Посол ЄС Матернова стверджує, що Росія не прагне ні до припинення війни, ні до укладення навіть тимчасового миру.

В інтерв'ю для РБК-Україна посол Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова обговорює питання санкцій проти Росії, торгівлі з Європейським Союзом, реформи в Україні, процес переговорів щодо вступу, а також готовність Європи до лідерства в західному світі. Читайте деталі!

Головне:

"Ви планували розпочати з теми торгівлі, але я все ж хочу наголосити на тому, що наша зустріч відбудеться 10 червня, після ночі, коли будівля, що розташована прямо навпроти Делегації ЄС, зазнала атаки. Наша машина на парковці також була пошкоджена уламками. Це свідчить про те, що російські удари наближаються все більше - фактично до порогу нашого дому", - зазначила посол Європейського Союзу Катаріна Матернова на початку бесіди з РБК-Україна.

"Ми на місці, ми стоїмо на боці України і використовуємо ті ж укриття, що й ви. Сподіваюся, що цей російський терор скоро закінчиться," - підкреслює дипломат.

При цьому в ході розмови Матернова визнає: зараз країна-агресор не зацікавлена ні в зупинці війни, ні навіть в її тимчасовому призупиненні. "Грань, коли припинення вогню перетворюється на "заморожений конфлікт", є дуже тонкою", - підкреслює дипломатка. А заморозки війни на невизначений час, звісно, ніхто з України та її союзників не хотів би.

Окрім питань війни і миру, РБК-Україна, безумовно, також порушило з Матерновою ряд інших важливих тем, що стосуються відносин між Україною та Європейським Союзом. Зокрема, обговорили процес переговорів щодо вступу, необхідні реформи для досягнення цієї мети, а також нові торгові умови, які вступили в силу після закінчення торгових преференцій для України з боку ЄС.

Автономні торговельні заходи для України завершили свою дію, і тепер обидві сторони повертаються до умов, визначених Угодою про асоціацію та ЗВТ. Раніше повідомлялося, що Київ та Брюссель прагнуть якомога швидше досягти нових домовленостей щодо торговельних умов або режиму, можливо, протягом найближчих кількох місяців. Наскільки це може бути здійсненно, і які можуть бути нові умови?

Як вам відомо, 6 червня завершився період дії автономних торговельних заходів. Це було оголошено ще рік тому. За цей час ми забезпечили плавний перехід, що дозволило уникнути перерв у торгівлі. Завдяки тимчасовому механізму, поки тривають переговори щодо нових торговельних угод, Україна має можливість продовжувати безмитний експорт сільськогосподарських товарів у межах квот - 7/12 від річної квоти, визначеної Угодою про асоціацію.

І тим часом ваші торговельні представники й колеги з Генерального директорату з торгівлі Єврокомісії активно працюють над новим торговельним режимом відповідно до статті 29 Угоди про асоціацію, аби взаємовигідна та важлива торгівля могла тривати.

Ви запитали про терміни. Так, очікується, що це займе кілька місяців. Тож я дуже сподіваюся, що протягом літніх місяців ми зможемо укласти цю угоду. Але я не хотіла би зараз спекулювати щодо її умов - це буде результат переговорів.

Я отримував різні відгуки, особливо від людей, які працюють у нашому аграрному секторі. Деякі з них висловлюють стурбованість, вважаючи, що скасування цих автономних заходів є неприємним сигналом для наших фермерів, які вже опинилися в непростих умовах. Яке ж пояснення цьому скасуванню, якщо врахувати, що Європейський Союз загалом імпортує в Україні майже вдвічі більше товарів, ніж експортує?

Односторонні автономні торговельні заходи були запроваджені як термінова міра у відповідь на повний колапс торговельних потоків через Чорне море. Відтоді ситуація відновилася до довоєнних показників, а навіть перевищила їх, що є дійсно вражаючим досягненням. Цей прогрес став можливим завдяки військовій стратегії України в Чорному морі, що полягала у витісненні російського флоту з території Криму у напрямку Новоросійська.

Безперечно, українські виробники зазнають серйозних втрат через військові дії, руйнування та матеріальні збитки. Наприклад, інцидент з підривом Каховської дамби завдає додаткових проблем.

