Сценарій конфлікту 2025 року: атака з території Білорусі як засіб тиску на Україну та Альянс НАТО.

Президент Володимир Зеленський попереджає: Росія може готувати нову хвилю агресії й наступу під прикриттям військових навчань у Білорусі. Військові експерти та прикордонники аналізують, чи реальна загроза з півночі -- і чи готова до неї Україна.

Президент України Володимир Зеленський висловив припущення, що Росія може готувати якісь дії в Білорусі цього літа, використовуючи військові навчання як прикриття. Ці слова він озвучив під час свого виступу на саміті Тримор'я.

«Зверніть увагу на Білорусь – цього літа Росія планує щось, маскуючи свої наміри під військовими навчаннями. Саме такими діями часто стартують її нові агресії. Але куди на цей раз? Я не можу сказати. Україна? Литва? Польща? Лише б не сталося лиха! Однак ми всі повинні бути готові. Всі наші інституції готові до співпраці», – зазначив Зеленський.

9 квітня головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський висловив думку, що однією з мети військових навчань "Захід-2025", які проходитимуть у Білорусі за участі Збройних сил Росії, може бути таємне формування угруповань наступальних сил.

За інформацією, наданою речником Державної прикордонної служби України Андрієм Демченком, ситуація на кордоні з Білоруссю наразі залишається незмінною. Також в глибині території Білорусі суттєвих змін не спостерігається.

"На сьогоднішній день наші підрозділи не виявили на кордоні жодного ударного угрупування, яке могло б бути створене або вже існує. Проте цей напрямок залишається для нас потенційно небезпечним. Ми постійно аналізуємо ситуацію, адже Білорусь, на жаль, продовжує підтримувати Росію. Важливо зазначити, що не можна виключати можливість повторних дій з боку Росії з цього напрямку, особливо враховуючи анонсовані спільні військові навчання." – поділився своїми думками Демченко в інтерв'ю для Фокусу.

На його думку, якщо під час цих заходів російські сили залишаться на території Білорусі, ризик стане ще більшим.

Звичайно, якщо російські військові частини почнуть пересуватися до Білорусі, Україна отримає цю інформацію. За цим процесом ретельно спостерігають розвідувальні служби.

За словами військового аналітика Дмитра Снєгирьова, уже сама поява інформації про навчання "Захід-2025" у Білорусі свідчить про підвищення ставок з боку Росії -- особливо на тлі активізації боїв Харківській і Сумській областях. Це сигнал про потенційне розширення зони бойових дій, зокрема й у бік Чернігівщини.

"Таким чином, Росія сигналізує, що в разі відмови України прийняти її ультимативні вимоги щодо контролю над чотирма анексованими регіонами, вона не виключає можливості ескалації конфлікту, зокрема через військові дії з території Білорусі", -- зазначає експерт в інтерв'ю Фокусу.

Однак Україна усвідомлює ситуацію і готова до оборонних дій у цьому напрямку. Проте, як вважає аналітик, існує ще одна ключова аудиторія, на яку чинить тиск Путін — європейські країни. Він презентує їм сценарій створення "сухопутного коридору" між Білоруссю та Калінінградською областю Росії. Можливою метою таких військових навчань є імітація захоплення частини польських або балтійських територій. Це свідчить про спробу психологічного тиску на НАТО, зокрема через загрозу вразливого Сувальського коридору, що з'єднує Польщу і Литву.

Таким чином, цими заявами та планами Росія тисне одразу на три напрямки:

За словами Снєгирьова, у цьому контексті багато в чому вирішальним є ставлення Китаю. У 2024 році, під час загострення ситуації на українсько-білоруському кордоні, Китай вчинив безпрецедентний крок, провівши спільні військові навчання з Білоруссю. Це рішення фактично знизило ймовірність вторгнення з цього напрямку, що дало Україні можливість перенаправити свої резерви на інші фронти, зокрема для проведення успішного контрнаступу.

"Китай має власні інтереси в Білорусі -- економічні й політичні. Ця країна є для КНР плацдармом у Європі. І якщо Білорусь стане зоною турбулентності або плацдармом для війни, українські сили можуть мати підстави бити по військових об'єктах на її території. А це -- вже проблема для стабільності, що КНР навряд чи влаштує", -- каже експерт.

Снєгирьов зазначає, що в даний момент основна увага Російської Федерації зосереджена на Донеччині. Окупанти активно намагаються досягти адміністративних меж області. Якщо ж відбудуться провокації на кордоні з Білоруссю, це, ймовірно, буде зроблено для відволікання уваги від головного напрямку атаки — сходу України. Саме тому виникають чутки про можливу участь військових з Північної Кореї в подіях на Донеччині.

Крім того, за власними оцінками Росії, вона опинилася в непростій ситуації - тиск санкцій з боку Сполучених Штатів посилюється. Якщо Кремль не зможе отримати швидкі результати, тривала війна стане для нього занадто затратною і небезпечною, - додає фахівець.

Проте, не слід повністю виключати можливість того, що Російська Федерація може спробувати здійснити наступ з території Білорусі, хоча ймовірність успіху таких дій залишається вкрай низькою.

Нагадаємо, що раніше Фокус повідомляв про те, що території Київської, Чернігівської, Житомирської та Рівненської областей мають складний рельєф, який ускладнює російський наступ. Ці регіони пронизані лісами, болотами та річками. Крім того, українські військові створили на цих територіях потужні укріплення.

На північному заході України існує кілька шляхів, якими, в теорії, може рухатися ворог. Проте є один важливий нюанс. Командування в цьому регіоні здійснює генерал Сергій Наєв, який активно працює над створенням інженерних укріплень. Він повідомляє, що було закопано близько пів мільйона мін уздовж усіх можливих маршрутів, якими може просуватися противник. Якщо ворог наважиться на наступ, то в цій місцевості, серед лісів і боліт біля кордону, їх чекає серйозна пастка. Таке вторгнення можна вважати фактично самогубчою місією, зазначив військовий експерт Павло Нарожний в інтерв'ю для Фокусу.

Згідно з інформацією, наданою експертом, Сили оборони в даний час утримують війська на північному напрямку, готуючись до потенційної загрози з боку Російської Федерації.

Фокус також провів аналіз, щоб виявити основні відмінності між Бєлгородською операцією та Курською, а також оцінити можливі наслідки для Сумщини.