"Ось такими були в 1986 році!": Вуличні туалети для дітей на Закарпатті викликали обурення в мережі - чому їх досі не оновили (фото)

Освітній омбудсмен поділилася інформацією щодо стану туалетів у навчальних закладах та описала, якими вони повинні відповідати стандартам.

У соціальних мережах виникла гостра дискусія через оприлюднені фотографії шкільного туалету. Стан та зовнішній вигляд вуличної вбиральні, якою користуються учні Станівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Верхньокоропецької ОТГ на Закарпатті, викликали обурення у користувачів.

Конструкція вуличного туалету, була новою ще десь у 80-х роках минулого століття. Зараз його стіни потріскалися, благенькі двері ледь тримаються на завісах, а вигрібна яма переповнена. Можна лише уявити, як сюди ходити дітям під час сильних морозів, дощу або снігопаду.

Користувачі соціальних мереж вражені не лише зовнішнім виглядом вбиральні, але й її внутрішнім станом. Багато людей також зазначають, що на її ремонт постійно виділяються фінансові ресурси.

"В моїй першій школі такі були туалети у 1986 році, коли я пішла в 1-й клас. Це було 38 років тому! Який жах і сором, що досі діти мають неналежні туалети", - пише Галина Юркова.

ТСН.ua звернувся з питанням, чому шкільний туалет на вулиці перебуває в такому жалюгідному стані, а також чи були виділені фінансові ресурси для його ремонту.

Юрія Пайда, директор Станівської загальної середньої школи, розповідає, що у навчальному закладі, де навчається 213 учнів, залишається недобудованою внутрішня вбиральня для школярів.

На даний момент внутрішня вбиральня ще не завершена, хоча сама будівля вже побудована. Всі необхідні комунікації підведені, а каналізація підключена до септика. Під час сесії Верхньокоропецької сільської ради 7 листопада було затверджено виділення 400 тисяч гривень на завершення робіт над внутрішньою вбиральнею. Ці кошти планувалося використати на оздоблювальні роботи, включаючи встановлення водопроводу та каналізації, а також монтаж унітазів і раковин та укладку плитки. Проте, на сьогоднішній день жодних робіт не було розпочато. Чому це відбувається? На думку Юрія Пайди, директора школи, тут доречне слово "саботаж", - зазначає він у коментарі для ТСН.ua.

Він зазначив, що для зведення нової вуличної вбиральні також було виділено фінансування, але роботи досі не стартували.

"Відремонтувати стару вуличну вбиральню вже неможливо. Вона вичерпала свій ресурс - вигрібна яма переповнена, а конструкція туалету в аварійному стані. Ця вбиральня була побудована у 80-х роках минулого століття. У серпні цього року депутати селищної ради ухвалили рішення про будівництво нової вуличної вбиральні. Вартість робіт - 200 тисяч гривень. Новий туалет на вулиці нам дуже потрібен, бо у випадку відсутності електроенергії, внутрішня вбиральня функціонувати не зможе", - пояснює директор школи.

На запитання, чому роботи по будівництву ще не почалися, директор відповідає наступним чином:

"Замовник будівництва та розпорядник коштів - районний відділ освіти. У школи немає власної бухгалтерії. Звісно, що питання відсутності вбиральні дуже болюче для учнів, але школа не може вплинути на договір між замовником та підрядником. На об'єкт приходили представники підрядника, робили заміри та обіцяли за 200 тисяч збудувати нам новий вуличний туалет. Але він до цього часу не побудований. Ситуація більш ніж дивна - гроші є, а нічого не робиться", - розповідає Юрій Пайда.

Директор навчального закладу зазначає, що найбільше постраждали діти, які змушені користуватися жахливими умовами через відсутність туалетів, що так і не були побудовані за всю історію.

"Коли селищна рада виділяла кошти в серпні та листопаді, то ми сподівалися на швидке будівництво. Часу у підрядників було вдосталь. Але чому роботи не розпочали - мені не відомо. Тому, гадаю, що ця проблема потребує розголосу. Будемо сподіватися, що врешті здоровий глузд переможе і люди, які мають певні договірні зобов'язання їх виконають, а ми розпочнемо другий семестр з нормальними вбиральнями", - зазначає Юрій Пайда.

Паралельно в Києві батьки учнів школи №321 виступають з вимогою встановити двері в санітарних кабінках навчального закладу. На сайті Київської міської ради вони ініціювали петицію, яка вже зібрала 2843 голоси з потрібних шести тисяч для того, щоб її розглянула міська адміністрація.

"У нашій школі відсутні двері та перегородки в туалетах, що викликає серйозні занепокоєння. Я хотіла б підкреслити, що в епоху, коли практично всі учні мають смартфони та профілі в соціальних мережах, приниження дитини може призвести до найгірших наслідків. Встановлення дверей у туалетах — це не дрібниця, а вкрай важлива потреба. Така ситуація змушує дітей уникати навчального закладу", - зазначає автор петиції Яна Купреєва.