- Дуже багато мін на полях.

На різних територіях розташовано численні міни. Проте, незважаючи на це, українські аграрії зберігають свою конкурентоспроможність і успішно реалізують свою продукцію за межами країни. Як ви згадали, ви здійснюєте значний експорт, включаючи поставки до третіх країн.

Чому Європейський Союз ухвалив таке рішення? Сільське господарство вважається однією з "священних корів" європейської політики. Це означає, що тут існує безліч чутливих аспектів, і багато рішень приймаються з урахуванням громадської думки та політичних інтересів. Саме з цієї причини ми активно ведемо переговори щодо нового режиму відповідно до статті 29 Угоди про асоціацію.

Катаріна Матернова під час візиту на Буковину (фото: facebook.com/kmathernova)

В Стамбулі вже пройшли дві зустрічі, але насправді їхніми лише помітними результатами стали обміни полоненими та інші гуманітарні ініціативи, які не мають політичного характеру. Яке нині бачення цього процесу в Європейському Союзі? Чи поділяєте ви думку, що Росія лише грає роль зацікавленої сторони у переговорах, не маючи справжнього наміру припинити війну в даний момент?

Я погоджуюсь, що всі ознаки вказують на те, що Росія не має наміру зупиняти війну, а також не прагне навіть до її тимчасового припинення.

Проте нас очікують важливі події в другій половині червня. Спершу відбудеться саміт G7 у Канаді, на якому запланована окрема зустріч з президентом Зеленським, який вирушить туди. Також відбудеться саміт НАТО в Гаазі, де, окрім обговорення підвищення витрат на оборону з боку країн-членів НАТО, окрему увагу буде приділено Україні, яка безсумнівно стане однією з центральних тем для дискусії.

А через кілька днів відбудеться саміт європейських лідерів у Брюсселі. Паралельно, впевнена, коаліція бажаючих буде активно працювати в різних форматах. Тому я щиро сподіваюся, що до кінця червня ми матимемо більше інформації, ніж маємо на сьогодні.

Проте, повертаючись до початку вашого питання, я щаслива, що, принаймні, відбувся обмін полоненими. Матері отримали можливість зустрітися зі своїми синами, дружини — з чоловіками, а сестри — з братами. Це надзвичайно приємно, що ці обміни тривають і що деякі люди змогли побачити своїх рідних після довгих років або тривалого ув'язнення.

Якою мірою санкції ЄС можуть вплинути на дії Кремля, якщо вони не підтримуються справжніми рішучими кроками з боку Сполучених Штатів?

- ЄС уже ухвалив 17 пакетів санкцій. Два тижні тому був затверджений 17-й пакет. Він передбачає досить суттєві обмеження -- зокрема щодо так званого тіньового флоту, а також індивідуальні санкції й санкції проти компаній.

18-й пакет наразі готується. Як уже публічно заявляла президентка фон дер Ляєн, ми розглядаємо питання обмеження цін на нафту, трубопровід "Північний потік", банківські транзакції та подальші заходи проти суден тіньового флоту. Але точна форма заходів буде триматися в секреті до моменту ухвалення.

Як ви знаєте, рішення про санкції в Європейському Союзі ухвалюються на основі одностайності, і нам вдалося затвердити вже 17 пакетів.

До цього моменту ми завжди координували введення санкцій спільно зі США та іншими нашими партнерами. Я впевнений, що українське керівництво, як і європейські лідери, активно співпрацюють з американською стороною. Всі ми щиро сподіваємося, що ця співпраця продовжиться, оскільки це дійсно підвищує нашу ефективність, про що ми вже неодноразово переконувалися.

Мене часто запитують про ефективність санкцій. Якби вони не приносили результату, ми б не спостерігали, що Росія опинилася без доступу до важливих компонентів для своєї зброї і вимушена шукати їх заміну через внутрішнє виробництво. Наприклад, замороження активів центрального банку на початку повномасштабного вторгнення стало надзвичайно важливим кроком.

Дозвольте мені підсумувати: безперечно, санкції матимуть більший вплив, якщо їх використовуватимуть спільно. У цьому немає жодних питань.

