Уроки війни для підприємництв: від адаптації до розширення та інновацій -- Delo.ua

У рамках спеціального проєкту Delo.ua "Чотири роки великої війни - чотири уроки стійкості" керівники підприємств з різних галузей, таких як оборона, роздрібна торгівля, виробництво, охорона здоров'я, HoReCa, туризм та інвестиції, поділилися своїм досвідом адаптації та виживання. Їхні розповіді свідчать про те, що український бізнес не лише витримав випробування, а й активно інвестує, розширюється, модернізує свої процеси та виходить на нові ринки.

Якщо підсумувати думки керівників компаній, то основним чинником стабільності вони вважають не фінансові стратегії чи державну допомогу, а саме людей.

У сфері оборони роль людського фактора стала надзвичайно важливою. Ігор Федірко, виконавчий директор Української ради зброярів, зазначає, що втрата інженерів, мобілізація фахівців та нестача кадрів стали серйозними проблемами: "Команди втрачали найважливіших інженерів та керівників у ті моменти, коли вони були найбільш потрібні. Це підкреслює необхідність розподілу та фіксації критичних знань".

Генеральний директор Helsi Євген Донець обговорює іншу категорію спеціалістів – лікарів. "В той час як представники багатьох професій мали можливість змінити місце роботи або зробити перерву, лікарі продовжували виконувати свої обов'язки. Ми навіть проводили дослідження їхньої міграції, і виявилося, що вона була на дуже низькому рівні". Він зазначив, що на початку повномасштабної війни компанія активно інвестувала в онлайн медичні послуги, проте "жодної революції" не сталося – "незважаючи на поступову цифровізацію, особисте спілкування з лікарем залишалося головним пріоритетом".

Протягом чотирьох років широкомасштабного конфлікту в Україні, компанія АТБ направила близько 5 тисяч своїх працівників до Збройних сил, Територіальної оборони та Національної гвардії. На жаль, понад 300 з них загинули, а близько 500 отримали поранення.

Керівник офісу сталого розвитку Bukovel, Богдан Красавцев, поділився інформацією про те, що внаслідок виїзду людей за кордон та мобілізації спостерігається нестача кадрів. Додатковою складністю став новий закон, який стосується вікової категорії від 18 до 22 років. "Це спонукало нас переглянути і оптимізувати наші внутрішні процеси: ми запустили реферальну програму для співробітників, впровадили цифрові рішення та зосередилися на утриманні і розвитку нашої команди", — зазначив він. Також він повідомив, що протягом чотирьох років більше 27 тисяч військовослужбовців скористалися програмами відновлення на курорті.

Після 24 лютого 2022 року підприємства були змушені швидко адаптувати свої бізнес-моделі.

Виробник тактичного одягу для військових M-TAC, після руйнівного ракетного удару, що два роки тому знищив його виробничі потужності в Києві та склад з річним запасом матеріалів (збитки склали близько $12 млн), започаткував три нові фабрики у Львові. На сьогодні там трудиться майже тисяча людей.

"Інвестиції у фабрики Львова досягли мільйонних сум. Наразі розглядається можливість впровадження новітньої автоматизованої лінії для розкрою, що дозволить оновити виробничі процеси і підвищити обсяги випуску продукції", - розповів співвласник підприємства Олександр Карасьов. Він також зазначив, що нещодавно було розпочато пошив одягу для цивільного населення, щоб підготувати виробництво до роботи на ринку в умовах післявоєнного відновлення.

Генеральний директор виробництва титану "Велта" Андрій Бродський підкреслив, що компанія пережила низку викликів — від стрімкого підвищення цін на електроенергію до коригування інвестиційних планів, а також оптимізації логістичних і експортних процесів. Він також згадав про придбання European Lithium американською компанією Velta Holding, яка є материнською структурою українських активів групи "Велта": "Для нас було важливо знайти надійного партнера, який має біржове котирування... Це новий етап для "Велти", що дає можливість зберегти наш колектив, технології та проекти, над якими наша команда працювала тривалий час".

Виробник турнікетів "СІЧ Україна" зазнав значних втрат у першому місяці війни, втративши своє виробництво в Чернігівській області через окупацію. Як зазначив керівник компанії Олександр Гадомський, обсяги виробництва знизилися з 10 тисяч турнікетів на місяць до практично нуля. Після цього компанія перемістила свої потужності до Києва, розподіливши виробництво на кілька локацій і впровадивши стандартизовані процеси. "Завдяки цьому ми можемо стабільно функціонувати, навіть якщо одна з локацій буде втрачена, і досягати виробництв до 100-150 тисяч одиниць продукції щомісяця," - підкреслив він.

Ритейл зазнав значних змін. АТБ впровадила концепцію "бойового асортименту" у прифронтових зонах, скоротивши кількість товарних позицій до 500-700 замість звичних 3,5 тисяч. Протягом чотирьох років компанія уклала понад 100 нових угод з місцевими виробниками. У 2025 році товарообіг АТБ досяг 294,2 млрд грн, включаючи ПДВ та акциз (+18%), а за останнє десятиліття податкові надходження мережі зросли більш ніж у вісім разів.