Чому в українських школах спостерігаються такі проблеми, і які можливі шляхи їх вирішення? На ці питання відповіла освітній омбудсмен Надія Лещик у розмові з ТСН.ua.

У соціальних мережах батьки активно дискутують про жахливий стан туалетів у школі в Станово, що на Закарпатті. Вони стверджують, що кошти на ремонт цих вбиралень виділялися регулярно. Чи отримував освітній омбудсмен скарги щодо цієї чи подібних проблем?

У 2024 році Служба освітнього омбудсмена отримала чотири звернення стосовно туалетів у навчальних закладах, що знаходяться в Черкаській та Чернігівській областях. Додатково надійшло ще одне звернення, яке стосувалося умов проживання в гуртожитку, зокрема, стану санвузлів у вищому навчальному закладі на Львівщині.

У деяких випадках, основною перешкодою для ремонту туалетів під час воєнного стану є брак фінансування. За підсумками розгляду цих звернень було направлено вимогу до засновників навчальних закладів, оскільки відповідно до статті 25 Закону України "Про освіту", саме засновники несуть відповідальність за контроль фінансово-господарської діяльності освітніх установ, а також за забезпечення належного рівня утримання та розвитку матеріально-технічної бази, щоб відповідати вимогам освітніх стандартів і ліцензійних умов.

Ми не отримували жодних скарг щодо стану туалетів у Станівському ЗЗСО І-ІІІ ступенів, що знаходиться у Верхньокоропецькій ОТГ на Закарпатті. Дякуємо за те, що звертаєте нашу увагу на ці питання. Ми підготуємо запит до цього навчального закладу.

Але під час кожного такого випадку необхідно звертати увагу на те, чи заклад освіти планують ліквідувати чи призупинити його діяльність, адже у такому випадку немає сенсу виділяти кошти на ремонт вбиральні.

Зверніть увагу, що з 1 вересня 2025 року фінансування загальноосвітніх закладів (за винятком початкових шкіл) за рахунок субвенцій буде припинено для тих, де кількість учнів менша за 45. А з 1 вересня 2026 року це правило пошириться й на школи, де учнів менше 60.

Слухайте, багато хто вважає, що такі туалети – це звичайна справа для сіл. Чи справді це так, і чи повинно бути саме так?

На жаль, не всі навчальні заклади можуть похвалитися наявністю комфортних та належно облаштованих вбиралень. Попри те, що з кожним роком кількість вуличних туалетів або тих, що не відповідають санітарним нормам, поступово зменшується, вони все ще залишаються у використанні.

Маю наголосити, що у всіх закладах загальної середньої освіти - і в міській місцевості, і в сільській, діють єдині вимоги безпеки щодо освітнього середовища. Вони визначені Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти, що затверджений Наказом МОЗ № 2205 від 25.09.2020 року. Як здобувачі освіти, так і педагоги мають право на повагу до їх гідності. Забезпечення належних санітарно-гігієнічних умов у санітарних вузлах закладів освіти безпосередньо пов'язане із цим правом.

Хочу підкреслити, що за дотриманням вимог Санітарного регламенту відповідають як керівник навчального закладу, так і його засновник (-и). Тому учасники освітнього процесу мають право вимагати від них приведення умов у навчальному закладі до відповідних стандартів.

В містах інша проблема - відсутність дверей та кабінок у вбиральнях, що призводить до порушення права на повагу до людської гідності та порушує приватність.

- Чи реально зараз вирішити проблему і що для цього потрібно?

Створення або ремонт внутрішньої теплій вбиральні в установах освіти завжди є складним завданням, оскільки це вимагає значного часу на закупівлю матеріалів, проведення тендерних процедур та реалізацію будівельних або ремонтних робіт. В умовах війни цей процес ускладнюється ще більше, адже основна увага зосереджена на забезпеченні укриттів та їх облаштуванні. Не менш важливою є проблема фінансування, оскільки ресурси місцевих громад у воєнний час суттєво обмежені.

До повномасштабного вторгнення кошти на облаштування вбиралень виділяла і держава. У 2019 році була ініційована програма "Гідність дитини", в межах якої у 2020 році було виділено 55 млн грн із держбюджету - на ці кошти планували облаштувати теплі вбиральні у 100 школах 11 областей України. У 2020 році за ці кошти переоблаштовувалися вбиральні лише в тих закладах освіти, в яких не було туалетів у приміщеннях закладу, але за умови, якщо у школі навчалося не менше 20 учнів 1-4 класів.

