Вшанування пам'яті спортсмена, волонтера та стрільця Дмитра Шилова, відомого під позивним "Саньда".

Три дні він захищав позиції під Красногорівкою в Донецькій області, пожертвувавши власним життям, щоб його товариші могли відійти в безпечне місце.

Дмитро з'явився на світ 10 березня 1990 року в місті Кропивницький. Він здобував освіту в гімназії "Інтелект", а згодом продовжив навчання в Київському національному університеті культури і мистецтв. Однією з основних пристрастей його життя стали східні єдиноборства. Дмитро присвятив багато часу вивченню ушу/гунфу та цігун, і це заняття стало для нього чимось більшим, ніж просто хобі.

"Дмитро у 13 років переніс важку операцію на нирках. Але його це не зупинило, він продовжив тренуватися. Окрім того, жодного разу не вказав на цю проблему при участі в змаганнях. Сам робив удома тренажери. Був учасником багатьох змагань. Отримував різні нагороди: від грамот та дипломів - до медалей усіх ґатунків. Також отримав рукавиці чемпіона світу Віталія Кличка за характерність. Мав диплом учасника світового рекорду, занесеного до Книги рекордів Гіннеса за найбільшою кількістю учасників змагань, де виборов третє місце. У спорті гартувався його кругозір, характер і воля до перемоги", - розповів про Дмитра батько Олександр.

Хлопець також досяг високого рівня у грі на гітарі.

"Взагалі дуже любив музику, освоїв досконало електрогітару. А ще вільно володів англійською. Син був допитливим, дуже цілеспрямованим, а також цінував розумних, цілеспрямованих та сильних духом і тілом людей", - говорить батько.

Після завершення навчання в університеті Дмитро отримав роботу в міжнародній компанії, що спеціалізується на продажу автозапчастин. Згодом він став одним із засновників власного магазину в цій же сфері. Колеги цінували його за вміння знаходити спільну мову з усіма, увагу до деталей і завзятість у виконанні робочих обов'язків. У 2019 році він розпочав співпрацю з компанією, яка пропонувала послуги з протипожежної безпеки.

Дмитро мав велике захоплення до тварин; у нього були власні чотирилапі друзі, і разом із приятелями він активно займався волонтерською діяльністю.

З початком повномасштабного вторгнення чоловік вирішив стати добровольцем у Збройні Сили України. Після завершення курсу навчання його призначили на позицію стрільця-санітара в штурмовому підрозділі. Він обрав позивний "Саньда", що є назвою сучасного мистецтва рукопашного бою, що входить до складу ушу. Завдання, які виконував Дмитро, поєднували в собі як бойову силу, так і медичну турботу: під час боїв він рятував життя своїх товаришів, демонструючи неабияку відвагу та готовність до самопожертви.

Під час військової служби Дмитро отримав звістку про те, що його наставник Руслан Бєланов також вирішив стати на захист батьківщини. На жаль, згодом він загинув, і ця трагічна подія стала величезною втратою для Дмитра.

"Саньда" отримав серйозну травму голови і двічі відправлявся до шпиталю для медичного обстеження та лікування. Проте кожного разу він повертався до служби. Він виконував завдання в різних регіонах, зокрема на Чернігівщині. Згодом він перевівся до спеціального підрозділу "Скеля" та разом з товаришами по службі забезпечував оборону на Покровському напрямку.

Військовий Дмитро Шилов втратив своє життя в Донеччині 23 травня 2024 року.

"Бій тривав три доби, з 20 травня. Позиція, яку зайняв Дмитро, була на околиці Красногорівки. Побратими ще тримали центр, а навколо був вже ворог. Маленька стежка була південно-західніше від Красногорівки, і на правому фланзі Дмитро тримав оборону. Він викликав вогонь на себе, даючи можливість побратимам відійти в безпечне місце. На сина вороги направили багато дронів. Встиг сповістити по рації, що отримав поранення. Потім зв'язок припинився. Він залишився у недосяжній для допомоги зоні. Навіть витягти його "на щиті" не було можливості. Характер влучань, які вивчили пізніше, говорить про те, що важких прижиттєвих поранень було п'ять, з різних кутів обстрілу. В останньому своєму повідомленні він писав, щоб ми підтримували один одного. І фото прислав, де показує знак перемоги -- V, "victory"", - розповів батько.

Командування згодом переповідало Олександру, що його син у бою поводився стійко та хоробро. Воїн посмертно нагороджений Хрестом героя полку "Скеля". Наразі вирішується питання щодо присвоєння Дмитру Шилову звання Героя України.

З Дмитром попрощалися в Кропивницькому 2 жовтня 2025 року.

"Для рідних він був найкращим сином, братом, другом, для побратимів -- надійною опорою, для України - мужнім Захисником, який до кінця виконав свій обов'язок. Його життя - це приклад вірності, честі та любові до Батьківщини", - такі слова пролунали під час прощання з воїном.

Герой знайшов свій вічний спокій на Алеї почесних поховань військових Далекосхідного кладовища.

Честь і пам'ять Захисникові!