Як трансформувати Києво-Печерську лавру у вітчизняний духовний центр, подібний до Ватикану.

Послам України було повідомлено про можливі дії, які вони можуть вжити для досягнення цієї мети.

У ході свого виступу на першому дні щорічної зустрічі послів, яка розпочалася в Києві 3 серпня, глава Офісу Президента Кирило Буданов підкреслив, що реальний вплив держави на міжнародній арені наразі визначається поєднанням шести ключових компонентів: військового, економічного, технологічного, політико-інформаційного, демографічного та релігійного аспектів.

"Огляньте цей список своїми очима. Принаймні п'ять з шести позицій - це ваша безпосередня сфера діяльності," - підкреслив він.

Дипломати отримали специфічні завдання в кожній з цих сфер під час тематичних сесій, які проходили протягом тижневої наради. Четвертий день було присвячено питанням культурної дипломатії, українському самосприйняттю та дипломатії пам'яті.

Саме цього дня українські посли відвідали Національний заповідник "Києво-Печерська лавра". Там їм показали наслідки російської атаки на Успенський собор, представили стратегію розвитку заповідника до 2051 року, коли відзначатиметься 1000-річчя заснування Лаври, а також пояснили, як спростовувати історичні та ідеологічні міфи, які Росія століттями використовувала, щоб привласнити українську святиню.

Одночасно адміністрація заповідника визначила для дипломатів конкретне завдання: сприяти перетворенню Києво-Печерської лаври на один із ключових духовних і культурних символів України в глобальному масштабі – своєрідний "український Ватикан".

Журналісти Укрінформу спільно з дипломатичними представниками здійснили візит до заповідника, де обговорили, яку підтримку сподіваються отримати від українських посольств, а також які історичні факти слід активніше використовувати в міжнародних комунікаціях.

ПОРЯТУНОК УСПЕНСЬКОГО СОБОРУ ЗАВДЯКИ ПОРУШЕННЮ ПРОТОКОЛУ

У ніч на 15 червня, коли російський ударний дрон Shahed ("Герань-2") влучив у вівтарну частину (Стефанівський приділ) Успенського собору Києво-Печерської лаври, кадри палаючого храму миттєво розійшлися по всьому світу.

Унаслідок удару спалахнула масштабна пожежа. Вигоріло майже 80% дахових перекриттів і дерев'яних конструкцій купола, були пошкоджені куполи, стіни та вікна собору. Під час повторних хвиль атаки або через вибухову хвилю пошкоджень зазнала й башта Івана Кущника - оборонна споруда XVII-XVIII століть.

Пройшло майже два місяці. Зовнішній вигляд ранкової Лаври знову вражає спокоєм та охайністю. Однак, варто лише обійти Успенський собор і потрапити всередину, як відкриваються сліди руйнівного російського нападу.

Генеральний директор Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Максим Остапенко розповів дипломатам, що атака, з одного боку, привернула до Лаври увагу всього світу, а з іншого - продемонструвала, наскільки вразливою залишається українська культурна спадщина під час війни.

Він також розповів про маловідому історію, пов'язану з порятунком собору. За його словами, ключову роль у цьому процесі зіграв особистий внесок тодішнього міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка.

"Згідно з протоколом, для ліквідації пожежі сюди мали прибутити три пожежні команди. Проте, Клименко, який випадково опинився поблизу, зумів організувати прибуття 22 екіпажів. Якби цього не сталося, і рятувальники діяли б лише відповідно до інструкцій — адже в Києві в той час було 29 пожеж одночасно — сьогодні ми, ймовірно, не змогли б побачити Успенський собор. Лише кілька сантиметрів відокремлювали нас від спалаху іконостасу та внутрішніх дерев'яних конструкцій бань", — пригадує Остапенко.

Візит українських послів до Лаври відбувся в день святкування Преображення, також відомого як Яблучний Спас. У той час у Успенському соборі проходила урочиста літургія, тому дипломати змогли лише поверхнево оглянути внутрішні ушкодження храму.

Уже надворі працівники заповідника пояснили, що від вогню та води, використаної для гасіння пожежі, постраждали стіни, вікна й настінний живопис храму. Наразі приміщення висушують, після чого фахівці визначатимуть технологію подальшої реставрації.

СТРАТЕГІЧНІ ПРОЕКТИ НА ПЕРІОД ЧВЕРТІ СТОЛІТТЯ ДО 1000-РІЧЧЯ

Відновлення Успенського собору після російської агресії - це лише одна зі складових програми розвитку Києво-Печерської лаври. Значно масштабніша мета, яку ставить перед собою адміністрація заповідника, полягає в тому, щоб до тисячоліття Лаври в 2051 році змінити її імідж у світовій спільноті.