У контексті сучасної геополітичної ситуації, з урахуванням нових стратегій США у міжнародних відносинах та глобальних питаннях, чи спроможна Європа стати лідером західного світу?

А якщо переосмислити: чи готова Європа стати лідером у сфері власної оборони?

Конечно.

І я теж так вважаю. Думаю, за останні три роки сталися речі, які ніхто з нас не вважав можливими без повномасштабного вторгнення.

- У сфері оборони чи не лише?

У загальному підсумку, я ніколи не уявляла, що можливо буде досягти згоди щодо таких різноманітних санкцій. Не сподівалася, що Європейський фонд миру використовуватиме заморожені російські активи прямо для підтримки вашої оборонної промисловості. Але ми щойно прийняли рішення про виділення пакету в 1 мільярд євро для української оборонної галузі, використавши доходи від заморожених російських активів. Це, в свою чергу, є активним реагуванням на нову геополітичну ситуацію і результати обговорень серед коаліції зацікавлених сторін.

Отже, я вважаю, що все це свідчить про готовність Європи. Єдине, що викликає у мене занепокоєння, - це швидкість, з якою ми можемо взяти на себе відповідальність. Проте, якщо говорити про політику, що ґрунтується на принципах і цінностях, то тут усе на своєму місці.

Ми встановили дуже позитивні відносини з Великою Британією, яка кілька років тому залишила ЄС, а також маємо міцні партнерські зв'язки з Канадою, Австралією, Новою Зеландією, Японією, Південною Кореєю та іншими державами, які з тривогою слідкують за руйнуваннями, що завдає Росія, і за змінами у зовнішній політиці США, які впливають на традиційні альянси.

На першому плані зображена будівля Представництва ЄС, а на задньому плані — будівля, яка постраждала внаслідок російського обстрілу в ніч на 10 червня (фото: facebook.com/kmathernova).

- То чи можемо ми справедливо сказати, що Європа справді "прокинулася", як багато хто казав і писав після Мюнхенської конференції, тієї знаменитої промови знаменитого віце-президента?

Я переконаний, що це правда. Однак мені справді хотілося б спостерігати за більшою активністю в усіх цих процесах, адже для тих, хто загинув минулої ночі, вже нічого не змінити. Тож давайте зробимо все можливе, щоб не допустити затримок для тих, хто ще має шанс на життя.

На мою думку, однією з причин затримок у розвитку є те, що багатьом європейським лідерам, особливо з країн, розташованих на заході, важко донести до своїх виборців важливість інвестування в оборону замість соціальних програм. На відміну від Путіна, вони є обраними посадовими особами і змушені регулярно проходити через вибори. Як вважаєте, чи зможуть вони переконати своїх громадян у тому, що планувати на 2045 рік неможливо — діяти потрібно вже зараз?

На мою думку, існує дві різні реальності: одна – це дії Путіна в Україні, а інша – це повідомлення від нашого звичного партнера та захисника, Сполучених Штатів. Тому я впевнений, що європейські керівники усвідомлюють цю ситуацію. Зараз їм необхідно докласти чимало зусиль, щоб донести це до своїх громадян.

- Україна та ЄС поставили дуже амбітні цілі на цей рік у процесі вступу. Однак прогрес загальмував через позицію однієї країни - йдеться про Угорщину. Як ви вважаєте, чи все ще можливо відкрити всі кластери переговорів цього року за нинішніх політичних обставин?

Висловлю свою надію: наші колеги зазначають, що існує кілька варіантів реалізації цієї ідеї. Поточний план полягає в тому, щоб спочатку запустити три кластери, а згодом ще три, причому все це має бути здійснено під час датського головування в другій половині цього року. Отже, це залишається нашим планом А, або ж планом А+, або, можливо, планом А з особливими умовами.

- З цілком зрозумілих причин питання в Україні, на які ви раніше приділяли багато уваги до повномасштабної війни - зокрема боротьба з корупцією, судова реформа, інші реформи - зараз, так би мовити, відійшли на другий план, принаймні публічно...

Чи ви хочете сказати, що теми верховенства права та боротьби з корупцією втратили свою актуальність у суспільному обговоренні?

Вважаю, що це може виглядати саме так для загалу. Принаймні, таке може скластися враження у суспільства.

