"Залізна завіса": хто може опинитися за ґратами за виїзд за межі країни – роз'яснення юриста.

В Україні планують посилити відповідальність за незаконний перетин кордону під час війни. У разі ухвалення відповідного законопроєкту, порушників саджатимуть до в'язниці та штрафуватимуть на 170 тисяч гривень.

Яка наразі існує відповідальність за незаконний перетин кордону, які зміни плануються в цій сфері та чи вдасться покарати всіх осіб, які виїхали незаконно після початку повномасштабної агресії Росії? На ці питання відповіла адвокат Марина Бекало в коментарі для сайту ТСН.ua.

В умовах воєнного стану та загальної мобілізації українським чоловікам віком від 18 до 60 років заборонено залишати територію країни. Водночас існують винятки: право на виїзд мають особи з інвалідністю, багатодітні батьки, волонтери та водії, які перевозять гуманітарні вантажі, чиновники, котрі мають відрядження. Цей перелік не вичерпний.

Одночасно за нелегальний перетин державного кордону можуть бути застосовані як адміністративні, так і кримінальні санкції — усе визначається конкретними обставинами правопорушення.

Наприклад, обмежитися штрафом або адмінарештом можна, якщо людина спробувала незаконно перетнути кордон сама, але її затримали прикордонники ще до фактичного виходу з України. У разі випадкового порушення правил перетину (наприклад, перехід у забороненому місці без наміру виїхати за межі держави). А також поодинокому випадку без змови чи організації, коли немає обтяжуючих обставин.

Справа вже переходить у кримінальну площину, якщо чоловік призовного віку повторно намагається незаконно перетнути кордон після того, як його вже затримували. Ще приклад -- коли група осіб діє разом за попередньою змовою, щоб незаконно залишити територію України. На тяжчу кримінальну статтю може тягнути використання підроблених документів для перетину кордону та організація схеми переправлення інших людей через кордон.

В Україні пропонують не лише посилити покарання за незаконний перетин державного кордону, а й запровадити кримінальну відповідальність для військовозобов'язаних, які перевищили дозволений термін перебування за кордоном.

Зараз в Україні немає чіткої кримінальної відповідальності для осіб, які виїхали з країни і не повернулися, повідомила ТСН.ua юристка Марина Бекало.

Уряд України направив до Верховної Ради законопроєкт під номером 13673, зареєстрований 21 серпня 2025 року. Ініціатором цього законодавчого акту є Юлія Свириденко, яка обіймає посаду прем'єр-міністерки. Підготовка законопроєкту здійснена Міністерством внутрішніх справ, проте наразі немає жодних даних про конкретних осіб, які стоять за його створенням.

Законопроєкт передбачає кримінальну відповідальність за незаконний перетин кордону під час воєнного стану. Йдеться як про спробу виїзду поза офіційними пунктами пропуску, так і про перетин у пункті, але без необхідних документів, із підробленими паперами чи з документами з неправдивими даними.

За вчинення таких дій можуть накладати штраф до 170 тисяч гривень або призначати позбавлення волі на термін до трьох років.

Проект закону також включає санкції для призовників, військовозобов'язаних і резервістів, які перебувають за межами країни понад встановлений термін у період воєнного стану.

За це передбачено покарання у вигляді штрафу до 170 тисяч гривень або позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту, після початку повномасштабної війни та введення воєнного стану в Україні різко зросла кількість спроб незаконно залишити країну чоловіками призовного віку (18-60 років), які ухилялися від мобілізації.

Згідно з інформацією, наданою українськими прикордонниками, з 24 лютого 2022 року до 31 березня 2025 року було затримано близько 43 тисяч чоловіків, які підлягали військовій службі. При цьому 83% з них намагалися виїхати за межі країни через неофіційні переходи, відомі як "зелений кордон".

Більше чотирьох тисяч людей намагалися перетнути кордон у контрольних пунктах, використовуючи підроблені документи або документи з неправдивою інформацією.