"На жаль, сьогодні багато людей у світі мають хибне уявлення про те, що це російська святиня. Нам потрібно спільно працювати над цим, щоб змінити ситуацію," - підкреслив генеральний директор заповідника.

За його словами, протягом наступних 25 років необхідно повернути Лаврі її справжнє місце в історії - як української святині, пам'ятки світового значення та одного з ключових осередків формування української ідентичності.

Остапенко переконаний, що саме через Лавру Росія століттями вела когнітивну війну проти України.

"Я зрозумів, що Києво-Печерська лавра стала ключовим елементом російської окупації. Завдяки духовним символам та церковним структурам, Росія здійснювала вплив на українську еліту та суспільство, просуваючи наративи, що діяли проти України," - підкреслив він.

Саме тому, наголосив керівник заповідника, сьогодні необхідно системно очищати історію Лаври від імперських нашарувань, які особливо активно формувалися у XIX столітті та продовжували поширюватися вже в незалежній Україні.

"Більше тридцяти років на цій території утверджувався "русский мир". Для того, щоб "вичавити" його, закрити цю главу та почати нову, знадобиться час – це не можна здійснити за короткий проміжок. Ми працюємо над новими науковими дослідженнями, публікаціями та виставками, проте це тривала і кропітка праця", - підкреслив Остапенко.

Ось чому він звернувся до українських дипломатів із закликом стати партнерами заповідника.

"Я дуже хотів би, щоб ваші посольства знаходили в кожній країні людей, яким цікава українська духовна історія. На прикладі Києво-Печерської лаври ми можемо показати, як формувалася українська культура та наскільки тісно вона була пов'язана з європейською історією", - звернувся він до дипломатів.

За словами Остапенка, Лавра має бути не лише музеєм, що зберігає минуле, а й простором, де формується майбутнє України, де її духовні традиції та цінності стають зрозумілими людям у різних країнах світу.

"Я мрію про те, щоб через 25 років Лавра була визнана не лише як національний символ України, хоча це також потребує зусиль, а й як об'єкт міжнародного значення. Хочу, щоб вона стала своєрідним українським Ватиканом. Попереду на нас чекає велика відповідальність, і цю місію ми зможемо здійснити лише спільно," - підкреслив генеральний директор заповідника.

Сім міфів російської історії про Києво-Печерську лавру.

Історичні доводи, що спростовують російські наративи стосовно Лаври, були представлені українським дипломатом заступником генерального директора з наукових питань Національного заповідника "Києво-Печерська лавра", кандидатом історичних наук Костянтином Крайнім.

За його словами, сьогодні Україні доводиться руйнувати багато історичних міфів, які формувалися століттями. З них він обрав сім основних, які виклав у хронологічному порядку.

Перший міф зосереджується на витоках преподобних Печерських. Як зазначає історик, більшість монахів XI-XII століть була родом з Києва, Чернігова та Переяслава — ключових центрів становлення держави Русь. Неправильне сприйняття їхнього "російського" походження виникло внаслідок місіонерської роботи деяких ченців, які поширювали християнство в віддалених регіонах.

Другий міф стосується князя Андрія Боголюбського, якого російська історіографія вважає благодійником Лаври. Важливо зазначити, що саме під його керівництвом у 1169 році Київ зазнав руйнувань, а Києво-Печерський монастир був пошкоджений. Тим не менш, твердження про те, що він подарував Лаврі землі та титул, базуються на підроблених документах, які були створені не раніше другої половини XVI століття.

Третій міф говорить про те, що після вторгнення Батия Лавра пережила тривалий занепад, який тривав кілька століть. Проте археологічні дані не свідчать про значні руйнування. Як зазначає історик, монастир залишався активним духовним осередком, зберігаючи контакти із західними руськими землями, Великим князівством Литовським та Польщею.

Четвертий міф - про нібито безперервні переслідування Лаври польською владою після Люблінської унії. Насправді, зазначив Крайній, конфлікти переважно вирішувалися в судах, де православні нерідко перемагали, а головним полем протистояння були богословські дискусії та полемічна література, а не збройні сутички.

П'ятий міф пов'язаний із масштабною пожежою, що сталася в 1718 році. Історик зазначає, що уявлення про повне знищення пам'яток Верхньої Лаври було навмисно спотворене, щоб зменшити значення гетьмана Івана Мазепи як одного з найзначніших її меценатів. Це також мало на меті створити ілюзію, що сучасний вигляд монастиря був сформований виключно завдяки російській адміністрації.

Шостий міф стосується уявного процвітання Лаври під контролем російських монархів. Насправді, як зазначив Крайній, укази Катерини II, видані в 1786 році, позбавили монастир автономії, права обирати архімандрита, а також значної частини його власності та земель. Це призвело до фактичного знищення його традиційної незалежності.

