Покрова без міфів: що відомо про це свято?

1 жовтня, в день Покрови, відзначається особливий момент у календарі українців. Саме в цей день розпочинає свою роботу новий проєкт Укрінформу під назвою "Правда чи міф?"

1 жовтня український народ святкує кілька значущих подій. Це день, коли вшановують Покрову Пресвятої Богородиці, а також День захисників і захисниць України. Проте, до проведення реформ календаря, на Покрову святкувалося ще більше подій. Крім уже згаданих, цей день також був відомий як День козацтва та День заснування Української повстанської армії з 1942 року.

Перенесення дат стало результатом переходу на новоюліанський календар. Якщо раніше ці свята припадали на 14 жовтня, то тепер частина з них ‒ на початок місяця. Водночас день створення УПА як світська дата залишається незмінною ‒ 14 жовтня.

Отже, з 1 жовтня відзначаються два важливих свята: Покрова Пресвятої Богородиці та День захисників і захисниць України.

У відомих джерелах часто зустрічається інформація про те, що ще з епохи козаччини Покрова вважалася "днем козацтва". Згідно з цими твердженнями, козаки шанували Богородицю як свою покровительку, зводили храми на її честь, а в цей день проводили козацькі ради, на яких обирали гетьмана. Проте, чи відповідає це дійсності?

► Інститут національної пам'яті роз'яснює:

Запорозькі козаки вважали Богородицю своєю заступницею. Власне, у козацькі часи виник новий тип ікони - "Козацька Покрова", де під омофором Богородиці зображуються українські ієрархи, гетьмани й козаки.

У Запорозькій Січі традиційно зводили храм, присвячений Покрові Пресвятої Богородиці. Таким чином, це свято стало важливим для козаків, адже вони в цей день проводили свої збори, на яких обирали кошову старшину.

Насправді, вибори гетьманів не завжди проходили виключно на свято Покрови, і не обов'язково в Січі. Козацька рада могла бути зібрана у будь-який момент і в будь-якому місці, де знаходилось козацьке військо.

Наприклад, Богдана Хмельницького на гетьманство обрано на раді в Запорозькій Січі, але у квітні 1648 року. А ось Петра Сагайдачного у серпні 1621 року козаки обрали своїм гетьманом під Могилевим уже під час військового походу. А Івану Мазепі гетьманську булаву козаки вручили у липні 1687 року на раді на річці Коломак, що на Полтавщині.

Таким чином, Покрова дійсно мала велике значення для козаків, проте вибори гетьмана проходили не лише в цей день.

Ще одна відома теза - про те, що День захисників і захисниць, який з'явився в календарі у 2014 році, установили після початку сучасної російсько-української війни, щоб замінити радянське "23 лютого". Та чи це насправді так?

► Інститут національної пам'яті роз'яснює:

Твердження, що ідея об'єднати ці традиції виникла тільки на початку сучасної війни, не зовсім вірне. В Україні зв'язок свята Покрови з козацькими та військовими традиціями сформувався давно. Не випадково, що в 1947 році Українська Головна Визвольна Рада, встановлюючи День УПА, зазначила, що це свято припадає на 14 жовтня — день, що "перетинається з історичним козацьким святом Покрови".

З моменту відновлення незалежності Україні неодноразово піднімалося питання про включення 14 жовтня до державного календаря як Дня козацтва та УПА. Цю ініціативу постійно підтримувала патріотична спільнота. Проте, на жаль, тодішня влада тривалий час ігнорувала ці вимоги суспільства, продовжуючи дотримуватись радянських традицій. Наприклад, у 1999 році був запроваджений штучний День захисника вітчизни, що зберігав традицію святкування 23 лютого. Водночас, в тому ж році було також встановлено святкування Дня українського козацтва, яке відзначається у день свята Покрови Пресвятої Богородиці.

Ситуація кардинально змінилася після Революції Гідності та початку агресії з боку Росії. Саме тому 14 жовтня 2014 року було видано указ Президента, який проголосив День захисника України. З наступного року цей день став офіційним вихідним та святковим. Варто зазначити, що Український інститут національної пам'яті відіграв важливу роль у встановленні цього свята.

Отже, це свято має глибокі історичні корені, але остаточно було затверджене в офіційному календарі країни лише після 2014 року.

І ще кілька фактів про свято Покрови:

► У українській мові слово "Покрова" має жіночий рід, тому ми говоримо "вона", що стосується свята Покрови або церкви Покрови. Натомість у російській мові це слово є чоловічого роду — "пакров", вживається у формі "він". Вислів "Під Покров Богородиці" є прикладом росіянізму.

► Крім свого військового й релігійного значення, Покрова традиційно вважалася святом жіночності та сімейних цінностей. Цей день символізував початок весільного сезону, оскільки закінчувалися польові роботи. Жінки готували млинці, ставили столи й організовували святкові застілля.

► У Львові, в Національному музеї імені Андрея Шептицького, зберігається більше 60 ікон, присвячених Покрові. Серед них є одна з найстаріших, що датується кінцем XV – початком XVI століття, яка походить з Лемківщини, з села Рихвальда, яке наразі знаходиться на території Польщі.

► У фондах Чернігівського обласного історичного музею ім. Тарновського зберігається рідкісна шабля XVIІ століття, що колись належала Івану Мазепі. На її клинку викарбувано слова: "Всю надію свою на тебе покладаю, Мати Божа, захисти мене під покровою твоєю". Цю шаблю боксер Олександр Усик підняв на ринзі після своєї перемоги над Тайсоном Фʼюрі.

Існує також думка, що Ярослав Мудрий укрив український народ і Київську Русь під заступництвом Богородиці. Але чи є це твердження правдою, чи все ж таки вигадкою?

Ви можете знайти відповідь на це питання в наших соціальних мережах, а також у подкасті на Spotify.

Таким чином, Покрова об'єднує нас усіх: у молитві та боротьбі, у змаганнях і святкових заходах, поєднуючи козацькі звичаї з жіночими обрядовими традиціями.