Автори законопроєкту зазначають, що запровадження кримінальної відповідальності за незаконний перетин державного кордону та перевищення термінів перебування за межами країни спрямоване на боротьбу з ухиленням від військової служби серед призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

Адвокатка Марина Бекало у коментарі сайту ТСН.ua підкреслила, що у разі прийняття законопроекту та набуття ним законної сили, під кримінальну відповідальність підпадатимуть ті, хто вчинив правопорушення під час дії закону.

"Тих, хто здійснив подібні дії до набуття чинності закону (наприклад, перетворив кордон не через контрольні пункти), не піддадуть кримінальному переслідуванню, оскільки на момент скоєння таких вчинків вони вважалися адміністративними правопорушеннями," -- зазначила Марина Бекало.

Наприклад, 30-річний чоловік виїхав з України поза межами встановленого пункту пропуску незаконно. Якщо цей виїзд відбувся до ухвалення закону та його набуття чинності, то йому не загрожує кримінальна відповідальність.

У випадку, якщо особа намагатиметься нелегально перетнути кордон тим самим чином після набуття чинності нового закону, це призведе до кримінальної відповідальності. Санкції можуть бути досить серйозними — штрафи до 170 тисяч гривень або позбавлення волі на термін від трьох до п’яти років.

Важливо відзначити, що з квітня 2025 року українці призовного віку, що знаходяться за межами країни, не зобов'язані надавати військово-обліковий документ у фізичному вигляді при отриманні паспортів. Крім того, їм не потрібно проходити військово-лікарську комісію (ВЛК).

Згідно з оновленими правилами, працівники відокремленого підрозділу державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС і розміщений за межами України, перевірятимуть статус військового обліку заявника у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Якщо дані відсутні, вони вноситимуться автоматично, а реєстр формуватиме електронний військово-обліковий документ.

Досі спрощений механізм був доступний лише чоловікам у віці від 18 до 25 років, які зверталися до закордонних установ для отримання паспорта громадянина України або виїзного паспорта. Наразі ця процедура поширюється на всіх чоловіків до 60 років.

Прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко, що є автором законопроєкту, спрямованого на посилення покарань за незаконний перетин державного кордону, підтвердила інформацію про те, що її брат Віталій Свириденко виїхав за межі країни і наразі живе за кордоном.

На Національному молитовному сніданку в Києві журналістка Радіо Свобода звернулася до Свириденко з питанням, чи дійсно її брат виїхав з України після початку масштабного вторгнення.

У відповідь вона заявила, що її брат поїхав ще до початку війни. На уточнююче запитання, чи не повернувся він до України, вона сказала: "Він мешкає за кордоном". Віталій Свириденко раніше був депутатом Чернігівської обласної ради від партії "Слуга народу".

Згідно з декларацією Свириденка, у серпні 2022 року він придбав квартиру та земельну ділянку у Великій Британії.

Поки в Україні збираються посилити відповідальність для тих, хто незаконно перетнув кордон, у Раді зареєстрували законопроєкт №13685 про дозвіл на виїзд за кордон для чоловіків віком до 24 років. Спростити перетин кордону для молодих українців раніше доручив президент Володимир Зеленський.

Проект закону передбачає внесення коректив до Закону "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну для громадян України". Депутати Верховної Ради пропонують надати можливість виїзду за межі країни призовникам і військовозобов'язаним, які не підлягають призову в цьому та наступному році, оскільки їм ще не виповнилося 25 років.

Одночасно голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що в парламенті планують обговорення двох законопроєктів: один стосується дозволу на виїзд за межі країни для чоловіків у віці від 18 до 24 років, а інший — посилення покарання за незаконний перетин державного кордону.

Стефанчук підкреслив, що будь-які концепції "не можуть стати частиною тимчасового тренду".

"Ми завжди маємо оцінювати їх у контексті того, як вони співвідносяться з бойовою спроможністю України, нашою стабільністю як нації та прагненням до миру. Отже, без сумніву, такі обговорення щодо цих законодавчих ініціатив відбуватимуться", -- зазначив він.

Раніше ми розповідали, що в Україні студенти можуть виїжджати за кордон, але є певні умови.