Кінець війни та майбутнє держави: українці мають надію на перемогу - результати опитування.

Українцям ставили запитання про їхні наміри щодо подальшого життя в Україні, віру в перемогу, а також про основні емоції, які вони відчувають у даний момент.

Напередодні Дня незалежності України оприлюднені результати всеукраїнського опитування, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова у період з 12 по 18 серпня 2025 року.

22 серпня був оприлюднений звіт, що стосується проведеного опитування.

Опитування серед українців стосувалося їхніх планів на майбутнє в Україні, впевненості в перемозі, а також основних емоцій, які вони переживають у даний момент.

Методом особистого спілкування було проведено опитування серед 2002 респондентів, які досягли 18-річного віку та мешкають у різних регіонах України, зокрема у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській та Чернівецькій областях, а також у столиці України – місті Київ.

У Запорізькій, Донецькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях - лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії.

Результати проведеного опитування виявилися наступними.

У порівнянні з початковим етапом повномасштабного вторгнення, відповіді на запитання про бажання будувати своє майбутнє в Україні показали зниження на 6 процентних пунктів. Водночас, зросла частка тих, хто не бажає залишатися в країні. Проте, станом на серпень 2025 року, 83% опитаних все ще готові створювати своє життя в Україні, що на 13 процентних пунктів перевищує показник п’ятирічної давності (70% у 2020 році).

Відмінності в думках чоловіків і жінок не є суттєвими: 80% чоловіків і 85% жінок висловлюють бажання залишитися в Україні, в той час як 12% чоловіків і 10% жінок не поділяють цього бажання.

Серед молоді 18-29 років бажання залишитися в Україні і будувати своє життя тут виявили 71%, серед людей 40-49 років -- 82,5%, а серед тих, кому 60 і більше -- 91%. Найбільша частка тих, хто не хотів би залишатися, серед молоді -- 19%, у групі 40-49 років -- 11%, у 60+ -- лише 5%.

Найбільше своє майбутнє з Україною пов'язують жителі центральних і західних регіонів (по 85%), тоді як найнижчий показник спостерігається на півдні (78%) та сході (77%). У східних областях 19% людей не мають бажання залишатися, в той час як у інших макрорегіонах цей показник коливається в межах 9-10%.

У той же час, ступінь добробуту практично не позначався на бажанні людей залишитися в країні.

Основними емоціями щодо майбутнього України залишаються надія (58%), тривога (43%) та оптимізм (28%). У порівнянні з початковим етапом війни, спостерігається зниження рівня оптимізму (-12 відсоткових пунктів) та надії (-7 відсоткових пунктів), в той час як розгубленість (+12 відсоткових пунктів), тривога (+12 відсоткових пунктів) і страх (+8 відсоткових пунктів) зросли. Проте, якщо порівняти з показниками 2019-2020 років, кількість людей, які відчувають надію, збільшилась на 15 відсоткових пунктів.

Чоловіки та жінки демонструють схожі емоційні реакції, проте жінки на 10% частіше відчувають страх. Молодь, як правило, відчуває більше оптимізму та впевненості, тоді як рівень тривоги та страху у них нижчий у порівнянні з старшими віковими групами. Респонденти з південних та східних регіонів частіше виявляють песимістичні настрої і рідше висловлюють надію. Люди з фінансовою стабільністю мають тенденцію відчувати більше позитивних емоцій, таких як оптимізм і впевненість, і водночас менше страху та тривоги.

У перемогу України у війні з Росією вірить абсолютна більшість респондентів -73%. 17% - не вірять. У 2024 році частка віруючих у перемогу знизилася на 11 відсоткових пунктів, а за останній рік -- ще на 4 відсоткових пункти. Статистично значущої різниці між чоловіками і жінками немає, проте молодь частіше вірить у перемогу. Найнижча віра зафіксована на сході країни: 55,5% вірять, 31% не вірять; у південних областях -- 69% вірять, 16% не вірять.

Респонденти виділили три ключові аспекти, що визначають перемогу України: повернення людей, які перебували в полоні чи були викрадені (37%), збереження суверенітету держави (31%) та завершення ракетних атак (30%).

Про повернення територій у межах 1991 року повідомило 27%.

Серед найменш значущих ознак перемоги були зазначені невдача російських наступальних дій і стабілізація фронтових ліній (12%), вилучення російських активів (12%) та підтримка санкцій проти Росії (11%).

Якщо б сьогодні проходив референдум про незалежність України, 82% населення висловили б свою підтримку, тоді як лише 3% були б проти.

60% опитаних вважають, що вони та їхні сім’ї отримали переваги від незалежності, тоді як 15% відчувають, що зазнали більше втрат. Серед молоді спостерігається більш позитивне ставлення — 61% вважають, що виграли, у порівнянні з 55,5% серед людей старше 60 років. За регіональним розподілом, жителі західних областей є найбільш оптимістичними: 75% вважають, що виграли, лише 6% вважають, що зазнали втрат. У інших регіонах медіанні показники становлять 55% виграшу та 19% втрат. Особи з низьким рівнем доходу найменше вірять у вигоди від незалежності (лише 37%), частіше зазначають втрати (+13 відсоткових пунктів) та невизначеність (+11 відсоткових пунктів).

Згідно з думками опитуваних, інтерес до зміцнення незалежності зростає від державних структур до звичайних громадян, включаючи самих респондентів. Так, 76% учасників опитування зазначили, що вони особисто мають значну зацікавленість у питанні незалежності, а ще 16% висловили певний інтерес.

Теоретична помилка вибірки не перевищує 2,3%.

У статті Інни Ведернікової "Війна чи мир. Як українці прагнуть відновити кордони 1991 року, але якими шляхами?" проводиться глибокий аналіз сучасної ситуації в Україні, а також вивчаються бажання і можливості як держави, так і її громадян. Автор також розглядає перспективи та уявлення про те, що ми вважаємо перемогою. Водночас Захід уже давно визначає перемогу в контексті подальшої євроінтеграції України, підтримки демократії та, навіть якщо не вступу, то активної співпраці з НАТО, незважаючи на можливу втрату частини територій. Проте українці сподіваються на відновлення своїх земель.