Спадкування: що треба знати?

Спадкоємець може звернутися до будь-якого нотаріуса за місцем відкриття спадщини та подати заяву про прийняття спадщини за законом чи за заповітом протягом шести місяців із дня смерті спадкодавця. Не після спливу шести місяців, а саме в період шести місяців від дня смерті. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Можна прийняти спадщину, але при цьому не подавати заяви, якщо спадкоємці були зареєстровані за адресою реєстрації померлого, а, отже, фактично прийняли його майно в спадщину. 

Спадщина, як за законом, так і за заповітом, приймається вся повністю, без застережень. Тобто: не можна прийняти будинок у спадщину та при цьому не прийняти квартиру, або відмовитися від грошового боргу. 

Відкривається спадкова справа тільки один раз і тільки в одного нотаріуса.

Спадкоємцем за заповітом може бути вказана будь-яка особа.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують спадкоємці почергово. Черг багато, але частіше успадковують спадкоємці першої черги – діти, той із подружжя, хто пережив померлого, батьки.
 
Для відкриття спадкової справи необхідно подати нотаріусу такі документи:
• паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків спадкоємця;
• свідоцтво про смерть спадкодавця;
• у разі наявності – заповіт, у тому випадку, якщо ви вступаєте у спадщину за заповітом;
• документ, що підтверджує родинні відносини зі спадкодавцем: свідоцтво про народження або свідоцтво про укладення шлюбу й т.д. (в тому випадку, якщо ви вступаєте у спадок за законом).

Олександр КРАСНОГОР, 
приватний нотаріус міста Чернігова, доктор філософії в галузі права, академік Академії нотаріату України