Спокойная избранница

Міністерка економіки України, 39-річна Юлія Свириденко, в дитинстві мріяла стати диригенткою. Після призначення на керівну посаду в уряді вона казала, що її мрія здійснилася. Президент України Володимир Зеленський запропонував Юлії Свириденко можливість керувати ще більшою кількістю процесів - обійняти посаду прем'єрки. Водночас серед політиків є сумніви в суб'єктності, оскільки Свириденко вважають лояльною до Зеленського та улюбленицею керівництва Офісу президента.

Юлія Свириденко прийняла пропозицію президента. Після його посту про бесіду з нею, міністерка оголосила про свою готовність висувати кандидатури для уряду.

ZAXID.NET розповідає про можливі зміни в уряді,а чому він потребує ротацій, як Юлія Свириденко виросла до посади міністерки та чим запам'ятається на посаді.

Чи є це призначення законним?

Про звільнення Дениса Шмигаля, який найдовше в історії України обіймає посаду прем'єр-міністра, у медіа говорять з часу його призначення у 2020 році. Про те, що його замінить Юлії Свириденко заговорили у липні 2024 року. Після року стабільності у Кабміні, як за графіком, розмови почалися знову. Однак цього разу чутки перебив допис президента Володимира Зеленського.

"Сьогодні я поспілкувався з Юлею Свириденко і запропонував їй очолити уряд України, щоб оновити його функціонування, спираючись на її досвід у підтримці українського виробництва та підприємництва, отриманий на посаді першого віцепрем'єр-міністра та міністра економіки", - зазначив Володимир Зеленський 14 липня.

Одночасно президент зазначив, що вважає Дениса Шмигаля потенційним кандидатом на посаду міністра оборони України. Існує ймовірність, що нинішнього міністра оборони Рустема Умєрова можуть призначити послом України в Сполучених Штатах. Зеленський сподівається на підтримку своїх ініціатив з боку народних депутатів.

Відповідно до Конституції України, право на висунення кандидатури прем'єр-міністра належить парламентській більшості або коаліції. Журналіст Данило Мокрик підкреслює, що президент у цих призначеннях виконує лише церемоніальну функцію.

"Оглядаючи статтю 114 Конституції, я виявляю, що справді зазначено, що Верховна Рада призначає прем'єр-міністра за поданням президента. Але також чітко вказано: 'Кандидатуру на посаду Прем'єр-міністра України вносить Президент України за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України'. Це означає, що роль президента в даному процесі є переважно символічною. Він не пропонує кандидатів самостійно; це робить парламент. Чи вам вже так важко навіть організувати формальний процес подання від вашої ж коаліції?" - зазначає Данило Мокрик.

Уже наступного дня, 15 липня, Володимир Зеленський заявив, що провів зустріч з Юлією Свириденко для обговорення початкових дій нового складу уряду, в той час як прем'єр Денис Шмигаль оголосив про свою відставку.

Згода й "пріоритетні завдання"

Юлія Свириденко висловила свою реакцію у соціальних мережах на ініціативу президента. У разі, якщо Верховна Рада затвердить її призначення, вона представить кандидатури, які планує внести до складу уряду.

За словами Свириденко, Зеленський перед оновленим урядом ставить завдання зміцнити економічний потенціал країни, розширити програми підтримки українців та масштабувати виробництво власної зброї.

"Виконати ці завдання можна шляхом дерегуляції, усунення бюрократичних бар'єрів, зменшення непотрібних державних витрат і уникнення дублювання функцій державних установ. Важливо також захистити підприємництво та зосередити державні ресурси на обороні України та відновленні після бойових дій. Передусім, це стосується забезпечення Сил оборони та безпеки України, а також зміцнення стабільності нашої держави. Державний апарат повинен діяти ефективно, без витрат ресурсів і потенціалу нашої країни. Україна має всі підстави стати однією з провідних економік Європи", - зазначено у публікації міністерки.

Проблеми в уряді Шмигаля: виклики та труднощі.

В Україні функціонують 19 міністерств, і під час перебування Дениса Шмигаля на посаді майже кожне з них стало учасником скандальних ситуацій. Одним з найбільш резонансних випадків став публічний конфлікт між Міністерством оборони та підпорядкованою йому Агенцією оборонних закупівель, коли обидва відомства звинувачували одне одного у зриві процесу закупівель. Крім того, Міноборони несло відповідальність за фортифікації, які виявилися застарілими та неефективними. Не можна оминути увагою і Міністерство культури, яке у 2025 році витратило 800 млн грн на телемарафон та телеканал "Рада", а також проблеми корупції в Міністерстві енергетики.

Один з нещодавніх резонансних скандалів у Кабінеті Міністрів стосується новоствореного Міністерства національної єдності, очолюваного Олексієм Чернишовим. НАБУ та САП висунули йому звинувачення у зловживанні службовими повноваженнями та отриманні значних незаконних вигод. Дослідники вважають, що, перебуваючи на посаді міністра розвитку громад та територій, Чернишов міг бути причетним до корупційних схем у будівельному секторі, що завдали державі збитків у розмірі 1 мільярда гривень.

Коли правоохоронні органи почали арештовувати високопосадовців, Чернишов вирушив у закордонну відрядження і не повернувся в Україну. Денис Шмигаль стверджував, що міністр буде в країні до 23 червня. На фоні скандалу з його відрядженням посадовець повернувся 22 червня та отримав підозру у хабарництві. Йому загрожує до 12 років ув'язнення. Відповідаючи на звинувачення, Чернишов заявив, що це спроба його очорнити.

15 липня Денис Шмигаль подав свою відставку з посади прем'єр-міністра. Джерело: ZAXID.NET

Прокурори через Вищий антикорупційний суд без успіху намагалися відсторонити Олексія Чернишова з посади. Адвокат посадовця використав на його захист лист Дениса Шмигаля, який повідомляв, що відсторонення негативно вплине на роботу уряду. Зазначимо, що ВАКС обрав Чернишову запобіжний захід у вигляді понад 120 млн грн застави, яку сплатили 2 липня.

Незважаючи на численні обіцянки Чернишова щодо розробки програм для репатріації українців з-за кордону, на практиці він не вжив жодних конкретних заходів на своїй посаді. Крім того, його відомство не приділило уваги українцям, які залишилися під російською окупацією. В результаті, важко визначити чіткі завдання для міністерства, яке ще не існує.

Нещодавно спалахнув скандал навколо призначення нового керівника Бюро економічної безпеки. Олександр Цивінський здобув перемогу в конкурсі, проте його кандидатуру відхилив Кабінет Міністрів, незважаючи на те, що саме його підтримали міжнародні члени комісії БЕБ, які мають вирішальне слово у цьому процесі.

Від восьмої до першої години.

Юлія Свириденко, 39 років, родом із Чернігова, здобула вищу освіту в Київському торговельно-економічному університеті, спеціалізуючись на менеджменті антимонопольної діяльності. Після завершення навчання вона розпочала свою кар'єру в приватному секторі, а в 2008 році стала економістом в українсько-андоррському спільному підприємстві АТ "АМП". Пізніше вона працювала оцінювачем у Чернігівському міжміському бюро технічної інвентаризації та займала посаду заступника директора в ТОВ "Еко-Втор".

З 2011 року вона представляла Чернігів у китайському місті Усі, займаючись залученням інвестицій для розвитку регіону. У 2015 році Свириденко розпочала роботу в Чернігівській обласній державній адміністрації на посаді радниці голови, а вже в тому ж році очолила департамент економічного розвитку. З 2017 року вона виконувала функції першої заступниці голови ОДА, а в 2018 році стала виконувачкою обов'язків начальниці Чернігівської ОДА.

Юлія Свириденко під час роботи в Чернігівській ОДА. Фото Чернігівської ОДА

В уряді Свириденко розпочала працювати 2019 року як восьма заступниця Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофія Милованова. Вона швидко підійматиметься кар'єрними сходами й навіть коли Милованов втратить посаду, вона свою збереже й стане першою заступницею нового міністра Ігоря Петрашка. У 2020 році керівник Офісу Президента Андрій Єрмак помічає Свириденко й у 2020-2021 роках вона працює його заступницею. Після цього посадовицю починають називати "людиною Єрмака", та саме з цим пов'язуватимуть пропозицію очолити уряд. З грудня 2021 року Верховна Рада призначила Юлію Свириденко міністеркою економіки України.

Робота в Мінекономіки

Протягом часу, коли Юлія Свириденко обіймала посаду міністра економіки, її відомство уникало великих скандалів, на відміну від багатьох інших інституцій. Міністерці не ставили в провину корупційні звинувачення.

На початку масштабного вторгнення Мінекономіки піддавалося критиці через проблеми з чергами за пальним та його дефіцитом. З лютого 2022 року в країні запровадили державне регулювання цін, що заважало власникам АЗС закуповувати пальне за ринковими цінами. В результаті Міністерство змушене було звільнити ціни. Проте Свириденко не вважає, що регулювання цін з боку держави було невірним кроком.

Внаслідок військових дій українським підприємствам довелося змінити своє місце розташування. Міністерство економіки розробило спеціальну програму для релокації, якою з початку повномасштабного вторгнення скористалися майже тисяча компаній.

Свириденко зазначила, що Мінекономіці вдалося відновити інвестиції Світового банку в Україну вперше з лютого 2022 року, незважаючи на війну. Це сталося у вересні того ж року. У жовтні 2022 року вона також повідомила, що для досягнення "економічного дива" в Україні необхідно залучити 70-80 млрд доларів приватних інвестицій.

Одним із не завершених ініціатив Міністерства економіки стало "єВідрядження". Ідея полягала в тому, що чоловіки могли б виїжджати за кордон, сплативши певну заставу. Проте уряд не зміг узгодити її розмір. Свириденко підкреслювала, що це не є оплатою за виїзд з країни з наміром не повернутися. Врешті-решт, Кабінет міністрів вирішив відмовитися від реалізації цього проєкту.

За пропозицією Свириденко було започатковано проект "Армія відновлення", що має на меті залучити до процесу відновлення країни осіб, які залишилися без роботи.

У 2023 році Україна вперше в історії підписала угоду про цифрову торгівлю. Вона передбачає торгівлю цифровими продуктами й послугами між Україною та Великою Британією. За словами Юлії Свириденко, угода дозволить українським ІТ-компаніям зберегти вільний доступ на ринки.

У результаті діяльності 2023 року Свириденко потрапила до списку ста "нових лідерів, що змінюють світ" від видання TIME.

у 2023 році Свириденко пртрапила у рейтинг журналу TIME. Фото Мінекономіки

У розмові з Forbes Юлія Свириденко підкреслила, що одним із ключових показників ефективності роботи міністерства є зростання валового внутрішнього продукту. Наприкінці 2022 року міністерка оцінила падіння ВВП в Україні на 32%. Вона також зазначила, що прогнози виявилися ще більш песимістичними.

"Основним критерієм, на який ми звертаємо увагу в міністерстві, є приріст валового внутрішнього продукту. Якщо ми спостерігаємо позитивні тенденції, це свідчить про ефективну роботу економічного блоку уряду. У серпні 2024 року приріст склав 3,5%. Ми також зафіксували зростання в промисловому секторі, позитивні результати в транспортній галузі, будівництві та внутрішній торгівлі," - поділилася Свириденко в інтерв'ю Forbes.

У першому кварталі 2023 року спостерігалося зменшення ВВП, проте вже в жовтні того ж року він піднявся на 10,5%.

"Такі дані свідчать про те, що економіка України адаптується та відновлюється швидшими темпами, ніж прогнозували. Це підтверджується зростанням реального ВВП сезонно скоригованого у І кварталі 2023 порівняно із 4-м кварталом 2022 на 2,4%. Підтримкою для бізнесу та населення лишаються заходи Уряду щодо стабілізації ситуації в енергетиці та розв'язання логістичних проблем, зокрема з доступом до окремих морських портів в рамках зернової угоди", - говорила Юлія Свириденко.

На початку 2024 року Міністерство економіки України оголосило, що у січні-лютому внутрішній валовий продукт зріс на 3,6%. Згідно з даними відомства, у 2025 році ВВП продемонстрував приріст на 1,1%. Однак у травні Європейська комісія переглянула свої прогнози щодо зростання ВВП на 2025 рік у гірший бік. В червні 2025 року спостерігалося уповільнення темпів інфляції.

Іншим важливим критерієм діяльності Свириденко був обсяг експорту. Вона також поділилася інформацією про досягнення в цій сфері та "відновлення до довоєнних показників".

Протягом свого часу на посаді Свириденко Мінекономіки розробило проєкт оновленого Трудового кодексу, відновило процес Великої приватизації та запровадило ініціативу "Зроблено в Україні". Найбільш помітним моментом для міністерки економіки стала угода про надра, укладена між Україною та США. Саме вона підписала цей важливий документ разом із американським міністром фінансів Скоттом Бессентом.

Скотт Бессент і Юлія Свириденко зробили спільне фото після підписання угоди про видобуток корисних копалин. Зображення з соціальних мереж міністерки.

Відповідаючи на запитання Forbes про бачення головної економічної стратегії України, Свириденко зазначила: "Нашим пріоритетом є досягнення самодостатності. Ми усвідомлюємо, що фінансова підтримка від партнерів не зросте, а, можливо, навіть зменшиться, тому необхідно зосередитися на внутрішніх ресурсах, щоб забезпечити власні потреби".

Чи насправді все так чудово?

Незважаючи на зусилля Міністерства економіки, Україні не вдається повністю відновити свою економіку через постійні обстріли інфраструктури, складну ситуацію в сфері безпеки та брак кваліфікованих кадрів. Виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук у своїй колонці для польського видання Rzeczpospolita зазначає, що 2026 рік виглядає вкрай невизначеним для української економіки. Він підкреслює, що протягом 3,5 років повномасштабної війни українська економіка могла триматися завдяки іноземним позикам і грантам.

"Ресурси для економічного розвитку вичерпуються. Ефект від статистичних показників, як і слід було очікувати, зменшився, і, що ще більш тривожно, Україна стикається з труднощами у залученні зовнішнього фінансування, критично важливого для підтримки економічної стабільності... До 2026 року вдалося знайти лише половину з необхідних 23,3 мільярдів доларів. Немає ніяких гарантій, що українська влада зможе залучити додаткові зовнішні інвестиції", - зазначає Дмитро Боярчук.

Експерт зазначає, що український уряд не представив ефективної економічної стратегії, яка могла б хоча б частково компенсувати іноземну допомогу. Додатково, Боярчук характеризує податкову систему як таку, що негативно впливає на підприємців.

За словами Боярчука, угода, укладена Свириденко щодо надр, має потенціал, але її реалізація відкладе до закінчення бойових дій. Це пов'язано з тим, що будь-які інвестиції можуть привернути увагу російських сил.

Оцінка призначення та його зв'язок з Єрмаком.

Під час роботи в Офісі президента Юлія Свириденко у 2020 році була відповідальною за безмитне ввезення медичних засобів, масок, обладнання під час пандемії коронавірусу, а згодом стала заступницею глави ОП з економіки.

"Те, за що відповідає заступник в ОП, в уряді поділено між 5-6 міністерствами. Свириденко мала відповідати за економіку, фінанси, аграрку, енергетику, екологію, надра, трохи оборонку, трохи соціалку. А у заступника є якийсь у кращому разі департамент ОП на 10-15 людей. Тому це робота, м'яко кажучи, не цукор", - розповідає в коментарі "Українській правді" людина з оточення Юлії Свириденко.

Інше джерело інформації з УП повідомляє, що завдяки своїй завантаженості та невпинній праці Свириденко здобула прихильність Єрмака.

"Юля ніколи не демонструвала свого невдоволення на засіданнях і завжди виконувала вказівки президента. Навіть якщо це не викликало у неї захоплення, і ніхто не був у захваті - але президент вирішив, отже, так і має бути," - зазначив її колишній співробітник у коментарі для УП.

Свириденко і Єрмак під час свого візиту до Конгресу 14 листопада 2023 року. Зображення надане "Голосом Америки".

На сьогоднішній день Андрій Єрмак ще не висловився щодо ймовірного призначення Юлії Свириденко на пост прем'єр-міністра. Політолог Ігор Рейтерович у коментарі для "Радіо Свобода" зазначив, що таке кадрове рішення може свідчити про те, що Офіс президента прагне взяти під контроль урядову гілку влади.

"Свириденко є достатньо кваліфікованою особою: вона розумна, без жодних сумнівів, і має розуміння певних процесів... Проте варто зазначити, що її призначення сталося завдяки впливу керівника Офісу президента. Громадськості цю ситуацію подадуть як ознаку змін, нових імпульсів і висновків... Але насправді нових ідей не з’явиться. Щодо уряду, можна очікувати таку ж ситуацію, як це було з переходом від Залужного до Сирського", - вважає Рейтерович.