Удар по Капітанівці: хто повинен був затвердити експозицію оборонних технологій і чому ніхто не бере на себе відповідальність.

Десять днів після російського нападу на виставку оборонних технологій у Капітанівці місцеві жителі не зосереджуються на розбитих вікнах - вони підраховують тих, хто втратив свої домівки, і тих, кого вже не можна повернути.

24 липня російська ракета вдарила в районі приватного стрільбища, де відбувалася практично-демонстраційна подія під назвою "Критично захищено". Внаслідок атаки загинули щонайменше 12 осіб, а понад сто отримали поранення. Серед постраждалих виявилися не лише учасники заходу, але й жителі сусідніх будинків.

Пройшло майже два тижні, а досі гострим залишається питання: як під час воєнного стану демонстрація оборонних технологій могла відбутися без участі жодного з державних органів, які мали б погоджувати масові заходи?

Радіо Свобода з'ясувало, що організатори не отримували передбачених порядком погоджень на проведення заходу від місцевої влади, районної військової адміністрації та поліції. Водночас сам захід активно анонсували і про нього знали далеко за межами вузького кола учасників.

У матеріалі Радіо Свобода йдеться про розслідування інциденту, пов'язаного зі стрільбами, що відбувалися на території, що межує з приватними домами. Описується, яким чином повинна проходити процедура розслідування таких випадків, а також розглядається, як у минулому відбувалися подібні розслідування.

24 липня

Коли Юлія Даценко повернулася додому з лікарні, побачила, що у її будинку не залишилося цілих вікон. Скло було розкидане на підлозі, стіни посічені осколками, а на подвір'ї ще виднілися сліди крові.

24 липня російська ракета вдарила неподалік приватного стрільбища в селі Капітанівка, що на Київщині. За сто метрів від місця удару відбувався практично-демонстраційний захід під назвою "Критично захищено", на який зібралися представники української оборонної промисловості, виробники безпілотних літальних апаратів, систем радіоелектронної боротьби, засобів протиповітряної оборони та потенційні замовники.

"Я перебувала у ванній кімнаті, коли раптом стався вибух. Не було жодної повітряної тривоги, нічого подібного. Ліва сторона мого тіла була пошкоджена уламками. Далі спогади розмиваються. Мій чоловік витягнув мене з другого поверху," - поділилася Юлія в коментарі для Радіо Свобода кілька днів після атаки.

Жінка зазначає, що після вибуху підтримку пораненим надали лише місцеві жителі. Вона підкреслила, що на території, де відбувався захід, не було ані поліцейських, ані швидкої допомоги.

Крім того, медики прибули із запізненням, оскільки вузька вулиця була переповнена автомобілями, на яких до заходу дісталися учасники.

"Я власноруч зупиняла кровотечу. Знайшла вдома бинти та хлоргексидин. Осколки, які могла, витягнула сама. Пізніше лікар зазначив, що дорогоцінний час був упущений," - поділилася Юлія.

Сусід Василь Шинкарук пригадує, як саме перед їхнім домом переносили тіла постраждалих та загиблих. Кров була скрізь. Дружина Василя вийняла з аптечки всі перев'язувальні матеріали, які там були.

"Не було ані ватки, ані спирту, нічого. Люди металися один до одного, шукаючи, хто чим може допомогти. У деяких учасників були аптечки, і це хоч трохи полегшувало ситуацію. А про швидкі я взагалі не буду говорити. Це дійсно жахливо. Коли стало трохи спокійніше - під вечір, ми змивали кров з асфальту у нашому дворі. Займалися цим увесь вечір," - згадує Василь.

Трохи далі - через дорогу від стрільбища, куди й цілилися ракети, будинки знищені вщент.

Тетяна Цимбал, поділившись своїми думками з журналістами Радіо Свобода, зазначила, що її родина, а також декілька інших сімей, які мешкали в цьому будинку, втратили свої оселі.

Хто повинен взяти на себе відповідальність?

Поки жителі Капітанівки ремонтували будинки та лікувалися після поранень, у публічному просторі почали з'являтися різні версії того, як узагалі міг відбутися такий захід, що зібрав десятки представників оборонної галузі під час повномасштабної війни.

Організатори повідомили, що захід носив закритий характер і був спрямований на практичну демонстрацію. Місце проведення стало відомим лише перевіреним учасникам після завершення процесу реєстрації.

Організатору виставки та керівникові асоціації "Армада" Василю Гончаруку висунули підозру. На судовому засіданні його адвокати стверджували, що компетентні органи були проінформовані про проведення цього заходу.

Втім у відповідях, які Радіо Свобода отримало на інформаційні запити, йдеться, що жоден із державних органів, які відповідно до чинного порядку повинні були брати участь у погодженні масового заходу, не отримував відповідні звернення. Зокрема і Дмитрівська сільська рада, і Бучанська районна військова адміністрація запевнили: до них зі зверненнями ніхто не звертався.

У Головному управлінні Національної поліції Київської області зазначили, що до них не надходило жодних документів, пов'язаних з організацією чи забезпеченням проведення заходу. Внаслідок цього поліція не створювала планів для забезпечення публічної безпеки, не видавала відповідних наказів і не залучала особовий склад. Цю інформацію також підтвердила Національна поліція України.

Яким чином повинно здійснюватися узгодження таких заходів?

Після трагедії представники асоціації "Армада" заявили, що це була закрита практична демонстрація, а інформацію про місце проведення нібито отримували лише підтверджені учасники після реєстрації.

"На 324-й сторінці клопотання (мова йде про пропозицію прокуратури щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою) представлена велика таблиця, в якій вказано, які саме особи та установи були проінформовані про організацію виставки. У документі також йдеться про запрошення місцевих органів влади. Оскільки листа про заборону не отримано, логічно припустити, що дозвіл був виданий", - зазначив адвокат керівника асоціації Василя Гончарука Андрій Анапріюк під час судового засідання.

Водночас представники прокуратури наголошують на наявності встановленої процедури затвердження. Відзначається, що йдеться не про запрошення, а про подання заяви для отримання відповідного дозволу.

Відповідно до Регламенту організації масових заходів у Київській області під час воєнного стану, який був затверджений Радою оборони області в серпні 2025 року, організатору необхідно було пройти ряд обов'язкових етапів узгодження:

На початку, але не пізніше 15 робочих днів до дати проведення події, необхідно надіслати письмове повідомлення до органу місцевого самоврядування.

* Після цього, отримавши погодження сільської, селищної чи міської ради, звернутися до районної військової адміністрації.

Районна адміністрація зобов'язана була звернутися до поліції, ДСНС та, за необхідності, інших відповідних служб, провести оцінку ризиків, і лише після цього видати письмовий дозвіл на організацію заходу.

Окрім того, організатор зобов'язаний був забезпечити медичну підтримку, контроль за пожежною безпекою, визначити найближчі укриття та терміново зупинити захід у випадку оголошення повітряної тривоги.

Проте варто зазначити, що жоден з державних установ, до яких зверталася Радіо Свобода, не підтвердив факт проходження цієї процедури.

"Закритий" захід, про який знали сотні людей

Після інциденту асоціація виробників безпілотних технологій та супутніх систем "Армада", яка відповідала за організацію заходу, вирішила утриматися від будь-яких публічних коментарів щодо його проведення.

На інформаційний запит Радіо Свобода асоціація не відповіла.

Водночас із сайту організації зникли матеріали про попередні демонстрації та сам захід "Критично захищено".

На даний момент опубліковано лише офіційне повідомлення, яке датоване днем російського нападу. У цьому документі організатори підкреслюють, що вони проводили "закриту практичну демонстрацію українських технологій", а не виставку.

"Місце проведення заходу не було оприлюднено для загального доступу. Той текст, який наразі циркулює в медіа та соціальних мережах як нібито відкритий анонс, насправді є запрошенням, яке надсилалося виключно адресно через закриті канали. Інформація про точне місце була надана лише підтвердженим учасникам після завершення реєстрації та перевірки", - зазначено у заяві.

Після атаки асоціація оголосила, що готова повністю співпрацювати зі слідчими органами та передасть правоохоронцям всю інформацію, яка може сприяти з'ясуванню, "як саме дані про місце проведення могли потрапити до рук противника".

Однак під час судового засідання, що стосувалося визначення запобіжного заходу для керівника асоціації Василя Гончарука, прокурори представили альтернативну версію подій.

"Гончарук, виконуючи обов'язки службової особи, не пізніше 15 липня підписав і розіслав учасникам запрошення на демонстраційний захід "Критично захищено", в якому вказав місце проведення та надав посилання на сторінку в сервісі Google", - повідомив прокурор Іван Вараниця під час судового засідання.

На його думку, організатор не вжив належних заходів для забезпечення безпеки, зокрема не створив укриття для учасників та не зупинив захід після оголошення повітряної тривоги.

Сам Василь Гончарук своєї провини не визнав. В останньому слові під час судового засідання він заявив, що співпрацював зі слідством із перших годин після удару.

"Я глибоко співчуваю постраждалим та їхнім родичам і готовий максимально їм допомогти. Потрапивши до лікарні, я відразу повідомив про своє місцеперебування компетентним органам ще до операції, після операції особисто надав потрібну інформацію, доступ до телефонів та реєстрів запрошених учасників заходу. Я готовий надалі співпрацювати зі слідством", - сказав він.

Під час судового засідання брат одного з жертв, Дмитро Сирко, заявив, що інформація про подію розповсюджувалася набагато ширше, ніж стверджують організатори.

"Згідно з інформацією, яку я зібрав, це не був закритий захід. Всі виробники ППО, антишахедів та інші відповідні організації отримали максимальну кількість інформації через електронну пошту, без використання закритих каналів", - зазначив він.

У коментарі для Радіо Свобода Сирко повідомив, що після трагічної події до нього звернулися колеги з індустрії, які ділилися інформацією про те, що отримували дані про демонстрацію заздалегідь.

За словами Василя Шинкарука, там було вказане місце проведення виставки - село Капітанівка, без детальної адреси. Втім фото жителі не робили.