Тим не менш, складнощі з фінансуванням, будівництвом та ремонтом вбиралень не можуть виправдовувати бездіяльність щодо цього питання з боку керівництва закладу освіти та його засновника. Передусім керівник має звернутися з відповідним запитом до засновника закладу освіти, який відповідно до ч. 6 ст. 25 Закону України "Про освіту" зобов'язаний забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов, а також забезпечити відповідно до законодавства створення в закладі освіти безперешкодного середовища для учасників освітнього процесу, зокрема для осіб з особливими освітніми потребами.

Якщо засновник не має можливості виділити фінансування на зведення туалету через брак коштів, варто спільно з керівником закладу обговорити альтернативні варіанти. Наприклад, можна розглянути можливість встановлення біотуалетів або ж привести вуличні туалети в належний стан.

У Київській школі №321 відсутність дверей та перегородок у туалетах створює складні умови для учнів. Батьки висловлюють занепокоєння, що діти змушені відвідувати туалет без приватності, фактично під спостереженням однокласників. Яким чином такі обставини можуть позначитися на психічному стані дітей?

Правильне облаштування туалетних кімнат у навчальному закладі є ключовим аспектом, що впливає не лише на фізичний, а й на психологічний комфорт учнів. Неналежні умови у вбиральнях порушують право дитини на гідність та приватність. Відсутність особистого простору у шкільних туалетах може викликати відчуття небезпеки, що, в свою чергу, негативно позначається на її здоров'ї та підвищує рівень тривожності.

Дитина може відчувати тривогу через можливість того, що хтось зробить її фотографію чи запише відео, а потім поширить це з метою насмішок або навіть шантажу. Подібні ситуації вже мали місце в навчальних закладах.

В таких умовах, вбиральня - це місце, де з високою ймовірністю може статися випадок жорстокого поводження з дитиною, зокрема булінгу. Тому деякі діти намагаються не відвідувати туалет у школі й терплять аж до повернення додому, а це не лише негативно позначається на здоров'ї дитини, а й впливає на її зосередженість на навчанні.

На платформі Київської міської ради батьки ініціювали петицію з вимогою привести туалет у школі №321 в належний стан. Яка організація повинна контролювати стан шкільних приміщень і нести за це відповідальність? Наскільки серйозною є ця проблема для нашої країни?

Як було вказано раніше, засновник освітнього закладу відповідно до частини 6 статті 25 Закону України "Про освіту" зобов'язаний підтримувати та розвивати матеріально-технічну базу свого навчального закладу на такому рівні, який відповідає вимогам освітніх стандартів і ліцензійних умов.

Також засновник здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу освіти. Відповідальним за дотримання вимог Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти є як засновник (-и) закладу освіти, так і його керівник. Тобто забезпечувати школу всім необхідним має засновник, але керівник закладу освіти повинен звертатися до засновника щодо цього.

Проблема належного облаштування внутрішніх вбиралень все ще існує, її прояви можуть бути кардинально різними. Це підтверджують і звернення до освітнього омбудсмена, й загальний моніторинг медіа - десь у школах зовсім відсутній туалет у приміщенні, в інших - він є, іноді навіть відремонтований, однак не забезпечує приватності.

У 2021 році Служба освітнього омбудсмена досліджувала, скільки вуличних вбиралень залишилося у закладах освіти України.

Згідно з інформацією, отриманою від освітніх департаментів, на 16 серпня 2021 року в Україні існувало чотири області, де не було навчальних закладів з незадовільно облаштованими внутрішніми туалетами: Вінницька, Донецька, Сумська та Дніпропетровська. Проте додатковий аналіз, проведений відповідними службами, викликав сумніви щодо точності цих даних. Після початку повномасштабної війни наша служба не здійснювала подібних досліджень. Важливо зазначити, що в цей період деякі навчальні заклади були знищені або пошкоджені, що могло також призвести до руйнування туалетних приміщень і необхідності їх ремонту.

Якими повинні бути туалетні кімнати в школах, і як забезпечити дотримання необхідних норм та вимог з боку директорів навчальних закладів?

Вимоги до шкільних санвузлів встановлені Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти, затвердженим Наказом Міністерства охорони здоров'я № 2205 від 25 вересня 2020 року. Зокрема, у пункті 31 розділу III "Гігієнічні вимоги до будівель та приміщень" зазначено, що в освітніх установах повинні дотримуватися певних норм:

У випадку, якщо у навчальному закладі не дотримуються вимоги Санітарного регламенту, батьки мають можливість звернутися як до адміністрації школи, так і до засновників з проханням привести умови в освітньому закладі у відповідність до встановлених норм.

Не так давно ТСН.ua повідомляв про гучний інцидент у столичному ліцеї: працівники ледь не отруїли учнів – що ж насправді трапилося.

Также ознакомьтесь с:

Скандал з "відкритими" туалетами у школі Дніпра отримав продовження: що відомо

Скандал навколо солодощів: чи є доцільним проводити вибіркові частування у навчальних закладах і збирати кошти з батьків?