин прояв мав церкоспороз.

Скрізь у посадках картоплі, томатів розвивається та шкодить колорадський жук (пошкоджено 2-15, макс. до 30% рослин у слабкому та середньому ступенях). Відмічається прояв фітофторозу, альтернаріозу, сухої гнилі на 1-3% рослин картоплі та томатів (Житомирська, Закарпатська, Миколаївська, Одеська обл.). На цибулі виявлено розвиток пероноспорозу. На капусті відмічають розвиток та шкідливість хрестоцвітих блішок, гусениць капустяних біланів, молі, совок, попелиці, осередково білокрилки. Триває живлення морквяної, цибулевої мух, цибулевого прихованохоботника. На овочевих культурах проводяться обробітки дозволеними фунгіцидами та біопрепаратами.

У плодових насадженнях спостерігається активний розвиток шкідників, зокрема попелиць, кліщів, а також, у деяких місцях, листокруток, медяниць, щитівок і гусениць яблуневої молі, які заселили від 6 до 42% дерев та 2-18% листків. У деяких регіонах триває літ метеликів яблуневої плодожерки, а також спостерігається відродження та активність гусениць. На вишні та черешні активно розвиваються попелиці та личинки вишневої мухи, які завдають шкоди. В Миколаївській області зафіксовано яйцекладку та відродження личинок жовто-бурого мармурового клопа. З хвороб на яблунях спостерігається розвиток парші і борошнистої роси, при цьому ураження становить 2-14% листків та 1-3% плодів. На кісточкових культурах зафіксовані випадки кокомікозу, клястероспоріозу та моніліозу. Також на плодах черешні відзначено появу плодового гнилі.

У виноградниках спостерігається активність гусениць гронової листокрутки, а також кліщів, які завдають шкоди рослинам. Одночасно продовжується поширення мілдью. На деяких ділянках, особливо з європейськими сортами винограду, виявлено прояви чорної плямистості (у Закарпатській області). У господарствах здійснюють обробки фунгіцидами, а за необхідності – також інсектицидами.

та лісостепових областях на неорних землях і багаторічних травах, пасовищах триває живлення личинок нестадних саранових за чисельності 0,2-3 та італійського пруса 0,2-1 екз. на кв.м. За чисельності 10-15 личинок на кв.м нестадних саранових, 2-5 екз. на кв.м італійського пруса доцільно проводити захист посівів дозволеними до використання препаратами.

У степових та лісостепових зонах, в межах кукурудзяних, соняшникових, соєвих полів, багаторічних бобових трав, а також на неугіддях і узбіччях доріг, триває літ, яйцекладка та відновлення гусениць лучного метелика. Інтенсивність їхнього польоту варіює від 1 до 5 особин на 10 кроків. Середня щільність гусениць становить від 0,2 до 1,1, з максимумом у 3 особини на квадратний метр (докладно для Херсонської області), за умови, що 0,5% рослин заселені. Віковий склад гусениць складається з 60% особин першого віку, 35% другого та 5% третього.

Спеціалістами управлінь фітосанітарної безпеки постійно ведуться спостереження за розвитком і поширенням шкідливих організмів у посівах сільськогосподарських культур, господарствам надаються рекомендації щодо вчасності та доцільності проведення захисних заходів.

Згідно з актуальними даними, отриманими від Головних управлінь Держпродспоживслужби в регіонах, станом на 12 червня 2025 року, обробка сільськогосподарських культур для їх захисту від шкідливих організмів була проведена на площі 19 мільйонів 883 тисяч гектарів, з них оброблено від: