Людмила Ткаченко: В єдиній громаді немає – «я», є тільки «ми»!

2022-02-11 11:11

Уже рік найпівнічнішою громадою області – Новгород-Сіверською – керує Людмила Ткаченко. Стати на чолі територіальної громади Людмилі Миколаївні довелося в непростий час, коли одразу після свого обрання на другий термін від коронавірусу раптово помер мер Новгорода-Сіверського Олег Бондаренко. Людмила Ткаченко була його заступником і правою рукою, тож не дивно, що саме її кандидатуру було підтримано більшістю голосів під час позачергових виборів, що відбулися в січні 2021 року.

– Людмило Миколаївно, чи легко жінці керувати чоловіками? Адже під вашим началом їх більшість… Дослухаються до вас? 

– Дослухаються. Коли мене обрали, я скликала своїх заступників і сказала: «Працюємо в режимі 24/7 і спимо з телефонами». І весь цей час ми так і працювали. А тепер додалося ще одне – 24/7 і 365. Так працюю я, того ж вимагаю і від своїх підлеглих.

– Як минув рік для вашої команди?

– Рік був важкий, але насичений, і ми змогли зробили багато. По-перше, об’єднали нашу велику громаду в єдину. А ми четверта в Україні громада за площею – 1800 квадратних кілометрів і за кількістю населених пунктів – їх 85. При цьому маємо одну з найменших щільність населення – 13 осіб на квадратний кілометр, це з міським населенням. А сільського виходить лише 5-6 осіб на квадратний кілометр.

Процес об’єднання був нелегким, адже мали запустити весь механізм єдиної громади, єдиного бюджету… Це для всіх було новим, люди не розуміли, як усе працюватиме, чого очікувати в майбутньому. Але ми впоралися, переймали досвід інших громад, які вже пройшли цей шлях, напрацювали свій.
 
По-друге, реорганізували всі сільські ради, а їх у нас 24, в одну юридичну особу.

Сьогодні живемо однією громадою. Але ще протягом усього року привчали людей до того, що маємо жити, як єдина родина, сім’я. Якщо комусь у родині важко, ми ж усі допомагаємо? Так і тут. Наприклад, у якомусь в селі був бідніший бюджет, то брали в багатшого, робили перерозподіл коштів і допомагали. Люди мали зрозуміти, що в єдиній громаді немає «я», є тільки «ми». Нам це вдалося. 

– Що було найважчим?

– Нелегко було по всіх напрямках. Налагоджували роботу команди, депутатського корпусу, адже маємо досить сильну опозицію, яка й досі при голосуванні не підтримує багато наших ідей. Але ми рухаємося вперед, і бюджет прийняли одними з найперших в області. 

– Що вдалося зробити в громаді за минулий рік? Що найбільше потребувало уваги?

– Не можна сказати, що щось потребує більше уваги, а щось менше. Важливі всі напрямки роботи. Якщо говорити про фінансовий бік, то це, традиційно, освіта й медицина, куди спрямовується левова частка бюджету – йдеться і про видатки на заробітну плату, і про капітальні вкладення. 

Наприклад, у нашому найбільшому закладі освіти – гімназії – відремонтували туалети. Навіть не так – розламали їх і фактично збудували заново. Адже те, що там було, не відповідало жодним вимогам. Тепер у закладі сучасні туалети, з кабінками, обладнані гарною сантехнікою, в тому числі й для дітей із особливими потребами. 

У дитячому дошкільному закладі «Дзвіночок» перекрили дах, який давно потребував ремонту. 

Коли постала проблема з газопостачанням, у двох освітянських закладах оперативно перейшли на твердопаливні котли, що були встановлені коштом громади. У сільських школах розпочали переобладнання їдалень під нову систему харчування дітей, яка запроваджується в освіті. 

Щодо медичної сфери, то на неї з бюджету громади було виділено 10 млн грн. Ми закупили обладнання на кисневу станцію, яку наразі будуємо для ковідного відділення, відкрили приймальне відділення в лікарні, та й загалом утримували наші медичні заклади. 

– Чи вистачає медичного персоналу – лікарів, медсестер?

– На первинній ланці проблем немає, а ось на «вторинці», на жаль, так. Лікарі у нас – на вагу золота, але через деякі причини нещодавно двоє гарних фахівців – медичний директор і анестезіолог – перейшли на роботу до Корюківської лікарні. 

– Що з виплатою зарплат медикам? Київ переклав це болюче питання на плечі громад на місцях. Щось вдалося вирішити?

– Ні, питання так і зависло в повітрі. Пишемо, звертаємося по всій вертикалі – результату немає. Не розумію, яким чином і виходячи з чого НСЗУ розраховує вартість пакетів медичних гарантій. Коли мені головний лікар Центру надання первинної медико-санітарної допомоги все детально розписала, я була шокована, бо вартість пакета йде на пониження. Надання послуг дитині коштує найдорожче. Чим старша людина, тим менше вартість надання медпослуг. Але ж у наших громадах живуть не діти. Навпаки! Це проблема всіх громад, і про це потрібно говорити і всім разом стукати в усі двері. Сьогодні, щоби генеральний директор медзакладу забезпечив виконання вимог постанови Кабміну – лікар має отримувати не менше 20 тисяч грн, а молодший персонал 13,5 тис. грн – вартість пакета мали підняти на 350 грн. А підняли лише на 135 грн. Хто відшкодовуватиме різницю? Бюджетів громад на це не вистачить. Для того, щоби виплатити встановлену Кабміном зарплату медикам вторинної ланки, нам потрібно виділяти 36 млн грн на рік. Таких коштів у нас немає.

– Який вихід?

– На первинній ланці, згідно з рекомендаціями, зарплата залежатиме від кількості укладених декларацій. На вторинній ланці цього не можна застосувати, там чітко – 20 і 13,5 тисячі. Сьогодні ми зарплату виплатили, бо мали залишок коштів із минулого року. Що буде в лютому – невідомо. Нас просто підштовхують до того, щоби ми проводили оптимізацію штату. І це при тому, що медиків у нас і так не вистачає. 

– Навесні минулого року у вашій міській лікарні запрацювало пологове відділення, що відкрилося після тривалої перерви. І ось знову йдеться про його закриття…

– Відкриття цього відділення далося нам дуже важко. Поки що воно працює, тут можуть народжувати жінки чотирьох громад – Новгород-Сіверської, Семенівської, Коропської та Понорницької, які входять до Новгород-Сіверського району.
 
Але головною умовою, щоби воно працювало й надалі, є 150 пологів на рік. На жаль, минулого року в нас народилося лише 83 дитини. НСЗУ просто не укладе угоду з нашою лікарнею на цей вид медичної допомоги. 

Оскільки маємо дуже малозаселену територію, зарадити ситуації могло би встановлення для нашої, та й інших громад нашої області, коефіцієнту, що застосовується для гірських територій. Це сприяло би не тільки соціальному захисту нашого населення, а й надавало би певні преференції для розвитку економіки. На жаль, законопроєкт з цього питання лежить у Верховній Раді вже другий рік і жодних зрушень не відбувається. Власне, як і з багатьох інших питань, що стосуються саме Чернігівщини. Але ж ми – прикордонна область, якій має приділятися окрема увага з огляду на військове напруження з боку РФ. 

– Який відбиток накладає на життя прикордонної громади ця ескалація? 

– Ситуацію зараз більше нагнітають ЗМІ. У нас ніхто не панікує, жителям роз’яснюємо поточну ситуацію. В громаді створений штаб територіальної оборони, постійно зустрічаюся з його керівництвом, питаю, що потрібно і чим можемо допомогти з міського бюджету. Насправді, нічого екстраординарного не відбувається, люди поводяться спокійно, і це – головне, адже найбільший ворог – саме паніка. Чутки про масовий виїзд населення – це тільки чутки, міська рада працює в звичному режимі, народ живе своїм звичним життям і навіть не пакує тривожну валізу, на відміну від столичних мешканців, як про це пишуть у соцмережах. Нас, жителів крайньої півночі Чернігівщини, не так легко злякати. 

