Археологічні новини: знахідки з Мізина виявили таємниці минулого.

Міжнародна команда науковців провела дослідження стародавніх фігурок, виготовлених з бивня мамонта, які були знайдені на Мізинській стоянці в Чернігівській області більше ста років тому. Вчені з'ясували, що орнаменти, нанесені на ці артефакти, мають певну закономірність і не є випадковими.

Під час дослідження було проаналізовано 18 статуеток, відомих як мізинські "Венери", які були виявлені більше ста років тому в Мізині, що в Чернігівській області. У міжнародному проекті брали участь українські науковці з Національного музею історії України, повідомляє #ШОТАМ.

Фігурки були вивчені під мікроскопом, а шість з них були перетворені на детальні 3D-моделі в рамках ініціативи з цифровізації та поширення української спадщини. Дослідження проводила українська громадська організація "Архаїка" у співпраці з Посольським фондом США, що займається збереженням культурної спадщини.

Національний музей історії України надав обмежений доступ до артефактів для потреб проєкту, що дозволило дослідникам створити високоякісні цифрові записи цих крихких предметів.

Дослідники з України, Норвегії, Великої Британії та Німеччини під керівництвом Симона Радченка виявили, що палеолітичні майстри ретельно планували орнаменти та поєднували двовимірні візерунки з тривимірною формою кожної фігурки. Це відкриття свідчить про те, що художні прийоми, які використовувалися в Мізині, були складнішими, ніж вважалося.

"Наше дослідження допомагає розкрити складну історію розвитку мистецтва в Європі -- від найменшого штриха на поверхні бивня до непомічених раніше особливостей тисячолітнього розвитку мистецтва", -- зазначив Симон Радченко.

Дослідники також порівняли виробництво жіночих фігурок у Європі за період, що охоплює приблизно 44 000-12 000 років тому. Вони дійшли висновку, що мізинські "Венери" з'явилися незабаром після піку холодного періоду льодовикової епохи. Згідно з дослідженням, це були перші європейські фігурки, виготовлені з використанням саме цих технік і стилів.

Особлива унікальність мізинських зразків полягає в тому, що їхній характерний орнамент більше не повторювався в пізніших європейських художніх традиціях.

Цей важливий факт відкриває унікальну перспективу для розуміння того, яким чином люди епохи палеоліту сприймали навколишній світ і взаємодіяли з ним. Яскраві свідчення свідчать про те, наскільки тісно пов’язаними з художніми практиками були мамонти — не лише як джерело кісток та бивнів, але й як джерело мистецького натхнення. Це справжній прорив у нашому сприйнятті первісного мистецтва та матеріальної культури, — підкреслила Емі Літтл, професорка університету Йорка.

Мізинські "Венери" являють собою не лише давні зображення. Їхні поверхні свідчать про те, що доісторичні художники могли враховувати фізичні характеристики матеріалу, адаптуючи свої ескізи та поєднуючи властивості бивнів мамонта з унікальними орнаментами.