Однак, насправді, ми дуже активно займаємось обговоренням усіх цих тем в контексті кластера "Фундаментальні цінності": це і реформа судової системи, і зміни в прокуратурі, а також антикорупційні ініціативи. Ми активно підтримуємо громадянське суспільство в його ролі контролюючого органу та співпрацюємо з урядом. У рамках Механізму підтримки України (Ukraine Facility) ми визначили ряд критеріїв, що охоплюють ці питання – судову реформу, антикорупційні заходи та верховенство права в більш широкому контексті.

Проте, чи існують області, де ви бажали б бачити більший розвиток, який міг би бути реалізований навіть у цих важких умовах?

На мою думку, Україна вклала значні зусилля в оновлення своєї судової системи. Як свідчать результати бізнес-опитувань, з якими я ознайомилась, спостерігається позитивна динаміка. Органи судового самоврядування були перезапущені та інші важливі зміни також відбулися.

Проте залишаються й інші важливі завдання, які потрібно виконати: це перезавантаження Верховного суду, завершення процесу призначення суддів до Конституційного суду та Вищого антикорупційного суду, а також належна організація роботи Вищого адміністративного суду.

Я не вважаю, що війна може стати перешкодою для реалізації всіх переваг нової судової системи. Цей процес розпочався ще в 2016 році, і настав момент його завершення.

Я б також хотіла відзначити ще дві області. По-перше, це подальший розвиток децентралізації. Вважаю, що ця реформа є однією з найуспішніших.

Ви говорите про нові законодавчі ініціативи або ж про їхнє впровадження?

- Реалізацію. Передбачається створення префектурних структур, і необхідно забезпечити чітке визначення ролей і обов'язків між місцевими, регіональними та національними рівнями. Це важлива реформа, яку ми підтримуємо з технічної точки зору, але також ретельно моніторимо. Вона є складовою частиною критеріїв в рамках Ukraine Facility.

Третій аспект полягає в тому, що, попри існування інших напрямків, необхідно зберігати курс на енергетичні реформи. Це включає регулювання, інтеграцію ринку (market coupling) та ефективне управління державними активами в енергетичному секторі.

Катаріна Матернова і президент Володимир Зеленський (зображення: president.gov.ua)

- Чи можемо ми, українці, бути на 100% впевнені, що навіть у разі припинення вогню чи довгострокового перемир'я ЄС продовжить надавати нам таку ж масштабну допомогу, як зараз - підтримуючи економіку, допомагаючи утримувати велику армію, відновлювати інфраструктуру тощо? Бо деякі побоюються, що як тільки європейці побачать, що немає більше атак і бойових дій на фронті, то їхнє населення скаже: "Навіщо допомагати Україні, якщо вона більше не воює?"

По-перше, у нашому житті ніколи не існує абсолютних гарантій, чи не так? Тож якщо ви звертаєтеся до мене з проханням надати стовідсоткову гарантію, мушу визнати, що це неможливо. Проте, я впевнений, що ми всі усвідомлюємо різницю між короткочасним затишшям і справжнім вирішенням конфлікту.

Вам не потрібен тривалий мир. Адже ви розумієте, що межа між припиненням вогню і "замороженим конфліктом" надзвичайно хитка.

Якщо раптом хтось про цю межу забуде, я впевнена, що українське керівництво швидко нагадає всім, що перемир'я за визначенням є лише тимчасовою паузою між сторонами конфлікту. Але, думаю, на сьогодні ніхто не має ілюзій щодо намірів Володимира Путіна.

І на завершення, у мене є ще одне, більш особисте питання. Ви багато мандруєте різними куточками України. Яка з ваших останніх подорожей залишила найбільше вражень?

Моя подорож до Дніпра виявилася надзвичайно захоплюючою та вражаючою. Там я зустріла безліч внутрішньо переміщених осіб, які ділилися своїми історіями. Іншою значущою подією стала наша присутність біля кордону в Чернігівській області, де ми разом з військовими перебували в окопах — це залишило на мені потужне враження. А коли я відвідую Львів і завітую до Superhumans або Unbroken, ці візити завжди наповнені глибокими емоціями та надією.