Сьомий міф пов'язаний із заснуванням музеїв на території Лаври в XX столітті, нібито для того, щоб "остаточно її пограбувати". Історик підкреслив, що створення заповідника стало ініціативою українських учених, музейних працівників і культурних діячів, які мали на меті захистити пам'ятки від розграбування та руйнування. Саме завдяки їхньому вкладу вдалося зберегти значну частину культурної спадщини, незважаючи на подальші репресії, які торкнулися багатьох із засновників заповідника.

Для того щоб ці доводи були ефективними не лише під час лекцій, а й у щоденній дипломатичній практиці, науковці заповідника створили особливу презентацію, яку планують надіслати українським послам.

ЯКИМ ЧИНОМ ВІЗИТИ ІНОЗЕМНИХ ЛІДЕРІВ ДО ЛАВРИ ПОВ'ЯЗАНІ З УГОДОЮ ЩОДО ДРОНІВ?

Заступниця міністра закордонних справ Мар'яна Беца в ході свого виступу перед дипломатичним корпусом закликала активніше залучати міжнародних партнерів для відвідування Києво-Печерської лаври. Вона зазначила, що ці візити сприяють усвідомленню світовими лідерами того, що Росія веде війну не лише проти державності України, а й проти її національної ідентичності та культурної спадщини.

Вона навела свіжий приклад: нещодавній візит до України президента однієї з країн Латинської Америки. Під час його перебування в Успенському соборі, постраждалому від російських атак, а також на інших об'єктах культурної спадщини, як зазначила дипломатка, він мав можливість на власні очі оцінити масштаб руйнувань і усвідомити, що Росія веде війну, спрямовану на знищення.

Беца підкреслила, що цей візит дав цілком конкретний результат: після нього країна виявила бажання розширити співпрацю з Україною, особливо в галузі угод щодо дронів.

"Здавалося б, де культура, а де drone deal. Але це все взаємопов'язано, тому що культура є елементом національної безпеки", - наголосила заступниця міністра.

Вона зазначила, що міжнародна підтримка має охоплювати не лише посилення захисту об'єктів культурної спадщини, а й їхнє відновлення після російських атак.

"Дуже велике прохання до кожного з вас працювати в країнах акредитації з партнерами, щоб вони максимально долучалися до відновлення Лаври та інших пам'яток, які Росія вже зруйнувала. Це надзвичайно важливо не лише для збереження культурної спадщини, а й для збереження України", - звернулася Беца до українських послів.

ВІД ЗАЯВЛЕНЬ ПРО ПІДТРИМКУ ДО ГЛОБАЛЬНОЇ ІНІЦІАТИВИ ВІДНОВЛЕННЯ

Греція, Швейцарія та Японія вже висловили свою готовність підтримати відновлення Успенського собору після російського нападу. Проте, як зазначає генеральний директор Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Максим Остапенко, реальний процес міжнародної співпраці стартує лише після того, як буде підготовлено проєктно-кошторисну документацію.

У коментарі для Укрінформу він зазначив, що наразі заповідник разом із Міністерством культури займається консервацією пошкодженого собору, водночас триває робота над проєктом реставрації. Комплексну програму відновлення планують розробити до 2027 року.

"Наша основна мета на даний момент полягає в проведенні консервації та підготовці проектно-кошторисної документації. Після завершення цієї роботи та її експертизи, ми зможемо точно визначити, які саме роботи потребують міжнародної підтримки і які країни готові взяти участь. Адже партнерам важливо знати детальний обсяг робіт і вартість кожного етапу", - зазначив Остапенко.

Згідно з попередніми підрахунками, загальний обсяг втрат оцінюється в близько 500 мільйонів гривень (приблизно 11-12 мільйонів доларів).

За словами гендиректора заповідника, першочергове завдання - забезпечити збереження Успенського собору до зими. Після пожежі будівлю тимчасово накрили захисною плівкою, однак вона не витримає снігового навантаження.

"Міністерство культури вже виділило кошти для проведення консерваційних робіт. Незабаром ми почнемо встановлення конструкцій, які забезпечать безпечне переживання зимового періоду. Одночасно триває завершення етапу проєктування. Лише після цього буде можливість детально обговорити з міжнародними партнерами фінансування окремих аспектів реставрації", - підкреслив він.

На думку керівника заповідника, саме наявність ретельно розробленого проєкту слугуватиме підґрунтям для створення міжнародних "лотів" допомоги, що дозволить кожній країні долучитися до відновлення окремих частин головної святині Києво-Печерської лаври.

Отже, попереду ще чимало завдань для реставраторів, істориків та дипломатів. Проте саме ця колективна праця визначатиме, яким чином світ сприйматиме Києво-Печерську лавру в майбутньому.