Радіо Свобода надіслало запит до ключових рекламних агенцій, що володіють білбордами на Житомирській трасі, з метою підтвердити цю інформацію. Станом на час публікації матеріалу журналісти ще не отримали відповіді.

Крім того джерела Радіо Свобода в оборонній галузі розповіли, що це не перший захід, який організувала "Армада". Подібні заходи відбувалися й раніше, проте вони не були такими масовими і чи отримувала тоді дозволи асоціація - невідомо.

Розслідування: відокремлено - російська атака, окремо - дії організаторів.

В даний момент декілька правоохоронних органів займаються розслідуванням обставин цієї трагедії. Служба безпеки України вивчає російський ракетний обстріл з точки зору воєнного злочину. Тим часом, слідче управління Головного управління Національної поліції в Київській області відкрило окреме кримінальне провадження за статтею 367 Кримінального кодексу України, що стосується службової недбалості, яка призвела до серйозних наслідків.

Про це йдеться у відповіді Національної поліції України на запит Радіо Свобода. Водночас деталі розслідування правоохоронці не розголошують, посилаючись на статтю 387 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за розголошення даних досудового розслідування.

26 липня Святошинський районний суд у Києві ухвалив рішення про арешт Василя Гончарука, керівника асоціації "Армада", на термін 60 діб без можливості внесення застави. Прокуратура стверджує, що Гончарук є організатором заходу, який був проведений без дотримання необхідних процедур погодження, а також не забезпечив виконання вимог щодо безпеки.

"Ми вже багато років звертаємося з проханнями щось змінити."

Після нещасного інциденту жителі Капітанівки обговорюють не тільки трагічні події 24 липня. Вони розповідають, що протягом багатьох років намагалися привернути увагу керівництва до проблеми, пов'язаної з наявністю стрільбища в безпосередній близькості від житлових районів. За їхніми словами, постріли лунали регулярно, а вибухи стали звичною складовою їхнього повсякденного життя.

"Ми багато років зверталися. Просили, щоб хоч якось це врегулювали. Але ніхто нас не чув", - каже Тетяна Цимбал.

Василь Шинкарук розповів, що жителям села, коли вони почали протестувати, сказали, що на стрільбищі тренуються військові. Тому селяни перестали звертатися до органів.

"Ми усвідомлюємо, що під час війни важливо тренуватися. Але тепер ми відкрили очі на реальність: виявляється, що бізнесмени дозволяли стріляти всім охочим. І це ще не все! Уявіть собі цю жорстокість! 24 липня стався обстріл, а вже 25 липня тут знову лунали постріли. Люди в смутку, люди в страху! А вони продовжують стріляти! Просто через паркан від цих людей! Як це можливо? Стріляють вранці, стріляють вночі. Є відомості про те, що кулі потрапляли у двори. Як таке може бути? Стрілянина прямо навпроти приватних будинків?!" - висловлює своє обурення Василь.

У відповідях, наданих Дмитрівською сільською радою та Бучанською районною військовою адміністрацією, не міститься жодних пояснень щодо розташування стрільбища поруч із житловими будинками. Мешканці Капітанівки заявляють, що тепер вони готові боротися до останнього, поки стрільбище не буде прибрано з їхнього населеного пункту.

Після подій у Чернігові регламент став більш суворим. Проте чи дійсно ці зміни почали діяти?

Цікаво, що після трагічного інциденту уряд вирішив посилити вимоги щодо організації масових заходів. У день атаки, 24 липня, оперативний штаб Ради оборони Київської області ухвалив рішення обмежити кількість учасників будь-яких заходів до п'ятдесяти осіб та переглянути раніше видані дозволи з урахуванням поточної безпекової ситуації. Це зазначено у відповідях Національної поліції та Дмитрівської сільської ради.

Російський удар по Капітанівці - не перший випадок, коли ракета влучає по місцю проведення масового заходу.

19 серпня 2023 року російська ракета вдарила по центру Чернігова. Вона вибухнула біля обласного драматичного театру, де саме проходив захід, присвячений технологіям безпілотників. Тоді також були загиблі та сотні поранених.

Після тієї трагедії питання безпеки масових заходів під час війни стало предметом окремих обговорень на рівні держави. Втім, як повідомила Національна поліція України у відповіді Радіо Свобода, досудове розслідування щодо обставин проведення заходу в Чернігові поліція не здійснювала.

У відомстві зазначили, що згідно з Кримінальним процесуальним кодексом, розслідування військових злочинів, визначених статтею 438 Кримінального кодексу, підпадає під юрисдикцію Служби безпеки України.

Ми не просто так підняли тему удару по драмтеатру Чернігова. Саме після обстрілу Капітанівки у публічному просторі почали активно обговорювати питання: чому три роки тому ніхто не поніс відповідальності за подібну ситуацію? І чи могло би покарання винуватців тоді якимось чином вплинути на ситуацію зараз?

Отже, поки правоохоронні органи займаються розслідуванням деталей трагедії в Капітанівці, залишається невирішеним питання про те, чи були винесені уроки після подій у Чернігові. Також відкритим залишається питання, чи зможуть організатори масових заходів зробити висновки після 24 липня.