Протягом чотирьох років компанія інвестувала у придбання дизельних станцій 872,2 млн грн. Що стосується сонячних електростанцій, то в них було вкладено приблизно 340 млн грн, з яких 320 млн грн - лише у минулому році, повідомили Delo.ua в прес-службі АТБ.

Оборонна промисловість в цілому адаптувалася до нових розподілених виробничих схем. "Модель виробництва зазнала змін. Замість одного центрального заводу з'явилися численні виробничі майданчики, резервні цехи та дублювання критично важливих процесів. Система була спроектована так, щоб витримувати втрату окремого елемента без зупинки всього виробничого ланцюга," – зазначив Ігор Федірко.

HoReCa адаптувала формати і переорієнтувалася на нові ринки. Власниця та СЕО ресторанної мережі GastroFamily Олена Борисова розповіла, що було заморожено деякі напрямки бізнесу, закрито або переформатовано заклади, що стали неактуальними в нових реаліях. "Наприклад, згорнули проєкт мультибрендової доставки, зараз кожен заклад працює з платформою Choice та агрегаторами, такими як Glovo, Bolt, Loko... Ми прискорили експансію у Європу, відкрили шість закладів у Польщі, Словаччині, Португалії і будуємо нові", - зазначила вона.

Несмотря на війну, інвестиції продовжують надходити — від розвитку кадрів до відкриття нових виробничих потужностей.

Генеральний директор промислово-будівельної групи "Ковальська" Сергій Пилипенко розповів, що після втрати підприємства в Новій Каховці через окупацію інвестиції були спрямовані у будівництво заводу автоклавного газобетону у Львівській області: "Наразі це найбільший проєкт в історії "Ковальської" вартістю понад €50 млн. Частину інвестицій ми залучили від міжнародних фінансових установ". Він також додав, що група провела внутрішні організаційні й кадрові зміни і перейшла на дивізіонну структуру.

Засновник мережі магазинів заморожених харчових напівфабрикатів MultiCook, Володимир Матвійчук, який раніше був співвласником мережі "Галя Балувана", вважає, що в Україні зараз не найсприятливіший період для старту нових франчайзингових ініціатив. Тому компанія обирає не масовий франчайзинг, а співпрацю з стратегічними партнерами, які мають відповідний досвід. "До 2026 року ми плануємо відкрити 100 магазинів в Україні та близько 50 за кордоном. MultiCook також розглядає можливість співпраці, в рамках якої партнери зможуть продавати власну продукцію разом із нашими напівфабрикатами", - підкреслив він.

Володимир Даниленко, засновник компанії M4U, яка спеціалізується на розробці IT-рішень для девелоперів та забудовників, поділився, що їхня команда почала активно інвестувати свій час і ресурси в пошук нових партнерів. "Ми змагалися за таланти з більш розвиненими технологічними компаніями, а початок війни, разом із зниженням виручки на 90%, змусив нас затягнути паски і розробити резервні плани. Раніше один прибутковий напрямок забезпечував фінансування для трьох неприбуткових, а тепер усі повинні приносити прибуток," - зазначив він.

Директор з управління локальними активами інвестгрупи ICU, Григорій Овчаренко, підкреслив, що компанія інвестує в фінансові продукти та підтримує країну. Інвестгрупа виділила 467 мільйонів гривень на підтримку основних благодійних фондів, зокрема платформи United24. Ще в березні 2022 року вона розпочала торгівлю військовими облігаціями, розширила функціонал торгової платформи ICU Trade та забезпечила онлайн-доступ для фізичних осіб-нерезидентів для придбання ОВДП.

Група компаній "Молочний Альянс" за чотири роки спрямувала понад 500 мільйонів гривень на капітальні інвестиції. "Основний акцент компанія зробила на модернізації виробництва. Ми серйозно вкладалися в обладнання, щороку запускали нові потужності - і все це вже під час війни", - наголосив голова наглядової ради групи Сергій Вовченко. За його словами, підприємство розширило спеціалізовані приміщення в Яготині на Київщині, встановило нове обладнання та запустило нові види продукції. Зокрема, у 2025 році було виведено на ринок 50 нових найменувань.

Співвласник мережі магазинів електроніки "Кібернетики" Сергій Потьомкін розповів, що після релокації бізнеса з Херсона до Києва більшість процесів компанії довелося фактично відбудовувати з нуля. Було втрачено склад та 23 магазини. Одним із ключових рішень стало посилення e-commerce, і за чотири роки онлайн-продажі мережі зросли до 25% від загального обороту. "Найбільш відчутний ефект ми побачили в офлайні. Розвиток онлайну фактично розширив формат наших магазинів, особливо малоформатних", - зазначив Потьомкін, додавши, що команді вдалося відновити кількість магазинів, яка була до 2022 року.