– Поговоримо ще про здобутки громади… 

– За минулий рік придбали два трактори. Говорю це з чималою гордістю, бо, коли в 2015 році ми розпочинали роботу разом із Олегом Бондаренком, у господарстві був тільки один 30-річний Т40. Сьогодні міське комунальне господарство має чотири одиниці техніки і дві – КП «Добробут». Тож парк комунальної техніки гарно оновили. Днями маємо отримати новий сміттєвоз – за програмою DOBRE.

Розпочали будівництво набережної в місті. Проєкт розрахований на два роки – 2021/2022. Наша набережна буде подібною до «Золотого берега» в Чернігові – зі спортивними майданчиками, зонами відпочинку, зеленими зонами. Будівництво відбувається за грантовими коштами ЄС – громада виграла конкурс проєктів із розвитку туризму. Сума виділених коштів – 13 мільйонів гривень. Це найбільший інвестиційний проєкт нашої громади за останні 15-20 років.
 
Ще 6 млн грн отримали для підключення до інтернету всіх населених пунктів нашої громади. 

4 млн було виділено з державного бюджету на капітальний ремонт центральної площі міста. Вже цього року вона набуде сучасного вигляду. 

Також за кошти держбюджету в межах «Великого будівництва» було капітально відремонтовано 6 км дороги між селами Вороб’ївка і Буда-Вороб’ївська.

Загалом за минулий рік залучили інвестицій на 23 млн – до цього нікому не вдавалося залучити такі суми. Це великий здобуток усієї нашої команди і показник її ефективної роботи. 

– Те, про що ви розповідаєте, має підвищити туристичну привабливість Новгород-Сіверщини. Що ще у планах?

– Хочемо відреставрувати пам’ятник князю Ігорю і привести до ладу навколишню територію. Плануємо зробити благоустрій площі перед Будинком культури – там, де стояв пам’ятник Леніну, який ми нещодавно продали за 714 тисяч грн. Ці кошти будуть спрямовані якраз на благоустрій площі. Ми вже замовили проєкт.
 
Також у планах – зробити скейт-парк для молоді в одному з наших скверів. 

Минулого року коштом держбюджету розпочався капітальний ремонт 20 км дороги Чернігів-Грем’яч, що буде завершений цього року.

Запланували капітальний ремонт 4,5 км дороги безпосередньо в Новгороді-Сіверському – від танку до виїзду в Чернігів. 

Загалом ми намагаємося підтримувати дороги в належному стані. Минулого року в місті зробили поточні ремонти, продовжимо роботи й цього року. В сільських населених пунктах робимо грейдування доріг і підсипку їх щебенем. На цей рік уже збільшилась кількість запитів на цю роботу від старост. 

Продовжуватимемо ліквідовувати стихійні сміттєзвалища. Чомусь раніше у селах цьому абсолютно не приділяли увагу. 

Плануємо продовжити займатися налагодженням нормального водопостачання у всіх населених пунктах громади, вода там подається через водонапірні вежі. Коли ми розпочинали працювати, дивувалися, що в кожній громаді була людина, яка вручну вмикала і вимикала подачу води. Ми всюди поставили автоматику. А тепер хочемо замінити залізні вежі, які наразі перебувають у жахливому стані, на пластикові ємності. В одному зі старостинських округів одна така вже проходить випробування. Якщо все буде гаразд, цього року розпочнемо заміну. 

Наша громада розвивається, і наша команда докладає для цього максимум зусиль. Ми прийшли зі щирим бажанням щось змінювати, працювати і залишити після себе теплу згадку. Але, звісно, оцінку нашій роботі мають давати люди. 

– Бажаю успіху вам, вашій команді і подальшого розвитку громаді Новгород-Сіверщини!

Спілкувалася Алла ПРИМА

Інші новини:


Ірис Новакова – творець неповторного солодкого мистецтва

Те, що робить ця жінка з прекрасним ім’ям Ірис – не піддається короткому  опису. Це – справжні кондитерські шедеври, втілення її фантазій та бачення навколишньої краси, які, крім прекрасного зовнішнього оформлення, відрізняються особливим смаком.

2022-02-24 16:13